Рішення № 53916090, 25.11.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/14077/13-ц

Провадження № 2/127/3028/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 листопада 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Гриневича В.С.,

при секретарі: Малику О.В.

за участю:

відповідача: ОСОБА_1

представника третьої особи: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/14077/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_4 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю, розподіл майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, витребовування майна та усунення перешкод в користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2013р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просив поділити майно, яке належить позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності осіб, що проживають однією сім'єю, визнати за позивачем та відповідачем право власності по ? частки садового будинку загальною площею 111,1 кв.м., що розташований в АДРЕСА_29, а також усунути перешкоди в користуванні вказаним будинком шляхом зобов'язання відповідача надати позивачу дублікат ключів від вхідних та інших дверей будинку та прибудинкової огорожі.

В подальшому, позивач неодноразово збільшував позовні вимоги та відповідно до останньої заяви від 26.10.2015р. про збільшення позовних вимог (т. 3, а.с. 97-98) позивач просив:

- встановити факт спільного проживання позивача та відповідача однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 31 грудня 2003 року по 7 червня 2013 року;

- розділити спільне сумісне майно, яке належить позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частку житлового будинку загальною площею 111,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 на земельній ділянці площею 0,0529 га, кадастровий номер НОМЕР_1 в м. Вінниці;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку житлового будинку загальною площею 111,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 на земельній ділянці площею 0,0529 га, кадастровий номер НОМЕР_1 в м. Вінниці;

- визнати за позивачем право власності на майно: котел електричний «Protherm» - 8100 грн., котел газовий «Vailand» - 15000 грн., пароочисник «KARCHER» - 2500 грн., мийку «KARCHER» - 2800 грн., електрообігрівач «Термія» - 1 шт. - 450 грн., морозильну камеру «Атлант» - 3000 грн., фотоапарат «CANON» - 1 шт. - 1400 грн., електролічильник багато тарифний - 2400 грн., електронасос для води -1600 грн., котел опалювальний «Solitar» - 15000 грн., палатку кемпінгову «Together 4P» - 1914 грн., набір кухонних меблів -12000 грн., м'які шкіряні меблі (куточок) у вітальні - 9000 грн., телевізор «Filips»- 5000 грн., кінотеатр «YAMAHA»- 10000 грн., пилосос «DYSON» - 4200 грн.;

- визнати за відповідачем право власності на майно: телевізор «Соні -Тринінтон» - 3500 грн., телевізор «LG» - 1000 грн., електродуховка FT8501/НА - 3500 грн., електрообігрівач «Термія» - 1 шт. - 450 грн., фотоапарат «CANON» - 1 шт. - 1400 грн., посудомийна машина виробник «Ariston» - 4200 грн., ноутбук «ACER» - 4200 грн., набір меблів у дитячій кімнаті - 12000 грн., меблі у спальні (ліжко, шафа, крісло, комп'ютерний стіл) - 10000 грн.;

- усунути перешкоди у користуванні садовим будинком шляхом зобов'язання відповідача надати позивачу дублікат ключів від вхідних та інших дверей будинку та прибудинкової огорожі;

- зобов'язати ОСОБА_1 повернути позивачу особисті речі: крісло офісне «Леон» вартістю 1119 грн., перфоратор «Деккер» вартістю 529 грн., чоловічий золотий ланцюжок та чоловічий золотий браслет вартістю 14000 грн., а також залишені на зберігання особисті гроші в сумі 12000 доларів США;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частку земельної ділянки площею 529 кв.м. за кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Вінницької міської ради, в місті Вінниці, в садівничому товаристві «Калина» під номером 30.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 31 грудня 2003 року позивач та відповідач проживали однією сім'єю, як чоловік і дружина, без державної реєстрації шлюбу. Шлюб позивача з попередньою дружиною - ОСОБА_4 розірвано 30.05.2007р., а фактично шлюбні відносини припинено 16 травня 2003 року, що підтверджується рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 05.10.2015р. За час спільного проживання у сторін склались усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме: ними велося спільне господарство, придбавали спільне майно, приймали гостей, спільно виховували та піклувались про неповнолітню ОСОБА_6 - дочку відповідача від першого шлюбу. За час спільного проживання сторонами набуте майно, яке є їхньою спільною сумісною власністю. В період спільного життя з відповідачем, позивачем, за свої особисті кошти, але в інтересах сім'ї було придбано майно, яке за згодою відповідача оформлялось на ОСОБА_1, оскільки позивач, як підприємець, укладав угоди, які несли певні господарські ризики, а тому, за погодженням з ОСОБА_1, спільне майно оформлялось на її ім'я. Зазначене стосується і побудованого позивачем за його особисті кошти садового будинку.

Як зазначає позивач, до складу спільного сумісного майна сторін входять: земельна ділянка загальною площею 0,0529 га, яка розташована у садівничому товаристві «Калина», АДРЕСА_5, побудований садовий будинок загальною площею 111,1 м2, розміщений на вказаній земельній ділянці, які зареєстровано за ОСОБА_1, а також зазначений у заяві про збільшення позовних вимог перелік побутової техніки орієнтовною вартістю 89214 грн.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного позивач вважає, що набув право власності на ? частку у спільному майні, що підлягає поділу.

В жовтні 2012 року, позивач запропонував відповідачеві підписати нотаріально посвідчений договір про поділ часток у спільному майні, однак вона від укладення договору стала ухилятись, а на початку травня 2013 року забрала оригінали документів на будинок та земельну ділянку, а також належні позивачу особисті цінні речі, а саме: золотий ланцюжок та браслет, інші предмети та переїхала до батьків. В подальшому, 08.06.2013р. відповідач намагалась вивезти інші речі з будинку, чому перешкодило прибуття працівників міліції. Тоді відповідач замінила замок на вхідних дверях, в результаті чого, наступного дня 09.06.2013р. позивач не зміг потрапити в будинок. Зазначений факт зафіксований викликаними працівниками міліції. В будинку залишились цінні речі, гроші та інше майно, подальша доля якого позивачу на даний час невідома.

Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7 в судових засіданнях позовні вимоги, з урахуванням їх збільшення, підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву (том. 1, а.с. 86-88,) поясненнях від 14.05.2015р. (том. 2, а.с. 222-227) та в судових засіданнях, а також представник відповідача ОСОБА_8 в судових засіданнях з позовними вимогами не погодилися, та просили у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що у позивача з відповідачем ніколи не було сім'ї, ніколи не було спільних коштів та витрат. Земельна ділянка куплена на ім'я та за власні кошти відповідача за договором купівлі-продажу земельної ділянки, а позивач на той час перебував у шлюбі з іншою жінкою. На будівництво будинку відповідачем потрачено кошти, частину яких вона отримала від продажу квартири, іншу частину грошей вона взяла в кредит, а частину отримала у позику, яка не погашена до цього часу, а також частину грошей вона отримала від підприємницької діяльності та доходу у вигляді заробітної плати. ОСОБА_3 сам запропонував відповідачу послуги з організації будівництва, оскільки він займався будівництвом будинків постійно. При цьому, як зазначає відповідач ОСОБА_3 надавав ОСОБА_1 послуги щодо організації будівництва будинку та отримував за це відповідну платню.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.09.2014р. залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4.

