Ухвала суду № 53927619, 25.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н

У Х В А Л А

"25" листопада 2015 р. м. Київ К/800/41905/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Горбатюка С.А.,Чумаченко Т.А.,

секретаря судового засідання: Носенко Л.О.,

за участю представників ТОВ «Фірма «Атріо» - Старицької Ю.Ю., Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради - Маслянікової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВ «Фірма «Атріо» до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Держкомзему у місті Києві про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року, -

встановив:

У січні 2013 року ТОВ «Фірма «Атріо» звернулось до суду з позовом, у якому просило:

зобов'язати Головне управління Земельних ресурсів виконавчого органу виконавчої міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головне управління Держкомзему у м. Києві здійснити усі необхідні та передбачені чинним законодавством дії щодо зняття з реєстрації та виключення з Державного земельного кадастру (автоматизованої системи ПК «Кадастр») ТОВ «Фірма «Атріо» як землекористувача земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:701:038 площею 0,0177 га та земельної ділянки кадастровий номер - 00000000:62:701:039 площею 0,0189 га, які розташовані на перетині вул. Оноре де Бальзака та просп. Генерала Ватутіна, зареєстровані на підставі договору оренди земельних ділянок № 62-6-0084 від 10.10.2008, у зв'язку із припиненням дії цього договору;

зобов'язати Головне управління Земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головне правління Держкомзему у м. Києві зняти з реєстрації та виключити з Державного земельного кадастру запис № 62-6-00084 від 27.10.2003 про реєстрацію договору оренди земельних ділянок № 62-6-0084 від 10.10.2003 у зв'язку із закінченням терміну дії цього договору.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Земельних ресурсів виконавчого органу виконавчої міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не зняття з реєстрації та не виключення з Державного земельного кадастру (автоматизованої системи ПК «Кадастр») ТОВ «Фірма «Атріо» як землекористувача земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:701:038 площею 0,0177 га та земельної ділянки кадастровий номер - 00000000:62:701:039 площею 0,0189 га, що розташовані на перетині вул. Оноре де Бальзака та просп. Генерала Ватутіна, зареєстровані на підставі договору оренди земельних ділянок № 62-6-0084 від 10.10.2008, у зв'язку із припиненням дії цього договору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення у цій частині про відмову у задоволені позову.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що між ТОВ «Фірма «Атріо» та Київською міською радою укладено договір оренди від 10.10.2003, відповідно до умов якого остання на підставі рішення Київської міської ради № 111/832 від 27.04.2000 передала позивачеві у короткострокову оренду на 5 (п'ять) років земельні ділянки, розташовані на перетині вул. Оноре де Бальзака та просп. Генерала Ватутіна у Деснянському районі м. Києва, загальною площею 0,0366 га, в межах червоних ліній для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції з комплексом сервісного обслуговування у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною договору, з них: земельна ділянка кадастровий № 62:701:038 розміром 0,0177 га та земельна ділянка кадастровий № 62:701:039 розміром 0,0189 га.

Звернувшись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про зняття з реєстрації та виключення з бази даних Державного земельного кадастру (автоматизованої системи ПК «Кадастр») вказаних земельних ділянок, ТОВ «Фірма «Атріо» отримало листи № 05-358/11421 від 03.05.2012 та № 07-387/16885 від 21.06.2012 про те, що строк дії договору оренди закінчився 27.10.2008, угода щодо його поновлення не зареєстрована, а вирішення вказаного питання відбудеться під час оформлення договору оренди цих земельних ділянок ТОВ «Восток», які використовуються ним як під'їзд та виїзд до автозаправного комплексу.

Частково задовольняючи позов в частині визнання протиправними дій Головного управління Земельних ресурсів виконавчого органу виконавчої міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не зняття з реєстрації та не виключення з Державного земельного кадастру (автоматизованої системи ПК «Кадастр») ТОВ «Фірма «Атріо» як землекористувача земельних ділянок, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 193 та статті 194 Земельного кодексу України, у редакції на час спірних правовідносин, державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Статтями 202, 204 Земельного кодексу України передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин, а саме: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади питань земельних ресурсів. Порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється законом.

Згідно з пунктами 1, 2, 4 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 12.01.1993 державний земельний кадастр призначений для забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, землеустрою, обґрунтування розмірів плати за землю.

Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

За змістом пункту 1.1. та підпункту 2.3. пункту 2 Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 р. № 182/342 (яке діяло на час звернення з заявою), Головне управління земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.

Основним завданням Головного управління земельних ресурсів, зокрема, є ведення державного земельного кадастру відповідно до законодавства, моніторингу земель, здійснення землеустрою.

Процедуру ведення Поземельної книги, а також Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди, визначав на час спірних правовідносин Порядок ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 (далі-Порядок).

Згідно з пунктами 27, 28 Порядку запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) посадовою особою територіального органу Держземагентства на підставі рішення суду. Запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису у Поземельній книзі та в у розділах Книги записів здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, та формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Поземельної книги та Книги записів, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.10.2011 у справі № 5011-45/12563-2012 ТОВ «Фірма «Атріо» відмовлено у задоволенні позову до ТОВ «Восток» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

З урахуванням викладеного суди попередній інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не скасування запису відносно спірних земельних ділянок на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2011, яким було визнано, що дія договору оренди закінчилась 10.10.2008.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає вказаний висновок таким, що зроблений на неповно з'ясованих обставинах справи з огляд на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України та частиною 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Договором оренди земельних ділянок від 10.10.2003, який укладено строком на 5 років, не передбачені умови пролонгації його строку.

Тобто, його дія припинилась 10.10.2008.

У відповідності до підпункту 3 пункту 31 Порядку відомості з Поземельної книги надаються територіальним органом Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки у формі витягу (інформаційної довідки) про наявність земельних ділянок у власності (користуванні).

У витязі (інформаційній довідці) про наявність земельних ділянок у власності (користуванні) зазначаються: відомості про особу, яка звернулася за отриманням витягу; найменування, дата та номер документа, на підставі якого здійснюється надання витягу; дата та номер витягу; дані, за якими здійснювався пошук інформації в автоматизованій системі; відомості про власника (користувача) земельної ділянки (земельних ділянок); загальні відомості про земельну ділянку (кадастровий номер; місце розташування; назва цільового призначення; форма власності; площа; грошова оцінка); відомості про право власності (користування) земельною ділянкою (земельними ділянками); відомості про найменування територіального органу Держземагентства, який надав витяг, і особу, що підготувала та підписала витяг;

З наявної у матеріалах справи копії витягу з бази даних Державного земельного кадастру станом на 17.10.2012, вбачається, що термін дії користування ТОВ «Фірма Атріо» згаданими вище земельними ділянками закінчено 27.10.2008 (аркуш справи 47 на звороті).

Між тим, суди попередніх інстанцій не надали йому правової оцінки та не встановили чи є він належним доказом у справі з огляду на визначені вище вимоги щодо його оформлення.

За змістом частини 1 статті 69 та частини 1 статті 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Дослідження вказаної обставини є необхідною для встановлення наявності можливого порушення прав позивача у вказаних правовідносинах.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилаючись на рішення Господарського суду м. Києва від 29.10.2011 у справі № 5011-45/12563-2012 як на судове рішення, на підставі якого підлягає скасуванню запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, суди не звернули увагу на те, що при застосуванні цих вимог слід враховувати, що правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами першої та апеляційної інстанцій не вжито всіх передбачених законом заходів, необхідних для повного і всебічного з'ясування всіх обставин у справі, підтверджених доказами.

Частиною 2 статті 227 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З врахуванням того, що у справі необхідно досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про їх скасування та направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи судам необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення.

Судді: