Постанова № 53925853, 21.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/6914/2012

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Кравця О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнати неправомірними дій щодо відмови у відкритті провадження з примусового виконання виконавчих листів, про визнання протиправними постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження, про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання судового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, в якому просив суд визнати неправомірними дії відповідачів щодо відмови у відкритті провадження з примусового виконання виконавчих листів по справі № 2-а-10374/09/1570; визнати протиправними постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.10.2012 р. ВП № 34870190, від 25.10.2012 р. ВП № 34870448; визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо виконання судового рішення.

Постановою від 12 грудня 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову постанову по суті позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права (ст. 2 КАС України) та норм матеріального права в частині виконання судових рішень про стягнення коштів з державних та місцевих бюджетів.

Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що 05 липня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист по справі № 2а-10374/09/1570 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року про стягнення з місцевого бюджету Березівської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 105 грн. 25 коп.

05 липня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист по справі № 2а-10374/09/1570 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 214 грн. 75 коп.

18 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Начальника Головного управління Державного казначейства України в Одеській області із заявою про відкриття примусового провадження по виконавчим листам, виданим Одеським окружним адміністративним судом по справі № 2а-10374/09/1570 з оригіналами відповідних виконавчих листів.

08 жовтня 2012 року за вихідним № 16-08/587-7000 ОСОБА_1 надана відповідь, в якій ГУ ДКС України в Одеській області повідомлено, що у виконавчому листі по справі № 2а-10374/09/1570, виданому Одеським окружним адміністративним судом 05 липня 2012 року щодо стягнення з місцевого бюджету Березівської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 105 грн. 25 коп., боржником зазначено саме Місцевий бюджет Березівської районної ради Одеської області, внаслідок чого саме вищезазначений боржник повинний відповідати за даним виконавчим документом. Також в листі зазначено, що у виконавчому листі по справі 2а-10374/09/1570, виданому Одеським окружним адміністративним судом 05 липня 2012 про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 214 грн. 75 коп. відсутня інформація щодо індивідуального ідентифікаційного номера стягувача, яка є обов'язковою, відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, з врахуванням вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 «Про порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» виконавчі листи були повернені заявнику без виконання, як видані та оформлені з порушенням встановлених вимог.

19 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області із заявою про прийняття на виконання виконавчого листа, виданого 05 липня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом по справі № 2а-10374/09/1570 про стягнення з місцевого бюджету Березівської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 105 грн. 25 коп. з оригіналом відповідного виконавчого листа.

В цей же день ОСОБА_1 звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області із заявою про прийняття на виконання виконавчого листа, виданого 05 липня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом по справі № 2а-10374/09/1570 про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 214 грн. 75 коп. з оригіналом відповідного виконавчого листа.

25 жовтня 2012 року державним виконавцем в порядку п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) за виконавчим листом № 2а/10374/09/1570 виданим 05 липня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з місцевого бюджету Березівської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 105 грн. 25 коп., у зв'язку із тим, що виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю. Відповідно до зазначеної постанови, вищевказаний виконавчий лист підлягає виконанню органом Державного казначейства України.

Також суд першої інстанції встановив. що 25 жовтня 2012 року державним виконавцем в порядку п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) за виконавчим листом № 2а/10374/09/1570 виданим 05 липня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 214 грн. 75 коп., у зв'язку із тим, що виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю. Відповідно до зазначеної постанови, вищевказаний виконавчий лист підлягає виконанню органом Державного казначейства України.

З урахуванням приписів ст. ст. 19, 124 Конституції України, ст. 1, ч. 2 ст. 3, п. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність винесення Відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 25 жовтня 2012 року по виконавчим провадженням № 34870448 та № 34870190, у зв'язку із тим, що виконання зазначених виконавчих листів про стягнення з місцевого та державного бюджетів коштів на користь ОСОБА_1 підлягають виконанню виключно органом Казначейства, тобто Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області.

При цьому суд першої інстанції відхилив доводи заперечень Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області щодо підстав за яких відмовлено у прийнятті до виконання виконавчого листа № 2а/10374/09/1570 виданого 05 липня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з місцевого бюджету Березівської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 105 грн. 25 коп.

Суд першої інстанції встановив, що у виконавчому листі по справі № 2а-10374/09/1570, виданому Одеським окружним адміністративним судом 05 липня 2012 року про стягнення з місцевого бюджету Березівської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 105 грн. 25 коп. та у виконавчому листі по справі № 2а-10374/09/1570, виданому Одеським окружним адміністративним судом 05 липня 2012 року про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 214 грн. 75 коп., відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача, у зв'язку із чим у відповідності до норм п. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області не було правових підстав для прийняття цих документів до виконання.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржених постанов про відмову у відкриття виконавчого провадження № 34870190 та № 34870448, та про відсутність правових підстав для визнання протиправною відмови Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області у прийнятті до виконання виконавчих листів.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника ГУ ДКС України в Одеській області, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що предметом спору є:

- дії ГУ ДКС України в Одеській області та відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо відмови у відкритті провадження з примусового виконання виконавчих листів по справі № 2-а-10374/09/1570 про стягнення на користь позивача судового збору з Державного бюджету України та з місцевого бюджету Березівської районної ради Одеської області;

- постанови старшого державного виконавця Середи В.Ю. відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24 жовтня 2012 р. ВП № 34870190, від 25 жовтня 2012 р. ВП № 34870448;

- бездіяльність ГУ ДКС України в Одеській області та відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо виконання судового рішення - постанови Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року по справі № 2а-10374/09/1570.

Апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо виконання органами Державної казначейської служби України виконавчих листів виданих 05 липня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист по справі № 2а-10374/09/1570 про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 105 грн. 25 коп. з місцевого бюджету Березівської районної ради Одеської області та судових витрат у розмірі 214 грн. 75 коп. з Державного бюджету України, що відповідає приписам пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, ч. 4 ст. 257 КАС України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, відповідно до яких рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчого документу виключно органами Казначейства шляхом безспірного списання коштів.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України та п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній як на час видачі виконавчих листів, так і на час прийняття оскаржених постанов про відмову у відкритті виконавчих проваджень та відмови органа ДКС у прийнятті до виконання виконавчих листів, виконавчий лист обов'язково, окрім іншого, повинен містити індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача.

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 42, 47) виконавчі листі про стягнення судового збору з державного та місцевого бюджетів, не містять індивідуальний ідентифікаційний номер ОСОБА_1

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо невідповідності виконавчих листів вимогам Закону України «Про виконавче провадження», що унеможливлює їх виконання органами Казначейства, внаслідок чого відмова ГУ ДКС України в Одеській області, оформлена листом № 16-08/587-7000 від 08.10.2012 року є правомірною, в частині, що стосується відсутності у виконавчих листах індивідуального ідентифікаційного номера ОСОБА_1

Також апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для скасування постанов старшого державного виконавця Середи В.Ю. відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24 жовтня 2012 р. ВП № 34870190, від 25 жовтня 2012 р. ВП № 34870448, але за інших підстав, ніж зазначені судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 181 КАС України, відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, органами державної виконавчої служби є:

1. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

2 Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

3. Районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Таким чином, по цій справі відповідачем може бути лише управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області у зв'язку з тим, що структурний підрозділ органу державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - не визначений Законом України «Про державну виконавчу службу» як самостійний орган державної виконавчої служби, що виключає можливість його участі як відповідача у цій справі.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції визначивши належним відповідачем відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області допустив помилкове застосування норм матеріального права.

За правилами статті 52 КАС України суд першої інстанції може здійснити заміну первинного відповідача на належного або залучати належного відповідача як другого відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей встановлених главою 1 розділу IV КАС України.

Головною особливістю є те, що апеляційна інстанція не розглядає справу з початку, а переглядає рішення суду першої інстанції, тобто публічно-правовий спір вже вирішено.

Оскільки ст. 52 КАС України, як наслідок заміни неналежного відповідача чи залучення належного відповідача у якості другого відповідача, передбачає розгляд справи спочатку, апеляційний суд позбавлений такої процесуальної можливості як заміна неналежної сторони.

Таким чином, апеляційному перегляду підлягає справа, відповідачем по якій є неналежний відповідач, та публічно-правовий спір вже вирішено.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено саме з тих підстав, що відповідач - відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області не є органом державної виконавчої служби, до якого можуть бути заявлені позовні вимоги, відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу».

При цьому апеляційний суд із зазначених вище підстав, відхиляє доводи апелянта.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив спір, але з помилковим застосуванням норм права, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, це є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги та ухвалення постанови про зміну мотивувальної частини оскарженої постанови.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 181, ст. 195, 196, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року змінити в мотивувальній частині, зазначивши підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову обрання ОСОБА_1 неналежного засобу захисту порушеного права - пред'явлення позову до особи, яка не є органом державної виконавчої служби, до якого можуть бути заявлені позовні вимоги, відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу».

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя О.О.Кравець