КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6235/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В, Кобаля М.І.,
при секретарі: Погорілій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Стандарт» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2015 року по справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ «Ексім-Стандарт» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченівському районі ГУ ДФС в м. Києві про:
визнання протиправними дій по складанню акту від 25 березня 2015 року № 115/26-59/22-02/32856593 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ексім-Стандарт» з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків за період із 01.08.2014 року по 31.08.2014 року»;
зобов'язання вилучити з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом перевірки;
зобов'язання відновити в обліковій картці платника, а також в усіх електронних системах показники декларації з ПДВ за серпень 2014 року у частині визначених показників податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2015 року у задоволенні позову відмовленою
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Ексім-Стандарт» подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою позов задовольнити. При цьому апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція не може повністю підтримати таку правову позицію, з огляду на слідуюче.
Судом встановлено, що відповідачем у період із 17 по 23 березня 2015 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки, згідно з висновками якого, документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період із 01 по 31 серпня 2014 року. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.ст. 22, 185 ПК України, щодо операцій з отримання товарів позивачем у підприємств-постачальників та щодо операцій з продажу товарів покупцям за період із 01 по 31 серпня 2014 року.
Аналіз змісту позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивача свідчить про те, що позивачем жодним чином не оскаржуються підстави проведення перевірки та сам факт її проведення.
Позивачем фактично оскаржуються висновки акту перевірки.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, що складення за результатами документальної перевірки акту є обов'язком контролюючого органу, який, до того ж, не порушує прав позивача як платника податків та не створює для нього будь-яких обов'язків.
Відповідач, виявивши у ході перевірки певні невідповідності (порушення), склав акт перевірки, у якому зазначив обставини фінансово-господарської діяльності позивача, які мають відношення до фактів, виявлених у ході перевірки.
Діяльність зі складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників податкових органів на виконання покладених на них посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків. Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України у постанові від 11 вересня 2014 року по справі № К/9991/33382/12.
Згідно висновків ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2014 року №К/800/45781/13, актом застосування норм права або правозастосовним актом, може бути рішення, викладене у формі податкового повідомлення-рішення, яке приймається на підставі нормативно-правових актів та висновків перевірки і наділено такими характерними ознаками як категоричне, офіційно-владне, обов'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави та є персоніфікованим.
Акт перевірки таких ознак не має, тому у правовому регулюванні участі не приймає, а є тільки носієм певної інформації та може бути доказом в адміністративній справі згідно з нормами ст. 69 КАС України.
Отже, неприйняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань позивачу не порушує прав та інтересів платника податків, стосовно якого проведено перевірку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013 №К/800/15324/13.
Таким чином, судом першої інстанції правильно відмовлено в задоволенні позову в частині визнання протиправними дій відповідача по складанню акту перевірки.
Щодо позовних вимог про вилучення з АІС «Податковий блок» інформації про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом перевірки, та відновлення в обліковій картці платника - позивача, а також в усіх електронних системах показників декларації з ПДВ за серпень 2014 року у частині визначених позивачем показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, судова колегія виходить з наступного.
Відповідач, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності тільки шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених п. 54.3 ст. 54 ПК України.
Висновки акту перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності, оскільки в АІС «Податковий блок» підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Зміна контролюючим органом в автоматизованих базах даних показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі актів перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни показників податкової звітності самим платником податків, безпосередньо порушує права та інтереси останнього, спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника податків.
Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2014 року № К/800/39683/13, від 21 серпня 2014 року № К/800/30213/14 та постановах Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2014 року № К/800/47935/13, від 28 серпня 2014 року № К/800/35272/14.
Відмовляючи в позові щодо вилучення з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом перевірки, та зобов'язання відновити в обліковій картці платника попередні показники декларації з ПДВ за серпень 2014 року у частині визначених показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про внесення до АІС «Податковий блок» інформації про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом перевірки.
В свою чергу, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки в даному випадку не будо встановлено факту наявності або факту відсутності такого коригування показників податкової звітності.
Так, в матеріалах справи відсутні витяги з електронної бази даних «Детальна інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо ТОВ «Ексім-Стандарт», з якого можна було б встановити наявність/відсутність коригування показників податкової звітності, задекларованих позивачем.
В судовому засіданні 11.11.2015 року судом було зобов'язано відповідача в підтвердження своїх заперечень проти апеляційної скарги надати докази відсутності коригування ними показників податкової звітності позивача за результатами перевірки, проведеної у період із 17 по 23 березня 2015 року (наприклад, витяги з електронної бази даних «Детальна інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо ТОВ «Ексім-Стандарт»).
18.11.2015 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві подано витяг з облікової картки позивача з податку на додану вартість з 11.07.2014 року по 31.12.2014 року.
Разом з тим, ці документи жодним чином не підтверджують факту відсутності коригування податковим органом показників податкової звітності позивача, оскільки аналіз їх змісту свідчить, що всі операції в даній обліковій картці були здійснені до 31.12.2014 року включно, тоді як перевірка проводилася відповідачем з 17 по 23 березня 2015 року. Крім того, в наданому витязі не можливо встановити дату його створення. Також, варто зауважити, що апелянтом ставиться питання щодо протиправності коригування показників його податкової звітності саме після перевірки, тобто після складання акту за результатами її проведення (після 25.03.2015 року).
За ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приписи даної норми фактично встановлюють презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються. Тобто, повідомлені позивачем обставини справи про дії відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки останній не спростує їх.
Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів з адміністративної справи, як правило, утворюється і зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 71 КАС України зобов'язує його подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, не було надано витягів з електронної бази даних «Детальна інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо ТОВ «Ексім-Стандарт».
Таким чином, під час апеляційного розгляду не було спростовано доводів апелянта щодо факту коригування відповідачем показників податкової звітності позивача на підставі висновків акту перевірки від 25.03.2015 року № 115/26-59/22-02/32856593 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ексім-Стандарт» з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків за період із 01.08.2014 року по 31.08.2014 року», а тому колегія суддів не має правових підстав не прийняти доводів апелянта за відсутністю жодного документу на їх спростування.
В контексті викладеного вище варто звернути увагу на приписи пп.54.3.2, п.54.3, ст.54 ПК України, за якими контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, … . Наслідком зазначених заходів є винесене податковим органом податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Таким чином, внесення будь-яких змін до податкової звітності є власним обов'язком позивача, що слідує із застосування пп.14.1.157, п.14.1, ст.14 та пп.54.3.2, п.54.3, ст.54 ПК України.
Отже, відповідачем вчинено дії по коригуванню показників податкової звітності позивача, , що суперечать чинному законодавству України, оскільки ні Податковий кодекс України, ні інші нормативно-правові документи, не передбачають внесення будь-яких змін до податкової звітності платника податків застосовуючи виключно висновки акту перевірки.
Тож, оскільки відповідачем на момент коригування показників податкової звітності позивача на підставі висновків акту перевірки не було винесено відповідного податкового повідомлення-рішення про обов'язок ТОВ «Ексім-Стандарт» внести відповідні зміни до податкової звітності, то судова колегія вважає протиправними дії відповідача щодо самостійного коригування податкової звітності, що в свою чергу, вказує на необхідність виходу за межі позову, зокрема, обумовлює необхідність відновлення порушених ним прав позивача шляхом визнання протиправними дій щодо коригування та зобов'язання внесення достовірних показників податкової звітності товариства, які містилися в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» до моменту їх коригування на підставі вказаного акту перевірки.
Для відновлення становища, що існувало до порушення, необхідно зобов'язати відповідача поновити в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» ДФС України суми задекларовані позивачем. Вказаний спосіб захисту порушеного права узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, що висловлена в ухвалі від 12.06.2013року по справі № К/9991/72319/12 та ухвалі від 17.07.2013року по справі № К/9991/32654/12.
Така правова позиція підтримана в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2014 року у справі № К/800/44530/14.
Підсумовуючи вищевикладене, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності своїх дій щодо корегування показників податкової звітності позивача на підставі акту перевірки та не переконав суд у своїй правоті.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Стандарт» задовольнити частково, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2015 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача з корегування показників податкової звітності позивача на підставі акту перевірки та зобов'язання відповідача вилучити з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ексім-Стандарт», оформленої актом від 25 березня 2015 року № 115/26-59/22-02/32856593, відновити в обліковій картці платника, а також в усіх електронних системах показники декларації з ПДВ за серпень 2014 року у частині визначених показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, та ухвалити нове рішення в цій частині.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія,
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Стандарт» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо коригування показників податкової звітності, зобов'язання вилучити з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ексім-Стандарт»» та відновлення показників податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість - скасувати, постановивши в цій частині нову про задоволення позову.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Стандарт», здійснених на підставі акту перевірки від 25 березня 2015 року № 115/26-59/22-02/32856593 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Стандарт» з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків за період із 01.08.2014 року по 31.08.2014 року».
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві вилучити з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом перевірки від 25 березня 2015 року № 115/26-59/22-02/32856593 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальтністю «Ексім-Стандарт» з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків за період із 01.08.2014 року по 31.08.2014 року».
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві відновити в обліковій картці платника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Стандарт», а також в усіх електронних системах показники декларації з ПДВ за серпень 2014 року у частині визначених показників податкових зобов'язань та податкового кредиту.
В решті постанову суду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Кобаль М.І.
Карпушова О.В.
Судове рішення № 53935042, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/6235/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: