Рішення № 53896472, 30.11.2015, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4475/15-ц

Провадження № 2/242/1882/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Хацько Н.О., при секретарі Клименко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Селидівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 02.11.2015 року звернувся до суду з позовною заявою до територіальної громади Селидівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, в якій зазначив, що рішенням № 4/16 від 08.02.1968 року виконавчого комітету Курахівської селищної ради депутатів трудящих його батьку, ОСОБА_3, було відведено під індивідуальне будівництво земельну ділянку площею 700 кв.м. і надано дозвіл для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1. 29.02.1968 року складено договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, який посвідчено нотаріусом Красноармійської нотаріальної контори 18.07.1968 року за реєстровим номером 2945. Правовстановлюючих документів на будинок та земельну ділянку за своє життя батько не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько. Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з приналежними до нього надвірними будівлями та спорудами та земельної ділянки площею 0,1433 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення виконкому Курахівської селищної ради народних депутатів від 16.10.1996 року за номером 85, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті батька його мати ОСОБА_4, яка проживала разом з спадкодавцем ОСОБА_5, спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав. За життя його мати заповідала все своє майно яке їй належатиме на день смерті позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 З метою прийняття спадщини за заповітом після смерті матері позивач звернувся до державного нотаріусу Другої Селидівської державної нотаріальної контори Доценко О.В. Постановою від 23.10.2015 року, державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про паво на спадщину за заповітом, оскільки не подано правовстановлюючих документів на житловий будинок з приналежними до нього надвірними будівлями та спорудами та державний акт на право приватної власності на землю. У зв'язку із викладеним, просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок А-1 загальною площею 78,2 кв.м.. житловою площею 54,2 кв.м., з приналежними до нього надвірними будівлями та спорудами: Б-1 - літня кухня, а-1 - тамбур, Г-1 - гараж, С-1 - сарай, В-1 - сарай, Н-1 - сарай, а'-1 - ганок, t-1 - водопровід, N-1 - огорожа та земельну ділянку площею 0,1433 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення виконкому Курахівської селищної ради народних депутатів від 16.10.1996 року за номером 85 розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що залишилися йому в спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з клопотанням про слухання справи за його відсутності та наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача Територіальної громади Селидівської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 від 25.02.1950 року, виданого Курахівським РАЦС Курахівської ради, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 25.02.1950 року, після реєстрації шлюбу прізвище дружині присвоєно «ОСОБА_4».

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 24.07.1981 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Згідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 29.02.1968 року, ОСОБА_3, було відведено під індивідуальне будівництво земельну ділянку площею 700 кв.м. і надано дозвіл для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно акту від 08.09.1970 року, зафіксовано закінчення та введено в експлуатацію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Селидівське бюро технічної інвентаризації» № 339 від 29.10.2015 року, житловий будинок з усіма надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, числиться за ОСОБА_5, правовстановлюючі документи на вищевказаний житловий будинок не оформлювалися.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1, виданого на підставі рішення виконкому Курахівської селищної ради народних депутатів від 16.10.1996 року за № 85, ОСОБА_5 належить земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,1433 га за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого 15.06.2007 року виконкомом Курахівської селищної ради м. Селидове Донецької області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зроблено відповідний актовий запис за № 69.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5, виданого 20.02.2009 року виконкомом Курахівської селищної ради м. Селидове Донецької області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що зроблено відповідний актовий запис за № 17.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 42107047 від 13.11.2015 року, Другою Селидівською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа № 181/2015 після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. 23.10.2015 року державним нотаріусом винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутності державної реєстрації спадкового майна в установленому законом порядку.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Позивач є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_4 на підставі заповіту, посвідченого виконкомом Курахівської селищної ради від 29.09.2008 року за реєстром № 222.

При оформленні права на спадщину, позивач отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з огляду на те, що на підтвердження права власності спадкодавця на зазначене нерухоме майно, спадкоємцем не було надано нотаріусу відповідного документу, що посвідчує право власності померлої на об'єкти спадщини, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.10.2015 року.

Згідно роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Не зважаючи на відсутність оригіналу правовстановлюючих документів, суд вважає, що ОСОБА_4 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України набула право власності на житловий будинок з приналежними до нього надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,1433 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення виконкому Курахівської селищної ради народних депутатів від 16.10.1996 року за номером 85, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, після смерті свого чоловіку ОСОБА_5

Згідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця, до інших осіб (спадкоємців).

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки позивачем було вичерпано всі можливі заходи для встановлення свого права на прийняття спадщини після смерті матері.

З урахуванням вищезазначеного, керуючись ст.ст. 1216, 1261, 1268, 1296, 1299 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 213-214 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади Селидівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, що залишилося після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, який складається з: житлового будинок А-1, загальною площею 78,2 кв.м.. житловою площею 54,2 кв.м., з приналежними до нього надвірними будівлями та спорудами: Б-1 - літня кухня, а-1 - тамбур, Г-1 - гараж, С-1 - сарай, В-1 - сарай, Н-1 - сарай, а'-1 - ганок, t-1 - водопровід, N-1 - огорожа та на земельну ділянку площею 0,1433 га, що належала померлій згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення виконкому Курахівської селищної ради народних депутатів від 16.10.1996 року за № 85.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя