Постанова № 53939272, 24.11.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року м. Житомир справа № 806/4300/15

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Коваль О.В.,

за участю: представника позивача Пилипаки В.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу

встановив:

31 серпня 2015 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - Бердичівська ОДПІ) із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку у розмірі 1856 грн 40 коп.

У позовній заяві Бердичівська ОДПІ вказала, що за відповідачем утворилась заборгованість перед бюджетом у розмірі 1856 грн 40 коп. зі сплати земельного податку за користування земельною ділянкою площею 2,393 га. Просить стягнути з ОСОБА_2 вказану суму заборгованості.

Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2015 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

24 листопада 2015 року представником позивача у судовому засіданні подано заяву про уточнення позовних вимог у частині зазначення належної земельної ділянки, розміром 51,0 га за користування якою у відповідача утворився податковий борг, яка не була прийнята судом, у зв'язку з тим, що у порушення положень статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, заява була подана після початку судового розгляду по суті та стосувалася зміни підстав та предмету позову.

Представник позивача у судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував з підстав, що викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов та просив відмовити у їх задоволенні (а.с.14).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпунктів 288.1-288.3 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Абзацом першим пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.5 статті 287 Податкового кодексу України закріплено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до листа управління Держземагенства у Бердичівському районі Житомирської області від 19 серпня 2015 року №8-602-0.5-3728/2-15 за громадянином ОСОБА_2 обліковується земельна ділянка на території Озадівської сільської ради, площею 2,393 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 7 грудня 2001 року, вартість якої становить 45848 грн 98 коп. (а.с.8).

Бердичівська ОДПІ звернулась із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку з фізичних осіб, що виникла за користування земельною ділянкою площею 2,393 га, розташованій на території Озадівської сільської ради. До позовної заяви Бердичівська ОДПІ додала довідку згідно з якою станом на 11 серпня 2015 року заборгованість відповідача перед бюджетом зі сплати земельного податку з урахуванням пені становить 1856 грн 40 коп. (а.с.4) та податкову вимогу №577-25 від 5 червня 2015 року про необхідність сплатити грошове зобов'язання у сумі 1981 грн 75 коп. (а.с.5). У судовому засіданні також надано витяг з облікової картки платника податків (а.с.42-44).

Відповідачем до заперечень додані податкові повідомлення-рішення форми "Ф" №8462-15, №8463-15 та 8460-15 від 13 червня 2014 року, якими нараховано відповідачу суму земельного податку з фізичних осіб всього на суму 148 грн 32 коп. (а.с.15-17), які були оплачені відповідачем, а також квитанцію про оплату за 2015 рік (а.с. 18).

Відповідач надав також довідку Озадівської сільської ради від 24 вересня 2015 року №953 про те, що він дійсно земельний податок за присадибну земельну ділянку та земельну частку (пай), як одноосібник проплатив у повному обсязі за 2014-2015 роки (а.с.19).

Отже, судом під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 не має заборгованості по сплаті земельного податку за земельну ділянку площею 2,393 га, розташовану на території Озадівської сільської ради, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд вважає, що позивач помилково визначив суму заборгованості за зазначеною земельною ділянкою та приклав документи відносно заборгованості за іншу земельну ділянку, яка не була предметом розгляду у даній справі.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 створене ПП СФГ "Хмелі" (а.с.51), яке зареєстроване 12 вересня 1995 року згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності №22058141 (а.с.54-55).

Рішенням Бердичівської районної ради від 28 серпня 1995 року затверджено проект відведення земельної ділянки фермерському господарству ОСОБА_2 на площі 51 га, в тому числі ріллі 48,2 га, сіножаті 0,2 га, болота 2,6 га. (а.с. 52).

ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею Серії ЖТ №02-15 №000004 надано у користування земельну ділянку площею 51 га на території Озадівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області для ведення фермерського господарства (а.с.30).

Таким чином, вимоги контролюючого органу про стягнення з ОСОБА_2 податкового боргу з земельного податку з фізичних осіб ґрунтуються на доданих до позовної заяви документах, які не стосуються земельної ділянки площею 2,393 га.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності заборгованості у відповідача, а відповідачем у свою чергу надано докази щодо сплати боргу, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 30 листопада 2015 р.