Постанова № 53947827, 26.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 р. Справа № 818/3368/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.10.2015р. по справі № 818/3368/15

за позовом ОСОБА_2

до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_2 (далі по тексту позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби в Сумській області (далі по тексту УДМС України в Сумській області, відповідач), в якому просила суд визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Сумській області щодо зобовязання позивача сплатити кошти в сумі 348 грн. 15 коп. за послуги по оформленню та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вартість бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також щодо вимоги про написання заяви про надання адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорту громадина України для виїзду за кордон та зобовязати відповідача вчинити дії щодо повернення позивачці грошових коштів в розмірі 348 грн. 15 коп., які було зайво сплачені за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року по справі № 818/3368/15 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року по справі № 818/3368/15 скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що відповідачем безпідставно було змушено позивача для отримання паспорту для виїзду за кордон сплатити вартість бланку паспорту в розмірі 261,00 грн. та вартість адміністративної послуги ДМС з оформлення паспорту в розмірі 87,15 грн., а всього в розмірі 348,15 грн., а також написати заяву визначеної форми про надання адміністративної послуги. Однак, такі вимоги не передбачені пунктом 10 Правил оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231.

Крім того, зазначив, що ст.ст.2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 «Про державне мито» (далі по тексту Декрет) до обєктів справляння державного мита віднесено державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорту на право виїзду за кордон або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 170 грн. Разом з тим, пунктом 27 розділу І Переліку платних послуг, які надаються підрозділами МВС та ДМС, і розмір плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 року № 795 визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87,15 грн. Таким чином, як вважає позивач, сплата державного мита, передбаченого Декретом, покриває вартість витрат, повязаних з вчиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам закордонного паспорта (у т.ч. й вартість бланка). Тому він не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акту. Крім того, за умови конкуренції норм застосовується норма того нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу, в даному випадку Декрету.

Вказує, що сплата вартості бланку паспорта не передбачена ані Порядком, на який посилається відповідач, ані Правилами. З посиланням на ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», паспорт громадянина України для виїзду за кордон є власністю України, тобто, держава надає його громадянину у тимчасове користування, після закінчення терміну дії якого останній зобовязаний повернути паспорт тому державному органу, який його видав. Законодавство України не передбачає стягнення з громадян платежів за тимчасове користування бланками паспортів для виїзду за кордон.

З посиланням на Порядок зарахування до державного бюджету плати за надання адміністративних послуг, затвердженого наказом МВС України та Мінфіну України від 21.08.2014 року № 846/825, норми якого застосовуються також і до ДМС України, стверджує, що оскільки позивач безпідставно сплатив кошти в розмірі 384,15 грн. внаслідок протиправних дій відповідача, останній зобовязаний вчинити дії по поверненню цих коштів.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що позивач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі позивача.

Представник відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимог апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін. З посиланням на постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 р. № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання" та від 26.10.2011 р. №1098 "Деякі питання надання підрозділами МВС та ДМС платних послуг" наполягає на правомірності дій УДМС України в Сумській області у спірних відносинах.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у березні 2015 року позивачка звернулась до Ковпаківського районного відділу м. Суми УДМСУ у Сумській області (далі - Ковпаківський РВ м. Суми) із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон (з електронним чипом) та пакетом документів.

Однак, у надані вищезазначеної послуги без сплати обов'язкових платежів (за бланкову продукцію 261 грн., за адміністративну послугу 87 грн. 15 коп.) позивачці було відмовлено, а також роз'яснено щодо вартості даної адміністративної послуги.

11.03.2015 р. ОСОБА_2, сплативши 348 грн. 15 коп., у т.ч. за бланкову продукцію - 261 грн., за адміністративну послугу - 87 грн. 15 коп. (а.с.42), повторно звернулась до Ковпаківського РВ м. Суми з відповідним пакетом документом про оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон (з електронним чипом), підписавши заяву-анкету (а.с.41 зворот).

06.05.2015 р. позивачка отримала паспорт громадянина України для виїзду за кордон (з електронним чипом) "FВ № 381951" (а.с.41).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зобовязання позивача для отримання закордонного паспорту сплатити кошти в сумі 348,15 грн. за послуги по оформленню та видачі паспорту та вартість бланку паспорта, ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом про їх оскарження та зобовязання відповідача вчинити дії щодо повернення коштів як зайво сплачених.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки вимоги відповідача щодо надання позивачем заяви про надання адміністративної послуги та сплати коштів за адміністративну послугу по оформленню та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також вартості бланку паспорту в загальній сумі 348 грн. 15 коп. є правомірними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.

