Постанова № 53949679, 01.12.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2015 року Справа № 904/5835/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Виноградник О.М., Березкіної О.В.

при секретарі: Однорог О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 2 від 01.06.15;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 65 від 10.08.15;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2015 року у справі № 904/5835/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "ПОЛІМЕР", м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 1226724 грн. 50 коп. за договором поставки

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.11.2015 року по 01.12.2015 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2015 року (суддя Бєлік В.Г.) з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімер" (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) стягнуто 682692 грн. 74 коп. основного боргу, 37749 грн. 27 коп. 3% річних, 392780 грн. 65 коп. інфляційних втрат та 24534 грн. 49 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" зазначає, що в порушення п.3.4 договору постачальник не надав покупцю рахунки-фактури та не довів факту їх виставлення. Крім того скаржник зазначає, що наявні у справі видаткові накладні не містять посилання на номери рахунків та дати їх виставлення. За твердженням товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" податкові накладні є документами, призначеними для податкового обліку, і складаються в односторонньому порядку та не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», тому не можуть підтверджувати факт поставки товару за договором чи поза ним. Відповідач також зазначає, що позивачем не було доведено факту направлення та отримання товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" листа з вимогою сплати суми боргу, оскільки доказом надсилання такого листа може бути лише опис вкладення разом з розрахунковим документом встановленої Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "ПОЛІМЕР" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін. У відзиві на апеляційну скаргу позивач стверджує, що наявні у матеріалах справи видаткові накладні відповідають вимогам, передбаченим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», і засвідчують факт здійснення господарської операції та договірних відносин. Позивач вважає, що відсутність рахунку за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. У поясненнях від 02.11.2015 року в доповнення до відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначив, що ненадання рахунків-фактур не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунків-фактур не звільняє відповідача від обовязку сплатити заборгованість.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

21.01.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "ПОЛІМЕР" (постачальник, позивач) і товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" (покупець, відповідач) укладено договір № 123.

За п.1.1 договору на умовах, викладених в розділах цього договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, далі іменоване товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, умови та строки поставки товару вказані у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, які є невід'ємною його частиною.

Пунктом 3.1 договору поставки встановлено, що товар за даним договором поставляється на умовах, зазначених у специфікаціях до даного договору, згідно Інкотермс 2000.

Товар поставляється партіями в строки, узгоджені в специфікаціях (п. 3.2. договору).

Товар передається постачальником покупцю за підписаним сторонами актом приймання-передачі і/або товаросупроводжувальним документом з відміткою покупця про отримання товару. Датою поставки та датою переходу права власності є дата підписання сторонами акту приймання-передачі або дата, зазначена покупцем на товарно-транспортній накладній при прийнятті товару. Сторони у відповідній специфікації можуть визначити інші умови переходу права власності на товар та дати поставки. (п.п. 3.8, 3.9 договору).

Відповідно п. 2.1. - 2.3. договору ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається в гривнях і вказана у специфікаціях до цього договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України. Ціна товару визначена з урахуванням умов постачання (згідно Інкотермс 2000), передбачених відповідною специфікацією до цього договору. Ціна товару, зазначена у додатках до цього договору, є фіксованою і не підлягає збільшенню.

Шляхом підписання специфікацій сторони узгодили найменування, кількість, ціну товару, строк та умови поставки товару, умови оплати товару та інші умови поставки товару.

Сторонами підписано специфікації до договору поставки товару від 21.01.2013 року № 123, згідно яких позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а саме:

- за специфікацією від 21.01.2013 року № 1 на загальну суму 11557 грн. 20 коп.;

- за специфікацією від 26.02.2013 року № 2 на загальну суму 6123 грн. 60 коп.;

- за специфікацією від 26.02.2013 року № 3 на загальну суму 254147 грн. 76 коп.;

- за специфікацією б/д № 4 на загальну суму 60034 грн. 56 коп.;

- за специфікацією б/д № 5 на загальну суму 57152 грн. 88 коп.;

- за специфікацією б/д № 6 на загальну суму 95336 грн. 64 коп.;

- за специфікацією б/д № 8 на загальну суму 120018 грн. 48 коп.;

- за специфікацією б/д № 9 на загальну суму 16800 грн.;

- за специфікацією б/д № 10 на загальну суму 87001 грн. 37 коп.;

