Рішення № 53949031, 27.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2015Справа №910/4868/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»доМоторного (транспортного) страхового бюро Українипростягнення 8055 грн. 13 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Юрєва М.В. - представник за довіреністю б/н від 12.03.2015;

від відповідача: Давиденко Ю.К. - представник за довіреністю № 03/2015 від 05.01.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.03.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» з вимогами до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 8055 грн. 13 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що до нього на підставі Договору факторингу № 1/30-10/2012 від 30.10.2012, укладеного з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, перейшло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» щодо виплати страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, позивач зазначив, що 15.02.2013 ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва у справі № 5011-46/12625-2012 затверджено реєстр кредиторів Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», до якого було включено Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» та визнано грошові вимоги позивача до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», зокрема, за Договором факторингу № 1/30-10/2012 від 30.10.2012 у розмірі 8055 грн. 13 коп. Постановою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія» визнано банкрутом та із вказаної постанови вбачається, що під час провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» не було виявлено майна або інших активів, за рахунок яких можливо виконати зобов'язання вказаної страхової компанії перед її клієнтами, в тому числі і перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал». Таким чином, на думку позивача, враховуючи, що Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія» не в змозі виконати грошові зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» у сумі 8055 грн. 13 коп., обов'язок відшкодувати шкоду покладається на Моторне (транспортне) страхове бюро України на підставі статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 (суддя Цюкало Ю.В.) порушено провадження у справі № 910/4868/15-г; розгляд справи призначено на 06.04.2015.

У судовому засіданні 06.04.2015 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що розгляд питання щодо проведення МТСБУ регламентної виплати за зобов'язаннями Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може бути здійснено за умови наявності у МТСБУ підтвердження, що Господарський суд міста Києва підтвердив факт визнання страховика банкрутом; встановив наявність невиконаних зобов'язань страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; встановив недостатність коштів та майна страховика для виконання його зобов'язань за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому, відповідач зауважив, що Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не звільняє ліквідаційну комісію страховика від виконання зобов'язань за договорами обов'язкового страхування, а лише встановлює потерпілим особам гарантію за рахунок МТСБУ у разі недостатності коштів та майна страховика відшкодувати шкоду шляхом регламентної виплати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» задоволено повністю; стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» грошові кошти у розмірі 8055 грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі № 910/4868/15-г скасовано; справу № 910/4868/15-г передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В результаті повторного автоматичного розподілу справу № 910/4868/15-г передано на розгляд судді Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 справу № 910/4868/15-г прийнято до провадження суддею Отрош І.М., розгляд справи призначено на 27.11.2015.

20.11.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначив, що прийняття Господарським судом міста Києва постанови від 11.11.2013 у справі № 5011-46/12625-2012 про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» не свідчить про недостатність коштів та майна Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» для виконання його зобов'язань за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, оскільки такі кошти або майно можуть бути виявлені у процесі здійснення ліквідаційної процедури. Однак, як стверджує відповідач, позивачем не надано суду доказів того, що у процесі проведення ліквідаційної процедури відсутні активи Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», зокрема в матеріалах справи № 5011-46/12625-2012 відсутній ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора вказаного товариства, які повинні бути затверджені ухвалою господарського суду. З огляду на вищевикладене, відповідач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» передчасно звернулось до суду із вимогами про стягнення із Моторного (транспортного) страхового бюро України страхового відшкодування у розмірі 8055 грн. 13 коп.

27.11.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/4868/15-г, в якому просив суд зупинити провадження у справі № 910/4868/15-г до вирішення справи № 5011-46/12625-2012, а саме до розгляду Господарським судом міста Києва питання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» у справі № 5011-46/12625-2012.

Розглянувши у судовому засіданні 27.11.2015 подане позивачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд відмовив в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Обгрунтовуючи необхідність зупинення провадження у даній справі, позивач вказує на те, що Господарським судом міста Києва у справі № 5011-46/12625-2012 ще не вирішено питання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», що є підставою для зупинення провадження у справі № 910/4868/15-г.

