Постанова № 53941329, 24.11.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4588/15

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

суддів - Бойка С.С. , Молодецького Р.І. ,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Кушової І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В., Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2015 року ОСОБА_2 (надалі - позивач або ОСОБА_2.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В., Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - відповідач або Департамент державної виконавчої служби) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.11.2015 у виконавчому провадженні № 49235543 про відмову у відкритті виконавчого провадження; зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити порушені права ОСОБА_2 шляхом відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом по адміністративній справі № 816/4398/14 від 11.06.2015.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилався на неправомірність оскаржуваної постанови.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваної постанови.

Заслухавши пояснення представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі № 816/4398/14 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України щодо визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії вимоги позовної заяви задоволено частково, зокрема:

- зобов'язано Міністерство оборони України здійснити ОСОБА_2 перерахунок одноразової грошової допомоги по інвалідності передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" від 28 травня 2005 року № 499 виходячи з щомісячного розміру грошового утримання 2 753,50 грн;

- стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 4 000,00 грн.

Судове рішення набрало законної сили 25 травня 2015 року і ОСОБА_2 по справі № 816/4398/14 Полтавським окружним адміністративним судом 11 червня 2015 року видано виконавчий лист.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 02 листопада 2015 року отримано заяву ОСОБА_2 про прийняття до примусового виконання виконавчого документа та оригінал виконавчого листа по справі № 816/4398/14.

За результатами розгляду вищевказаної заяви головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. винесено постанову від 04 листопада 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 49235543 за вказаним виконавчим листом на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки наявні обставини, передбачені Законом, що виключають здійснення виконавчого провадження, а саме - за пред'явленим на виконання виконавчим документом передбачено зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, що відповідно до вимог Закону провадиться у різний спосіб та строки, а тому підлягає видачі два виконавчих документа із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню.

Не погоджуючись із правомірністю вказаної постанови, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відмову у відкритті виконавчого провадження, суд виходить із наступного.

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пункт 1 частини другої статті 17 цього Закону серед переліку виконавчих документів передбачає виконавчі листи, що видаються судами, які відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частин першої, другої статті 25 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Перелік підстав, за наявності яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, викладено у статті 26 Закону № 606-XIV, зокрема пунктом 8 частини першої якої передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

З аналізу Закону України "Про виконавче провадження" суд зазначає, що державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документу для виконання, якщо виконавчий документ відповідає встановленим законом вимогам і пред'явлений до виконання до уповноваженого органу ДВС.

Суд зазначає, із змісту вказаного вище виконавчого листа №816/4398/14, виданого 11 червня 2015 року Полтавським окружним адміністративним судом видно, що у цьому виконавчому документі дійсно передбачено вимоги про зобов'язання вчинити дії та про стягнення коштів, примусове виконання яких провадиться у різний спосіб і строки. Однак, це зумовлено змістом резолютивної частини постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року, на виконання якої видано виконавчий лист.

У звязку із цим, державний виконавець повинен був керуватись приписами Закону України "Про виконавче провадження" щодо строків і порядку виконання кожної вимоги окремо, а не відмовляти у відкритті виконавчого провадження.

Крім цього, у оскарженій постанові державного виконавця від 04 листопада 2015 року не наведено наявності "інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження", що може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження за пунктом 8 частини першої статті 26 вказаного вище Закону.

За приписами частин першої, другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

В силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні наголошує, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін (§ 40 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 р. (заява № 18357/91).

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (§ 68 Європейського суду з прав людини у справі Піалопулос та інші проти Греції від 15.02.2001 р.).

Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, виходячи з вищевикладеного суд вважає, що оскаржувана постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження є протиправною, підлягає скасуванню та вказує на бездіяльність виконавчої служби по примусовому виконанню рішення суду, яка за Законом покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Крім того судом встановлено, що ОСОБА_2 вже звертався в органи державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішення суду за виконавчим листом, виданим Полтавським окружним адміністративним судом 11 червня 2015 року.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. винесено постанову від 10 липня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 48100160 з аналогічних підстав.

Задля переоформлення виконавчого листа позивач звертався до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою від 27.08.2015 (а.с 12), просив виписати нові виконавчі листи на кожну частину рішення суду окремо, на що йому надана відповідь суду від 07 вересня 2015 року № 20305/15/2.2-88/21997/15 (а.с. 11) з посиланням на частину першу статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України - за кожним судовим рішенням яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконувати за кожним виконавчим листом.

Рішення суду, на виконання якого видано виконавчий лист постановлено проти одного відповідача - Міністерства оборони України, про що судом видано один виконавчий лист із точним зазначенням частини резолютивної частини судового рішення, яку необхідно виконати, видання нових виконавчих листів на кожну частину рішення суду окремо не передбачено чинним законодавством.

Оскільки оскаржуваною постановою від 04 листопада 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження головним державним виконавцем порушено право позивача на негайне виконання рішення суду, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача вирішити питання про відкриття виконавчого провадження з виконання виданого Полтавським окружним адміністративним судом 11 червня 2015 року виконавчого листа № 816/4398/14 в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.11.2015 ВП № 49235543.

Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вирішити питання про відкриття виконавчого провадження з виконання виданого Полтавським окружним адміністративним судом 11 червня 2015 року виконавчого листа № 816/4398/14 в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 листопада 2015 року.

Головуючий суддя Л.О. Єресько суддя суддя С.С. Бойко Р.І. Молодецький