- за специфікацією від 31.07.2013 року № 11 на загальну суму 37800 грн.;

- за специфікацією б/д № 12 на загальну суму 86760 грн.;

- за специфікацією б/д № 13 на загальну суму 60483 грн. 60 коп.;

- за специфікацією б/д № 14 на загальну суму 18000 грн.;

- за специфікацією б/д № 15 на загальну суму 18370 грн. 80 коп.;

- за специфікацією б/д № 16 на загальну суму 28463 грн. 54 коп.;

- за специфікацією б/д № 17 на загальну суму 34320 грн.;

- за специфікацією б/д № 19 на загальну суму 37911 грн. 17 коп. (а.с. 24, 25, 26-27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41).

На виконання договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1043412 грн. 16 коп., що підтверджується наступними документами:

- видатковою накладною від 21.01.2013 року № 36 на суму 11557 грн. 20 коп. (а.с. 42) (специфікація №1);

- видатковою накладною від 24.01.2013 року № 50 на суму 6123 грн. 60 коп. (а.с. 43) (специфікація №2);

- видатковою накладною від 18.02.2013 року № 153 на суму 21376 грн. 32 коп. (а.с. 44) (специфікація №3);

- видатковою накладною від 22.02.2013 року № 181 на суму 8176 грн. 80 коп. (а.с. 45) (специфікація №3);

- видатковою накладною від 01.03.2013 року № 214 на суму 223888 грн. 32 коп. (а.с. 46) (специфікація №3);

- видатковою накладною від 05.03.2013 року № 238 на суму 4898 грн. 88 коп. (а.с. 47) (специфікація №4);

- видатковою накладною від 14.03.2013 року № 280 на суму 510078 грн. 68 коп. (а.с. 48) (специфікація №4);

- видатковою накладною від 22.03.2013 року № 336 на суму 3690 грн. 62 коп. (а.с. 49) (специфікація №4);

- видатковою накладною від 22.04.2013 року № 508 на суму 19058 грн. 88 коп. (а.с. 50) (специфікація №5);

- видатковою накладною від 22.04.2013 року № 510 на суму 18497 грн. 28 коп. (а.с. 51) (специфікації №№5, 6, 8);

- видатковою накладною від 13.05.2013 року № 572 на суму 9797 грн. 76 коп. (а.с. 52) (специфікації №№5, 6);

- видатковою накладною від 13.05.2013 року № 575 на суму 24495 грн. 60 коп. (а.с. 53) (специфікації №№5, 6);

- видатковою накладною від 16.05.2013 року № Л0000000121 на суму 24494 грн. 40 коп. (а.с. 54) (специфікації №№6, 8 );

- видатковою накладною від 27.05.2013 року № Л0000000135 на суму 61044 грн. 48 коп. (а.с. 133) (специфікації №№6, 8);

- видатковою накладною від 06.06.2013 року № 740 на суму 14696 грн. 64 коп. (а.с. 134) (специфікація № 8);

- видатковою накладною від 21.06.2013 року № 825 на суму 9600 грн. (а.с. 135) (специфікація № 9);

- видатковою накладною від 27.06.2013 року № 846 на суму 7200 грн. (а.с. 136) (специфікація № 9);

- видатковою накладною від 27.06.2013 року № 847 на суму 13471 грн. 92 коп. (а.с. 137) (специфікація № 8);

- видатковою накладною від 27.06.2013 року № 848 на суму 37864 грн. 32 коп. (а.с. 55) (специфікації №№ 5,8);

- видатковою накладною від 27.06.2013 року № 849 на суму 53985 грн. 60 коп. (а.с. 56) (специфікації №№ 5,6,8);

- видатковою накладною від 30.07.2013 року № 1019 на суму 3210 грн. (а.с. 57) (специфікація № 12);

- видатковою накладною від 30.07.2013 року № 1022 на суму 3960 грн. (а.с. 58) (специфікація № 12);

- видатковою накладною від 31.07.2013 року № 1025 на суму 7200 грн. (а.с. 59) (специфікація № 11);

- видатковою накладною від 02.08.2013 року № 1048 на суму 23400 грн. (а.с. 60) (специфікація № 11);

- видатковою накладною від 06.08.2013 року № 1058 на суму 61801 грн. 37 коп. (а.с. 61) (специфікації № 10);

