Ухвала суду № 53895875, 25.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

25 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючий суддя: Качана В.Я.

Судді: Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.

секретар: Архіпова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року у справі за позовом ТОВ «Укоінвест» до ОСОБА_1, за участі третьої особи: ФОП ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, -

встановила:

У квітні 2015 року ТОВ «Укоінвест» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № БВ-1.08.14 від 20.08.2014.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № БВ-1.08.14 від 20.08.2014 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укоінвест» судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а також на необґрунтованість оскаржуваного рішення, яке направлене лише на захист інтересів позивача та звужує реальні майнові права відповідача на повернення своїх коштів.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника позивача ТОВ «Укоінвест» - Курильченко К.О. та представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа 761/12079/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/14649/2015Головуючий у суді першої інстанції: Маліновська В.М.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я.З матеріалів справи вбачається, що20.08.2014 між ТОВ «Укоінвест» та ОСОБА_1 було укладено договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № БВ-1.08.14, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти в розмірі 250 000,00 грн. за умови їх повернення у строк до 20.11.2014.

Із п. 1.2, 1.3 та 4.1 договору № БВ-1.08.14 від 20.08.2014 вбачається, що він набуває чинності з моменту передання позики позикодавцем позичальнику шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок позичальника та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до договору. Підтвердженням надання зазначеної позики є квитанція або прибутковий касовий ордер позичальника. У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, винна сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Із змісту спірного договору вбачається, що від імені ТОВ «Укоінвест» він підписаний ОСОБА_1, який на час укладання зазначеного договору був директором підприємства, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ.

Таким чином, підписи він обох сторін спірного договору вчинені однією особою.

20.02.2015 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір відступлення права вимоги № 1, за умовами якого ОСОБА_1 передав, а ФОП ОСОБА_2 прийняла право вимоги, що належить ОСОБА_1 як позичальнику за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № БВ-1.08.14 від 20.08.2014.

Відповідно до ст. ст. 207, 238 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно ст. ст. 215, 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог шляхом визнання договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № БВ-1.08.14 від 20.08.2014 недійсним, оскільки при його укладанні порушено вимоги ч. 3 ст. 238 ЦК України, а саме, спірний договір підписано від імені обох його сторін однією особою ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги про застосування в даному випадку реституції є безпідставними, оскільки п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги, однак сторонами у справі такі вимоги не заявлялися, тому підстави для застосування реституції в даному випадку відсутні.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 діяв від імені юридичної особи на підставі установчих документів в якості директора, посилаючись при цьому на ч. 1 ст. 92 ЦК України, є безпідставними, оскільки із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП вбачається, що засновниками (учасниками) ТОВ «Укоінвест» є і інші особи, які мали право на підписання відповідного правочину від імені товариства.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до обставин справи, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року у справі за позовом ТОВ «Укоінвест» до ОСОБА_1, за участі третьої особи: ФОП ОСОБА_2 про визнання договору недійсним залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: