Ухвала суду № 53902488, 29.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

29 листопада 2015 року 810/5552/15

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Дудіна С. О., суддів Кушнової А. О., Лиски І. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської виборчої комісії про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

27.11.2015 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Кагарлицької міської виборчої комісії про визнання протиправним та скасування рішення про визнання позивача таким, що відмовився від депутатського мандата.

Ухвалою суду від 27.11.2015 було відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду на 28 листопада 2015 року на 09 год. 30 хв.

Про дату, час та місце судового засідання сторони були проінформовані телефонограмами, проте у судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим судом була винесена ухвала про витребування доказів та оголошення перерви у судовому засіданні до 29.11.2015 до 10 год. 00 хв.

Виклик до суду був здійснений, а текст ухвали - повідомлений відповідачу телефонограмою, проте у судове засідання його представник не з'явився, направивши при цьому на електронну адресу суду копію оскаржуваного рішення про визнання позивача таким, що відмовився від депутатського мандата.

Сповістити позивача про дату, час та місце розгляду справи, а також про необхідність надання доказів, виявилося неможливим, оскільки за телефонним номером НОМЕР_1 який вказано у позовній заяві, 28.11.2015 у проміжок часу з 10 год. 00 хв. по 10 год. 30 хв. абонент не відповідав, про що секретарем судового засідання був складений відповідний акт.

Відповідно до частини 12 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з частиною 6 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням цього, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши заявлені позивачем вимоги, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду з урахуванням такого.

Так, пунктом 6 частини другої статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом.

Положеннями цієї норми визначено основні складові виборчого спору, за якими спір повинен виникнути під час виборчого процесу, та правовідносини, в яких виник цей спір, повинні бути пов'язані з виборчим процесом.

Пов'язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів.

При цьому слід враховувати, що відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється лише на спори стосовно правовідносин, які виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів, і які розглядаються за особливостями, встановленими статтями 172 - 179 КАС України. Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України, а тому визначення судової юрисдикції таких спорів та їх розгляд здійснюється в загальному порядку.

Саме така правова позиція викладена в пункті 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2013 року N 15 «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом».

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про місцеві вибори» (надалі - Закон №595) виборчий процес місцевих виборів (далі - виборчий процес) - це здійснення суб'єктами виборчого процесу відповідних місцевих виборів, визначеними у статті 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом.

Виборчий процес включає такі етапи:

1) утворення одномандатних, територіальних виборчих округів;

2) утворення (у разі необхідності), формування складу територіальних виборчих комісій, утворення дільничних виборчих комісій;

3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;

4) висування та реєстрація кандидатів;

5) проведення передвиборної агітації;

6) голосування у день виборів;

7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

Виборчий процес завершується через 15 днів після дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 88 Закону №595 територіальна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати місцевих виборів шляхом опублікування у відповідних місцевих друкованих засобах масової інформації.

Список обраних депутатів відповідної ради публікується із зазначенням в алфавітному порядку прізвища, власного імені (усіх власних імен) та по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання та назви місцевої організації партії, від яких обрано депутата (або позначки "Висунутий шляхом самовисування").

З наданої відповідачем копії газети «Вісник Кагарличчини» №80 (10717) від 03.11.2015 вбачається, що у вказаному місцевому друкованому засобі масової інформації було опубліковано повідомлення про результати виборів депутатів Кагарлицької міської ради.

Таким чином, виборчий процес місцевих виборів депутатів Кагарлицької міської ради Київської області завершився 19 листопада 2015 року - через 15 календарних днів після дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів.

Судом встановлено, що спірна постанова Кагарлицької міської виборчої комісії №11 про визнання ОСОБА_1 в якості особи, що відмовилася від депутатського мандату, була прийнята відповідачем 18 листопада 2015 року, у зв'язку з чим спір у даній справі виник в межах виборчого процесу та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, встановлених статтями 172 - 179 КАС України.

Частинами 1-2 статті 172 КАС України закріплено, що право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

Рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії (ч. 4 ст. 172 КАС України).

Судом встановлено, що згідно з протоколом Кагарлицької міської виборчої комісії від 02.11.2015 ОСОБА_2 був обраний депутатом Кагарлицької міської ради Київської області в багатомандатному виборчому окрузі від Радикальної партії Олега Ляшка, а отже є учасником виборчого процесу.

Згідно з частиною 7 статті 95 Закону №595 строки судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, встановлюються Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 6 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Вказана норма є спеціальною по відношенню до статті 99 КАС України та чітко визначає початок обчислення строку звернення до суду - день прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною 5 статті 179 КАС України передбачено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені статтями 172 - 177 цього Кодексу, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

На обчислення строків, встановлених статтями 172 - 177 КАС України, не поширюються правила частин другої - десятої статті 103 цього Кодексу. Строки, встановлені цими статтями, обчислюються календарними днями і годинами та починаються з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 103 КАС України).

День прийняття рішення, вчинення дії та останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення, не зараховується для обчислення строків на подання позовної заяви (ч. 1 ст. 103, ч. ч. 1, 4 ст. 179 КАС України).

Важливим елементом цих строків є момент їх початку, який визначається днем прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Це перша відмінність строку звернення до суду щодо вирішення виборчих спорів від строку звернення до суду в інших спорах адміністративної юрисдикції, в яких, як правило, цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, у виборчих спорах немає необхідності з'ясування обставин щодо дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Таке правове становище дозволяє чітко визначити початок строку звернення до суду для вирішення виборчих спорів, який не залежить від суб'єктивного сприйняття позивачем моменту порушення його права чи інтересу.

Така правова позиція викладена в пункті 8.1.1 вищевказаної Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2013 року N 15 «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом».

Таким чином, строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування постанови Кагарлицької міської виборчої комісії №11 від 18 листопада 2015 року про визнання ОСОБА_1 в якості особи, що відмовилася від депутатського мандату, починає перебіг з 00:00 год. 19 листопада 2015 року та спливає 23 листопада 2015 року о 23:59 год.

У той же час, позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 27 листопада 2015 року о 14 год. 30 хв., що підтверджується відбитком штемпеля суду на позовній заяві, тобто з пропущенням строку звернення до суду.

Суд зазначає, що з урахуванням частини 5 статті 179 КАС України такий строк не може бути поновлено.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Кагарлицької міської виборчої комісії про визнання протиправним та скасування рішення підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивачем при зверненні до суду не було долучено до матеріалів справи доказів сплати судового збору, суд в порядку ч. 9 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства вирішує питання щодо стягнення судового збору при прийнятті рішення та зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, юридичною особою - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2015 року становить 1218 грн.

Отже, сума судового збору, яка підлягає сплаті до бюджету за подання ОСОБА_1 позовної заяви немайнового характеру становить 487,20 грн. (1218,00 грн. х 0,4).

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Кагарлицької міської виборчої комісії про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (09200, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд; код отримувача: 37955989; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області; код банку отримувача: 821018; рахунок отримувача: 31213206784001; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Символ звітності " 206") судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

3. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 2 днів з дня проголошення.

Головуючий - суддя Дудін С.О.

Судді: Кушнова А. О.

Лиска І. Г.