Постанова № 53947799, 25.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 р. Справа № 816/4192/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Перцової Т.С. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2015р. по справі № 816/4192/15

за позовом ОСОБА_2

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 10187, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25 000 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене на підставі та у спосіб визначений діючим законодавством, позивач повинен сплатити транспортний податок за легковий автомобіль, який використовується до 5 років і має об'єм циліндра двигуна понад 3000 куб. см., а отже позовні вимоги, є такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки TOYOTA моделі HIGHLANDER, тип легковий універсал В, з обємом двигуна 3456 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, дата реєстрації 23.08.2011, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ966897, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с. 8).

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області винесено податкове повідомлення - рішення № 10187, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобовязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб 18011000 в розмірі 25000,00 грн. (а.с. 9)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення № 10187, яким позивачу визначено у 2015 році податкове зобовязання із транспортного податку, не ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, зокрема, підпункту 12.3.4. пункту 12.3., пункту 12.5 статті 12, та не узгоджується із вимогами принципу верховенства права.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що 01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України, було введено транспортний податок.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Приписами ст. 265 ПКУ, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Таким чином, об'єктом оподаткування є автомобілі, що використовуються до 5 років.

При цьому згідно пп. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Таким чином, використання транспортного засобу пов'язується з його реєстрацією.

Під час судового розгляду справи встановлено, що транспортний засіб автомобіль TOYOTA моделі HIGHLANDER, тип легковий універсал В, з обємом двигуна 3456 куб.см. , реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, зареєстрований 23.08.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ 966897.

Суд зазначає, що згідно з п.п.14.1.163 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Відповідно до п. 267.4, 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з пп. 267.6.1 пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Водночас пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих податків зокрема належить податок на майно, в склад якого, відповідно до пп. 265.1.2 п. 265.1 ст. 265 ПКУ входить транспортний податок.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 Податкового кодексу України, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Отже, транспортний засіб, який рахується за ОСОБА_2 є обєктом оподаткування в розумінні пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, а тому контролюючий орган правомірно нарахував суму транспортного податку.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на рішення сесії Кременчуцької міської ради, як підставу того, що відповідний податок повинен нараховуватись з 2016 року.

Рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками сплачувати податки та збори, оскільки такі прямо закріплені законодавцем нормами Податкового Кодексу України.

Згідно з наявним в матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу судом встановлено, що транспортний засіб ОСОБА_2 - TOYOTA моделі HIGHLANDER, тип легковий універсал В, з обємом двигуна 3456 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, дата реєстрації 23.08.2011, а отже у відповідності до норм діючого законодавства є об'єктом оподатковування в розумінні приписів ст. 267 Податкового кодексу України.

Таким чином, грошове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішенням від 17.06.2015 року за №10187 є винесеним у відповідності до норм діючого податкового законодавства та підлягає сплаті.

За таких обставин, колегія суддів, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях податкового органу, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, порушень тих норм закону, на які посилається позивач.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України висновків суду спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції не повно і не всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, не дав належну оцінку наявним у справі доказам, не правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами.

Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції від 05.10.2015 року через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198 п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2015р. по справі № 816/4192/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови виготовлений 30.11.2015 р.