Постанова № 53925983, 24.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4544/15

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жук С.І.

- Домусчі С.Д.

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

за участю представника ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області - Лисого С.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання неправомірними та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді,-

В С Т А Н О В И Л А:

До суду першої інстанції надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_3, в якій позивач просить визнати неправомірним та скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області від 22.05.2012 року № 933 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області" в частині звільнення зі служби оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_3; визнати неправомірним та скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області від 23.05.2012 року № 215 о/с згідно з яким, у відповідності до "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_3 звільнено з ОВС за п. 64 "є" (за порушення дисципліни); зобов'язати ГУМВС України в Одеській області поновити ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області або рівнозначній посаді; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області або рівнозначній посаді.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Так судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 з 23.09.2005р. перебував на службі в органах внутрішніх справ та займав посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 23.09.2008р.

Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області № 215 о/с від 23 травня 2012 року ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).

Підставою для прийняття наказу №215 о/с від 23.05.2012р. про звільнення ОСОБА_3 слугував наказ ГУМВС України в Одеській області від 22.05.2012р. №933.

В свою чергу, виданню наказу №933 від 22.05.2012р. передувало прийняття Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області наказу №172 від 21.05.2012р., відповідно до якого на підставі рапортів начальника сектору карного розшуку Таїровського РВ міліції про відсутність ОСОБА_3 19.05.2012р. та 21.05.2012р. на робочому місці без поважних причин та не відповідь на телефонні дзвінки вирішено клопотати перед керівництвом ГУМВС України в Одеській області про звільнення ОСОБА_3 з ОВС за п.64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, самоусунення від виконання службових обов'язків.

21.05.2012р. наказ №172 від 21.05.2012р. надійшов до ГУМВС України в Одеській області.

22.05.2012р. ГУМВС України в Одеській області видано наказ №933 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області", відповідно до п.1 якого з огляду встановлених у наказі №172 від 21.05.2012р. фактів вирішено: - за грубе порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, Присяги працівника ОВС України та зобов'язання, наданого при прийнятті на службу в ОВС, звернення колегії МВС України до особового складу ОВС від 07.02.2012р., самоусунення від виконання службових обов'язків, що виразилось у невиході на службу без поважних причин 19.05.2012р., 21.05.2012р., оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровського ВМ капітана міліції ОСОБА_3 звільнити з ОВС за п.64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

23.05.2012р. ГУМВС України в Одеській області видано наказ №215 о/с, яким, серед іншого, звільнено ОСОБА_3 з ОВС України, на підставі п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни) 23.05.2012р.

Позивач вважає накази №933 від 22.05.2012 року та № 215 о/с від 23.05.2012р. протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом про їх скасування та поновлення його на роботі.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Такий висновок суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відсутність на робочому місці в суботу - 19.05.2012р. та 21.05.2012р. ОСОБА_3 без будь-яких інших фактів, які свідчать про "самоусунення" від виконання службових обов'язків, могло бути віднесено до незначного порушення службової дисципліни, якщо б службове розслідування було проведено з дотриманням порядку, встановленого ст.14 Дисциплінарного статуту та при визначенні виду дисциплінарного стягнення, ГУМВС України в Одеській області могло обмежитися іншим видом дисциплінарного стягнення, а не застосовувати крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення з ОВС за відсутності у ОСОБА_3 діючих дисциплінарних стягнень.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

За змістом ст.14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування; при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо; звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

21.05.2012 року на підставі рапортів про те, що оперуповноважений сектору карного розшуку Таїровського ВМ РВ капітан міліції ОСОБА_3 19.05.2012 року та 21.05.2012 року був відсутній на робочому місці без поважних причин та на телефонні дзвінки не відповідав, заступником начальника відділу з кадрового забезпечення Таїровського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції Муравйовим Д.О. складено висновок службового розслідування від 21.05.2012 року. Встановлено, що до заступника начальника відділу з кадрового забезпечення Таїровського відділу міліції РВ 21.05.2012 (вх. № 31/31- 2989, 31/31-2990 від 21.05.2012 р.) від заступника начальника сектору карного розшуку Таїровського відділу міліції РВ капітана міліції Степаніченко А.В. надійшли рапорти про те, що оперуповноважений сектору карного розшуку Таїровського відділу міліції РВ капітан міліції ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, освіта вища, в ОВС з 23.09.2005, в займаній посаді з 23.09.2008, 19.05.2012, 21.05.2012, був відсутній на робочому місці без поважних причин та на телефонні дзвінки не відповідав.

При відвідуванні 19.05.2012 та 21.05.2012 капітана міліції ОСОБА_3 за місцем мешкання, а саме квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 останній був відсутній.

Капітан міліції ОСОБА_3 не прибував до Таїровського відділу міліції РВ на співбесіду з начальником сектору карного розшуку старшим лейтенантом міліції Конько С.А.

Також за даними відділу медичного забезпечення ГУМВС України в Одеській області від 21.05.2012 № 17/91-6 капітан міліції ОСОБА_3 з 19.05.2012 по теперішній час до вищевказаного закладу не звертався.

У зв'язку з чим, за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиході на службу без поважних причин, а саме 19.05.2012, 21.05.2012, було вирішено порушити клопотання перед керівництвом ГУМВС України в Одеській області, про звільнення оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, капітана міліції ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ за п. 64 „є" ( за порушення дисципліни), Положення про проходження служби рядовим і начальницькім складом органів внутрішніх справ.

Висновок за результатами проведеного службового розслідування 21.05.2012 року затверджений начальником Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Листом від 26.06.2012 року №31/8-2576 на адресу позивача (АДРЕСА_3) було надіслано повідомлення про звільнення разом з витягом з наказу ГУМВС України в Одеській області 215 о/с від 23.05.2012 року.

Таким чином, відповідач діяв у межах та у спосіб, який передбачено нормами діючого законодавства.

Колегія суддів не може погодитись з позицією суду першої інстанції, що незалежно від дійсності фактів відвідування місць мешкання ОСОБА_3, про що складені відповідні акти, права позивача як особи, стосовно якої фактично проводиться службове розслідування, були системно порушені, оскільки тривалість (один день) перевірки та необізнаність позивача про неї виключала можливість отримання будь-яких матеріалів від ОСОБА_3, які мали значення для подальших висновків стосовно порушення службової дисципліни в його діях виходячи з наступного.

Вимогами пункту 14.8 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 року №552 особа, яка проводила службове розслідування зобов'язана ознайомити з затвердженим висновком службового розслідування особу, у відношенні якої воно проводилось, за бажанням на те останньої, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.

Пунктами 15.1, 15.3, 15.4 вищевказаної Інструкції передбачено, що особа, стосовної якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, заявляти клопотання, надавати докази стосовно обставин, що досліджувалися. Знайомитися після закінчення службового розслідування із затвердженим висновком, а з дозволу керівника, який призначив службове розслідування, з матеріалами перевірки в частині, що його стосуються, якщо це не суперечить вимогам про збереження державної і службової таємниці. Оскаржувати затверджений висновок службового розслідування у порядку, встановленому Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність ОСОБА_3 на службі та неможливість встановлення його місцезнаходження обумовили відсутність можливості запропонувати позивачу висловити свою позицію, що не може розцінюватись як підстава для неможливості накладення стягнення на особу рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ.

Такі ж обставини призвели до неможливості ознайомити позивача з висновком службового розслідування та наказом про звільнення.

Колегія суддів не приймає доводів суду першої інстанції стосовно того, що позивач з 23.05.2012 року по 01.06.2012 року перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні ООМЦ з об'єктивних причин не мав реальної можливості ознайомитись з результатами розслідування та скористатись правом на оскарження висновку до звільнення оскаржуваними наказами так як по-перше за даними відділу медичного забезпечення ГУМВС України в Одеській області від 21.05.2012 № 17/91-6 капітан міліції ОСОБА_3 з 19.05.2012 по теперішній час до вищевказаного закладу не звертався та по-друге, позивач міг проінформувати своє керівництво про перебування на лікарняному.

Колегія суддів звертає увагу на те, що посилання суду першої інстанції на те який саме вид дисциплінарного стягнення повинен був застосувати відповідач відносно ОСОБА_3 є необгрунтованим, адже відповідно до позиції Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму № 13 від 24.10.2008 року, вказано, що суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Таким чином, колегія суддів вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, а постанову суду першої інстанції такою, що порушує норми матеріального права у зв'язку з чим допущено невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, не повно дослідив обставини справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання неправомірними та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді,- скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання неправомірними та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді -відмовити.

Постанову апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 25 листопада 2015 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Домусчі С.Д.