Ухвала суду № 53947768, 25.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 р.Справа № 530/1236/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 15.09.2015р. по справі № 530/1236/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області

про визнання неправомірними та протиправними дій Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області щодо перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області, в якому просить: визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області в частині відмови перерахунку їй, ОСОБА_1, пенсії, як колишньому начальнику відділу з питань внутрішньої політики і зв'язків з громадськими організаціями та засобами масової інформації апарату райдержадміністрації, з урахуванням індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які були їй нараховані та отримані, на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на підставі довідки Зіньківської районної державної адміністрації №01-28/300 від 13.07.2015 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області здійснити перерахунок позивачу пенсії, як колишньому начальнику відділу з питань внутрішньої політики і зв'язків з громадськими організаціями та засобами масової інформації апарату райдержадміністрації з урахуванням індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які були їй нараховані та отримані, на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та виплатити позивачу недоплачену пенсію з 19 липня 2010 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що до 19.07.2010 року працювала на посаді начальника відділу з питань внутрішньої політики і зв'язків з громадськими організаціями та засобами масової інформації апарату райдержадміністрації та звільнена у зв'язку з виходом на пенсію за віком. Відповідач при обчисленні їй розміру пенсії, як державному службовцю, незаконно не включив суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які входять до заробітку державного службовця і на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 15 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області щодо визнання неправомірними та протиправними дій Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області щодо перерахунку пенсії задоволено частково в наступній редакції.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області в частині відмови перерахунку ОСОБА_1 пенсії, як колишньому начальнику відділу з питань внутрішньої політики і зв'язків з громадськими організаціями та засобами масової інформації апарату райдержадміністрації з урахуванням індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які були їй нараховані та отримані зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на підставі довідки управління праці та соціального захисту населення Зіньківської районної державної адміністрації від 13.07.2015 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, колишньому заступнику начальника відділу з питань внутрішньої політики і зв'язків з громадськими організаціями та засобами масової інформації апарату райдержадміністрації з урахуванням індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які були їй нараховані та отримані зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ( в редакції, що діяла на день виникнення правовідносин) та виплатити ОСОБА_1. Недораховану виплату по пенсійному забезпеченню ОСОБА_1 проводити із 31 липня 2015 щомісячно. В частині позовної вимоги про включення в нарахування пенсії сплаченого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відмовлено.

Позивач не погодилася із таким рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати у частині виплати недорахованої пенсії з 31 липня 2015 року та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 як колишньому начальнику відділу з питань внутрішньої політики і зв'язків з громадськими організаціями та засобами масової інформації апарату Зіньківської райдержадміністрації, з урахуванням індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які були їй нараховані та отримані, зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та виплатити позивачу недоплачену пенсію з 19 липня 2010 року.

Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримала в повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив провести розгляд справи без його участі.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, письмових заперечень, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області, як особа, якій з 19.07.2010 року призначена і виплачується пенсія за віком згідно Закону України "Про державну службу". При призначенні пенсії до сум заробітку для призначення пенсії не були включені суми отримуваної позивачем матеріальної допомоги, допомоги на вирішення соціальних питань та суми індексації заробітної плати, на які фактично були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням індексації заробітної плати та суми матеріальної допомоги. Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області №48 від 21.07.2015 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії.

Не погодившись із вказаним позивач звернулась до суду.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача в цій частині є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

В доводах апеляційної скарги позивач зазначила, що виплата їй пенсії не з часу виходу на пенсію, а з 31 липня 2015 порушує її права, оскільки вона довідалася про порушення її прав лише у липні 2015 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Разом з тим, щодо доводів позивача колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Як вбачається з позовної заяви позивач просить задовольнити її вимоги з 19 липня 2010 року, а звернулася з адміністративним позовом 31.07.2015 року, тобто з пропуском встановленого шестимісячного строку звернення з позовом до адміністративного суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, задовольнивши позовні вимоги позивача з 31.07.2015 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 15.09.2015р. по справі № 530/1236/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 30.11.2015 р.