Рішення № 53948220, 24.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.2015Справа №910/24791/15Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/24791/15

за позовом державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль,

до відкритого акціонерного товариства банку «БІГ Енергія», м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп», м. Суми, Національний банк України, м. Київ,

про зобов'язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Щиголь М.В. (довіреність від 23.07.2015 № 01-22/6-226);

відповідача - не з'явилися,

третьої особи-1 - не з'явилися;

третьої особи-2 - Ященко М.В. (довіреність від 11.02.2015 № 18-228/8464).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про:

- поновлення Підприємству строку для заявлення вимоги до ліквідатора відкритого акціонерного товариства банку «БІГ Енергія» (далі - Банк), про включення Підприємства до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів Банку;

- зобов'язання Банку визнати Підприємство кредитором Банку на суму 107 066 664,90 грн.;

- зобов'язання Банку внести зміни до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів шляхом включення Підприємства до переліку кредиторів Банку на суму 107 066 664,90 грн.;

- зобов'язання Банку подати пропозиції щодо затвердження Національним банком України (далі - НБУ) відповідних змін до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2015 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 07.10.2015; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп» (далі - Товариство).

01.10.2015 Товариство подало суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечувало, посилаючись на відсутність правових підстав для включення вимог Підприємства до реєстру кредиторів Банку. Також, третя особа-1 просила суд розглядати справу без участі повноважного представника за наявними матеріалами справи.

06.10.2015 Підприємство подало суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

07.10.2015 позивач подав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

13.10.2015 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2015 розгляд справи відкладено на 10.11.2015; продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів

26.10.2015 Товариство подало суду клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника, у зв'язку з неможливістю забезпечити його явку.

10.11.2015 позивач подав суду клопотання про залучення до участі у справі на стороні відповідача як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору НБУ.

10.11.2015 Підприємство подало суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 розгляд справи відкладено на 24.11.2015; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - НБУ.

24.11.2015 НБУ подав суду письмові пояснення, в яких зазначив, зокрема, таке: процедура ліквідації Банку на сьогодні є завершеною і ліквідатор Банку не має правових підстав для здійснення своїх функцій щодо акцептування кредиторських до Банку та внесення їх до переліку (реєстру) вимог кредиторів до Банку.

Заявлене представником НБУ клопотання про розгляд справи у закритому засіданні відхилено про що винесено ухвалу згідно до ст.4-4 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 24.11.2015 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні надав пояснення по суті спору; проти задоволення позовних вимог по суті заперечив.

Представники відповідача та третьої особи-1 у судове засідання 24.11.2015 не з'явилися; про причини неявки суд не повідомили; вимоги ухвал суду відповідач не виконав; відзив на позовну заяву не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано учасника процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До матеріалів справи долучено конверти з копіями ухвал суду, які повернуті поштою з адреси відповідача з відміткою «не знаходяться».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи та на вимогу позивача здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2006 Банком і Підприємством (вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) (з щомісячною виплатою процентів) № 30/10-11-06 (далі - Договір), за умовами якого:

- Банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок № 26154001001724, а вкладник перераховує на цей рахунок грошові кошти у безготівковій формі (вклад, депозит) у сумі 50 000 000 грн. на умовах, визначених Договором (пункт 1.1 Договору);

- Договір набуває чинності з дати його підписання та діє протягом строку на який розміщено Вклад (депозит), вказаний в пункті 1.2 Договору (пункт 5.3 Договору).

Сторонами були укладені додаткові угоди, якими вносилися, зокрема, такі зміни: загальна сума вкладу складає 90 000 000 грн.; термін дії Договору до 24.02.2010; дата повернення коштів вкладнику - 24.02.2010.

Постановою НБУ від 24.02.2010 № 97 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Банку.

На підставі дозволу, наданого постановою Правління НБУ від 29.01.2010 №29, 24.02.2010 публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк») та відповідачем було укладено договір про передачу активів та зобов'язань Банку, яким проведено заміну боржника у зобов'язаннях, що виникають за Договором та заміну кредитора у зобов'язаннях, що виникають за кредитним договором від 25.12.2009 № 01/01-12-2009.

