Ухвала суду № 53949893, 01.12.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"01" грудня 2015 р. Справа № 920/1239/15

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гетьмана Р.А., судді Пуль О.А.,

при секретарі Федосєєвій Х.В.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 12.03.2015р.;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Суми

на рішення господарського суду Сумської області від 06.10.2015р.

у справі № 920/1239/15

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Суми,

до відповідача: Фермерського господарства "Апіс", Сумська область, с.Іванівка,

про стягнення 65852,53грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.10.2015р. у справі №920/1239/15 (суддя Резніченко О.Ю.) відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Фермерського господарства "Апіс" про стягнення 65852,53грн.

Рішення суду з посиланням на статті 509,525,549,598,599,601,604-609,627 ЦК України мотивоване тим, що умовами договору поставки товару на умовах товарного кредиту від 02.04.2014р. №060289-24/04 передбачено надсилання постачальником (позивачем у справі) акту на позитивну/ від'ємну курсову різницю, проте наявний в матеріалах справи фіскальний чек та опис вкладення не є належними доказами його направлення та отримання, оскільки фіскальний чек підтверджує лише факт надання послуг поштового зв'язку, а в описі вкладення не зазначено адреси та поштового індексу отримувача та з нього не вбачається який саме акт (№, дата) надісланий, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про недоведеність надання відповідачу акту про курсову різницю. Також місцевий господарський суд зазначив, що належним повідомленням відповідача про складання акту про курсову різницю є не лише направлення акту позивачем на адресу відповідача, а й факт його отримання відповідачем. Крім того, суд зазначив про безпідставність стягнення 3% річних, визначених статтею 625 ЦК України, оскільки сторони у п.7.5 договору самостійно визначили інший розмір відсотків річних, а саме: 32%.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 06.10.2015р. у справі № 920/1239/15 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Фермерського господарства "Апіс" на користь ФОП ОСОБА_2 3 % річних у сумі 2798,52грн., 32% річних у розмірі 29850,88грн, пеню у сумі 33203,23грн, 1827,00грн. судового збору за подання позовної заяви та 2009,70грн. за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що обов'язок боржника здійснити оплату товару не поставлений в залежність від обов'язку постачальника направити боржнику акт, а отже договором не встановлено виникнення обов'язку щодо сплати неустойки або процентів залежно від факту отримання боржником акту про курсову різницю. Крім того, зазначає, що умовами договору встановлена конкретна дата оплати товару, у тому числі й сплати курсової різниці - 10.11.2014р. Також зазначає, що Харківським апеляційним господарським судом у постанові від 25.06.2015р. справі № 920/2042/14 встановлено факт відправлення відповідачеві акту про курсову різницю 17.01.2015р. на отримання його відповідачем, про що останній зазначив у судовому засіданні.

У відзиві на апеляційну скаргу від 01.12.2015р. ФГ «Апіс» заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить рішення місцевого господарського суду від 05.11.2015р. у справі №920/1239/15 залишити без змін як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначає, що у зв'язку з прийняттям Вищим господарським судом постанови у справі №920/2042/14, якою стягнуто з відповідача на користь позивача у справі курсову різницю у сумі 158406,66грн. за договором поставки товару на умовах товарного кредиту від 02.04.2014р. №060289-24/04 та відмовлено у стягненні пені, штрафу, відсотків річних, між сторонами припинились договірні зобов'язання, а також зазначає, що вимогами чинного законодавства та умовами договору не передбачено можливості нарахування пені та відсотків на курсову різницю, оскільки вона не є грошовим зобов'язанням, а є заходом відшкодування понесених кредитором витрат, що виникли у зв'язку з знеціненням основного боргу.

Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, колегія суддів вважає за неможливе розпочати розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні та вирішила з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи відкласти розгляд апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

1.Відкласти розгляд справи на 10.12.2015р. о 09год. 30хв.

2.Розгляд апеляційної скарги відбудеться у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: м. Харків, проспект Правди, 13, 1-й поверх, в залі судового засідання №105.

3. Зобов'язати позивача надати детальний та обґрунтований розрахунок позовних вимог.

Попередити сторони, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Пуль О.А.