Відповідно до п. 22 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 152 від 07.05.2014 року (далі по тексту Порядок № 152) для оформлення паспорта для виїзду за кордон особа подає:1) заяву-анкету; 2) паспорт громадянина України (для осіб, що досягли шістнадцятирічного віку та постійно проживають в Україні); 3) свідоцтво про народження (у разі оформлення вперше паспорта для виїзду за кордон особі, що не досягла шістнадцятирічного віку); 4) відповідні документи, що підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів, або оригінал і копію документа про звільнення від таких платежів; 5) заяву про відмову від внесення інформації (у тому числі відцифрованих відбитків пальців рук) до безконтактного електронного носія, що імплантований до паспорта для виїзду за кордон (у разі потреби). У разі оформлення паспорта особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, таку заяву від її імені подають батьки (якщо батьки не перебувають у шлюбі, - той з батьків, з ким проживає особа), усиновлювачі, опікуни, піклувальники або інші представники чи представники закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників над цією особою. Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства; 6) у разі оформлення паспорта особі, що не досягла дванадцятирічного віку, або особі, яка не може пересуватись самостійно у зв'язку із тривалим розладом здоров'я, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу, може бути подано дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра та одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого зображення особи шляхом сканування.

Згідно з п. 6 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито справляється за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон. Відповідно до пп. "б" п. 6 ст. 3 Декрету за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон ставка державного мита встановлюється у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1098 затверджено Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, пункт 4 якої передбачає, що у разі надання послуги, що передбачає видачу бланка або номерного знака, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції. Обсяг таких витрат визначається МВС.

Статтею 7 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" визначено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.

Разом з тим, нормативний документ МВС України, який би чітко визначав вартість бланку паспорта, відсутній, а відтак, відсутні й підстави вважати такий платіж обовязковим у розумінні пп.4 п.22 Порядку № 152 від 07.05.2014 року, оскільки він не встановлений законодавством.

Посилання відповідача на доручення заступника голови ДМС України № Д/212/3-14 від 31.12.2014 року, яким встановлено вартість бланку паспорту з безконтактним електронним чіпом в розмірі 261 грн., колегія суддів відхиляє, оскільки вказане доручення не є нормативно-правовим актом, носить внутрішньовідомчий характер, а відтак, не дає підстав вважати вартість бланку паспорту у вказаному розмірі платежем, встановленим законодавством.

Таким чином, вимога відповідача про необхідність сплати вартості бланку паспорта в розмірі 261 грн. є необгрунтованою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 р. N 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання" визначено перелік платних послуг, серед яких зазначена послуга за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, вартість якої складає 87,15 грн.

Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 5 ст.11 Закону України «Про адміністративні послуги» при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір). Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься субєктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень субєкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних субєктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо).

Пунктом 10 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду та вїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231 (далі по тексту Правила № 231), які були чинними на час звернення позивачки до УДМС України в Сумській області, передбачено вимогу надати квитанцію про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати. До обєктів справляння державного мита належить, зокрема, державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорту на право виїзду за кордон або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (ст.ст.2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»).

Таким чином, сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, повязаних із вчиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорту на право виїзду за кордон (у т.ч. й вартість бланка та вартість адміністративної послуги).

Зворотнього відповідачем не доведено.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 03.12.2013 року № 21-416а13 та від 17.12.2013 року № 21-441а13, яка в силу ч.2 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що Порядком № 152 не встановлено чіткого переліку платежів, документи про здійснення яких, у розумінні пп.4 п.22 цього Порядку, є необхідною умовою для видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а відтак, твердження відповідача з посиланням на норми Порядку № 152 про обовязковість таких платежів, як вартість бланку паспорту та вартість адмінпослуги по його оформленню, є необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує на відсутність підстав вважати вищевказані платежі такими, що підлягають сплаті незалежно і окремо від державного мита, та приходить до висновку, що відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності вимог щодо надання позивачем документів про сплату вартості бланку паспорту та вартість адміністративної послуги по його оформленню.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про неможливість застосування до спірних відносин висновків Верховного Суду України по вказаним постановам з посиланням на те, що останні були прийняті стосовно правовідносин, що виникли у відповідності до Правил № 231, які втратили чинність з 01.04.2015 року, та на суттєву зміну законодавчого регулювання правовідносин у сфері оплати адміністративної послуг з оформлення закордонного паспорту, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_2 звернулась до УДМС України в Сумській області у березні 2015 року, коли Правила № 231 були чинними, а відтак, перелік документів, на підставі яких здійснюється оформлення паспорту для виїзду за кордон, та які позивач зобовязана була надати, повинен був узгоджуватись із Правилами № 231.

При цьому слід відмітити, що Порядком № 152 не встановлено принципово нових положень щодо оплати адміністративної послуги з оформлення паспорту для виїзду за кордон порівняно із Правилами № 231.

Разом з тим, спірні відносини виникли під час звернення позивачки до УДМС України в Сумській області у березні 2015 року, а не після 16.04.2015 року, як помилково вважає відповідач, а відтак, твердження відповідача про те, що відносини у даній адміністративній справі та правовідносини, з приводу яких прийнято вищевказані постанови Верховного Суду України, є різними, колегія суддів вважає хибним.

Крім того, з приводу посилання відповідача на п.27 розділу І «Адміністративні послуги» Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 року № 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання», яким передбачено адміністративну послугу з оформлення паспорту для виїзду за кордон як платну, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що правомірність вказаної норми була оспорена в судовому порядку.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2014 року по справі № 826/10556/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.10.2015 року по справі № К/800/13236/15 зазначені судові рішення скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, посилання відповідача на п.27 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 року № 795 не можуть вважатися беззаперечним доказом правомірності вимог позивача щодо оплати вартості адміністративної послуги з оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон як ткої, що оплачується окремо від сплати державного мита.

Отже, дії відповідача щодо відмови у прийнятті документів, наданих ОСОБА_2, для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон з посиланням на вимогу сплатити додаткові витрати, окрім державного мита (вартість бланка паспорта та вартість адміністративної послуги), є неправомірними.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2 Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1098, послуги надаються за письмовою заявою фізичних або юридичних осіб.

Згідно з ч.4 ст.9 Закону України "Про адміністративні послуги" від 06.09.2012 р. № 5203-VІ заява на отримання адміністративної послуги подається в письмовій чи усній формі.

Підпунктом 1 пункту 22 Порядку № 152 передбачено, що для оформлення паспорта для виїзду за кордон особа подає, зокрема, заяву-анкету.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що письмове волевиявлення особи щодо отримання паспорту для виїзду за кордон, у відповідності до пп.1 п.22 Порядку № 152 підтверджується заявою-анкетою, в якій така особа ставить власноручний підпис та поданням якої засвідчує свою згоду на обробку відомостей про себе з метою отримання цього паспорту.

У звязку з чим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що письмове волевиявлення позивача на отримання паспорту для виїзду за кордон додатково потребує подання заяви про надання адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорту.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, вимагаючи від позивача сплати коштів у сумі 348 грн. 15 коп. за послуги по оформленню та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вартість бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також написання заяви про надання адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорту громадина України для виїзду за кордон, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України та вїзду в Україну громадян України», Законом України «Про адміністративні послуги, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для визнання таких дій відповідача неправомірними.

Враховуючи, що кошти за оформлення та видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України для виїзду за кордон були стягнуті протиправно, колегія суддів вважає необхідним зобов'язати відповідача вчинити дії щодо повернення їх позивачеві.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про неможливість повернення коштів позивачці з посиланням на Порядок повернення коштів, помилково бо надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182 (далі по тексту Порядок № 787), з наступних підстав.

Відповідно до п.5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

У разі потреби в поверненні помилково або надміру зарахованих коштів готівкою фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), органом, що контролює справляння надходжень бюджету, в доповнення до подання до відповідного органу Казначейства подається реєстр одержувачів коштів, в якому зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума, що підлягає поверненню, у двох примірниках.

В обґрунтування вищенаведених доводів відповідач посилається на те, що оскільки плата за надання адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон є джерелом формування державного бюджету, повернення вказаних коштів здійснюється виключно органами Державної казначейської служби України за відповідним поданням територіальних органів ДМС України, яке подається особисто платником, у встановлених законодавством випадках.

Разом з тим, з пункту 5 Порядку № 787 вбачається, що повернення помилково сплачених коштів неможливе без участі органу, до якого ці кошти були сплачені.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що позивач не просив у позові зобовязати УДМС України в Сумській області повернути сплачені ним кошти у розмірі 348 грн. 15 коп., а вчинити дії щодо повернення цих коштів, які, власне, і передбачені пунктом 5 Порядку № 787, колегія суддів вважає позовні вимоги у цій частині обґрунтованими.

У відповідності до п. 4 ч.1 ст.202 КАС України порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року по справі № 818/3368/15 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Як встановлено ч.ч.1, 6 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на користь позивачки сплачений нею судовий збір за подання позову в розмірі в розмірі 316 грн. 68 коп. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 535 грн. 92 коп.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.10.2015р. по справі № 818/3368/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Державної міграційної служби України в Сумській області щодо зобовязання ОСОБА_2 сплатити кошти в сумі 348,15 грн. за послуги по оформленню та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вартість бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також щодо вимоги написання заяви про надання адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 27, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 37846270) вчинити дії щодо повернення ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 40004, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти в розмірі 87,15 грн. за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 261 грн. за бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 27, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 37846270) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 40004, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір за подання позову в розмірі в розмірі 316 (триста шістнадцять) грн. 68 коп. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 535 (пятсот тридцять пять) грн. 92 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01.12.2015 р.