На виконання вказаного договору ПАТ «Родовід Банк» було укладено такі правочини:

- з позивачем - договір строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента від 24.02.2010 № 104.1/03-Д-10;

- з Банком - договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010.

З 01.03.2015 призначено ліквідатором Банку Васільченка Юрія Леонідовича.

06.06.2014 ПАТ «Родовід Банк» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Банку та Підприємства про визнання недійсними таких договорів: договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010, укладений Банком і ПАТ «Родовід Банк»; договір про передачу активів і зобов'язань Банку від 24.02.2010, укладений ПАТ «Родовід Банк» та Банком; договір строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента від 24.02.2010 № 104.1/03-Д-10, укладений ПАТ «Родовід Банк» та Підприємством.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.08.2014 зі справи № 911/2277/14 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до Банку та Підприємства, за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю «Сорпо Інвест», товариства з обмеженою відповідальністю «Есттерра», Товариства, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 зі справи № 911/2277/14 апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» задоволено; рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2014 скасовано; визнано недійсними: договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010; договір про передачу активів і зобов'язань Банку від 24.02.2010; договір строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента від 24.02.2010 № 104.1/03-Д-10; стягнуто з Підприємства на користь ПАТ «Родовід Банк» грошові кошти у загальному розмірі 120 301 864,67 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.12.2014 зі справи № 911/2277/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 залишено без змін, а касаційну скаргу Підприємства без задоволення.

Постановою Верховного Суду України від 08.04.2015 було відмовлено Підприємству у задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 30.12.2014.

З огляду на викладене, позивач 21.08.2015 надіслав на адреси ліквідатора Банку Васільченка Ю.Л. та НБУ заяву від 19.08.2015 № 35-28/7-71 про включення до реєстру кредиторів із завіреним копіями документів, що підтверджують борг відповідача перед Підприємством.

Ліквідатор Банку не повідомив Підприємство про визнання кредиторських вимог та включення останнього до Переліку (реєстру) кредиторів, а отже, на думку позивача, не визнав його права щодо кредиторських вимог до відповідача.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до вимог пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідаційна процедура Банку здійснювалась на підставі та відповідно до вимог законодавства України, яке діяло до набрання чинності цим Законом, зокрема Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, що діяла до 22.09.2012).

Комісією НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем 02.04.2015 було прийнято рішення № 127 «Про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора та завершення ліквідаційної процедури ВАТ Банк «БІГ Енергія».

Отже, процедура ліквідації Банку на сьогодні є завершеною і ліквідатор Банку не має правових підстав для здійснення своїх функцій щодо акцептування кредиторських вимог до банку та внесення їх до переліку (реєстру) вимог кредиторів.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, що діяла до 22.09.2012) ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті «Урядовий кур'єр» чи «Голос України» за рахунок банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або власником банку рішення про ліквідацію банку.

Відомості про відкриття ліквідаційної процедури повинні містити найменування та інші реквізити банку, що ліквідується, дату прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або дату прийняття рішення власника банку про ліквідацію банку і призначення ліквідатора, відомості про ліквідатора.

Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Судом встановлено, що позивач у місячний строк з моменту оголошення про відкриття ліквідаційної процедури (03.03.2010 газета «Голос України» № 38 (4788)) з кредиторськими вимогами не звернувся.

Строк на подання вимог в порядку статті 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є присічним, а позивач, у свою чергу не підтвердив поважності причин його пропуску.

Так, про визнання недійсними правочинів, якими обов'язок боржника Банку перед Підприємством було передано ПАТ «Родовід Банк», позивач був обізнаний ще 03.11.2014, оскільки постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили саме 03.11.2014.

Крім того, Підприємство не звернулося з відповідними позовними вимогами і після прийняття Вищим господарським судом України постанови від 30.12.2014 зі справи № 911/2277/14 та Верховним судом України ухвали від 08.04.2015.

Даний позов подано суду лише у вересні 2015 року без зазначення причин зволікання із зверненням до суду.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Позивач не довів, що відповідач порушив його права та охоронювані законом інтереси.

У свою чергу, матеріали справи містять докази того, що ліквідаційна процедура Банку наразі завершена та проведена у відповідності до вимог законодавства України.

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів (у розумінні статі 32 ГПК України) наявності обставин та підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на наведене у позові слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 30.11.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук