Ухвала суду № 53947771, 26.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 р.Справа № 820/5571/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О. А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015р. по справі № 820/5571/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної казначейської служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

02.06.2015 року позивач - ОСОБА_1 - звернувся з позовом до Державної казначейської служби України , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України (м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) щодо невиконання у строк, визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 р. в адміністративній справі № 646/10965/13-а за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_4, начальника відділу управління Пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_5, начальника управління Пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_6 про визнання неправомірним і нечинним складеного та підписаного ними перерахунку пенсії підполковнику ОСОБА_1 у пенсійній справі № А4415-СБУ від 10.09.2013р. щодо виплати ОСОБА_1 у пенсійній справі № А4415-СБУ від 10.09.2013 р. щодо виплати йому з 01.10.2013р. пенсії у сумі 1688 гривень 99 копійок та до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії;

- зобов'язати Державну казначейську службу України виконати у строк, визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014р. в адміністративній справі № 646/10965/13-а за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_4, начальника відділу Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_5, начальника управління Пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_6 про визнання неправомірним і нечинним складеного та підписаного ними перерахунку пенсії підполковнику ОСОБА_1 у пенсійній справі № А4415-СБУ від 10.09.2013 р. щодо виплати ОСОБА_1 з 01.10.2013 р. пенсії у сумі 1688 гривень 99 копійок та до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання у строк, визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 року по адміністративній справі № 646/10965/13-а за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_4, начальника відділу Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_5, начальника Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_6 про визнання неправомірним і нечинним складеного та підписаного ними перерахунку пенсії підполковнику ОСОБА_1 у пенсійній справі № А4415-СБУ від 10.09.2013р. щодо виплати ОСОБА_1 з 01.10.2013 р. пенсії у сумі 1688 гривень 99 копійок та до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Зобов'язано Державну казначейську службу України виконати у строк, визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014р. в адміністративній справі № 646/10965/13-а за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_4, начальника відділу Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_5, начальника Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_6 про визнання неправомірним і нечинним складеного та підписаного ними перерахунку пенсії підполковнику ОСОБА_1 у пенсійній справі № А4415-СБУ від 10.09.2013 р. щодо виплати ОСОБА_1 з 01.10.2013р. пенсії у сумі 1688 гривень 99 копійок та до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у позові повністю.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1, посилаючись на законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції, просить відхилити апеляційну скаргу Державної казначейської служби України , а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 року в адміністративній справі № 820/5571/15 залишити без змін.

Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши позивача та представника відповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірним та нечинним складений та підписаний головним спеціалістом управління Пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_4, начальником відділу Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_5, начальником Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_6 перерахунок пенсії підполковнику ОСОБА_1 у пенсійній справі № А4415-СБУ від 10 вересня 2013 року щодо виплати ОСОБА_1 з 01 жовтня 2013 року пенсії у сумі 1688 грн. 99 коп. та стягнуто з ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованість за пенсією в сумі 20 106 грн. 66 коп., що виникла внаслідок недоплати пенсії за сім місяців за період з 01 червня 2013 року по 11 грудня 2013 року (а.с. 26-39).

Із матеріалів справи убачається, що 03.04.2014 року Червонозаводським районним судом м. Харкова ОСОБА_1 видано виконавчий лист по справі № 646/10965/13-а про стягнення з ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованість за пенсією в сумі 20106 грн. 66 коп., що виникла внаслідок недоплати пенсії за сім місяців за період з 01 червня 2013 року по 11 грудня 2013 року, зі строком предявлення виконавчого листа до виконання до 12.03.2015 року (а.с. 40).

Судовим розглядом встановлено, що 04 червня 2014 року позивач подав вище зазначений виконавчий лист до ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Харківській області разом із копіями постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова, постанови Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року в адміністративній справі № 820/13995/13-а, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року по справі №820/13995/13-а, постанови державного виконавця відділу ДВС ГУ юстиції у Харківській області ОСОБА_7 від 02.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження (а.с. 152-156).

Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області листом від 13 червня 2014 року № 16-18/447-6973 позивачу повернуло виконавчий лист від 03.04.2014 р. № 646/10965/13-а, разом із доданими документами, посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено повноважень органу казначейства на здійснення списання коштів з рахунків боржника відкритих в банківських установах, натомість такі права мають органи Державної виконавчої служби відповідно до положень ЗУ "Про виконавче провадження" (а.с. 41).

Не погодившись з вищевказаними діями ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України в Харківській області, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 року по справі № 820/11834/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління державної казначейської служби України у Харківській області, Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Зобовязано Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області та Державну казначейську службу України прийняти до виконання постанову Червонозаводського райнного суду м. Харкова від 14 січня 2014 року в адміністративній справі №646/10965/13-а та виданий 03 квітня 2014 року Червонозаводським районним судом м. Харкова виконавчий лист в адміністративній справі №646/10965/13-а. (а.с. 42-53).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 27.10.2014 року відкрито виконавче провадження № 45231913 з примусового виконання виконавчого листа №820/11834/14, виданого 13.10.2014 року Харківським окружним адміністративним судом, про зобов'язання ОСОБА_3 управління державної казначейської служби України у Харківській області та Державної казначейської служби України прийняти до виконання постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014р. в адміністративній справі № 646/10965/13-а та виданий 03.04.2014 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова виконавчий лист в адміністративній справі № 646/10965/13-а солідарно (а.с. 55).

ОСОБА_3 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_8 23.12.2014 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 45231913 (а.с. 56).

24 жовтня 2014 року ОСОБА_1 подав до ОСОБА_3 Управління Державної казначейської служби України в Харківській області заяву про виконання постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 січня 2014 року в адміністративній справі № 646/10965/13-а, що набрала чинності, в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості за пенсією у сумі 20106 грн. 66 коп., що виникла внаслідок недоплати пенсії за сім місяців за період з 01 червня 2013 року по 11 грудня 2013 року , та оригінал виконавчого листа по даній справі (а.с. 57-63).

Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області листом від 19.11.2014 року №16-18/905-17841 повідомило ОСОБА_1, що Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області листом від 18.11.2014 р. № 16-18/902-17773 направило до Державної казначейської служби України виконавчий лист Червонозаводського районного суду м.Харкова від 03.04.2014 року № 646/10965/13-а разом із додатковими документами для виконання (а.с. 67).

06 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Державної казначейської служби України із заявою щодо виконання постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 року в адміністративній справі № 646/10965/13-а, в якій просив виплатити йому в тримісячний строк, що передбачений частиною 4 статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, недоплачену йому, як звільненому зі служби військовослужбовцю, пенсію за період з 01 червня 2013 року по 11 грудня 2013 року у сумі 20106 гривень 66 копійок (а.с. 70-72).

Листом Державної казначейської служби України від 07 травня 2015 року № 5-13/582-13514 позивачу повідомлено, що на виконанні у Державній казначейській службі України знаходяться рішення судів на суму 572,27 млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова по справі № 646/10965/13-а. Після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше зазначеного виконавчого листа, Державна казначейська служба України здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь позивача (а.с. 73-74).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність бюджетних коштів та/або встановлення конкретних розмірів виплати коштів, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України", не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Проте, як зауважує Європейський Суд з прав людини, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (рішення від 20.07.2004 року у справі Шматько проти України, заява 60750/00).

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у цьому випадку таким, що підлягає застосуванню, є саме Закон України Про гарантії Держави щодо виконання судових рішень, оскільки він є спеціальним у сфері гарантування державою виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Підпунктом 1 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Зазначені рішення передаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України є Державна казначейська служба України (п. 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 460/2011).

Згідно із пп. 5 п. 4 наведеного Положення, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

У свою чергу, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 (зі змінами та доповненнями, надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Статтею 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень визначено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до Державної казначейської служби України необхідних для цього документів та відомостей.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Судовим розглядом встановлено, що на день розгляду цієї справи Державною казначейською службою України не виконано обов'язку, передбаченого ст.3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, щодо виконання постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 року по адміністративній справі № 646/10965/13-а, яке набрало законної сили та відповідно до ст.124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Стосовно твердження Державної казначейської служби України про те, що рішення у справі № 646/10965/13, буде виконано у порядку черговості, тобто після перерахування коштів стягувачам, які звернулися до органів Казначейства раніше позивача та про те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" за бюджетною програмою КПКВК 3504040 передбачено лише 150,00 млн. грн., колегія суддів зазначає наступне.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів. яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом до уваги не приймається. Наведене узгоджується із правовою позицією Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні від 08.11.2005 року в справі "Кречко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання свої зобов'язань.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів та/або встановлення конкретних розмірів виплати коштів, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України", не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову ОСОБА_1

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015р. по справі № 820/5571/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_9Судді ОСОБА_10 ОСОБА_11 Повний текст ухвали виготовлений 30.11.2015 р.