Третя особа, в судові засідання не з'являлася, своїм поясненням від 15.01.2015р. (том. 2, а.с. 120-121) пояснила, що з 2003 року вона з ОСОБА_3 не проживала, при цьому їй було відомо, що на протязі 2003-2013 років позивач проживав з іншою жінкою - ОСОБА_9. Їй також відомо, що в 2007 році ОСОБА_3 купив земельну ділянку по АДРЕСА_6 та побудував там будинок. При цьому, третя особа пояснила, що через свій стан здоров'я приходити до суду їй важко, а тому просила в подальшому справу розглядати без її участі, претензій до позивача не має. Разом з тим, в судовому засіданні 16.07.2015р. та 25.11.2015р. був присутній представник третьої особи, який жодних пояснень з приводу предмету спору не надавав.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2013р. у справі №127/14077/13-ц призначалась будівельно-технічна судова товарознавча, судова оціночно-земельна та оціночна будівельна експертизи на вирішення якої ставились питання, щодо визначення ринкової вартості оспорюваного будинку, земельної ділянки та вище переліченого майна, у зв'язку з чим провадження у справі зупинялось та висновок за результатами проведення якої міститься в матеріалах справи (том. 1, а.с. 164-245).

В судових засіданнях, за клопотаннями позивача та відповідача, були допитані свідки.

Відповідно до частини 5 статті 180 ЦПК України свідки попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань.

Так, за клопотанням представника позивача ОСОБА_7, в судовому засіданні були допитанні свідки - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він з ОСОБА_3 раніше були близьким друзями, так як з останнім він знайомий ще з 90-х років, а з ОСОБА_1 познайомився пізніше, у 2000 році, оскільки вона працювала бухгалтером у нього на підприємстві. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 познайомилися у 2003 році, і через кілька місяців почали разом проживати неподалік від його будинку по АДРЕСА_7. У них були нормальні сімейні відносини. Крім того, свідок зазначив, що він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 часто відпочивали, часто ходили на дні народження один до одного, його сім'я сприймала ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як подружжя. Вони, разом донькою ОСОБА_1 - ОСОБА_47, проживали спочатку в однокімнатній квартирі, а згодом переїхали до будинку. ОСОБА_3 піклувався про ОСОБА_47, возив її до школи та забирав її після уроків. Окрім того, ОСОБА_10 вказав, що він кожного ранку, коли ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ще проживали по АДРЕСА_7, забирав останню на роботу на власному автомобілі, так як проживав неподалік від їхнього будинку та інколи, поки відповідач відводила свою доньку в дитячий садочок, він чекав її в квартирі та пив з ОСОБА_3 чай. Через деякий час ОСОБА_3 захотів придбати земельну ділянку щоб побудувати будинок. ОСОБА_10 повідомив, що він безпосередньо допомагав ОСОБА_3 вибирати земельну ділянку. Згодом, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 все ж таки придбали ділянку і розпочали будівництво будинку, під час якого ОСОБА_10 неодноразово допомагав ОСОБА_3. На думку ОСОБА_10 земельну ділянку купував ОСОБА_3, при ньому віддавав завдаток за земельну ділянку, будинок по АДРЕСА_8 будував ОСОБА_3, при цьому деякі будівельні матеріали він зберігав у нього на роботі. ОСОБА_10 неодноразово був у будинку по АДРЕСА_8, і під час будівництва будинку, і під час проживання позивача та відповідача у будинку.

Крім того, ОСОБА_10 пояснив, що ОСОБА_1 працюючи бухгалтером в його безпосередньому підпорядкуванні, працювала на дому. На дому вона працювала за проханням ОСОБА_3, оскільки на роботі було холодно.

Поряд з цим, ОСОБА_10 пояснив, що лише в 2013 році він дізнався що позивач та відповідач проживали в незареєстрованому шлюбі, та був дуже здивований цим, він завжди вважав їх чоловіком та дружиною.

