Ухвала суду № 53929507, 30.11.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області

УХВАЛА

30 листопада 2015 року справа № 912/2575/15

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства Телерадіокомпанії "Веселка" від 18.11.2015 № 396 про розстрочку виконання рішення суду від 30.09.2015 у справі № 912/2575/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-КЛУБ МЕДІА"

до Приватного акціонерного товариства Телерадіокомпанія "Веселка"

про стягнення 60 752,55 грн,

за участю представників сторін:

від стягувача - не був присутнім;

від боржника - не був присутнім.

Рішенням господарського суду від 30.09.2015 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-КЛУБ МЕДІА" (надалі - ТОВ "ТВ-КЛУБ МЕДІА", стягувач) задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства Телерадіокомпанії "Веселка" (надалі - ПрАТ Телерадіокомпанія "Веселка") 24995,53 грн основного боргу, 4866,87 грн пені, 15696,10 грн інфляційних втрат, 685,69 грн 3% річних та 1811,71 грн судового збору.

На виконання вказаного рішення 16.10.2015 видано відповідний наказ.

20.11.2015 на адресу господарського суду надійшла заява ПрАТ Телерадіокомпанії "Веселка" про розстрочку виконання рішення суду від 30.09.2015 строком на 6 місяців згідно вказаного заявником у заяві графіку. Обґрунтовуючи свою заяву боржник зазначає, що з його боку виконання рішення вкрай ускладнене, оскільки склалася несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з політичною ситуацією в самій країні, так, різко знизилась оплата населенням міста Світловодськ за послуги кабельного телебачення, платоспроможність знизилась на 45%, у ПрАТ "Веселка" немає достатнього доходу, у зв'язку з чим боржник не має можливості погасити суму боргу. З огляду на це, сплата суми боргу зумовить неможливість ПрАТ Телерадіокомпанії "Веселка" провести оплати за іншими платежами, податками та зборами, спричинить звільнення працівників, а також спричинить погіршення фінансового становища боржника.

Ухвалою від 23.11.2015 таку заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 11год. 00 хв. 30.11.2015, зобов'язано сторін подати господарському суду необхідні для розгляду вказаної заяви докази.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, витребувані документи боржником (заявником) не подано.

27.11.2015 засобами електронної пошти стягувачем подано господарському суду відзив на заяву боржника, у якому стягувач вважає заяву про розстрочку виконання рішення необґрунтованою та такою, що не відповідає обставинам справи, оскільки доводи, які наводить боржник, є недостатніми для доказування обставин, які могли б бути підставою для розстрочки виконання рішення. Як наслідок вказаного стягувач просить залишити заяву ПрАТ Телерадіокомпанії "Веселка" про розстрочку виконання рішення без зад задоволення.

30.11.2015 на адресу господарського суду засобами факсимільного зв'язку надійшло клопотання боржника про відкладення розгляду справи у зв'язку із пізнім отриманням ухвали господарського суду про призначення заяви до розгляду (27.11.2015) і необхідністю додаткового часу для підготовки витребуваних доказів. Так боржник вказує, що у нього немає можливості належним чином підготуватись та надати до суду документи з податкового органу та банківської установи.

Слід зауважити, що від боржника витребовувались і інші докази, зокрема: докази на підтвердження фінансового стану боржника (зокрема, фінансові звіти з відповідним поясненням стану фінансової діяльності, баланс, інші докази); повідомлення про негативні наслідки для боржника у разі виконання рішення суду в установлений строк; повідомлення та відповідне підтвердження вжитих заходів на виконання рішення у даній справі; уточнення запропонованого у заяві графіку розстрочення виконання рішення суду у даній справі в частині зазначення наступного календарного року.

Жодних документів боржником господарському суду не подано, лише повідомлено у вищевказаному клопотанні, що в період з 20.11.2015 по 27.11.2015 боржником було здійснено часткову оплату боргу в сумі 5 500 грн, проте доказів такої оплати не подано, а лише зазначено, що вони будуть надані на наступне судове засідання.

Відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України встановлюють десятиденний строк для розгляду заяви про розстрочку виконання судового рішення.

Враховуючи зазначене господарський суд не має правових підстав відкладати розгляд заяви про розстрочку виконання рішення, а тому клопотання боржника не підлягає задоволенню.

Крім того господарський суд звертає увагу боржника, що саме ним подано заяву про розстрочку виконання рішення, тобто для її подачі боржник мав достатньо часу підготувати всі необхідні документи, які б підтверджували обставини, на які він посилається, а саме: скрутне матеріальне становище, неможливість погасити заборгованість перед стягувачем, докази на підтвердження можливості такого погашення у зазначені боржником строки тощо.

Всупереч зазначеному, боржник при поданні заяви про розстрочку виконання рішення не додав жодного доказу, що підтверджували б вказані у заяві обставини.

Господарський суд вважає за необхідне звернути увагу боржника на неприпустимість зловживань своїми процесуальними правами і недопустимість вчинення дій по затягуванню судового процесу.

Враховуючи викладене господарський суд розглядає заяву про розстрочку виконання рішення за відсутності представників сторін та за поданими матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року (надалі - Конвенція), ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

За змістом статті 121 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Із зазначеного вбачається, що ГПК України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що ускладнюють виконання рішення суду.

Пунктом 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне їх надання без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановлених строків розстрочки.

Боржник у своїй заяві зазначає про скрутне матеріальне становище, яке пов'язано із ситуацією в країні, проте стягувач теж знаходиться в цій же країні, а отже на нього теж впливає політична ситуація, що склалася.

Слід зазначити, що боржником не надано господарському суду доказів на підтвердження відсутності у нього грошових коштів на рахунках, наявності чи відсутності рухомого або нерухомого майна (та у разі наявності, зазначення вартості такого майна). Доказів, які б підтверджували загрозу банкрутства підприємства чи інших обставин, які зумовлюють неможливість виконання рішення у даній справі, боржником не надано. Також не надано доказів можливих негативних наслідків для боржника при виконанні рішення господарського суду.

У той же час господарський суд враховує і матеріальні інтереси стягувача, так заборгованість, що стягується за рішенням у даній справі виникла у боржника за період з жовтня 2013 року по травень 2015 року. Лише під час розгляду справи 15.09.2015 боржником частково погашено основну заборгованість в розмірі 14 000 грн. У зв'язку із тривалою несплатою заборгованості з боржника стягнуто суми інфляційних втрат, 3% річних, пені. В разі задоволення заяви і розстрочення суми заборгованості на шість місяців відбудеться затягування відновлення порушеного права стягувача, яке порушувалось боржником починаючи з жовтня 2013 року.

На підставі викладеного, врахувавши ступінь вини боржника у виникненні спору, відсутність належних доказів про фінансовий стан боржника, матеріальні інтереси обох сторін, додержуючись принципу рівності перед законом і судом, встановленого статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не знаходить підстав для розстрочки виконання рішення господарського суду у даній справі.

При цьому слід звернути увагу, що відмова в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення не позбавляє права на повторне звернення до господарського суду з відповідною заявою за наявності обставин, які мають бути підтверджені належними доказами, що свідчать про ускладнення чи неможливість виконання рішення у даній справі.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Телерадіокомпанії "Веселка" від 18.11.2015 № 296 про розстрочку виконання рішення від 30.09.2015 у справі №912/2575/15.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення і може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 16-Б; Приватному акціонерному товариству Телерадіокомпанії "Веселка" за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Калініна, 18.

Суддя Є. М. Наливайко