Рішення № 53929251, 11.11.2015, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
11.11.2015
Номер справи
910/23143/15
Номер документу
53929251
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2015

Справа №910/23143/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ЛТД»

про стягнення заборгованості за Кредитним договором 14 713 515,64 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ЛТД» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором 14 713 515,64 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2015 було порушено провадження у справі № 910/23143/15, розгляд справи призначено на 13.10.2015.

У судове засідання 13.10.2015 представник позивача з’явився та подав клопотання про продовження строків розгляду справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2015 про порушення провадження у справі № 910/23143/15 позивач не виконав.

У судове засідання 13.10.2015 представник відповідача не з’явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2015 про порушення провадження у справі № 910/23143/15 відповідач не виконав.

Розглянувши у судовому засіданні 13.10.2015 клопотання представника позивача про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 13.10.2015 не з’явився, а також у зв’язку із невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2015 про порушення провадження у справі № 910/23143/15, розгляд справи було відкладено на 11.11.2015.

09.11.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та про розгляд справи без участі представника позивача.

У судове засідання 11.11.2015 представник позивача не з’явився.

Представник відповідача у судове засідання 11.11.2015 не з’явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2015 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк» (далі – позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брама ЛТД» (далі – відповідач, позичальник) було укладено Кредитний договір № 229 (далі – Кредитний договір).

В подальшому, сторонами було укладено низку Договорів про внесення змін до Кредитного договору, якими зокрема, було змінено строки повернення кредитних коштів, розмір відсотків та порядок їх сплати.

Відповідно до положень та умов цього Договору банк надає позичальнику кредит в сумі 10 000 000,00 грн строком по 21.04.2015 (п. 3.1 Кредитного договору).

Згідно з п. 3.4.1 Кредитного договору позичальник зобов’язаний погасити кредит у строк по 25.04.2015, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п. 3.8 цього Договору. Строки, передбачені цим Договором, є обов’язковими для позичальника.

Пунктом 3.5.1 Кредитного договору визначено, що позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 18 % річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту. Відсотки нараховані за червень 2013 підлягають сплаті в строк по 31.07.2013.

Позивач у свої позовній заяві зазначає, що свої зобов’язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, в свою чергу, відповідач порушив положення Кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитними коштами у встановлені Кредитним договором строки, в зв’язку з чим у позичальника виникла заборгованість.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача також вбачається, що банк свої зобов’язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит у належному розмірі.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

В матеріалах справи наявні банківські виписки, з яких вбачається, що у відповідача перед позивачем існує наступна заборгованість:

- 10 000 000,00 грн – заборгованість по поверненню кредитних коштів;

- 2 496 388,89 грн – заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за Кредитним договором в загальному розмірі 12 496 388,89 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором по поверненню кредитивних коштів в розмірі 10 000 000,00 грн та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 2 496 388,89 грн підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 2 217 126,75 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.4 Кредитного договору у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості по дату здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та з урахуванням доведеного позивачем належними доказами розміру заборгованості відповідача за Кредитним договором розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2 217 126,75 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором з урахуванням пені в розмірі 14 713 515,64 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 3 статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218 грн.

Частиною 22 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов’язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Виходячи з ціни позову (14 713 515,64 грн.), оскільки позов підлягає задоволенню, судовий збір повинно бути стягнуто з відповідача в доход бюджету в розмірі 73 080,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ЛТД» (03039, м. Київ, вулиця Байкова, будинок 7; ідентифікаційний код: 36134874) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Комсомольська, будинок 28; ідентифікаційний код: 19357516) заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) грн 00 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 2 496 388 (два мільйони чотириста дев’яносто шість тисяч триста вісімдесят вісім) грн 89 коп. та пеню в розмірі 2 217 126 (два мільйони двісті сімнадцять тисяч сто двадцять шість) грн 75 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ЛТД» (03039, м. Київ, вулиця Байкова, будинок 7; ідентифікаційний код: 36134874) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп.

Повне рішення складено 16.11.2015

Суддя О.В. Нечай

Часті запитання

Який тип судового документу № 53929251 ?

Документ № 53929251 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 53929251 ?

Дата ухвалення - 11.11.2015

Яка форма судочинства по судовому документу № 53929251 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 53929251 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 53929251, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 53929251, Господарський суд м. Києва було прийнято 11.11.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 53929251 відноситься до справи № 910/23143/15

Це рішення відноситься до справи № 910/23143/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 53929249
Наступний документ : 53929252