Ухвала суду № 53928002, 01.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 грудня 2015 року Справа № 910/12548/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 23 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2015 року у справі №910/12548/15 за позовом заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі: Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Управління освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації до комунального підприємства "Житлосервіс "Оболонь" Оболонського району в м. Киві про стягнення суми,

Встановив:

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору визначається Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 8 липня 2011 року.

З 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-VIII, згідно з яким органи прокуратури виключено з платників, що звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу, виходячи з вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України.

Заступник прокурора міста Києва при поданні касаційної скарги судовий збір не сплатив, заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік" не передбачено видатки на сплату прокурорами судового збору і відповідне фінансування з такою метою не здійснювалось.

Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-VIII передбачено, що Кабінет Міністрів України має забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до ст. 90 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Зважаючи на те, що заступник прокурора міста Києва при поданні касаційної скарги не надав належного документального підтвердження незабезпечення Кабінетом Міністрів України відповідного фінансування Прокуратури міста Києва та не підтвердив жодними доказами, що на відкритих в органі Казначейства рахунках відсутні необхідні кошти для сплати судового збору та виконання прокурором своїх функцій з представництва інтересів держави в суді, а також беручи до уваги те, що у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення судом сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, проте прокурор не довів, що прокуратурою (розпорядником бюджетних коштів) було надано органу Казначейства України доручення на здійснення відповідного платежу, оформлене відповідно до вимог законодавства, тобто, заявник не підтвердив, що до ухвалення судового рішення у справі (постанови суду касаційної інстанції) він взагалі має намір та можливість сплачувати судовий збір за подання касаційної скарги у справі, відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору за клопотанням прокурора.

Неподання заявником касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, згідно з п. 4 ст. 1113 ГПК України є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Керуючись ст. 86, п. 4 ст. 1113 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилити.

Касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 23 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2015 року у справі №910/12548/15 та додані до неї документи повернути заступнику прокурора міста Києва

Головуючий:П.А.ГончарукСудді:І.Д. Кондратова Л.В. Стратієнко