Ухвала суду № 53940617, 10.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2015 рокусправа № П/811/1316/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі № П/811/1316/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" звернулось звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Кіровоградської ОДПІ головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 19.12.2014 №№ 0000422204, 0000432204.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 19 грудня 2014 року №0000422204, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ з основного зобов'язання на суму 1974691 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 987346 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 19 грудня 2014 року №0000432204, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 84172 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору у цій справі, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а оскаржувана у цій справі постанова відповідає вимогам ст. 159 КАС України, тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Судом встановлено, що у період з 20.11.2014р. по 26.11.2014р. посадовими особами відповідача проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ фірма "САІ" ЛТД за липень 2012 року, ТОВ "ТК Константа" за липень 2014 року та ТОВ "Дізфорс" за липень 2014 року, за наслідками якої складено акт від 02.12.2014р. за № 19/11-23-22-04/36390340.

В ході перевірки виявлено порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 974 691 грн., в т.ч. за липень 2012 року в сумі 43 707 грн., за липень 2014 року в сумі 1 801 428 грн. та за серпень 2014 року в сумі 129 556 грн., а також завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податковою кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації з ПДВ) за липень 2014 р. в сумі 84 172 грн.

На підставі акту перевірки 19.12.2014 р. Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000422204, яким ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ з основного зобов'язання на суму 1 974 691 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 987 346 грн., а також №0000432204, яким ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 84 172 грн.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ фірма "САІ" ЛТД, ТОВ "ТК Константа" та ТОВ "Дізфорс" мали реальний характер, а тому грошове зобов'язання позивачем було сформовано правильно.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що 19.03.2014р. між ТОВ "ТК Константа" (продавець) та ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" (покупець) був укладений договір поставки № 19/03 щодо придбання товару зазначеному в додаткових договорах та специфікаціях.

На підтвердження здійснення реальної господарської операції позивачем надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на підтвердження перевезення товару, платіжні доручення на підтвердження оплати товару.

Також 15.07.2014 р. між ТОВ "Дізфорс" (продавець) та ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" (покупець) був укладений договір поставки № 15/07-П щодо придбання товару зазначеному в додаткових договорах та специфікаціях .

На підтвердження здійснення реальної господарської операції позивачем надано видаткові, податкові накладні, товарно-транспортні накладні на підтвердження перевезення товару, платіжні доручення на підтвердження оплати товару.

Також 12.04.2011р. між ТОВ фірма "САІ" ЛТД (продавець) та ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" (покупець) був укладений договір поставки №12/04-2011 щодо придбання сої.

На підтвердження здійснення реальної господарської операції позивачем надано видаткові, податкові накладні, товарно-транспортні накладні на підтвердження перевезення товару, платіжні доручення на підтвердження оплати товару.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Дослідивши надані позивачем вище первинні бухгалтерські документи, судом встановлено, що вони відповідають вимогам ст.ст.1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є належними доказами виконання господарських операцій за вищенаведеними договорами та не визивають у суду сумнівів щодо їх недостовірності.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, відповідно до якого право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що об'єктом оподаткування є певна операція між конкретними суб'єктами господарювання, яка має бути підтверджена необхідними первинними документами. Операції, що формують податковий кредит для цілей визначення оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Оскільки, позивач мав в наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат, а угода укладалась підприємством в межах господарської діяльності, то згідно з отриманими податковими накладними позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, обґрунтовано, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський