Вирок № 53943620, 04.03.2010, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 1-154/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2010 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Височин Ю.В.,

за участю прокурора Фастова І.М., захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого водієм в ПП "Сумбул", раніше не судимого, не одруженого, військовозобовзаного, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, в порядку ст. 89 КК України, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в :

20 листопада 2009 року, о 12.30 год., в ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", розташованого в м. Бориспіль Київської області, під час оформлення пасажирів, які прибули рейсом №238, сполученням "Тель-Авів Київ", в пункті пропуску через Державний кордон України, ОСОБА_2 предявив на паспортний контроль закордонний паспорт громадянина ОСОБА_3 LJ №584903 на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, з його власною фотокарткою, тобто предявив документ на установчі дані іншої особи та громадянина іншої держави, у зв'язку з чим був затриманий працівниками прикордонної служби ОКПП "Київ".

Згідно висновку експерта від 21.12.2009 року №799-ВКД, в лівій частині останньої сторінки, приклеєної до підкладки паспорта громадянина ОСОБА_3 для виїзду за кордон з серійним номером LJ №584903 на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, мала місце переклеєна фотокартка.

Такі умисні дії ОСОБА_2, які виразились у використанні завідомо підробленого документу (закордонного паспорта), органами досудового слідства кваліфіковані за ознаками злочину, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України.

Постановою суду від 03.03.2010 року ОСОБА_2 та його захиснику відмовлено у задоволенні клопотання про закриття кримінальної справи та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, зважаючи на відсутність можливості встановити відшкодування завданої шкоди та наявність обставин дієвого каяття.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та надав згоду на проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України, оскільки він не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку. При цьому судом встановлено, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позицій. Тому заслухавши думку підсудного, його захисника та прокурора, й розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, про те що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудного, речові докази та судові витрати в справі.

Підсудний ОСОБА_2 під час судового розгляду показав, що він в 2009 році намагався виїхати за кордон в Ізраїль до своєї дівчини, яка там проживає, а тому подавав документи на відкриття візи до Ізраїлю на свій закордонний паспорт громадянина України, однак йому було відмовлено у наданні останньої. Після чого він через інтернет знайшов сайт, де за допомогою електронного листування домовився про придбання закордонного паспорту за 300 євро, у зв'язку з чим направив по пошті заповнену анкету та свою фотокартку, а гроші оплатив по грошовому переказу "Вестерн Юніон", після чого через деякий час отримав по пошті виготовлений закордонний паспорт громадянина ОСОБА_3. Маючи при собі придбаний ним паспорт з вклеєною своєю фотокарткою, він виїхав з України до Чехії на автобусі, а звідти, використовуючи паспорт громадянина ОСОБА_3, вилетів на літаку до Ізраїлю. В Ізраїлі він провів близько двох тижнів та потім 20.11.2009 року повернувся прямим рейсом до України, де в аеропорту "Бориспіль" був затриманий працівниками прикордонної служби. Просив застосувати мінімальне покарання, оскільки зрозумів значення своїх дій, щиро розкаявся та влаштувався на роботу, характеризується за місцем проживання та роботи позитивно.

Враховуючи покази підсудного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 в інкримінованих органами досудового слідства злочині, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, доведена повністю, а його дії кваліфіковані правильно, оскільки останній вчинив умисні дії, які виразились у використанні завідомо підробленого документу закордонного паспорту громадянина ОСОБА_3.

З цього приводу у суду відсутні сумніви щодо призначення ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст. 358 КК України.

Призначаючи покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання, у звязку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_2 покарання у виді штрафу.

Оскільки санкцією ч.3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки, вчинений ОСОБА_2 злочин є невеликої тяжкості.

Визнання вини підсудним, його щире каяття у скоєному та активне сприяння ним розкриттю злочину суд визнає обставинами, які помякшують його відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено, про них не зазначив і прокурор. Суд враховує притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності в 1998 році за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 142 КК України, однак зазначене не є підставою, що обтяжує його відповідальність. Тим більше, що в порядку ст. 89 КК України, підсудний вважається таким, що немає судимості. (а.с. 49).

Судом при призначенні покарання береться до уваги характеристика на підсудного, видана за місцем реєстрації в м. Києві та за місцем його роботи, які є позитивними (а.с. 51). На обліку у лікарів психіатра та нарколога ОСОБА_2 не перебуває (а.с. 52, 53).

З цих підстав суд вважає за достатнім визначити ОСОБА_2 міру покарання у виді штрафу за ч.3 ст. 358 КК України в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів зважаючи на відношення до скоєного та його особу.

При вирішенні питання про речові докази, суд враховує вимоги ст. 81 КПК України, останні паспорт громадянина ОСОБА_3, слід зберігати у справі (а.с. 24, 25).

Цивільний позов не заявлявся.

ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, яку слід залишити без зміни до набрання вироком законної сили (а.с. 47, 48).

На досудовому слідстві проводилась судово-технічна експертиза, вартість якої в розмірі 1095 грн. 25 коп. є судовими витратами, які підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2 (а.с. 32-36).

Керуючись ст.ст. 322, 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання в межах санкції у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

Засуджений ОСОБА_2 зобовязаний в місячний строк сплатити суму штрафу з моменту набрання вироком суду законної сили.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд, а після набрання вироком законної сили, - запобіжний захід скасувати.

Речові докази по справі: паспорт громадянина ОСОБА_3 LJ №584903 на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, що знаходиться при матеріалах кримінальної справи, - залишити зберігати при кримінальній справі.

Стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (м. Київ, вул. Воздвиженська, 2) судові витрати щодо вартості проведеної судово-технічної експертизи в розмірі 1095 (одна тисяча девяносто п'ять) грн. 25 коп. (Одержувач: НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, р/р 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції.

Суддя С.М.Вознюк