Однак, суд зазначає, що ті обставини, на які посилається позивач як на підставу для зупинення провадження у справі № 910/4868/15-г, на момент розгляду вказаної справи не існують, оскільки затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» та, відповідно, встановлення факту достатності чи недостатності майна у банкрута (Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія») для задоволення вимог кредитора (позивача) є тими обставинами, які ще не існують на момент розгляду даної справи, а лише можуть бути встановлені судом у справі про банкрутство у майбутньому, а отже такі обставини не можуть впливати на збирання та оцінку доказів у справі № 910/4868/15-г, що свідчить про відсутність ознаки пов'язаності справи № 910/4868/15-г та № 5011-46/12625-2012 на час розгляду судом справи № 910/4868/15-г.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі.

У судовому засіданні 27.11.2015 представник позивача надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.11.2015 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 27.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.10.2012 між ОСОБА_5 (цедент, первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (цесіонарій, новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, за умовами якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, на підставі ст. 512-519 Цивільного кодексу України, цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій приймає і зобов'язується оплатити цеденту усі права вимоги, що виникли у цедента, у зв'язку із фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля ГАЗ 3705-434 ЗНГ, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, відповідальність якого застрахована згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03.02.2011., номер полісу АА 2064621, у страховій компанії ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія".

Відповідно до п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування, внаслідок укладення цього договору цесіонарій займає місце цедента (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеної ДТП, у тому числі права одержання грошового відшкодування, нанесеного шкоди майну цедента, від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ, в передбачених законом випадках.

Згідно п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування, характеристика права вимоги, що передається цесіонарію цедентом за цим Договором: загальна сума боргу (страхове відшкодування), право вимоги сплати якого передається цедентом, складає 8054,00 грн.

Згідно з п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування зобов'язаними особами є: особа, визнана винною у ДТП особа - ОСОБА_6; страхова компанія - Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія»; Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Відповідно до 2.1 Договору про відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування за передані права вимоги до боржника за договором страхування цесіонарій сплачує цементу 4027,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору про відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування для реалізації цесіонарієм придбаних ним прав цедент передає під час підписання цього Договору наступні документи: чинний на дату ДТП поліс ОСЦВВТЗ або посвідчення відповідної пільгової категорії (учасник бойових дій, інвалід війни, інвалід 1 групи); копію паспорту, що засвідчує особу цедента; копію посвідчення водія цедента; довідку про присвоєння цеденту ідентифікаційного номеру; копію документу про реєстрацію транспортного засобу та документу, що посвідчує правомірність керування ТЗ цедентом; довідку про пошкодження ТЗ, складену інспектором ДАІ на місці ДТП; відомості про наявність добровільного страхування автомобіля (КАСКО); оригінал або завірену належним чином копію авто товарознавчого дослідження щодо встановлення розміру заданої шкоди (ремонт з урахуванням фізичного зносу), складеного відповідно до чинного законодавства, з обов'язковим долученням оригіналів фотографій пошкодженого ТЗ, зображення номерних знаків та номеру кузову (VIN код), або оригінал чи завурену належним чином копію авто товарознавчого дослідження щодо встановлення вартості ТЗ після ДТП у разі визнання ТЗ фізично знищеним; довідку про ДТП, яка видається органами внутрішніх справ (розширена довідка із зазначенням інформації про учасників ДТП та про осіб, винних у скоєнні ДТП); копію постанови місцевого суду, завірену належним чином (мокрою печаткою відповідного суду), що підтверджує відповідальність іншого учасника ДТП; заяву про відсутність здійснення взаєморозрахунків з особою, відповідальною за заподіяну шкоду; заяву до страхової компанії про відшкодування шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

30.10.2012 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (фактором) було укладено Договір факторингу № 1/30-10/2012, в порядку та на умовах якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у клієнта з Договору відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування від 30.10.2012.

Згідно з п. 1.2 Договору факторингу № 1/30-10/2012 від 30.10.2012 в силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу № 1/30-10/2012 від 30.10.2012 характеристика прав, переданих фактору клієнтом за цим договором: загальна сума боргу становить 8055,13 грн.

