Справа № 1-50/2008 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2008 року Святошинський районний суд міста Києва
в складі: головуючого - судді Почупайло А. В.
при секретарях Єрмак Л. В., Левко О. О.
за участю прокурора Заріцької О. І.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Києві, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, зареєстрованого приватним підприємцем, проживаючого в АДРЕСА_1, судимого 05 травня 2004 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2, 69 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі постанови Бориспільського міськрайсуду Київської області від 28 лютого 2006 року умовно - достроково на не відбутий строк 10 місяців 12 днів, у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_2 13 серпня 2007 року, приблизно в 19. 10 годин, знаходячись біля будинку № 17-А по вул. Симеренка в м. Києві, умисно заподіяв ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
При цьому, підсудний ОСОБА_2, 13 серпня 2007 року, приблизно о 19 годин 05 хвилин, знаходячись біля магазину "Бі-маркет", розташованого по вул. Симеренка, 17-А в м. Києві, зустрів наочно знайомих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з якими в подальшому почав розмовляти про свої особисті справи.
Під час розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка в процесі якої ОСОБА_2, будучи в збудженому стані та відчуваючи до ОСОБА_5 особисті неприязні відносини, став бити останнього, наносячи удари рукою по голові та тулубу ОСОБА_3 Внаслідок побиття ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: двобічного перелому нижньої щелепи справа в ділянці кута та зліва між 4 та 5 зубами із двома синцями в нижньощелепній ділянці справа та зліва; садно в потиличній ділянці по середній лінії; два садна на задній поверхні правого ліктьового суглобу. Двобічний перелом нижньої щелепи, згідно висновку судово-медичної експертизи № 133 к від 02 листопада 2007 року відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які не є небезпечними для життя, але такі, які потягнули за собою тривалий розлад здоров'я на строк більше 21 дня, так як для зрощення перелому необхідний вищезазначений строк, а садно в потиличній ділянці по середній лінії й два садна на задній поверхні правого ліктьового суглобу відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасні розлади здоров'я на строк більше 6, але менше 21 дня.
Крім цього, ОСОБА_2 13 серпня 2007 року, приблизно в 19 годин 15 хвилин, знаходячись біля будинку № 17-А по вул. Симиренка в м. Києві, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, завдавши потерпілому матеріальну шкоду.
При цьому, підсудний ОСОБА_2 13 серпня 2007 року, приблизно в 19 годин 15 хвилин, після того як умисно заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження середньої тяжкості, продовжуючи знаходитись біля магазину "Бі-маркет", розташованого по вул. Симиренка, 17-А в м. Києві, побачив у кишені ОСОБА_3 мобільний телефон, яким вирішив заволодіти. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито викрав, діставши рукою з кишені одягу ОСОБА_3, належний останньому мобільний телефон "Нокіа 6030", ціною 360 гривень, зі стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку "Київ-Стар", ціною 25 гривень, на рахунку якого були гроші в сумі 31 гривня. Всього ОСОБА_2 відкрито викрав майна на загальну суму 416 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду. Після цього ОСОБА_6 з викраденим чужим майном із місця скоєння злочину зник, але згодом був затриманий працівниками міліції.
2
17 серпня 2007 року, приблизно в 19. 00 годин підсудний ОСОБА_2 знаходячись біля будинку № 13 по вул. Симиренка м. Києві, повторно, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7, завдавши потерпілому матеріальну шкоду.
Так, ОСОБА_2 17 серпня 2007 року, приблизно в 18. 45 годин, знаходячись біля продуктового магазину, розташованого по вул. Симиренка, 11 в м. Києві, побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_7, у якого на шиї знаходився золотий ланцюжок із золотим хрестиком. У цей час ОСОБА_2, вирішив заволодіти вищевказаними ювелірними виробами ОСОБА_7
У виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_2 підійшов ззаду до ОСОБА_7, та з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, наніс ОСОБА_7 удар рукою по потилиці, чим спричинив останньому сильний фізичний біль, після цього ОСОБА_2 з метою обернення на свою користь та особистого збагачення рукою схопив за золотий ланцюжок, який знаходився на шиї останнього та зірвав його. Відкрито викравши чуже майно, яке належить ОСОБА_7, а саме золотий ланцюжок, вагою 15 г, ціною 1600 гривень, золотий хрестик, вагою 12 г, ціною 900 гривень, а всього майна на загальну суму 2500 гривень, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік але згодом був затриманий потерпілим ОСОБА_7
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченому ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, щиросердно розкаявся, підтвердив суду обставини скоєння ним злочинів та показав, що 13 серпня 2007 року, приблизно в 19 годин, він, прийшов до магазину "Бі-маркет", що розташований по вул. Симиренка, 17-А в м. Києві, де біля входу в магазин зустрів своїх наочно знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Він підійшов до них та почав розмовляти.
Потім він відізвав у сторону ОСОБА_3 та запитав у нього, коли той поверне йому борг у сумі 250 гривень, які останній займав у нього та його знайомого ОСОБА_8, декілька років тому. На що ОСОБА_3 нецензурно відповів, що пройшло багато часу, забули.
На його слова він обурився, і вдарив ОСОБА_3 правою рукою по обличчю в область щелепи зліва, від чого той упав на землю. Перед цим він бачив, що ОСОБА_3 розмовляв по мобільному телефону. Побачивши, що з кишені штанів ОСОБА_3 виглядає мобільний телефон, він вирішив забрати його в ОСОБА_3 в рахунок боргу останнього. Із цією метою він, проти волі ОСОБА_3, витягнув із кишені штанів ОСОБА_3 мобільний телефон та пішов у напрямку ринку "Елерон", по дорозі він витягнув та викинув сім-карту з викраденого телефону. На ринку "Елерон", він продав викрадений телефон раніше незнайомому таксисту за 150 гривень, а гроші, виручені від продажу мобільного телефону, витратив на придбання цигарок та чаю, які відправив поштою в Харківську виправну колонію своєму знайомому ОСОБА_8. Визнає, що зазначені у висновку судово-медичної експертизи отриманні ОСОБА_3 тілесні ушкодження, останньому спричинив він.
17 серпня 2007 року, приблизно в 18. 45 годин, він вийшов із дому та направився до продуктового магазину розташованого по вул. Симиренка, 13 в м. Києві, з метою придбати продукти харчування.
При виході з магазину він зіткнувся з раніше йому незнайомим чоловіком, як пізніше йому стало відомо від то був ОСОБА_7, з яким у нього в подальшому виникла сварка, яка переросла в обопільну бійку на ґрунті неприязних відносин. Під час бійки з ОСОБА_7, він перший ударив ОСОБА_7 та рукою із шиї останнього, з метою власної наживи, зірвав золотий ланцюжок із золотим хрестиком, утримуючи який у руці почав утікати. Проте його наздогнав ОСОБА_7 з товаришем, які його затримали та викликали міліцію. Золотий ланцюжок із золотим хрестиком у нього випали, коли він утікав.
Заявлені потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_7 та Київською міською клінічною лікарнею № 12 цивільні позови визнає.
Оскільки підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєному визнав повністю та не оспорює фактичні обставини справи, розміру цивільних позовів, то суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показами підсудного ОСОБА_2 та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного.
3
Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих йому складів злочину повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186 КК України є правильною, оскільки він умисно заподіяв ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисні ушкодження, які не є небезпечними для життя і не потягли наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я; повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3; повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7
Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, характеристику особи підсудного, який раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та останнього місця роботи, на час скоєння злочину був зайнятий суспільно-корисною працею, завдана потерпілим шкода не відшкодована, рецидив злочину, його відношення до скоєного, щире каяття в скоєному, та вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавленням волі, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства.
Заявлені потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_7 та Київською міською клінічною лікарнею № 12 цивільні позови по справі, суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Речові докази по справі: гарантійний талон та керівництво по експлуатації на мобільний телефон «Нокіа 6030», залучені до матеріалів кримінальної справи, суд вважає за необхідне залишити в матеріалах кримінальної справи.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 4 (чотирьох) років шести місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 20 серпня 2007 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою в Кіївському СІЗО (№13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київської міської клінічної лікарні №12 (м. Київ-01103, вул. Підвисоцького, 4-А, р/р 35422002001323 в ГУДКУ м. Києва, МФО 820019, код ЕДРПОУ 25680639 - 68 гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - 416 гривень, на користь ОСОБА_7 - 2500 гривень.
Речові докази по справі: гарантійний талон та керівництво по експлуатації на мобільний телефон «Нокіа 6030», залучені до матеріалів кримінальної справи, залишити в матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів, з моменту вручення копії вироку засудженому, а рештою учасників процесу, у той же строк із моменту його проголошення.
Судове рішення № 5390647, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 17.01.2008. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-50/2008. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: