Ухвала суду № 53936873, 24.11.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/5352/14-к

Номер провадження 11-кп/775/278/2015

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24.11.2015р. колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Чепура О.М.

суддів Залізняк Р.М., Половінкіна Б.О.

при секретарі Гуляєві Н.В.

за участю прокурора Павлової А.Ю.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому в місті Артемівську апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2015 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Богородськ Горківської області РФ, громадянина України, мешкає за адресою : АДРЕСА_1

визнано винним за ч.2 ст.15,115ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі.

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що протягом травня та червня 2014 року між ОСОБА_4 та його знайомим ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, склалася конфліктна ситуація на ґрунті того, що ОСОБА_4 стало достовірно відомо про факти інтимних стосунків між його дружиною ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Вказана конфліктна ситуація розвинула у ОСОБА_4 почуття ревнощів та помсти до ОСОБА_5

Знаходячись у вказаному стані, з метою помститися, та в раз і назавжди припинити образливі дії ОСОБА_5, у ОСОБА_4 виник умисел на його вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння йому смерті.

05.07.2014 року близько 22.00 годин, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що ОСОБА_5 повинен йти на роботу в четверту зміну, вирішив скористатися темним часом доби для скоєння задуманого злочину, та з метою реалізації свого злочинного наміру заздалегідь приїхав на своєму автомобілі « PEGEOT» реєстраційний номер НОМЕР_1 в район місця проживання ОСОБА_5 Залишивши свій автомобіль в районі перехрестя вул. Леніна та провулка Борового в м. Красноармійську Донецької області, ОСОБА_4, взявши з собою молоток, який вирішив використати в якості знаряддя вчинення злочину, пішов на вул. Шота, на якій проживає ОСОБА_5 Зупинившись в районі приватного домоволодіння АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 став стежити за будинком НОМЕР_2, в якому проживає ОСОБА_5, та чекати, коли останній вийде на вулицю. 05.07.2014 року близько 23.20 годин, побачивши ОСОБА_5, який вийшов з зазначеного будинку, ОСОБА_4 попрямував йому на зустріч. Зустрівшись на тротуарі поблизу Управління Державної казначейської служби, яка розташована за адресою : Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Шота, 181, ОСОБА_4, безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, молотком, який був у нього при собі, умисно наніс ОСОБА_5 не менше восьми ударів в життєво важливу область - голову, внаслідок чого заподіяв: відкриту проникаючу черепно-мозкову травму : відкриті вдавлені переломи лобної, тім'яної, потиличної кісток зліва, перелом основи черепа, забій головного мозку важкого ступеня із вдавленням його уламками лівої скроневої кістки, пошкодження лівої скроневої долі, внутрішньо мозкову гематому, субарахноїдальний крововилив лівої гемісфери, пневмоцефалію ( одиничні бульбашки повітря в проекції переломів), клінічний перебіг яких ускладнився глибоким правостороннім геміпарезом, більше вираженим в руці, елементами моторної та сенсорної афазією, по одній забитій рані волосистої частини голови та обличчя: по нижньому краю лівого тім'яного бугра, на 4,5 см вгору від прикріплення лівої вушної раковини, правого тім'яного бугра, між правим і лівим тім'яними буграми, на 20 см вгору від перенісся; на 2,5 см попереду від лівого кінця вищеописаної рани; на 1,5 см попереду від правого кінця вищеописаної рани; на 6,5 см вгору від потиличного бугра і на 10,5 см вправо від прикріплення лівої вушної раковини; середньої третини лівого лобового бугра, лобової області по передній серединній лінії на 2,5 см вгору від перенісся, які своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя; не менше двох ударів по лівому передпліччю, внаслідок чого заподіяв по одній забитій рані лівого передпліччя по передній поверхні в середній третині та по задній поверхні в нижній третині, які в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров» я, а також не менше шести ударів в область спини та верхніх кінцівок внаслідок чого заподіяв чотири синця спини праворуч по навколо хребцевим лініям, множинні садна і підшкірні гематоми верхніх кінцівок, які в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після нанесення зазначених ударів ОСОБА_4, будучи переконаним, що внаслідок отриманих ОСОБА_5 травм неминуче настане смерть, тобто що він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, втік з місця скоєння злочину, а ОСОБА_5 залишив лежати на місці спричинення йому тілесних ушкоджень.

Однак смерть ОСОБА_5 не настала з причин, які не залежали від волі ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_5 було доставлено до Красноармійської ЦРЛ, де йому була надана своєчасно кваліфікована медична допомога.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду у зв'язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого у зв'язку із суворістю. Зазначає, що суд не врахувавав його щире каяття.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, обвинуваченого ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив звільнити його з під варти, захисника ОСОБА_3, потерпілу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції прийшов до висновку що після нанесення вказаних у вироку ударів потерпілому ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_4 був переконаний, що неминуче настане смерть останнього. Тобто на думку суду ОСОБА_4 виконав усі дії,які вважав необхідними для доведення злочину до кінця та залишив місце скоєння злочину, а потерпілого залишив лежати на місці заподіяння йому тілесних ушкоджень, однак смерть потерпілого не настала з причин,які не залежали від волі ОСОБА_4, а саме потерпілого було доставлено до лікарні де йому було надано медичну допомогу.

В свою чергу суд першої інстанції, кваліфікуючи дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.15,115 ч.1 КК України не звернув увагу на те,що замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого. Якщо такий умисел не встановлено,замах на вбивство відсутній, а скоєне належить кваліфікувати за наслідками що настали.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуми верховного Суду України №2 від 07.02.2003р. «Про судову практику в справах про злочин проти життя та здоров'я особи» замах на вбивство може бути вчинено лише с прямим умислом. Тобто особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.

В той же час в судовому засіданні встановлено,що після заподіяння обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_4 залишив місце скоєння злочину і допускав настання будь-яких наслідків,в тому числі і смерті.

При цьому колегія суддів бере до уваги, і те що у обвинуваченого були відсутні будь-які перешкоди для продовження своїх злочинних дій, якщо він мав намір вбити потерпілого.

Більше того,судом першої інстанції було встановлено, відповідно до показань свідка ОСОБА_7 коли потерпілого було знайдено він перебував у свідомості. Що в свою чергу підтверджує доводи обвинуваченого,що він залишив потерпілого на місці злочину і останній був живий, а він в свою чергу не мав наміру позбавити його життя.

З урахуванням викладеного колегія суддів, вважає за необхідне вирок змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_4 на ч.1 ст.121 КК і призначити йому покарання у межах санкції цієї статті у вигляді позбавлення волі.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, колегія суддів, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога,лікаря психіатра не перебуває, за місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно. Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає, що обвинувачений, частково сплатив матеріальну шкоду,завдану потерпілому.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення, та попередження нових злочинів, у вигляді позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407,408 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2015 року у відношенні ОСОБА_4 змінити. Перекваліфікувати дії ОСОБА_4 на ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання - 8 років позбавлення волі.

У решті частини вирок залишити без змін.

На вирок можуть бути подані касаційні скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, засудженим,який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області