Рішення № 53911118, 23.11.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-110/11

н/п 2/640/3077/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Ніколаєнко І.В.,

при секретарі - Газіній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Харківська міська рада, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, Міністерство оборони України про витребування та повернення самовільно зайнятої частини земельної ділянки, зобовязання відновити стан земельної ділянки та привести її у придатний для використання стан, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить витребувати у відповідача самовільно зайняту частину земельної ділянки, площею 1,5 кв.м. в межах земельної ділянки, наданої у тимчасове користування позивачу ОСОБА_1 згідно договору оренди землі від 02.06.2006 р. по вул. Пушкінській, 61 в м. Харкові, та повернути її позивачу ОСОБА_1 Зобовязати відповідача за власний рахунок відновити стан земельної ділянки по вул. Пушкінській, 61 в м. Харкові, наданої у тимчасове користування позивачу ОСОБА_1 згідно договору оренди землі від 02.06.2006 р. та привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан, який існував до порушення прав позивача, шляхом знесення самовільно збудованої на ній будівлі літ. «Г-1» по вул. Пушкінській, 61. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач здійснила самочинне будівництво будівель літ. «Г-1» та літ. «В-2» по вул. Пушкінській в м. Харкові, яким зайнято частину земельної ділянки, наданої позивачу у платне користування на підставі договору оренди землі від 02.06.2006р.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечував, посилався на те, що самочинність будівництва нежитлової будівель за літ. «Г-1» спростовується матеріалами справи, адже технічний паспорт не містить відмітки встановленого зразка щодо самовільної реконструкції або перепланування будівлі, а право позивача на користування земельною ділянкою, на якій розміщена частина нежитлової будівлі літ. «Г-1» виникло пізніше на підставі договору оренди землі від 02 червня 2006 року. Право власності відповідача на будівлю літ. «Г-1» набуте на законних підставах.

Представник третьої особи Харківської міської ради в судове засідання не зявився, про дату та час розгляду справи повідомлявся, відповідно до раніше наданих пояснень по справі вважає, що право позивача з боку відповідача порушено.

Представник третьої особи Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова в судовому засіданні проти позову заперечував, в його задоволені просив відмовити. Посилався на те, що договір оренди земельної ділянки від 02.06.2006 р., яким посвідчено право користування позивача ОСОБА_1 земельною ділянкою, є недійсним, та таким, що не породжує будь-яких правових наслідків з моменту його укладення, включаючи можливість захисту прав на землю. Державним актом на право постійного користування землею серія ХР 33-01-001736 від 09.07.1998 р. підтверджено, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова є постійним користувачем земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61, державна форма власності, землі оборони. У звязку з чим в задоволенні позову необхідно відмовити.

Представник третьої особи Міністерства оборони України в судове засідання не зявився про дату та час розгляду справи повідомлявся, відповідно до раніше наданих пояснень в позові просили відмовити, посилаючись на те, що відповідна земельна ділянка відноситься до земель оборони, крім того, зазначили, договір від 02.06.2006 р. та рішення Харківської міської ради, відповідно до яких в позивача виникло право користування вказаною земельною ділянкою, визнано недійсними.

Суд, дослідивши докази в їх сукупності, вислухавши сторін по справі, вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позивачу на підставі рішення ХІ сесії Харківської міської ради ІV скликання № 180/5 від 28 вересня 2005 року в строкове платне користування надано земельну ділянку площею 0,0528 га, розташовану по вул. Пушкінській, 61 в м Харкові.

Земельна ділянка площею 0,0528 га за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61, була надана позивачу в довгострокове платне користування згідно з договором оренди землі від 02 червня 2006 року, зареєстрованого у Харківській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастр при державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 340667100125. Рішенням Харківської міської ради від 18 квітня 2007 року за № 389 позивачу надано дозвіл на будівництво на відведеній території.

