Постанова № 53922250, 26.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12917/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства "Будмеханізація" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Будмеханізація" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник публічного акціонерного товариства "Будмеханізація" подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ШЕУ» за період з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року.

За наслідками перевірки податковим органом складено акт № 1331/26-55-22-07/4012767 від 31.12.2014 року, в якому встановлено порушення позивачем п.п. 198.3, 198,6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 700 000 грн., в тому числі за серпень 2014 року - на 2 866 667 грн. та за вересень 2014 року - на 833 333 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2015 року № 6926552207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 625 000 грн., в тому числі за основним платежем - 3 700 000 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 925 000 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вищезазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (замовник), з однієї сторони, та ТОВ "ШЕУ" (виконавець), з іншої сторони, 07.08.2014 року укладено договір на виконання проектних робіт, відповідно до умов якого ТОВ "ШЕУ" зобов'язувалось протягом 90 календарних днів виконати проектні роботи та виготовлення проекту, включаючи: ескізний проект, проект, робочу документацію, паспорт опорядження фасадів.

Відповідно до п. 4.1 даного договору, термін виконання зобов'язань відраховується з дати передачі замовником усіх передбачених матеріалів та технічної документації відповідно до графіку, визначеному Додатком №1 до цього договору.

Пунктом 5 вказаного договору встановлено, що після закінчення виконання обсягу робіт, встановленого цим договором, виконавець передає замовнику розроблену проектну документацію по накладній, при цьому сторонами підписуються акти виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем до матеріалів справи додано копію вказаного договору, копії Додатків № 1 та №2 до цього договору, копії податкових накладних, копію акту приймання-здачі проектної документації від 22.08.2014 року, а також копію «Эскизного проекта «Строительство торгово-развлекательного комплекса с наземным и подземнм паркингом на пересечении Надднепрянского шоссе и ул. Стройиндустрии, 4-6 в Голосеевском районе г. Киева»».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, ТОВ «ШЕУ» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «ШЕУ», який на момент здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства "Будмеханізація" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 6926552207 від 23 січня 2015 року.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 30 листопада 2015 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.