- видатковою накладною від 21.08.2013 року № 1119 на суму 21600 грн. (а.с. 62) (специфікація № 12);

- видатковою накладною від 21.08.2013 року № 1121 на суму 7560 грн. (а.с. 63) (специфікація № 12);

- видатковою накладною від 21.08.2013 року № 1122 на суму 7560 грн. (а.с. 64) (специфікація № 10);

- видатковою накладною від 23.08.2013 року № 1143 на суму 14400 грн. (а.с. 65) (специфікації №№ 12,13);

- видатковою накладною від 28.08.2013 року № 1166 на суму 43200 грн. (а.с. 66) (специфікація № 12);

- видатковою накладною від 13.09.2013 року № 1256 на суму 8160 грн. (а.с. 67) (специфікація № 13);

- видатковою накладною від 16.09.2013 року № 1263 на суму 13683 грн. 60 коп. (а.с. 68) (специфікація № 13);

- видатковою накладною від 30.09.2013 року № 1320 на суму 24240 грн. (а.с. 69) (специфікація № 13);

- видатковою накладною від 07.10.2013 року № 1363 на суму 7200 грн. (а.с. 70) (специфікація № 13);

- видатковою накладною від 07.10.2013 року № 1264 на суму 7200 грн. (а.с. 71) (специфікація № 13);

- видатковою накладною від 07.10.2013 року № 1364 на суму 7200 грн. (а.с. 72) (специфікація № 13);

- видатковою накладною від 30.10.2013 року № 1465 на суму 18000 грн. (а.с. 72) (специфікація № 14);

- видатковою накладною від 06.11.2013 року № 1494 на суму 20400 грн. (а.с. 73) (специфікація № 10);

- видатковою накладною від 15.11.2013 року № 1525 на суму 28463 грн. 54 коп. (а.с. 74) (специфікація № 16);

- видатковою накладною від 13.12.2013 року № 1659 на суму 967 грн. 20 коп. (а.с. 75);

- видатковою накладною від 27.12.2013 року № 1720 на суму 35616 грн. (а.с. 76) (специфікація № 17);

- видатковою накладною від 06.02.2014 року № 93 на суму 151 грн. 20 коп. (а.с. 77);

- видатковою накладною від 08.04.2014 року № 200 на суму 11977 грн. 20 коп. (а.с. 78) (специфікація № 15);

- видатковою накладною від 09.04.2014 року № 207 на суму 31592 грн. 64 коп. (а.с. 79) (специфікація № 15);

- видатковою накладною від 16.04.2014 року № 238 на суму 12964 грн. 80 коп. (а.с. 80);

- податковою накладною від 15.05.2014 року № 10 на суму 6708 грн. 31 коп. (а.с. 86).

Відповідач стверджує, що поставки за накладними від 27.05.2013 року № Л0000000135 на суму 61044 грн. 48 коп. (а.с. 133), від 16.05.2013 року № Л0000000121 на суму 24494 грн. 40 коп. (а.с. 54) здійснювалися поза договором, оскільки не містять посилання на договір як підставу поставки. З даним твердженням колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Видаткові накладні від 16.05.2013 року № Л0000000121 та від 27.05.2013 року № Л0000000135 мають назву постачальника, його адресу та банківські реквізити, крім того в них містяться назва та адреса покупця, найменування, кількість, ціна товару, відмітка відповідача про отримання товару за цими накладними. Належність цих видаткових накладних до договору від 21.01.2013 року № 123 підтверджується податковими накладними від 16.05.2013 року № 43 та від 27.05.2013 року № 116 (а.с. 81, 183), в яких зазначено дату та номер договору, той же постачальник і покупець, їхні адреси та індивідуальні коди, сума поставки, найменування товару. Крім того за найменуванням і ціною товар, зазначений у видаткових накладних від 16.05.2013 року № Л0000000121 та від 27.05.2013 року № Л0000000135, відповідає товару, переліченому у специфікаціях до договору від 21.01.2013 року № 123.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" зазначає, що податкові накладні є документами, призначеними для податкового обліку, і складаються в односторонньому порядку та не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», тому не можуть підтверджувати факт поставки товару за договором чи поза ним.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Вищезазначеним вимогам відповідають наявні у матеріалах справи видаткові накладні від 16.05.2013 року № Л0000000121 та від 27.05.2013 року № Л0000000135, які засвідчують факт здійснення господарської операції. Податкові ж накладні не є первинними документами та розцінені судом не як доказ в підтвердження факту поставки товару, а як доказ належності згаданих вище спірних видаткових накладних до договору від 21.01.2013 року № 123.

З огляду на викладене, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, передавши відповідачу товар на загальну суму 1043412 грн. 16 коп.

Згідно п. 4.1. договору розрахунки за даним договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку та строки, передбачені відповідною специфікацією.

У специфікаціях сторони узгодили, що оплата за товар здійснюється у наступні строки:

- згідно специфікацій № 1-4 100 календарних днів з моменту поставки товару;

- за специфікаціями № 5,6,8-14,17 70 календарних днів з моменту поставки товару;

- за специфікаціями № 15,16,19 60 календарних днів з моменту поставки товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "ПОЛІМЕР" виконало свої зобовязання по поставці товару, втім відповідач, в порушення умов договору, товар оплатив частково у сумі 360719 грн. 42, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача від 10.04.2015 року (а.с. 87-88, 89, 90), у звязку з чим прострочив виконання грошового зобовязання щодо оплати товару на суму 682692 грн. 74 коп.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" не надано, у звязку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 682692 грн. 74 коп. основного боргу обґрунтовано визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що позивачем порушено умови договору в частині надання документів, зокрема рахунків і товарно-транспортних накладних, надання яких передбачено п.3.4 договору.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи:

- рахунок-фактуру;

- товарну накладну;

- товарно-транспортну накладну (у разі поставки товару залізничним або автомобільним транспортом);

- податкову накладну;

- сертифікат якості виробника;

- інші документи (при необхідності: паспорт, інструкцію по експлуатації та ін.);

- документи, обумовлені відповідною специфікацією до договору.

У відповідності із п. 4.3 договору розрахунки по даному договору, за умови передплати, здійснюються при наданні постачальником до моменту оплати оригіналів рахунку, за умови оплати по факту поставки оригіналів рахунку та податкових накладних. У разі надання постачальником оригіналів зазначених документів таким чином, що робить неможливим здійснення оплати покупцем у строки, встановлені даним договором, покупець звільняється від відповідальності за несвоєчасне здійснення платежу.

Покупець має право збільшити строк оплати поставленого товару співрозмірно часу прострочки надання всіх документів (п.4.4 договору).

Відповідач вважає, що оскільки умови пункту 3.4 позивачем не виконані, відсутні підстави щодо сплати вартості товару до моменту належного оформлення необхідних документів, а саме виставлення рахунку на оплату та надання товарно-транспортних накладних.

Колегія суддів не погоджується з наведеними доводами відповідача приймаючи до уваги наступне.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. За своїм призначенням рахунок-фактура не відповідає ознакам первинного документа, він не фіксує будь-якої господарської операції, розпорядження або дозволу на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обовязку оплатити отриманий товар.

З матеріалів справи вбачається, що товар був прийнятий відповідачем без будь-яких претензій та зауважень щодо його кількості, асортименту, якості, комплектності або відсутності необхідних документів, в тому числі рахунків та товарно-транспортних накладних, що вбачається з видаткових накладних, наявних у матеріалах справи.

У специфікаціях визначено конкретний термін оплати, протягом якого відповідач зобовязаний був розрахуватись за поставлений товар.

Згідно ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач з часу отримання товару не скористався передбаченим нормами ст. 666 Цивільного кодексу України правом встановити постачальнику строк для передачі необхідних документів.

Доказів відмови від договору та повернення товару відповідачем не надано.

У відповідності з ч.1. ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин посилання товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" на порушення постачальником обовязку щодо своєчасного надання рахунків і товарно-транспортних накладних є безпідставними.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами проведеного апеляційним господарським судом перерахунку за період прострочення оплати основного боргу з 07.05.2013 року по 03.09.2015 року з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" підлягає стягненню 37749 грн. 27 коп. 3% річних та за період з травня 2013 року по липень 2015 року - 392780 грн. 65 коп. втрат від інфляції.

За таких обставин колегією суддів відхиляються доводи товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб", викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2015 року у справі № 904/5835/15 залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В. Березкіна

повний текст постанови виготовлений 02.12.15р.