Рішення № 53938485, 30.11.2015, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/1762/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі головуючого судді Тимченко О.В.

при секретарі Дружицькій Н.А.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5» про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Вищевказаний позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом до вказаного відповідача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і пояснив,що його довірителька ОСОБА_3 протягом 2005-2006 років вкладала в означений банк кошти. В період з 11 жовтня 2005 року по 07 грудня 2006 року працівники вищевказаного банку ОСОБА_6,ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою вчинили розкрадання її коштів в сумі 56400 гривень,що встановлено вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року із змінами, внесеними ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22 липня 2014 р.

За рішенням суду 02 жовтня 2014 року на підставі ст.ст.1172,1192 ЦК України стягнуто з відповідача на її користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 48400 грн.,яка складалася з 48400 грн депозитного вкладу.

Означений вклад вона накопичила,продавши будинок,згодом у будинку матері,що потребував капітального ремонту, здійснювала за нею догляд і тримала велике підсобне господарство,тяжко працювала,відмовляючи собі у необхідних речах,внаслідок чого погіршився стан здоров»я,зубів. Планувала на означені кошти його відновити,але кошти були нагло викрадені і на протязі з 2007 року вона не могла їх отримати,зазнала великих душевних страждань,пов»язаних з втратою майна і моральну шкоду просила відшкодувати в сумі 150000 гривень,оскільки коли вона робила вклад,він дорівнював 10000 доларам США, а відшкодування матеріальної шкоди отримала в гривнях,еквівалентних лише 3000 доларів США.

Отже вона визначає цю решту як моральну шкоду,що по нинішньому курсу долара США становить 150000 гривень.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав і пояснив,що викрадення сталося з вини Фесенко і ОСОБА_6,які своїми діями завдали банку значної матеріальної шкоди,тому саме вони повинні відшкодувати завдану шкоду.Позивач пропустила строк позовної давності.В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Свідок ОСОБА_3,свідок ОСОБА_7 надали суду свідчення, аналогічні поясненням представника позивача ОСОБА_1

Вислухавши пояснення сторін,свідків дослідивши письмові докази, слід прийти до наступних висновків.

Виниклі правові відносини є цивільними і регулюються нормами ст.23.1167,1192 ЦК України і предметом спору є кошти за завдану моральну шкоду.

Із аналізу ч.1 ст.1172 ЦК України вбачається,що покладення обов»язку відшкодувати щкоди на юридичну чи фізичну особу пояснюється тим,що працівник у даному випадку юридично втілює його волю.Тобто юридична або фізична особа реалізує свою цивільну праводієздатність,зокрема деліктноздатність,через дії працівників. Отже дії працівників юридично сприймаються як дії самої юридичної особи.

Вироком суду встановлено протиправність дій працівників банку щодо не зарахування вкладу ОСОБА_3, розмір завданої позивачці майнової шкоди та причинний зв»язок між шкодою та поведінкою заподіювача,що відповідно до ч.4 ст.61 ЦК України є обов»язковим для суду,що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи,стосовно якої ухвалено вирок з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином ,встановленими у вироку обставинами підтверджується факт заподіяння працівниками Банку шкоди позивачці від час виконання ними трудових обов»язків.

У п.3 ч.2 ст.1167 ЦК України встановлені підстави відповідальності юридичної особи незалежно від вини останньої за завдану моральну шкоду,заподіяну її працівниками,що передбачено ст.1172 цього кодексу.

Як вбачається із змісту позовних вимог та пояснень позивача,представника позивача,свідків,немайнову шкоду остання обґрунтовує тим,що тривалий час позбавлена можливості користуватися належними їй значними матеріальними коштами,змушена докладати додаткові зусилля для відновлення свого права,як у кримінальному провадженні при встановленні вини обвинувачених робітників юридичної особи, так і у цивільному провадженні з приводу стягнення належних їй сум,що змінило звичайний спосіб життя та завдало немайнової шкоди.

Суд вважає,з врахуванням тривалості часу від моменту заподіяння шкоди і до часу відновлення майнових прав позивача/ з 2007 року по жовтень 2014 року/,зміну у зв»язку з цим звичайного способу життя позивача,слід визнати доведеним факт заподіяння моральної шкоди.

З урахуванням положень абзацу 2 ч.3 ст.23 ЦК України а також наведених вище обставин ,слід прийти до висновку,що суму стягнення слід встановити в розмірі 12810 гривень,що приблизно дорівнює розміру десяти мінімальних заробітних плат і визнає цю суму необхідною і достатньою для компенсації позивачу ОСОБА_3 завданої моральної шкоди.

Оскільки суд приходить до висновку,що позовні вимоги підлягають задоволенню в певній частині , суд вирішує питання задоволення чи відхилення заяви відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності.

Відповідно до вимог ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, та перебіг її починається, як вимагає ст.261 ЦПК України від дня,коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Суд ,враховуючи те,що з вироку суду,який вступив в законну силу 22 липня 2014 року позивач достеменно довідалася,що шкода їй не відшкодована,вважає,що нею не пропущений строк позовної давності тривалістю у три роки за означеними позовними вимогами про стягнення моральної шкоди.

Враховуючи те,що позивачку звільнено від сплати судового збору,відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України,судовий збір 1218 грн має бути стягнуто з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимоги.

Керуючись ст. ст. 208,212-215,218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Банку «Аваль» на користь ОСОБА_3 12 810 гривень компенсації моральної шкоди та в дохід держави судовий збір 1218 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду через Новотроїцький районний суд Херсонської області в строк 10 днів.

Суддя Тимченко О.В.