Постанова № 53939281, 25.11.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року м. Житомир справа № 806/3839/15

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Коваль О.В.,

за участю: представника позивача Захарко Н.В.,

представників відповідача Шароварського В.В., Шевчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Приватного акціонерного товариства "Ліктрави" про стягнення позитивної курсової різниці

встановив:

26 серпня 2015 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) із позовом до Приватного акціонерного товариства "Ліктрави" (далі - ПАТ "Ліктрави") про стягнення позитивної курсової різниці у сумі 462918 грн 29 коп.

У позовній заяві Житомирська ОДПІ вказала, що ПАТ "Ліктрави" перебуває на обліку у Житомирській ОДПІ і є платником податків і зборів. За ПАТ "Ліктрави" рахується заборгованість у сумі 462918 грн 29 коп. зі сплати позитивної курсової різниці Просить стягнути заборгованість у сумі 462918 грн 29 коп. на користь державного бюджету.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували та просили у задоволенні позову відмовити, з підстав, що викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.29-33).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

ПАТ «Ліктрави» зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у Житомирській ОДПІ з 29 грудня 1994 року за №7426 (а.с.5-9).

З 23 липня 2015 року до 24 липня 2015 року посадовими особами Житомирської ОДПІ на підставі наказу від 21 липня №1642 та направлення від 21 липня 2015 року №1076, виданих Житомирською ОДПІ, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Ліктрави" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту №1515-ЛС від 26 червня 2014 року, №30/50/2014 від 17 листопада 2014 року за період з 26 червня 2014 року до 22 липня 2015 року.

За результатами перевірки позивачем було складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Ліктрави" з питань дотримання вимог валютного законодавства від 31 липня 2015 року №18/06-25-22-03/00481181, у якому зроблено висновок про порушення ПАТ "Ліктрави" податкового законодавства, а саме:

- статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами і доповненнями) (далі - Закон України №185/94-ВР) по контракт №1515-ЛС від 26 червня 2014 року з РУП "Центр экспертиз и испытаний в здравоохранении" (Республика Беларусь) послуги не надано та повернуто кошти 12 лютого 2015 року у сумі 122,58 доларів США. (граничний термін надходження - 9 лютого 2015 року, кількість прострочених днів - 3), по контракту №30/50/2014 від 17 листопада 2014 року, укладений з компанією ЕСІ Packaging Limited (USA) обладнання не поставлено та повернуто кошти 27 березня 2015 року у сумі 59683,00 доларів США (граничний термін - 26 березня 2015 року, кількість прострочених днів - 1);

- статті 5 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами і доповненнями) - не сплачена позитивна курсова різниця у сумі 462918 грн 29 коп. до Державного бюджету України (а.с.10-15).

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками контролюючого органу, ПАТ "Ліктрави" подало до Житомирської ОДПІ заперечення на акт перевірки (а.с.38-41).

17 серпня 2015 року Житомирською ОДПІ на заперечення до акту ПАТ «Ліктрави» надіслано відповідь від 14 серпня 2015 року за №1759/06-25-22-03, згідно з якою заперечення залишені без задоволення (а.с.36-37).

На підставі акта документальної перевірки від 31 липня 2015 року №18/06-25-22-03/00481181, за порушення викладені у пункті 4 висновку акта перевірки, а саме: статті 2 Закону України №185/94-ВР Житомирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "У" від 18 серпня 2015 року №0000032203, яким ПАТ "Ліктрави" нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД , невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог у розмірі 4245 грн 28 коп. (а.с.34).

Визначені у податковому повідомленні-рішенні від 18 серпня 2015 року №0000032203 грошові зобов'язання були оплачені ПАТ "Ліктрави" (а.с. 35).

Правовідносини у даній справі регулюються Законом України №185/94-ВР та Податковим кодексом України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року №193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 року за №515/4736 (далі - Положення №193) курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Статтею 5 Закону України №185/94-ВР передбачено, що у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Враховуючи наведені норми, а також положення глави 4 Податкового кодексу України, вбачається, що позитивна курсова різниця не є грошовим або податковим зобов'язанням, а також штрафною санкцією або пенею та не може бути заявлена до стягнення контролюючим органом на підставі підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Необґрунтованими також є доводи відповідача про те, що позитивна курсова різниця має бути перерахована до бюджету по коду бюджетної класифікації 21081000 "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства".

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2014 року №К/800/6191/14.

Окрім того, перерахування позитивної курсової різниці на користь державного бюджету належить до компетенції суб'єктів ринків, якими є комерційні банки та фінансові установи, а обов'язок підприємства-резидента здійснювати перерахування до бюджету позитивної курсової різниці не передбачений чинним законодавством, оскільки підприємство-резидент не є суб'єктом ринку, в розумінні пункту 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, у якого виникає обов'язок перерахування позитивної курсової різниці до Державного бюджету України.

ПАТ «Ліктрави» використало валюту після її придбання за цільовим призначенням шляхом попередньої оплати обладнання. Факт оплати підтверджено в акті перевірки (а.с.13).

Частина коштів (передплати) була повернута іноземним підприємством у зв'язку з неможливістю виконати договір повністю, а не отримана внаслідок придбання для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом, що також виключає підстави для контролюючого органу для застосування положень статті 5 Закону України №185/94-ВР, про що зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 8 липня 2014 року №К/800/25156/14.

Слід також зазначити, що після повернення коштів, позитивна курсова різниця, що утворилась, була оприбуткована в бухгалтерському та податковому обліку підприємства у складі інших операційних доходів (витрат) у відповідності до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України та пункту 8 Положення №193.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 30 листопада 2015 р.