Ухвала суду № 53910443, 30.11.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1985/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3398/15Головуючий у 1-й інстанції Сидоренко Ю. В. Доповідач ап. інст. Акопян В. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Акопян В.І.

суддів: Хіль Л.М., Лобова О.А.

при секретарі: Фадєйкіній Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 вересня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків в утриманні спільного сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду і до його повноліття.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 10 серпня 2015 року до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання судового збору.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення яким стягнути з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 10 серпня 2015 року, до досягнення дитиною повноліття.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Із матеріалів справи вбачається, що з 22 вересня 2001 року ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. (а.с.2).

Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).Сторони припинили шлюбні відносини і на даний час проживають окремо. Син ОСОБА_4 проживає з матір'ю і перебуває на її утриманні (а.с.5).

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, суд з урахуванням матеріального стану платника аліментів, матеріального та фізичного стану дитини, прийшов до вірного висновку про стягнення аліментів в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, але в розмірі не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи спосіб виконання відповідачем обов'язку по утриманню дитини у частці від його заробітку(доходу), суд виходив з того, що в судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги та не заперечував сплачувати аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку(доходів) останнього.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181, ч.1 ст.184 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.

З роз'яснень, даних Пленумом Верховного Суду України у п. 17 своєї Постанови №3 від 15 травня 2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вбачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Заперечуючи проти визначення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку(доходів), ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає, що він має постійне місце роботи, але з невеликою зарплатнею у розмірі 1860 грн. ( а.с.23), що йому необхідно платити комунальні платежі за квартиру і забезпечувати себе хоча б самими необхідними речами та продуктами харчування і стягнення 1/3 частини суттєво погіршить його становище. Він не заперечує виплачувати на утримання сина аліменти у розмірі ? частини всіх видів заробітку(доходу)(а.с.22).

Колегія суддів не знаходить підстав для зміни розміру аліментів, яка визначена місцевим судом, оскільки суд врахував всі доводи позивачки та заперечення відповідача, розмір стягнутих аліментів близький до розміру 30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку(14 років).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 просила стягнути аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн., щомісячно, з урахуванням того, що позивачка апеляційної скарги не подавала, в позові прохала стягнути аліменти в частці до заробітку відповідача, відповідач має постійне місце роботи, колегія суддів не приймає до уваги заперечення позивачки.

Таким чином, виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів малолітньої дитини, рівності обов'язку батьків щодо її утримання, відсутності домовленості сторін щодо розміру аліментів та визнання відповідачем позову про стягнення аліментів, а також враховуючи ту обставину, що відповідач працює і має регулярний дохід, стан його здоров'я колегія суддів приходить до висновку про залишенням рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст.303,307,,308, 315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Миргородського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.І.Акопян

Судді: О.А.Лобов

Л.М.Хіль

З оригіналом згідно

Суддя В.І.Акопян