Разом з тим, на запитання представника відповідача ОСОБА_8 - "Чи були ознаки того, що ОСОБА_3 проживає в квартирі по АДРЕСА_9 ОСОБА_10 відповів, що були ознаки того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживають разом, так як в квартирі знаходились речі ОСОБА_3. Крім того, коли він забирав ОСОБА_1 на роботу, він завжди зустрічав в квартирі ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що з ОСОБА_3 він знайомий близько 25 років, а у 2003 році він познайомився з ОСОБА_9, коли ОСОБА_3 та ОСОБА_9 почали жити в однокімнатній квартирі АДРЕСА_10. ОСОБА_3 пояснив свідку, що ОСОБА_9 його цивільна дружина. У них були дружні відносини, вони часто ходили один до одного в гості, часто їздили влітку разом відпочивати. ОСОБА_24 знайшов земельну ділянку почав будувати будинок. Спочатку у позивача та відповідача буди добрі стосунки, вони часто їздили на відпочинок. ОСОБА_11 пояснив що йому достеменно відомо, що будинок по АДРЕСА_11 будував ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_3 перебуває у дружніх відносинах вже близько 20 років, а з ОСОБА_1 познайомився взимку 2003 року. Згодом, навесні 2004 року він разом зі своєю дружиною був запрошений в гості до ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які в той час проживали по АДРЕСА_7 на першому поверсів. ОСОБА_3 представив їм ОСОБА_1 як свою дружину. ОСОБА_12 з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підтримували дружні відносини. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 та її донькою ОСОБА_47 кілька разів приїжджали до них в гості. Згодом ОСОБА_3 почав будувати будинок і ОСОБА_12 разом з дружиною допомагали йому в цьому. Дружина ОСОБА_12 архітектор за освітою і вона допомагала ОСОБА_3 вибрати планування будинку, а сам ОСОБА_12 допомагав при виборі котла та допомагав привозити труби в будинок. ОСОБА_12 з дружиною вважали ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім'єю, оскільки вони проживали разом, приїздили до них в гості з ночівлею разом з донькою ОСОБА_1 - ОСОБА_47. Крім того, ОСОБА_12 зі своєю родиною неодноразово приїздив до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в гості, які на той час вже проживали по АДРЕСА_11. Також, ОСОБА_3 постійно відводив доньку ОСОБА_1 - ОСОБА_47 в школу. Факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім'єю підтверджується тим, що в квартирі по АДРЕСА_7 та в будинку по АДРЕСА_11 знаходилися речі ОСОБА_3 Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 разом планували фасад будинку, робили разом покупки, разом їздили відпочивати в Єгипет. ОСОБА_12 безпосередньо приймав участь та привозив друзів з метою влаштування у будинку по АДРЕСА_11 максимально-ефективної системи опалення приміщення.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він працює лікарем - хірургом, знайомий з позивачем близько 40 років, з ОСОБА_3 перебуває в дружніх відносинах і з ОСОБА_1 також, так як вона була його дружиною і вони проживали разом спочатку АДРЕСА_12, а потім на АДРЕСА_13. ОСОБА_13 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 неодноразово їздили разом відпочивати, збирали гриби, часто ходили на свята один до одного. Одного разу ОСОБА_3 привозив ОСОБА_1 до нього і він зашивав її руку, яку вона пошкодила. Крім того, ОСОБА_13 зазначив, він разом з батьками ОСОБА_1 їздив на риболовлю. Загалом була нормальна сім'я. Він часто зустрічав ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на ринку разом та бачив як вони прогулювались разом із своєю собакою. ОСОБА_3 постійно називав ОСОБА_1 своєю дружиною. ОСОБА_3 планував будувати будинок, а коли він розпочав будівництво, ОСОБА_13 часто йому допомагав, часто був на будівництві будинку.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_3 перебував в дружніх відносинах. Вони часто разом їздили на рибалку, оскільки їм це подобалось. ОСОБА_14 зазначив, що відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були сімейними, і він був дуже здивований тим, що у позивача та відповідача виник конфлікт. Одного разу ОСОБА_3 захворів та попросив його допомоги, оскільки свідок лікар за освітою. Коли він приїхав до додому до ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які на той час проживали по АДРЕСА_7, то ОСОБА_1 була дуже турботливою по відношенню до ОСОБА_3, у неї до ОСОБА_3 було прихильне ставлення. Загалом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали як нормальна сім'я. Спочатку вони проживали по АДРЕСА_7, а потім ОСОБА_3 побудував будинок по АДРЕСА_11 і вони переїхали туди. Крім того, ОСОБА_14 вказав, що він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 неодноразово їздили відпочивати разом, їздили на риболовлю разом з донькою ОСОБА_1 - ОСОБА_47. Окрім цього він часто допомагав ОСОБА_3 на будівництві, в тому числі своїми порадами, оскільки сам будував будинок. Разом з тим, ОСОБА_14 зазначив, що як саме вони будували сімейні відносини він не знає, але було видно що у них справжні та міцні сімейні стосунки.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він являється сусідом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по АДРЕСА_11. В 2007-2008 р.р. він познайомився з ОСОБА_3, коли останній придбав земельну ділянку. У ОСОБА_18 з ОСОБА_3 склались добросусідські відносини. ОСОБА_3 допомагав йому по будівництву, так як він будував поруч будинок. Згодом, приблизно з 2010-2011 р.р. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 почали жити разом в збудованому будинку по АДРЕСА_11. Вони проживали разом, вели спільне господарство. Крім того, ОСОБА_18 зазначив, що в той час, коли він здійснював будівництво власного будинку, ОСОБА_3 постійно проживав у вказаному будинку по АДРЕСА_14, а також часто бачив в машині ОСОБА_3 ОСОБА_1 та її дочку. ОСОБА_18 пояснив, що він, ще одна сусідка і ОСОБА_3 спільно проводили газ до своїх будинків, організацією цього процесу займався ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 його куми. З ОСОБА_3 він познайомився 13-14 років тому, коли ОСОБА_3 звернувся до нього з проханням пофарбувати авто. Згодом ОСОБА_17 та ОСОБА_3 здружились і почали їздити разом на рибалку. З ОСОБА_1 ОСОБА_17 познайомився пізніше, коли в його нареченої був день народження. Тоді ОСОБА_3 приїхав з ОСОБА_1 та її донькою та представив її як свою дружину. Також свідок зазначив, що вони часто ходили на рибалку, зустрічались сім'ями та відпочивали разом. Крім того, ОСОБА_5 часто заходив до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в гості, які в той час проживали по АДРЕСА_7, так як жив неподалік. Через деякий час ОСОБА_3 сказав, що купив земельну ділянку та почав будувати будинок. ОСОБА_17 досить часто допомагав йому по будівництву, зокрема шпаклював дитячу кімнату. Крім того, ОСОБА_17 зазначив, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 приходили до нього на весілля всією сім'єю. ОСОБА_24 став хрещеним батьком його сина. Він сприймав ОСОБА_24 як господаря, оскільки в квартирі, а потім і в будинку знаходились його речі. Крім того, свідок знайомий з родичами ОСОБА_1 - батьком, матір'ю та братом. З братом він познайомився під час будівництва будинку АДРЕСА_15, так як він часто приходив допомагати. Разом з тим, ОСОБА_17 зазначив і той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спільно проживали в будинку однією сім'єю і він думав, що вони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Коли в нього були христини його сина, вони вже жили АДРЕСА_15. ОСОБА_1 була присутня на христинах, на днях народженнях разом зі своєю донькою. ОСОБА_17 також пояснив що у нього часто хворіла дитина і він звертався до матері ОСОБА_25, оскільки вона лікар. ОСОБА_17 також пояснив що він неодноразово був вдома позивача АДРЕСА_15, в його будинку завжди були його речі - зубні щітки, одяг, речі рибака, в будинку є великий гардероб.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що вона була сусідкою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 коли вони проживали АДРЕСА_16. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 почали жити з нею по сусідству з 2003-2004р.р. Вони були добрі та приємні люди. Інколи приходили до неї в гості. ОСОБА_3 іноді підвозив на її на роботу. Крім того, ОСОБА_16 зазначила, що пам'ятає, як доньку ОСОБА_1 - ОСОБА_47 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вели в перший клас. Це була хороша сім'я. Загалом, вони проживали по сусідству близько 5 років. Проживали разом, машина ОСОБА_3 постійно стояла біля будинку. На її думку, в ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були сімейні відносини, оскільки вони спільно вели домашні справи, організовували свій побут, спільно виховували доньку ОСОБА_1 - ОСОБА_6. Також вона, бачила як вони разом їздили відпочивати, ходили разом в магазин, і донька ОСОБА_1 - ОСОБА_47 нормально спілкувалась з ОСОБА_3. Крім того, вона запитувала в ОСОБА_3 хто йому ОСОБА_1, на що він сказав, що вона його дружина. Також, ОСОБА_16 часто зустрічалась з ОСОБА_3 в дворі будинку і на сходах, в під'їзді. Крім того, свідок зазначила про те, як ОСОБА_3 розповідав їй як будував будинок АДРЕСА_15. Після того як ОСОБА_3 та ОСОБА_1 переїхали в будинок по АДРЕСА_11, ОСОБА_16 бачила, як брат ОСОБА_1 - ОСОБА_26 кілька разів заїжджав на велосипеді в квартиру по АДРЕСА_7. Однак, з ним вона не була знайома до того, як ОСОБА_3 та ОСОБА_1 переїхали АДРЕСА_15.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що з 2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а також її донька ОСОБА_6 були його сусідами за адресою: АДРЕСА_17, а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мешкали в квартирі під номером 47. У вказаній квартирі вони проживали близько 5 років. Від самого початку їх проживання за вказаною адресою вони підтримували дружні сусідські відносини. ОСОБА_3 разом ОСОБА_1 та її донькою жили дружньо та злагоджено, вони були гарними господарями, доброзичливими та уважними сусідами та друзями. ОСОБА_3 він бачив майже кожен день в квартирі, але були випадки, коли він кудись від'їжджав. Хто саме був власником квартири він не знає. Через деякий час, ОСОБА_15 зі слів ОСОБА_3 дізнався, що, останній купив земельну ділянку і розпочав будувати будинок. ОСОБА_15 та його сини неодноразово допомагали йому по будівництву. Згодом, в 2008 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 переїхали в свій будинок, що по АДРЕСА_11. З ОСОБА_26 - братом ОСОБА_1, він познайомився після того, як ОСОБА_3 та ОСОБА_1 переїхали жити в будинок по АДРЕСА_11, так як він переселився в квартиру.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 знає ще зі шкільних років. ОСОБА_3 розповідав йому, що живе з жінкою, а в 2004 році він познайомився з ОСОБА_9. Згодом, вони почали їздити сім'ями відпочивати разом. Вони досить часто ходили в гості один до одного. В 2007 році він дізнався, що ОСОБА_3 купив земельну ділянку і почав будувати будинок. Періодично ОСОБА_21 йому допомагав по будівництву. Також свідок зазначив, що в квартирі по АДРЕСА_7 ОСОБА_3 проживав разом ОСОБА_1 та її дитиною. Крім того, ОСОБА_21 разом зі своєю дружиною часто бували у них в гостях в квартирі по АДРЕСА_7 і АДРЕСА_15, а один раз навіть ночували.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснила, що вона в 2007 році продала ОСОБА_3 земельну ділянку по АДРЕСА_11, при цьому при оформленні договору купівлі-продажу в нотаріуса покупцем виступала ОСОБА_1 Те що договір оформлюється з ОСОБА_1 викликало здивування у ОСОБА_27, оскільки кошти за земельну ділянку їй передавав ОСОБА_3 і земельну ділянку також оглядав він. При цьому ОСОБА_27 пояснила, що вона бачила ОСОБА_1 один раз при оформленні договору.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що він працює нотаріусом, з позивачем та відповідачем в нормальних стосунках, з ОСОБА_3 товаришують дуже давно, познайомився з ОСОБА_1 в 2004 році коли вона прийшла на роботу на підприємство де він орендує офіс. З 2005 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 жили однією сім'єю. Вони дружили сім'ями, разом відпочивали. ОСОБА_20 пояснив що він неодноразово позичав кошти ОСОБА_3, які як той це пояснював необхідністю для будівництва будинку, при цьому письмових договорів не укладали, але були розписки.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що в 2007 році вона працювала ріелтором та допомагала ОСОБА_3 підібрати земельну ділянку для будівництву будинку. Вона знайшла земельну ділянку по АДРЕСА_13, земельну ділянку шукали більше місяця, оглядали земельні ділянки з ОСОБА_3, ОСОБА_1 не приймала участь у виборі земельних ділянок, однак ОСОБА_22 знала про те, що ОСОБА_1 дружина ОСОБА_3 та земельна ділянка придбавається для будівництва будинку для сім'ї. Оскільки між нею та ОСОБА_3 були дружні відносини, то вони домовилися про те, що вартість її послуг буде значно меншою ніж це коштує в агентстві нерухомості.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що він знає дуже добре як позивача, так і відповідача, позивача знає з 1990 року, а відповідача з 2003 року. Спочатку вони разом проживали по АДРЕСА_18, а потім побудували будинок по АДРЕСА_13. ОСОБА_23 пояснив, що ОСОБА_3 доволі часто придбавав для ОСОБА_1 прикраси і парфумерію, він йому в цьому допомагав влаштовуючи скидки. Вони товаришували сім'ями, бували чи не на всіх днях народженнях один в одного. Він дуже добре знає батьків ОСОБА_1 - мати і батька, мати - професійний лікар та завжди допомагала у лікуванні дітей. Він знайомий з її братом, оскільки допомагав залагоджувати конфлікт, який був у брата на його роботі в БТІ. ОСОБА_23 займався організацією відпочинку ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в Єгипті через Укрвізу. ОСОБА_23 працевлаштовував ОСОБА_1 на роботу за проханням ОСОБА_3 Сім'я ОСОБА_23 часто бувала дома в ОСОБА_3 та ОСОБА_1 де часто були присутні батьки відповідача, разом відпочивали, святкували багато родинних свят. Йому відомо, що ОСОБА_3 займався вихованням дочки ОСОБА_1 - ОСОБА_47, постійно відвозив її на гуртки. ОСОБА_23 пояснив, що він в курсі багатьох справ, якими займався ОСОБА_3, при цьому будинок на АДРЕСА_13 будував саме він, а також на будівництві працював прораб ОСОБА_8. ОСОБА_23 пояснив що йому було достеменно відомо що позивач та відповідач проживають разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а чому вони не реєстрували шлюб він не цікавився.

