Постанова № 53919432, 27.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 листопада 2015 року №826/22280/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 додержавної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015 №935-17,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015 №935-17.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без врахування того, що ОСОБА_1 протягом звітного 2015 року відчужено транспортний засіб, щодо якого нараховано грошове зобов'язання з транспортного податку.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, заперечення проти позову суду не надав, з огляду на що розгляд справи №826/22280/15 здійснено у письмовому провадженні, відповідно до приписів частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015 №935-17, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн.

Водночас, за твердженнями позивача, які не спростовані відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, легковий автомобіль марки ЗЩ 911 CARRERA, кузов НОМЕР_1, з приводу якого і винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, позивачем відчужено на користь третьої особи, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки-рахунку від 29.05.2015 серії ААЕ №119984.

При цьому, в якості доказів сплати позивачем транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік останнім надано суду копію квитанції від 09.09.2015 №рs15, згідно якої ОСОБА_1 сплачено грошові кошти у розмірі 8350,00 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_2, що, за твердженням позивача, відповідає ставці транспортного податку пропорційно періоду перебування вказаного транспортного засобу у ОСОБА_1 на праві власності та до моменту відчуження останнього на користь третьої особи.

Також, як вбачається з матеріалів справи, представник позивача звернувся до державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві із заявою про перерахунок транспортного податку, нарахованого позивачу, у зв'язку з продажем відповідного транспортного засобу, на підтвердження чого додано копію довідки-рахунку від 29.05.2015 №119984, за результатами розгляду якої листом державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 02.09.2015 №9941/Б/26-57-17-07-27 повідомлено, що на момент формування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у контролюючого органу була відсутня інформація щодо втрати позивачем права власності на об'єкт оподаткування, а нормами Податкового кодексу України не врегульовано механізм проведення коригувань нарахованого та/або сплаченого транспортного податку фізичним особам у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування протягом 2015 року, з огляду на що вказане податкове повідомлення-рішення може бути оскаржено до суду.

З огляду на викладене, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015 №935-17 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 з 01 січня 2015 року введено в дію статтю 267 Податкового кодексу України «Транспортний податок».

Відповідно до вимог статті 267 Податкового кодексу України, з урахуванням змін, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно з приписами підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

При цьому, згідно з приписами підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

У свою чергу, порядок обчислення та сплати податку визначено положеннями підняту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України.

Так, згідно з підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

У силу підпункту 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

З аналізу наведених положень податкового законодавства вбачається, що контролюючий орган у разі отримання інформації про перехід права власності на об'єкт оподаткування (транспортний засіб), що і було зроблено позивачем, обчислює транспортний податок для попереднього власника (у даному випадку для позивача) до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування.

Водночас, у відповідності до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом нараховано позивачу грошове зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25 000,00 грн., що відповідає ставці вказаного податку за календарний рік, визначену у положеннях пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи перехід права власності від позивача до третьої особи на об'єкт оподаткування протягом звітного періоду, за який податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2015 №935-17 позивачу визначено грошове зобов'язання з транспортного податку за весь календарний рік, що не відповідає дійсним обставинам справи, суд дійшов висновку про протиправність останнього та, як наслідок, скасування.

Водночас, суд звертає увагу, що відчуження відповідного транспортного засобу не позбавляє платника податку обов'язку із сплати транспортного податку за час, коли вказаний транспортний засіб перебував у власності останнього, на підставі чого контролюючим органом приймається відповідне податкове повідомлення-рішення.

Як було зазначено вище, позивачем на підтвердження сплати транспортного податку з фізичних осіб надано суду копію квитанції від 09.09.2015 №рs15, згідно якої останнім сплачено грошові кошти у розмірі 8 350,00 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в якості транспортного податку за період перебування транспортного засобу у власності позивача.

Щодо правильності сплати позивачем транспортного податку пропорційно часу використання об'єкта оподаткування, то відповідачем не ставиться під сумнів правильність сплати позивачем відповідного податку. Крім того, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05.12.2006 у справі № 21-527во06, позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 08.10.2012 у справі № К-58359/09, від 14.06.2012 у справі К-34052/10 та від 08.05.2007 у справі № К-10137/06, постанові від 20.02.2008 у справі К/С№ К-19462/06.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015 №935-17.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 09.06.2015 №935-17.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.