Відповідач ОСОБА_2 є власником будівлі літ. «Г-1» по вул. Пушкінській, 61 у м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу будівлі від 19 листопада 2007 р., який не скасований та не визнаний недійсним. Право власності відповідача на нежитлову будівлю літ. «Г-1», площею 47,4 кв.м., по вул. Пушкінській, 61 у м. Харкові зареєстровано в установленому законом порядку, про що в матеріалах справи міститься відповідний витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2014 року у господарській справі № 922/4744/13 залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 р., постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2015 р. та ухвалою Верховного Суду України від 15.09.2015 р. визнано недійсним п. 8.2 рішення Харківської міської ради № 108/05 від 28.09.2005 р. у частині переведення із земель оборони до земель житлової і громадської забудови частини земельної ділянки площею 0,0528 га по вул. Пушкінській, 61; визнано недійсним п. 1.4 додатку 3 рішення Харківської міської ради № 180/05 від 28.09.2005 р. у частині припинення права користування Харківській квартирно-експлуатаційній частині району частиною земельної ділянки площею 0,0528 га по вул. Пушкінській, 61; визнано недійсним п. 1.38 додатку 4 рішення Харківської міської ради № 180/05 від 28.09.2005 року у частині надання громадянину ОСОБА_1 в оренду строком до 01.09.2030 року земельної ділянки площею 0,0528 га по вул. Пушкінській, 61 для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0528 га вартістю 1163165 грн., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул.. Пушкінська, 61, зареєстрований Харківською регіональною філією Державного підприємства «Центр держаного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» у Державному реєстрі земель 02.06.2006 р. за № 340667100125.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 02.06.2006 р., яким посвідчено право користування позивача земельною ділянкою площею 0,0528 га за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61, не породжує будь-яких правових наслідків з моменту його укладання, включаючи можливість захисту прав на землю.

Посилання представника позивача на те, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова не має жодних прав на земельну ділянку площею 0,0528 га по вул. Пушкінській, 61 є помилковим.

Так, відповідно до п.7 Перехідних положень ЗК України юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження , що виникли до набрання чинності цим законом, визначаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обовязкової реєстрації таких прав та обтяжень.

Державним актом на право постійного користування землею серія ХР 33-01-001736 від 09.07.1998 р. підтверджено, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова є постійним користувачем земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61, державна форма власності, землі оборони.

З урахуванням рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2014 р. у господарській справі № 922/4744/13 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова є постійним користувачем в тому числі земельної ділянки площею 0,0528 га по вул. Пушкінській, 61, адже рішення Харківської міської ради про вилучення цієї земельної ділянки визнано недійсним, тобто не породжує жодних правових наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

На підставі наявних у справ доказів, суд дійшов висновку про те, що конфігурація нежитлової будівлі літ. «Г-1» по вул. Пушкінська, 61 в м. Харкові є незмінною з моменту її первинної інвентаризації в 2001 році, а тому є сформованою задовго до виділення позивачу землі.

Відповідно до схеми Генерального плану, погодженої начальником Головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин, станом на 21.03.2005 року нежитлова будівля літ. «Г-1» мала Г-образну, а не прямокутну форму. Відповідно до акту про встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки від 28.12.2006 року та плану земельної ділянки до нього, що складався під час виділення земельної ділянки станом на 2006 рік нежитлова будівля літ. «Г-1» також мала Г-образну, а не прямокутну форму.

Відповідно до Акту про встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки від 28.12.2006 р. (підписаного позивачем ОСОБА_1М.) та плану земельної ділянки до нього, що складався під час виділення земельної ділянки СПДФО ОСОБА_3, станом на 2006 рік нежитлова будівля літ. «Г-1» також мала Г-образну, а не прямокутну.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним той факт, що конфігурація нежитлової будівлі літ. «Г-1», як до виділення позивачу земельної ділянки так і після цього не змінювалась. Позивачем належним чином не доведено той факт, що нежитлова будівля літ. «Г-1» є самочинним будівництвом. Нежитлова будівля літ. «Г-1» побудована до 1917 року та належить на праві власності відповідачу і це право не скасовано та не спростовано. Право ж позивача на користування земельною ділянкою виникло на підставі договору оренди від 02.06.2006 р.

Суд також бере до уваги й той факт, що відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 р., залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2013 р., на які посилається позивач, самочинність нежитлової будівлі літ. «Г-1» повязується з надбудовою другого поверху, зміною функціонального призначення. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 11746 від 17.02.2014 р. одноповерхова будівля літ. «Г-1» не має надбудованого поверху, а проведені на будівлі літ. «Г-1» будівельні роботи з моменту її первинної інвентаризації не призвели до виходу зовнішніх розмірів відповідної будівлі за межі свого фундаменту. Таким чином, виконувані на нежитловій будівлі за літ. «Г-1» будівельні роботи не вплинули на зміну Г-образної конфігурації відповідної будівлі, а тому твердження позивача про зайняття частини земельної ділянки у звязку з самочинним будівництвом не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.

Приписами ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1-7 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Конституція України у ст. 41 встановила, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, докази в підтвердження вимог та заперечень, враховуючи той факт, що договір оренди земельної ділянки, з приводу порушення права користування якою й виник спір, визнано недійсним, факт самочинного будівництва на відповідній земельній ділянці не доведено.

Суд вирішує питання про розплід судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 319, 321 Цивільного кодексу України, ст.ст. 11, 15, 16, 51, 60, 212, 215-218 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Харківська міська рада, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, Міністерство оборони України відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В. Ніколаєнко