Згідно з п. 1.4 Договору факторингу № 1/30-10/2012 від 30.10.2012 зобов'язаними особами є: особа, визнана винною у ДТП особа - ОСОБА_6; страхова компанія - Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія»; Моторне (транспортне) страхове бюро України у порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 1.5 Договору факторингу № 1/30-10/2012 від 30.10.2012 зобов'язання клієнта перед боржником за основним договором на момент укладення цього Договору клієнтом виконані повністю.

Згідно з п. 2.1 Договору факторингу № 1/30-10/2012 від 30.10.2012 для реалізації фактором придбаних ним прав клієнт передає під час підписання цього Договору наступні документи: засвідчену копію основного договору; пакет документів відповідно до п. 3.1 основного договору.

Пунктом 4.1 Договору факторингу № 1/30-10/2012 від 30.10.2012, що за передані права вимоги до боржника за Договором факторингу фактор сплачує клієнтові 4227,00 грн.

Згідно з п. 4.2 Договору факторингу № 1/30-10/2012 від 30.10.2012 фактор зобов'язується протягом 10 банківських днів після набуття чинності цим Договором перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок клієнта грошову суму, визначену у п. 4.1 цього Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» набуло право грошової вимоги у розмірі 8055 грн. 13 коп. до боржників, які визначені у п. 1.4 Договору факторингу № 1/30-10/2012 від 30.10.2012, а саме до визнаної винною у ДТП особи - ОСОБА_6; страхової компанії - Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»; Моторно (транспортного) страхового бюро України, у порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Судом встановлено, що до Господарського суду міста Києва звернулось Підприємство із 100% іноземним інвестиційним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» із заявою про порушення справи про банкрутство відносно Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» у зв'язку з його неспроможністю погасити прострочену заборгованість за договорами страхування наземних транспортних засобів у розмірі 373988 грн. 44 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2012 за вказаною заявою порушено провадження у справі № 5011-46/12625-2012.

18.10.2012 у газеті «Голос України» № 196 (5446) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія».

Судом встановлено, що 14.11.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою від 13.11.2012 про грошові вимоги до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» за 116 договорами факторингу на загальну суму 1643109,94 грн., в тому числі , і за Договором факторингу № 1/30-10/2012 від 30.10.2012 на суму 8055,13 грн., що ґрунтуються на невиконаних Приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія» зобов'язаннях з виплати страхового відшкодування потерпілим за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якій просило визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» у загальному розмірі 1643109 грн. 94 коп. та включити грошові вимоги у вказаному розмірі до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія».

Ухвалою попереднього засідання від 15.02.2013 у справі № 5011-46/12625-2012 визнано кредитором Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» на суму 164418294 коп. (1073 грн. 00 коп. - судовий збір та 1643109 грн. 94 коп. - страхове відшкодування) - перша черга.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» визнано кредитором Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», в тому числі, і за Договором факторингу № 1/30-10/2012 від 30.10.2012 на суму 8055,13 грн.

Відповідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, розмір грошової вимоги у сумі 8055 грн. 13 коп. та обґрунтованість такої вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» встановлені в ухвалі попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 у справі № 5011-46/12625-2012, мають преюдиційне значення і не потребують доказуванню у даній справі.

Крім того, позивачем долучено до позовної заяви копію страхового акту № 08-12/0017, розрахунку розміру страхового відшкодування, довідки про сплату страхового відшкодування та Полісу АА/2064621.

Так, зі страхового акту № 08-12/0017, складеного Приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія» вбачається, що 07.09.2011 ОСОБА_7, керуючи транспортним засобом ГАЗ3705-434ЗНГ, державний номер НОМЕР_2, порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Фольксваген, державний номер НОМЕР_3.

Станом на дату настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ3705-434ЗНГ, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія» на підставі Полісу АА/2064621 (копія долучена позивачем до позовної заяви).

Внаслідок настання страхового випадку, Приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія» було здійснено розрахунок страхового відшкодування, яке підлягає виплаті потерпілій особі - ОСОБА_5, та визначений його розмір у сумі 8055 грн. 13 коп. (відповідно до копії страхового акту № 08-12/0017 та розрахунку розміру страхового відшкодування, копії яких долучено позивачем до позовної заяви).

Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» вих № 354 від 01.08.2012, копія якої долучена позивачем до позовної заяви, Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія» не сплатило ОСОБА_5 страхове відшкодування за Полісом АА/2064621 у розмірі 8055 грн. 13 коп.

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 у справі № 5011-46/12625-2012 Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Стецину І.В.

Як вбачається з постанови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 у справі № 5011-46/12625-2012 прийняття комітетом кредиторів рішення про необхідність визнання боржника банкрутом стало наслідком заслуховування інформації розпорядника майна щодо проведеної роботи та його звіту, у результаті якої, зокрема, за наслідками подання запитів до державних реєстраційних та інших органів зі спеціальною компетенцією, не було виявлено активів підприємства.

Так, враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги, що Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія» не в змозі виконати грошові зобов'язання перед позивачем, оскільки страхову компанію визнано банкрутом та не виявлено майна або інших активів Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», за рахунок яких можливо задовольнити грошові вимоги, враховуючи приписи п.п. "ґ" п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», на підставі Договору факторингу № 1/30-10/2012 від 30.10.2012, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» звернулось до суду із позовом про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України грошових коштів у розмірі 8055 грн. 13 коп.

Заперечуючи на позовні вимоги, відповідач зазначив, що розгляд питання щодо проведення МТСБУ регламентної виплати за зобов'язаннями Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може бути здійснено за умови наявності у МТСБУ підтвердження, що Господарський суд міста Києва підтвердив факт визнання страховика банкротом; встановив наявність невиконаних зобов'язань страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; встановив недостатність коштів та майна страховика для виконання його зобов'язань за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому, відповідач зауважив, що Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не звільняє ліквідаційну комісію страховика від виконання зобов'язань за договорами обов'язкового страхування, а лише встановлює потерпілим особам гарантію за рахунок МТСБУ у разі недостатності коштів та майна страховика відшкодувати шкоду шляхом регламентної виплати.

Крім того, відповідач наголошує на тому, що прийняття Господарським судом міста Києва постанови від 11.11.2013 у справі № 5011-46/12625-2012 про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» не свідчить про недостатність коштів та майна Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» для виконання його зобов'язань за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, оскільки такі кошти або майно можуть бути виявлені у процесі здійснення ліквідаційної процедури. Однак, як стверджує відповідач, позивачем не надано суду доказів того, що у процесі проведення ліквідаційної процедури відсутні активи Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», зокрема в матеріалах справи № 5011-46/12625-2012 відсутній ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора вказаного товариства, які повинні бути затверджені ухвалою господарського суду. З огляду на вищевикладене, відповідач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» передчасно звернулось до суду із вимогами про стягнення із Моторного (транспортного) страхового бюро України страхового відшкодування у розмірі 8055 грн. 13 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» задоволено повністю; стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» грошові кошти у розмірі 8055 грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Втім, постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі № 910/4868/15-г скасовано; справу № 910/4868/15-г передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У постанові Вищого господарського суду України від 28.10.2015 суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій передчасно дійшли висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал», оскільки з матеріалів справи вбачається, що висновки судів щодо встановлення факту відсутності у боржника активів зроблені на момент визнання Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, без з'ясування обставин ліквідації страхової компанії та без дослідження належних і допустимих доказів у справі. Зокрема, Вищий господарський суд зазначив, що факт відсутності майнових активів у визнаного боржника та неможливість у зв'язку з цим здійснити розрахунок за його зобов'язаннями може підтверджуватись затвердженими ухвалою господарського суду звітом ліквідатора і ліквідаційним балансом, складеними за результатами проведення комплексу дій щодо пошуку, інвентаризації, оцінки майна боржника та задоволення вимог кредиторів в порядку черговості, визначеної ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтею 111-12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ч. 20.3 ст. 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 39.1. та ч. 39.2.1. ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Основними завданнями МТСБУ, серед іншого, є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. "ґ" ч. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Тобто, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» визначено обов'язкові умови для проведення МТСБУ регламентних виплат за страховика, що визнаний банкрутом, а саме: підтвердження факту визнання страховика банкрутом або його ліквідації; наявність невиконаних зобов'язань страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; недостатність коштів та майна страховика для виконання цих зобов'язань.

Як встановлено судом, постановою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 у справі № 5011-46/12625-2012 Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Стецину І.В.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Наслідки визнання боржника банкрутом визначено статтею 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктами 2 та 9 частини першої якої зокрема встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, а виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених розділом третім Закону «Ліквідаційна процедура».

В силу положень частини першої та другої статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» задоволення вимог кредиторів боржника забезпечує ліквідатор у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема такі повноваження: - приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; - виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; - проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; - пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; - вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; - продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

За приписами частин першої-третьої статті 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого, зокрема, додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Правовий аналіз наведених вище положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» свідчить про те, що факт відсутності майнових активів у визнаного банкрутом боржника, та неможливість у зв'язку із цим здійснити розрахунок за його зобов'язаннями може підтверджуватись затвердженими ухвалою господарського суду звітом ліквідатора і ліквідаційним балансом, складеними за результатами проведення комплексу дій щодо пошуку, інвентаризації, оцінки майна боржника та задоволення вимог кредиторів в порядку черговості, визначеної ст. 45 Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.07.2015 у справі № 910/5935/15-г, у постанові Вищого господарського суду України від 29.07.2015 у справі № 910/5930/15-г, у постанові Вищого господарського суду України від 11.08.2015 у справі № 910/28653/14, у постанові Вищого господарського суду України від 11.08.2015 у справі № 910/5931/15-г та у постанові Вищого господарського суду України від 11.11.2015 у справі № 910/4885/15-г.

Суд зазначає, що враховуючи наведені положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» факт відсутності майнових активів у визнаного банкрутом боржника, та неможливість у зв'язку з цим здійснити розрахунок за його зобов'язаннями, підтверджується ухвалою господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, складеними за результатами закінчення ліквідаційної процедури боржника, здійснення комплексу дій щодо пошуку, інвентаризації, оцінки та продажу майна боржника та задоволення вимог кредиторів в порядку черговості, визначеної законодавством.

Частинами 1, 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, позивач належних і допустимих, в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, доказів, які б підтверджували факт недостатності у Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» коштів та/або майна для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 8055 грн. 13 коп. суду не надав. А отже позивач не довів наявність обов'язкової умови прийняття на себе відповідачем, Моторним (транспортним) страховим бюро України, вказаного зобов'язання ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 8055 грн. 13 коп., тобто підстав для заміни боржника у зобов'язанні щодо виплати страхового відшкодування.

Так, відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що станом на дату прийняття рішення у даній справі останнім процесуальним документом у справі про банкрутство № 5011-46/12625-2012 є ухвала Господарського суду міста Києва про призначення справи до розгляду від 30.10.2015.

При цьому, будь-які відомості щодо винесення Господарським судом міста Києва у справі № 5011-46/12625-2012 ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» як у базі даних «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)», так і в Єдиному державному реєстру судових рішень відсутні.

Так само, сторонами не було надано суду доказів наявності ухвали суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» у справі № 5011-46/12625-2012.

Тобто, затвердження судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу на момент розгляду даної справи не відбулось, а отже факт відсутності майнових активів у визнаного банкрутом боржника - Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», та неможливість у зв'язку із цим виконати його зобов'язання з виплати страхового відшкодування не встановлений.

Таким чином, у Моторного (транспортного) страхового бюро України на момент звернення позивача з позовом до суду та на момент розгляду даної справи не настав обов'язок, визначений п. "ґ" ч. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», щодо відшкодування шкоди за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів замість Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія».

При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений права на звернення до суду з новим позовом після настання обставин, з якими закон (Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») пов'язує наявність підстав для виникнення у МТСБУ обов'язку щодо здійснення регламентної виплати замість страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Крім того, суд наголошує на відсутності підстав для зупинення провадження у даній справ до розгляду Господарським судом міста Києва питання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» у справі № 5011-46/12625-2012, з огляду на встановлення факту звернення позивача до суду на момент відсутності порушеного права, яке відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, і підлягає захисту судом.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення грошових коштів у розмірі 8055 грн. 13 коп. є передчасною, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 02.12.2015

Суддя І.М. Отрош