Постанова № 53947817, 24.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 р. Справа № 820/7819/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального житлово ремонтно-експлуатаційне підприємство на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2015р. по справі № 820/7819/15

за позовом Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

до Комунального житлово ремонтно-експлуатаційне підприємства

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути податковий борг з Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства з усіх розрахункових рахунків відкритих відповідачем на загальну суму 1827742,87 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.95.1 ст. 95, п. 96.1 ст. 96 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 24.11.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційного підприємство перебуває на обліку в Чугуївській обєднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області як платник податку з 10.03.1995 року. (а.с.7).

Відповідно до акту перевірки №703/20-29-10-01/22647162 від 17.02.2014 року контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.05.2014 року та №0000651501 від 22.09.2014 року. Висновки контролюючого органу ґрунтувалися на деклараціях, які містяться в матеріалах справи, у зв'язку із чим відповідач має узгоджену суму податкового боргу.

Відповідно до податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1 від 22.05.2014 року та №0000651501 від 22.09.2014 року, відповідач має суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1827742,87 грн. Зазначене також підтверджується даними облікової картки (зворотній бік).

У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань контролюючим органом на адресу відповідача було направлено податкові вимоги. (а.с. 56,57).

На момент розгляду справи заборгованість платника податків у добровільному порядку не сплачена.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, а тому заявлена сума підлягає до стягнення.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Як встановлено матеріалами справи, Комунальним житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством м. Чугуєва не сплачено самостійно визначену суму податкового зобов'язання, що призвело до утворення податкового боргу, який станом на час розгляду справи складає 1 827 742, 87 грн.

Згідно з довідкою від 13.07.2015 № 3844/10/20-29-25 у відповідача наявні відкриті банківські рахунки: № 26001799973591, відкритого Комунальним житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством в АКБ «Правекс Банк» м. Київ, № 26049799998732, відкритого в АКБ «Правекс Банк», м. Київ, № 26008000134550 відкритого в філії «Укрекксімбанк", м. Харків, № 26057000334550, відкритого в філії «Укрекксімбанк», м. Харків, № № 35444105050660, 35445104050660, 35446103050660, 35447102050660, 35448101050660, 37124220019020 , відкритого ГУ ДКСУ у Харківській області, м. Харків.

У зв'язку з наявністю у позивача несплаченої суми податкового боргу у розмірі 1 827 742, 87 грн. ДПІ у Чугуївському районі Харківської області звернулась до суду з даним позовом про стягнення коштів з рахунків Чугуївського КЖРЕП.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. У п. 95.2 цієї ж статті зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств, визначений ст. 96 ПК України.

Згідно п. 96.1 ст. 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради (п. 96.1.1); затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу (п. 96.1.2); ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (п. 96.1.3); прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків (п. 96.1.4).

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень, згідно положень п. 96.3 ст. 96 ПК України, надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, обов'язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає, зокрема, у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог, за умови що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом під час судового розгляду справи не було надано доказів звернення до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків.. Матеріали справи також не містять доказів прийняття органом місцевого самоврядування одного з рішень, передбачених ст. 96 ПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що позивачем не було дотримано встановленого ст. 96 ПК України обов'язкового порядку погашення податкового боргу комунального підприємства, а тому позовні вимоги є безпідставними.

У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу згідно з положеннями ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального житлово ремонтно-експлуатаційне підприємства задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2015р. по справі № 820/7819/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до Комунального житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства про стягнення податкового боргу - відмовити.

Стягнути на користь Комунального житлово ремонтно-експлуатаційне підприємства за рахунок бюджетних асигнувань Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області судовий збір в сумі 1515,80 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять гривень вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови виготовлений 30.11.2015 р.