За клопотанням відповідача, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_26, ОСОБА_28, ОСОБА_29.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_3 ніяких стосунків не має, а от ОСОБА_1 є його рідною сестрою. ОСОБА_26 зазначив, що ОСОБА_1 раніше перебувала у шлюбі з ОСОБА_30 та після розлучення з останнім переїхала жити до батьків. В неї була двокімнатна квартира, яка знаходилася по АДРЕСА_7 в м. Вінниці. Згодом, ОСОБА_1 захотіла побудувати власний будинок, та почала підшукувати земельну ділянку для будівництва. Будівництво будинку по АДРЕСА_11 почалось з того, що ОСОБА_1 продала свою квартиру по АДРЕСА_7. Однак, після початку будівництва з'явився знайомий ОСОБА_1 - ОСОБА_3, який, як вона пояснила, буде допомагати їй будувати будинок. Він брав активну участь у будівництві будинку, ходив туди як на роботу. Приблизно в 2007 році ОСОБА_26 познайомився з ОСОБА_3, який на той час зустрічався з ОСОБА_1, однак разом вони не проживали. ОСОБА_3 приходив лише у гості до його сестри, тому стверджувати що між ними були сімейні відносини він не може, вони просто зустрічались. Разом з тим, ОСОБА_3 на родинних святах приймав участь у ролі знайомого ОСОБА_1. Однак, два роки тому йому стало відомо від сестри ОСОБА_1, що ОСОБА_3 піднімав на неї руку та погрожував їй, на що ОСОБА_26 запропонував ОСОБА_1 поїхати до бабусі відпочити. Після приїзду від бабусі ОСОБА_1 помітила, що в будинку не вистачає речей та документів. Згодом ОСОБА_1 попросила ОСОБА_26 щоб він ночував разом з нею. Також свідок зазначив, що ОСОБА_1 хотіла вийти заміж за ОСОБА_3 однак він заперечував проти цього. Усі фінансові питання вирішувала ОСОБА_1, а яке відношення ОСОБА_3 має до будівництва будинку він не знає. Також йому відомо, що ключі від будинку були лише у ОСОБА_1, а як вони з'явились у ОСОБА_3 йому не відомо.

Разом з тим, ОСОБА_26 зазначив, що він особисто являвся власником квартири по АДРЕСА_7, однак раніше там проживала їхня бабуся. Проте згодом, квартиру по АДРЕСА_7 він продав та переїхав в іншу квартиру.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснила, що вона перебуває у дружніх відносинах з ОСОБА_25, а от з ОСОБА_3 бачилась лише кілька разів. З ОСОБА_9 вона познайомилась у 2006 році на підприємстві коли, остання там працювала бухгалтером. За час їхньої дружби вона не чула щоб ОСОБА_1 була заміжня, однак знає, що вона дуже хотіла вийти заміж. Одного разу власник підприємства, на якому ОСОБА_1 та ОСОБА_28 працювали, попросив останню оформити на ім'я ОСОБА_1 безвідсотковий договір позики, яка була надана останній для будівництва будинку, оскільки ОСОБА_1 планувала побудувати будинок. З ОСОБА_3 ОСОБА_28 бачилась в 2006 чи у 2011 році, коли вона шукала собі приміщення під офіс. Потім вона ще зустрічалась з ним в будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_11, коли остання запросила її разом з чоловіком до себе в гості, при цьому ОСОБА_1 сказала, що також запросила у гості свого знайомого ОСОБА_3, однак про те що вони проживають разом ОСОБА_1 нічого не говорила та постійної присутності ОСОБА_3 в будинку ОСОБА_1, ОСОБА_28 не вбачала.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_1 перебуває у дружніх відносинах, однак з ОСОБА_3 ніяких стосунків не підтримує. З ОСОБА_1 вона знайома ще з 2001 року. Також вона знайома з її попереднім чоловіком ОСОБА_30, з яким ОСОБА_1 розлучилась в 2005 році, після чого звільнилась з роботи. Через деякий час ОСОБА_1 захотіла придбати нове житло. Вона ще радилась з ОСОБА_29, що їй краще купувати будинок чи квартиру. Згодом, ОСОБА_1 повідомила, що купила земельну ділянку та розпочала будівництво будинку. Також, свідок зазначила, що ОСОБА_1 брала позику та продала квартиру, щоб придбати земельну ділянку та побудувати будинок. З ОСОБА_3 ОСОБА_29 познайомилась будучи у гостях у ОСОБА_1, в квартирі по АДРЕСА_7, однак остання ніколи не представляла своїм чоловіком ОСОБА_3. Також ОСОБА_29 додає, що в квартирі по АДРЕСА_7 та в будинку по АДРЕСА_11 ОСОБА_1 проживала лише з своєю донькою ОСОБА_47. ОСОБА_29 зазначила, що ОСОБА_1 самостійно займалася домогосподарством та їй в цьому допомагав її брат. ОСОБА_3 прїздив до ОСОБА_1 лише в гості. Разом з тим, ОСОБА_29 була присутня на святкуванні 50 річчя ОСОБА_3 в 2011 році в ресторані «Маклауд» на якому також була присутня ОСОБА_1

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи та надавши юридичну оцінку доказам в їх сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на таке.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині встановлення факту спільного проживання позивача та відповідача однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 31 грудня 2003 року по 7 червня 2013 року, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Як зазначає позивач у вересні 2003 року він познайомився з ОСОБА_9 та уже з 31 грудня 2003 року позивач та відповідач проживали однією сім'єю, як чоловік і дружина, без державної реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач не заперечувала факту знайомства з позивачем з 2003 року, не заперечувала факту наявності між ними стосунків, однак заперечувала щодо того що позивач з відповідачем проживали однією сім'єю, зазначаючи, що ніколи між ними не було сім'ї, ніколи не було спільних коштів та витрат. При цьому, сама відповідач у запереченнях на позовну заяву, поясненнях та безпосередньо в судових засіданнях неодноразово зазначала, що ОСОБА_3 їй подобався як чоловік, вона мала бажання вийти заміж за нього, і навіть сама робила пропозицію позивачу одружитися.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме матеріалів перевірки Вінницьким міським відділом УМВС України у Вінницькій області звернення №5124 по факту письмового звернення гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_1, звертаючись 09.06.2013р. до ВМВ із заявою про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_1 зазначала наступне: «Прошу Вас прийняти міри до мого цивільного чоловіка, який сьогодні близько 20:00 год. за адресою: АДРЕСА_19 погрожував мені фізичною розправою та який постійно змушує мене переписати на нього будинок, офіційним власником якого є я. Раніше з даного приводу не зверталася. Цивільний чоловік - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6.н.».(т. 3, а.с. 159)

Надаючи пояснення 09.06.2013р. оперуповноваженому ОСОБА_32, ОСОБА_1 зазначила наступне: «Дійсно проживаю за вищевказаною адресою зі своїм чоловіком (цивільним) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та моєю дочкою - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3:

Так, дійсно я разом зі своїм цивільним чоловіком проживаю близько 9 років разом. Він то живе у нас, то ні…… » (т. 3, а.с. 161-162)

Звертаючись 09.06.2013р. до ВМВ із заявою про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_3, повідомляв наступне: «Прошу Вас прийняти міри до моєї дружини, яка без моєї згоди, самовільно замінила замки в будинку на ділянці АДРЕСА_20». (т. 3, а.с. 155)

Надаючи пояснення 09.06.2013р. старшому лейтенанту міліції ОСОБА_33, ОСОБА_3 зазначав що: «Дійсно проживаю за вищевказаною адресою разом з дружиною ОСОБА_1 на протязі 9 років». (т. 3, а.с. 157)

З висновку про результати звернення від 14.06.2013р. складеного ДІМ СДІМ Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області лейтенантом міліції ОСОБА_34, який погоджено першим заступником начальника слідчого відділу ОСОБА_35 та затверджено начальником Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_36 вбачається, що в ході здіснення перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_20. Вказаний громадянин на протязі останніх дев'яти років проживав у цивільному шлюбі з гр. ОСОБА_1, але останнім часом їхні стосунки значно погіршилися, та на даний час на протязі останнього місяця вони спільно не проживають. В даний час, офіційно розривають стосунки та готують позов до суду на поділ спільного нажитого майна…….. Під час спільного проживання гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_1 ними було збудовано будинок за адресою: АДРЕСА_20 де вони спільно проживали, даний будинок згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_2 належить гр. ОСОБА_1 на праві приватної власності. (т. 3, а.с. 151)

Аналогічні пояснення, надавалися ОСОБА_1 та її дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7. майору міліції ОСОБА_37 (том. 1, а.с. 62, 63).

Крім того, як зазначено вище, в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_26, ОСОБА_28, ОСОБА_29

При цьому, свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_23 детально пояснили суду що вони безпосередньо спостерігали за тим, як позивач та відповідач познайомилися та спільно проживали однією сім'ю. Вони були близьким друзями, знайомі з позивачем ще з 90-х років, а з ОСОБА_1 познайомилися пізніше, ОСОБА_23 - у 2003 році, ОСОБА_10 у 2000 році. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 познайомилися у 2003 році, і через кілька місяців почали разом проживати по АДРЕСА_7. ОСОБА_10, пояснив, що був дуже здивований коли дізнався, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживають у незареєстрованому шлюбі, тоді як ОСОБА_23 зазначив, що він від самого початку був обізнаний про те, що шлюб між сторонами не реєструвався. При цьому, вказані свідки без жодних сумнівів повідомили що при проживанні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 їм були притаманні всі ознаки сім'ї: спільне ведення господарства, спільний бюджет, турбота один про одного та про дитину відповідача.

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21 підтвердили, що на протязі багатьох років знайомі з ОСОБА_3, а з 2003 року знайомі з ОСОБА_1, яку ОСОБА_3 представляв своєю цивільною дружиною і вони завжди думали що позивач та відповідач проживали однією сім'єю. Разом з тим, вказані свідки підтвердили, що товаришували сім'ями, часто проводили спільний відпочинок (рибалка, збирання грибів, тощо), неодноразово бували вдома позивача і відповідача як на АДРЕСА_18 так і в збудованому будинку АДРЕСА_15.

Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 пояснили, що з 2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а також її донька ОСОБА_6 були їх сусідами по сходовій клітині за адресою: АДРЕСА_21, де ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мешкали в квартирі під номером 47. У вказаній квартирі вони проживали близько 5 років. Від самого початку їх проживання за вказаною адресою вони підтримували дружні сусідські відносини. ОСОБА_3 разом ОСОБА_1 та її донькою жили дружньо та злагоджено, вони були взірцевою сім'єю, гарними господарями, доброзичливими та уважними сусідами та друзями.

Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_22 пояснили, що при придбані оспорюваної земельної ділянки ОСОБА_22, будучи ріелтором, допомагала ОСОБА_3 підібрати земельну ділянку для будівництва будинку, а ОСОБА_19 продала позивачу вказану земельну ділянку, кошти за яку отримала від ОСОБА_3, однак при оформленні договору купівлі-продажу покупцем було зазначено ОСОБА_1, що викликало здивування у ОСОБА_19

В той же час, показання свідка ОСОБА_26 суд до уваги не приймає, оскільки вони є суперечливими. Зокрема, свідок ОСОБА_26 надаючи свідчення зазначає, що ОСОБА_3 приймав активну участь у будівництві будинку, при цьому вказаний свідок також зазначає, що йому невідомо, яке відношення до будівництва будинку має позивач. Крім того, ОСОБА_26 є рідним братом відповідача та може бути зацікавленим у результаті розгляду даної справи.

Разом з тим, суд не приймає до уваги свідчення свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_29, оскільки вказані свідчення носять загальний характер та в жодному разі не підтверджують та не спростовують факту проживання позивача та відповідача однією сім'єю.

Натомість надані в судовому засідання свідчення ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_23 суд вважає переконливими та приймає їх до уваги як належні та допустимі докази, які підтверджують факт проживання позивача та відповідача однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а також спільного будівництва будинку.

В той же час, як вбачається з наданих позивачем фотокарток (т. 2, а.с. 105, 106а-106д), позивач разом з відповідачем неодноразово знаходилися на відпочинку зі спільними друзями, на інших урочистих подіях. Частина наданих фотокарток містить дату їх знімання, а саме «05.06.2005». Вказані фотокартки дають підстави стверджувати, що позивач та відповідач мали спільне коло друзів та спільно проводили вільний час.

Поряд з тим, листом без номера та дати ПП ТА «Укрвіза» (т. 2, а.с. 99) повідомило адвоката Вишневську О.С. про те, що громадянин ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійсно перебували у Єгипті по туристичній путівці з 21.10.2006р. по 30.10.2006р. у готелі Marlin Inn 4*, м. Хургада. Вказані обставини, щодо перебування відповідача у Єгипті підтверджуються також її паспортом громадянина України для виїзду за кордон.(т. 3, а.с. 138-141)

Крім того, в поясненнях третя особа ОСОБА_4 (т. 2, а.с. 120-121) повідомила наступне: «Ми з ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який було розірвано за моєю ініціативою. У нас є спільна дочка, ІНФОРМАЦІЯ_5. ІНФОРМАЦІЯ_8 року у день народження матері ОСОБА_3, наша дочка повернулася із дня народження бабусі та розповіла мені, що на день народження ОСОБА_3 привів жінку, яку називав своєю дружиною ОСОБА_1 та у якої є маленька дитина.

На протязі 2003-2013 років мені відомо, що мій колишній чоловік ОСОБА_3 з цією жінкою та її дочкою жив однією сім'єю. Тепер з позовної заяви я дізналася, що жінку звати ОСОБА_1

Наша спільна з ОСОБА_3 дочка з 2004 року постійно підтримувала стосунки з батьком. Вона приходила до них на АДРЕСА_7 в однокімнатну квартиру, де ОСОБА_3 мешкав з ОСОБА_1, робила там ОСОБА_1 зачіски та навіть залишалася ночувати…. Дочка неодноразово залишалася ночувати у батька у новому будинку, збудованому ОСОБА_3 по АДРЕСА_11»

В той же час, з довідки-характеристики без номера та дати (т. 2, а.с. 35), виданої головою садового кооперативу «Калина» ОСОБА_39 ОСОБА_3, вбачається, що останній з 2008 року по 7 червня 2013 року мешкав разом з дружиною ОСОБА_1 та її неповнолітньою дочкою ОСОБА_6 в житловому садовому будинку АДРЕСА_22. За період проживання скарг на поведінку ОСОБА_3 в побуті не надходило. ОСОБА_3, з 2007 року приймав активну особисту участь у заходах кооперативу «Калина».

Крім того, як вбачається з довідки №4 від 20.09.2013р. виданої ТОВ «Космос», довідки №105 від 23.05.2013р виданої ПАТ «Вінницьке управління механізації №574», довідки №70 від 23.09.2013р. виданої ТОВ «Енергетична компанія «БіоТерм» (т. 2, а.с. 79-81) ОСОБА_1 користується мобільним телефоном НОМЕР_3, який згідно договору про надання послуг мобільного зв'язку №2042639 від 11.01.2005р. належить абоненту - ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 82-84).

Відповідно до роз'яснень, викладених в листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» до заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою (померлим) мали місце фактичні шлюбні стосунки (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Таким чином, враховуючи вищенаведені, встановлені судом, обставини та проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає доведеним факт проживання позивача та відповідача однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

В той же час, що стосується періоду початку проживання позивача та відповідача однією сім'єю без реєстрації шлюбу слід зазначити наступне.

Як зазначено вище та встановлено судом позивач та відповідач познайомилися у вересні 2003 року та з кінця 2003 року проживали разом за адресою: АДРЕСА_2.

Однак, як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 шлюб між ОСОБА_40 та ОСОБА_1 розірвано 13 червня 2005 року. (т. 2, а.с. 239)

Поряд з цим, рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 30.05.2007р., яке набрало законної сили 10.06.2007р. шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано. (том. 2, а.с. 37). При цьому, як вбачається з позовної заяви ОСОБА_4 з 16.05.2003р. сторони припинили шлюбні відносини. (т. 2, а.с. 38).

Відпосвчідно до частини 1 статті 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно з пунктом 20 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року при застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Таким чином, оскільки встановлення факту проживання позивача та відповідача однією сім'єю прямо пов'язано з вирішенням спору щодо поділу майна, суд вважає за можливе встановити факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з моменту набрання законної сили рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 30.05.2007р. про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, тобто з 10 червня 2007 року по 7 червня 2015 року.

При цьому, суд не приймає до уваги рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05.10.2015р. (т. 3, а.с. 114-115), яким встановлено факт того що шлюбні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 фактично припинилися з 16 травня 2003 року, оскільки відповідно до статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя (оголошення його померлим) або ж його розірвання. При цьому, такого інституту як фактичне припинення шлюбних відносин чинне сімейне законодавство не містить, а тому встановлення такого факту не має правового значення при вирішенні спору про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю та при поділі їх майна.

Що стосується позовних вимог про поділ майна, що є спільною сумісною власність суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 74 СК України).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як зазначено вище, судом встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 10 червня 2007 року по 7 червня 2015 року, а відтак в силу положень ст.ст. 60, 74 СК України все майно набуте ними у цей період часу є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на садовий будинок № НОМЕР_5 від 19.06.2008р., виданого Виконавчим комітетом Вінницької міської ради, 100 відсотків садового будинку, який розташований в АДРЕСА_20, належить ОСОБА_1. (т.1, а.с. 7).

З технічного паспорта на садовий будинок вбачається, що ОСОБА_1 є власником садового будинку загальною площею 111,1 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_20

Як вбачається з акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 30.05.2008р. рішенням державної приймальної комісії пред'явлений державній комісії об'єкт: АДРЕСА_20 прийнято в експлуатацію.

Як зазначали в судовому засіданні як позивач так і відповідач будинок будувався близько одного року, будівництво розпочалося в 2007 році та завершилося в 2008 році, при цьому внутрішні роботи ще продовжувалися і після 2008 року. При цьому, як вбачається з вищевказаного акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 30.05.2008р. дозвіл на виконання будівельних робіт отримано 11.02.2008 року.

Зі звітів суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку ОСОБА_3 за 12 місяців 2007, 2008, 2009 років, за 4-й квартал 2010 року, за 4-й квартал 2011 року, а також податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця вбачається, що загальна сума доходу за 2012 рік складає 454781,59 грн., обсяг виручки від реалізації товарів у 4 кварталі 2011 року - 62671,31 грн., у 4 кварталі 2010 року - 165773,39 грн., за 12 місяців 2009р. - 268448,00 грн., за 12 місяців 2008р. - 55380,10 грн., за 12 місяців 2007р. - 200806,19 грн. (т. 1, а.с. 12-19)

Крім того, з довідки №231/Б/17/415 від 02.08.2013р., виданої Вінницькою ОДПІ гр. ОСОБА_1 вбачається, що її сума доходу за 1-4 квартал 2006 р. становить 23085,00 грн., за 1-4 квартал 2007 р. - 382588,69 грн., за 1-4 квартал 2008 р. - 353649,33 грн., за 1-4 квартал 2009 р. - 29858,03 грн., за 1-4 квартал 2010 р. - 396711,00 грн., за 3-4 квартал 2011 р. - 387317,00 грн., за 1 квартал 2012 р. - 199973,00 грн. (т. 1, а.с. 91).

В той же час, відповідно до генерального договору про здійснення кредитування № 050/27-373 від 14.11.2007р., Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 25000,00 дол. США на поточні потреби. Виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вказаним договором забезпечується іпотечним договором, предметом якого є земельна ділянка, загальною площею 0,0529 га, іпотечна вартість якої становить 39675,00 дол. США та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_23.( Т.1 а.с. 95-97). З довідки ПАТ «Укрсоцбанк» від 19.11.2015р. №10.1-186/96-21055 вбачається, що заборгованість за вказаним кредитним договором повністю погашена 05.11.2008р.

Таким чином, з наведених документів слідує висновок, що як позивач так і відповідач мали зазначені вище доходи, які могли спрямовувати в будівництво будинку, в якому після завершення будівництва спільно проживали.

В той же час, суд критично оцінює надані позивачем копії накладних на придбання будівельних матеріалів, які як він зазначає було ним придбано саме для будівництва оспорюваного будинку (т.2, а.с. 85-98), оскільки оригіналів цих накладних позивачем не надано, однак суд звертає увагу на те, що відповідачем також не надано оригіналів належних та допустимих доказів на підтвердження придбання будівельних матеріалів для будівництво будинку, при цьому відповідач неодноразово в судових засіданнях зазначала що всі матеріали для будівництва будинку придбавав саме ОСОБА_41, оскільки він надавав їй послуги по організації будівництва будинку.

Твердження відповідача, що ОСОБА_3 надавав ОСОБА_1 послуги щодо організації будівництва будинку та отримував за це відповідну платню не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки відповідачем не доведено як факту досягнення відповідної домовленості між позивачем та відповідачем, так і факту проведення відповідачем розрахунків з позивачем за надані послуги.

В той же ча, обгрунтовуючи заперечення проти позову щодо того що оспорюваний будинок не є спільним сумісним майном, відповідач, в тому числі посилається на ту обставину, що позивачем при укладенні договорів найму (оренди) транспортних засобів від 22.03.2010р., 03.07.2013р., в тексті договорів зазначається, що «Наймодавець довів до відому Наймача, а Наймач взяв до уваги той факт, що вказаний транспортний засіб не перебуває у спільній сумісній власності подружжя і є особистою власністю Наймодавця». Однак, такі посилання суд вважає безпідставними, оскільки автомобілі вказані в договорах найму не є предметом позовних вимог у даній справі, при цьому таке формулювання в договорах найму відповідає вимогам закону, оскільки позивач та відповідач не перебували та не перебувають у зареєстрованому шлюбі. Поряд з тим, при наявності іншого майна, в тому числі автомобілів, які придбані позивачем під час проживання з відповідачем однією сім'єю, не позбавляє відповідача права звернення до суду з вимогою про визнання спільною сумісною власністю такого майна та його поділу.

Згідно з частиною 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. (ч. 1 ст. 70 СК України).

Відповідно до ст. 372 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, оскільки житловий будинок загальною площею 111,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_4 на земельній ділянці площею 0,0529 га, кадастровий номер НОМЕР_1 в м. Вінниці, побудований ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під час їхнього спільного проживання однією сім'єю, позовні вимоги позивача в частині визнання права власності за сторонами по ? частки цього будинку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд критично оцінює та не приймає до уваги доводи відповідача в частині того, що вона самостійно будувала будинок за кошти, які отримала від продажу квартири, іншу частину грошей вона взяла в кредит, а частину отримала у позику, яка не погашена до цього часу, а також частину грошей вона отримала від підприємницької діяльності та доходу у вигляді заробітної плати, з огляду на таке.

Так, як вбачається з договору купівлі-продажу квартири серії ВВВ № 484750 від 20.02.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Ковальовою В.М., ОСОБА_43 (батько ОСОБА_1.) продав, а ОСОБА_44 купила двокімнатну квартиру, житловою полощею 24,7 кв.м., загальною площею 47,3 кв.м. за номером АДРЕСА_24. За домовленістю сторін, продаж квартири вчинено за 83740,00 грн. (т.1 а.с. 92).

Однак, доказів того, що отримані за продаж квартири кошти в сумі 83740,00 грн. ОСОБА_45 було передано ОСОБА_1 та в подальшому нею спрямовано в будівництво будинку відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до договору позики від 03.03.2006 року, укладеного ТОВ «ВДТ-України» та ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 отримала від ТОВ «ВТД- Україна» позику у розмірі 50000,00 грн. Згідно з пунктом 2.1 цього договору мета надання позики позичальнику для купівлі автомобіля (т.1, а.с. 93-94).

В судовому засіданні відповідач пояснила, що отримані в позику кошти спрямувала не на придбання автомобіля, а на будівництво будинку, при цьому жодних доказів на підтвердження таких обставин відповідачем не надано. Разом з тим, позика відповідачем отримана 3 березня 2006 року, тоді як будинок будувався в 2007-2008 роках, а станом на 03.03.2006р. ще не була придбана земельна ділянка для його будівництва, ак тому такі твердження відповідача є не логічними.

Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до статті 41 Конституції України, яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 317 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

У разі порушення своїх прав власник згідно зі статтею 391 ЦК України має право, зокрема, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що відповідач після виникнення конфлікту з позивачем змінила замки у дверях будинку та при будинкової огорожі. Вказана обставина відповідачем не заперечувалася.

Однак, з огляду на те, що судом за позивачем визнається право власності на ? частку житлового будинку загальною площею 111,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 на земельній ділянці площею 0,0529 га, кадастровий номер НОМЕР_1 в м. Вінниці, позовні вимоги щодо усунення перешкод у користуванні садовим будинком шляхом зобов'язання відповідача надати позивачу дублікат ключів від вхідних та інших дверей будинку та прибудинкової огорожі ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

В той же час, позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на ? частку земельної ділянки площею 529 кв.м. за кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Вінницької міської ради, в місті Вінниці, в садівничому товаристві «Калина» під номером 30, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки серії ВЕМ № 707597 від 05.03.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_46, ОСОБА_1 купила земельну ділянку площею 529 кв.м., яка розташована на території Вінницької міської ради, в місті Вінниці, в АДРЕСА_25 Продаж земельної ділянки за домовленістю сторін вчинено за 46055,00 грн. ( т. 1 а.с. 89).

11.04.2007 року, ОСОБА_1 звернулася із заявою до Вінницького міського управління земельних ресурсів з проханням переоформити на її ім'я державний акт на право власності на землю згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за № 1/588 від 31.07.1997р, площа якої 529 кв.м. та яка розташована на території садівничого АДРЕСА_25. (т.2 а.с. 27).

26.07.2007 року, ОСОБА_1 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, згідно якого остання, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.03.2007р. № 784, є власником земельної ділянки площею 0,0529 га, яка розташована в АДРЕСА_27 (т.1, а.с. 8)

Таким чином, оскільки як зазначено вище на момент придбання вказаної земельної ділянки згідно договору купівлі-продажу від 05.03.2007р. позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, а відтак в силу вимог статті 74 СК України зазначена земельна ділянка не може вважатись спільним сумісним майном, а належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Позовні ж вимоги про визнання за позивачем права власності на майно: котел електричний «Protherm» - 8100 грн., котел газовий «Vailand» - 15000 грн., пароочисник «KARCHER» - 2500 грн., мийку «KARCHER» - 2800 грн., електрообігрівач «Термія» - 1 шт. - 450 грн., морозильну камеру «Атлант» - 3000 грн., фотоапарат «CANON» - 1 шт. - 1400 грн., електролічильник багато тарифний - 2400 грн., електронасос для води -1600 грн., котел опалювальний «Solitar» - 15000 грн., палатку кемпінгову «Together 4P» - 1914 грн., набір кухонних меблів -12000 грн., м'які шкіряні меблі (куточок) у вітальні - 9000 грн., телевізор «Filips»- 5000 грн., кінотеатр «YAMAHA»- 10000 грн., пилосос «DYSON» - 4200 грн.; та визнання за відповідачем права власності на майно: телевізор «Соні -Тринінтон» - 3500 грн., телевізор «LG» - 1000 грн., електродуховка FT8501/НА - 3500 грн., електрообігрівач «Термія» - 1 шт. - 450 грн., фотоапарат «CANON» - 1 шт. - 1400 грн., посудомийна машина виробник «Ariston» - 4200 грн., ноутбук «ACER» - 4200 грн., набір меблів у дитячій кімнаті - 12000 грн., меблі у спальні (ліжко, шафа, крісло, комп'ютерний стіл) - 10000 грн., також задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Як зазначила відповідач в судовому засіданні частини з переліченого позивачем в позовній заяві майна, в будинку за адресою: АДРЕСА_28, немає в наявності та ніколи не було. Зокрема, за твердженням відповідача в будинку ніколи не було та на даний час немає мийки «KARCHER», електрообігрівачів «Термія», морозильної камери «Атлант», фотоапаратів «CANON», котла опалювального «Solitar», палатки кемпінгової «Together 4P», набору кухонних меблів, м'яких шкіряних меблів (куточок) у вітальні, телевізора «Filips», кінотеатра «YAMAHA», пилососа «DYSON», телевізора «Соні -Тринінтон», телевізора «LG», посудомийної машина виробник «Ariston», ноутбука «ACER».

Зазначені обставини щодо відсутності вище перелічених об'єктів також підтверджуються висновком за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, оціночно-земельної та товарознавчої експертизи №ОС-144 від 18.04.2014р., яка призначалася ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2013р. (т. 1, а.с. 175-177).

Крім того, позивачем не надано та відповідно матеріали справи не містять доказів придбання вище переліченої побутової техніки.

Таким чином, позивачем не доведено належними засобами доказування як факту придбання побутової техніки, так і факту її наявності в будинку за адресою: АДРЕСА_28, а відтак у задоволенні позову в цій частині слід відмовити у зв'язку з недоведеністю таких вимог.

Суд не приймає до уваги копії товарних чеків від 06.02.2007р., від 02.11.2010р., від 18.09.2009р. на придбання електричного котла, домашнього кінотеатру, електродуховки та посудомийної машини (т. 1, а.с. 64-65), оскільки оригіналів цих документів позивачем не надано, при цьому з наявних копій не вбачається ким саме ця побутова техніка була придбана та кому вона належить. Крім того, товарний чек на придбання електричного котла датований 06.02.2007р., тобто до початку проживання позивача та відповідача однією сім'єю, факт чого встановлено судом.

Що стосується зобов'язання відповідачу повернути позивачу особисті речі: крісло офісне «Леон» вартістю 1119 грн., перфоратор «Деккер» вартістю 529 грн., чоловічий золотий ланцюжок та чоловічий золотий браслет вартістю 14000 грн., а також залишені на зберігання особисті гроші в сумі 12000 доларів США, то така вимога також задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено, що у відповідача наявне назване майно, речі та кошти, а відповідач заперечує щодо їх наявності.

Копії фіскальних чеків та податкових накладних (т. 2, а.с. 33-34) можуть свідчити лише про придбання позивачем крісла офісного «Леон» та перфоратора «Деккер», однак такі документи жодним чином не підтверджують факту перебування цих речей у відповідача.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем доведено належними засобами доказування правомірність позовних вимог в частині встановлення факту спільного проживання позивача та відповідача однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 10 червня 2007 року по 7 червня 2013 року, визнання права власності за позивачем та відповідачем по ? частки садового будинку загальною площею 111,1 кв.м., що розташований в АДРЕСА_29, а також усунення перешкод в користуванні вказаним будинком шляхом зобов'язання відповідача надати позивачу дублікат ключів від вхідних та інших дверей будинку та прибудинкової огорожі, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно квитанції №10 від 12.06.2013р. та квитанції №0.0.452120521.1 від 23.10.2015р. позивачем при зверненні до суду та збільшені позовних вимог в загальній сумі сплачено судового збору 6090 грн.

Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.п. 35, 36 постанови від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснив судам, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI). Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

З огляду на те, що позов задоволено частково, оскільки пропорційність розподілу витрат точно визначити неможливо, з відповідача на користь позивача слід стягнути половину понесених позивачем витрат, а саме 3045,00 грн. витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 60, 63, 69, 74, 104 СК України, ст. ст. 316, 317, 319, 321, 372 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 61, 88, 180, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 10 червня 2007 року по 7 червня 2013 року.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? (одну другу) частку житлового садового будинку загальною площею 111,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 на земельній ділянці площею 0,0529 га, кадастровий номер НОМЕР_1 в м. Вінниці.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? (одну другу) частку житлового садового будинку загальною площею 111,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 на земельній ділянці площею 0,0529 га, кадастровий номер НОМЕР_1 в м. Вінниці.

Зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 садовим будинком загальною площею 111,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 на земельній ділянці площею 0,0529 га, кадастровий номер НОМЕР_1 в м. Вінниці шляхом надання позивачу дублікатів ключів від вхідних та інших дверей будинку та прибудинкової огорожі.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3045 грн. витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текс рішення виготовлено 30.11.2015 р.

Суддя: