Рішення № 53894400, 25.11.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2015 р. Справа № 911/4000/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника військового прокурора Білоцерквіського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України;

до Білоцерківської міської ради Київської області;

Відділу Держземагенства у м. Біла Церква;

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про визнання недійсним рішення Білоцерківської міської ради, визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації договору

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від прокуратури: ОСОБА_2 (посвідчення № 035307 від 31.08.2015 року);

від позивача 1: не зявився;

від позивача 2: ОСОБА_3 (довіреність № 1840 від 23.09.2015 року), ОСОБА_4 (довіреність № 2304 від 24.11.2015 року);

від відповідача 1: ОСОБА_5І (довіреність № 2422/1-7 від 17.08.2015 року);

від відповідача 2: ОСОБА_6 (довіреність № 9-1027-0.3-1159/2-15 від 22.09.2015 року);

від відповідача 3: ОСОБА_7 (довіреність б/н від 11.10.2015 року), ОСОБА_8 (довіреність б/н від 24.12.20111 року).

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Заступника військового прокурора Білоцерквіського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України до Білоцерківської міської ради Київської області та Відділу Держземагенства у м. Біла Церква за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Білоцерківської міської ради, визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації договору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2015 року порушено провадження у справі № 911/4000/15 та призначено справу до розгляду на 24.09.2015 року.

24.09.2015 року через канцелярію суду від прокуратури надійшло клопотання № 2-3152 вих 15 від 23.09.2015 року про відкладення розгляду справи .

В судове засідання, яке відбулось 24.09.2015 року, представники прокуратури, позивача 2, відповідачів та третьої особи не зявилися, відповідачі та третя особа вимог ухвали Господарського суду Київської області від 03.09.2015 року не виконали, у звязку з чим розгляд справи відкладався до 13.10.2015 року.

13.10.2015 року через канцелярію суду від представника відповідача 2 надійшло заперечення № 9-1027-0.1-1233/2-15 від 12.10.2015 року у справі № 911/4000/15.

13.10.2015 року відповідачем 2 подано відзив № 2934/1-13 від 12.10.2015 року, яким останній проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві.

13.10.2015 року через канцелярію суду від третьої особи надійшло клопотання про залучення до участі в справі № 911/4000/15 в якості іншого відповідача третю особу - ФОП ОСОБА_1.

Клопотання мотивоване тим, що саме між третьою особою - ФОП ОСОБА_1 та відповідачем 1 укладений спірний Договір оренди землі № 150 від 12.12.2014 року, який заступник військового прокурора Білоцерквіського гарнізону просить визнати недійсним у заявленому до суду позові.

Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Розглянувши в судовому засіданні 13.10.2015 року подане представником третьої особи клопотання, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників учасників провадження, господарський суд дійшов висновку про задоволення клопотання третьої особи про залучення до участі у справі № 911/4000/15 іншого відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1. У звязку з чим, розгляд справи було відкладено до 19.10.2015 року.

19.10.2015 року відповідачем 3 через канцелярію суду подано письмові пояснення у справі, згідно яких останній проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В судове засідання 19.10.2015 року представник позивача 1 не зявився.

Крім того, в ході розгляду спору судом виявлено обставини, які свідчать про невизначеність місця розташування спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим, суд запропонував сторонам призначити судову земельно-технічну експертизу для визначення фактичного місця розташування спірної земельної ділянки в межах належних Міністерству оборони України земель, в тому числі з врахуванням факту вилученої частини земель Міністерства оборони України за рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів № 236 від 26.09.1995 року.

У звязку з чим сторін було зобовязано надати пояснення з приводу призначення у справі земельно-технічної експертизи, запропонувати перелік питань, які необхідно поставити для вирішення судової експертизи та визначитись з оплатою експертизи. Розгляд справи відкладався до 16.11.2015 року.

16.11.2015 року позивачем 1 через канцелярію суду подано обгрунтовані пояснення у справі на виконання вимог ухвали суду від 19.10.2015 року, в яких останній повідомив суд про відсутність коштів на проведення судової земельно-технічної експертизи, вважає, вважає, що наявних в позовних матеріалах доказів достатньо для вирішення спору і просив розглядати спір за наявними матеріалами.

16.11.2015 року від відповідача 1 надійшли пояснення у справі, згідно яких останній також повідомляє суд про недоцільність призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, у звязку з відсутністю у Білоцерківської міської ради коштів для проведення відповідної експертизи. Відповідач 3 також заперечував необхідність проведення у справі судової земельно-технічної експертизи, посилався на відсутність коштів для проведення відповідної експертизи. Розгляд справи відкладався до 25.11.2015 року.

В судовому засіданні 25.11.2015 року прокуратура та позивач 2 позовні вимоги підтримали, відповідачем1 в обґрунтування своєї позиції було надано суду лист Держсільгоспінспекції в Київській області від 17.11.2015 року № 02-3-09/2925.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква (далі КЕВ м. Біла Церква) є складовою частиною Збройних Сил України, підпорядкований Міністерству оборони України. Основні фонди, матеріальні засоби КЕВ м. Біла Церква є державною власністю, перебувають у сфері управління Міністерства оборони України і закріплені за КЕВ м. Біла Церква на праві оперативного управління.

У звязку з чим, позов обґрунтовано заявлено Заступником військового прокурора Білоцерквіського гарнізону з метою захисту інтересів держави.

Як зазначено в позові, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Біла Церква з метою поновлення правовстановлюючих документів старого зразку на виконання розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 420 від 05.12.2014 року «Про надання дозволу квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування» було виготовлено проект землеустрою на земельну ділянку існуючого військового містечка № 2 м. Біла Церква (вул. Ш. Алейхема).

Під час здійснення державної реєстрації 21.04.2015 року отримано Рішення № РВ-3200128842015 від 20.04.2015 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв'язку із знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки.

Зокрема, виявлено, що до належної Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква земельної ділянки (щодо якої поновлювались правовстановлюючі документи) входить (накладається) земельна ділянка площею 0,0426 га, кадастровий номер 3210300000:04:016:0074, яка надана міською радою в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для будівництва магазину по вул. Куценко впритул до будівлі офіцерського гуртожитку по вул. Павліченко 12а (інв. № 2/146) і на яку підприємцем здійснена державна реєстрація права оренди земельної ділянки.

Прокурор та позивач2 зазначають, що відповідна частина ділянки площею 0,0426 га входить до складу Державного акту на постійне користування земельною ділянкою військового містечка № 2 м. Біла Церква від 30.12.1975 року, який є чинним на даний час (до затвердження нової землевпорядної документації та державної реєстрації згідно відновлення меж земельної ділянки).

Вищезазначений Державний акт старого зразка було розсекречено у 2007 році, копія Акту була надана до місцевого земельного відділу, тому інформація про межі земельної ділянки Міноборони (державної форми власності) у відділі Держземагентства станом як на 2008 рік так і на 2014 рік, була наявна.

Однак, у 2008 році було погоджено земельним відділом та затверджено сесією Білоцерківської міської ради проект землеустрою щодо відведення ділянки в оренду, а в 2014 році рішенням міської ради № 1278-62-УІ від 29.08.2014 року поновлено договір оренди землі приватній особі відповідачу3 в порушення ст. 77 Земельного кодексу України, згідно з якою землі оборони можуть перебувати лише в державній власності, а відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, до повноважень міської ради не належить розпоряджатися землями державної власності.

КЕВ м. Біла Церква розпочав поновлення правовстановлюючих документів ще у 2013 році за дозволом, наданим рішенням міської ради № 1022-45-УІ від 22.08.2013 року. З моменту розроблення у 2013 - 2014 роках кадастровий план, виготовлений на всю площу земельної ділянки військового містечка № 2 (включаючи ділянку площею 0,426 га) погоджувався без будь яких зауважень, інформація про наявність у складі кадастрового плану військового містечка частини ділянки, зареєстрованої на іншого землекористувача, до моменту внесення даних до державного земельного кадастру не була відсутня. При розробці землевпорядної документації та оформленні права оренди жодного разу не погоджувалися межі суміжного землекористування, земельна ділянка перед наданням в оренду відповідачу3 не вилучалась з земель Міноборони, що суперечить ст.116 Земельного кодексу України, ч. 5 якої визначає, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначені способи захисту прав на земельні ділянки, одним із яких є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами пунктів 44, 45, 50 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483 за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з ст. 27 Земельного кодексу України, при цьому передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України, а оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, на обліку якої знаходяться земельні ділянки в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Таким чином, припинення права постійного користування землями оборони можливе лише внаслідок добровільної відмови землекористувача за згодою Міністра оборони України та/або вилучення земельної ділянки, про що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах наданих повноважень, визначених цим Кодексом, приймає відповідне рішення.

Статтею 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватись акти про право власності чи постійного користування.

Згідно п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи. Пунктом 9 зазначеного Порядку визначено, що до компетенції територіальних органів Держземагенства у районах входить здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації.

У звязку з викладеними обставинами прокурор та позивачі просять скасувати п.п. 6.3 пункту 6 рішення Білоцерківської міської ради від 29.08.2014 року №1278-62-УІ про поновлення договору оренди землі Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 під будівництво магазину в місті Біла Церква по вул. Куценка (в районі гуртожитку № 12 по вул. Павліченко) загальною площею 0,0426 га строком на 5 років за рахунок земель населеного пункту; визнати недійсним договір оренди №150 від 12.11.2014 року земельної ділянки, кадастровий номер 3210300000:04:016:0074, укладений між міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та скасувати державну реєстрацію вказаного договору оренди земельної ділянки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 02.02.2015 року № 8646739.

Відповідач1 Білоцерківська міська рада проти позову заперечував, зазначив, що рішенням міської ради від 25.10.2005 року №496 «Про дозволи на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єктів» ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єкту під будівництво магазину по вул. Куценко, в районі гуртожитку №12-а по вул. Павліченко, орієнтовною площею 0,0500 га, за рахунок земель Білоцерківської міської ради.

Рішенням Білоцерківської міської ради від 20.12.2007 року №576 «Про затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування земельних ділянок, про надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду» ФОП ОСОБА_1 затверджено матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду під будівництво магазину по вул. Куценко, в районі гуртожитку №12-а по вул. Павліченко, орієнтовною площею 0,0500 га, за рахунок земель Білоцерківської міської ради.

Рішенням міської ради від 23.10.2008 року №867 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на п'ять років» ФОП ОСОБА_1 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку в оренду, терміном на п'ять років для будівництва магазину по вул. Куценко, в районі гуртожитку №12-а по вул. Павліченко, орієнтовною площею 0,0426 га (в тому числі землі комерційного використання - 0,0426 га), за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква.

На підставі зазначеного рішення від 23.10.2008 року №867 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на п'ять років» укладено договір оренди між ФОП ОСОБА_1 та Білоцерківською міською радою №104 від 04.08.2009 року строком на п'ять років, який зареєстровано у Білоцерківському районному відділі Київської області ДП «Центр Державного земельного кадастру» за №040993600001 від 02.09.2009 року. Термін дії договору закінчувався 02.09.2014 року. В пункті 8 договору оренди №104 від 04.08.2009 року зазначено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У звязку із закінченням терміну дії Договору оренди рішенням Білоцерківської міської ради від 29.08.2014 року № 1278-62-VI «Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям», а саме п.п. 6.3 пункту 6 було поновлено договір оренди земельної ділянки Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 під будівництво магазину в місті Біла Церква по вулиці Куценка (в районі гуртожитку №12 по вулиці Павліченко), загальною площею 0,0426 га, строком на 5 років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква (кадастровий номер: 3210300000:04:016:0074).

На пленарному засіданні Білоцерківської міської ради 29.08.2014 року прийнято рішення «Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям» № 1278-62-VI, яким п.п. 6.3 пункту 6 поновлено Договір оренди земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 під будівництво магазину в місті Біла Церква по вулиці Куценка (в районі гуртожитку №12 по вулиці Павліченко), загальною площею 0,0426 га, строком на 5 років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква (кадастровий номер: 3210300000:04:016:0074) та між Білоцерківською міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір оренди земельної ділянки №150 від 12.12.2014 року (поновлений), який зареєстрований у Реєстраційній службі Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області №8646739 від 02.02.2015 року.

Таким чином, відповідач 1 Білоцерківська міська рада вважає, що приймаючи рішення від 29.08.2014 року № 1278-62-VI «Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям» в частині п.п. 6.3 пункту 6, а також при укладенні Договору оренди Білоцерківська міська рада діяла на підставі, в межах повноважень, оскільки земля відповідачу3 надавалась за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква.

Аналогічні заперечення навів також відповідач3, вважаючи, що йому правомірно надано в користування спірну земельну ділянку за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква і така земельна ділянка не входить до земель Міноборони. Відповідач3, стверджуючи про відсутність накладення його земельної ділянки на землі Міноборони, заперечував проти проведення земельно-технічної експертизи, вважаючи, що факт накладення має доводити позивач2.

Відповідач2 в запереченнях на позов зазначив, що Розпорядженням Голови виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 09.02.1993 року № 1-3-23 прийнятого на підставі наказу Голови Державного комітету України по земельних ресурсах і Міністерства оборони України від 03.12.1992 року №34/203 «Про інвентаризацію земель, що знаходяться в користуванні Міністерства оборони України» було затверджено комісії по інвентаризації земель, які знаходяться в користуванні Білоцерківської КЕЧ в межах м.Біла Церква. За результатами роботи комісії було складено Акт інвентаризації земель Міністерства оборони України на території міста Біла Церква Київської області військове містечко №2 (вул.Шолом-Алейхема) загальною площею 21,60 га з додаванням плану ділянки, погодженого членами комісії, в тому числі начальником Білоцерківської КЕЧ району ОСОБА_9 та командиром військової частини 32472 (військове містечко №2) ОСОБА_10 Відповідно до вказаного плану земельна ділянка, яка передана в оренду ФОП ОСОБА_1 не входить у межі земельної ділянки військового містечка №2. Це також було підтверджено листом КЕВ м.Біла Церква від 26.07.2006 року №2/326, в якому зазначено, що земельна ділянка, яка належить Міністерству оборони України знаходиться тільки під будівлею гуртожитку (копія листа є складовою документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0426 га в оренду ФОП ОСОБА_1І.).

Також, відповідач2 зазначив, що Рішенням виконкому Білоцерківської міської ради від 26.09.1995 року №236 із земель військової частини 32473 (військове містечко № 2) Міністерства оборони в м.Біла Церква було вилучено з користування Міністерства оборони України дві земельні ділянки площею 0,6 га та 4,2 га та приєднані до земель міськземфонду, на що є згода землекористувача. На підставі зазначеного рішення Білоцерківською КЕЧ району зміни до правовстановлюючого документу на земельну ділянку (державного акту на право користування від 1975 року) не вносилися.

Копії Державних актів на користування земельними ділянками під обєктами Міністерства Оборони України на території міста Біла Церква розсекречених у 2007 році, були надані Управлінню земельних ресурсів у місті Білій Церкві Київської області уже після погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 (вхідний номер 4-48-282 від 24.04.2008 року).

Таким чином, відповідач 2 зазначив, що на підставі наданої копії Плану землекористування Білоцерківської квартирно-експлуатаційної частини військового містечка №2 не має можливості визначити чіткі межі земельної ділянки, які були відведені в постійне користування під військове містечко №2 по вул.Шолом-Алейхема, так як координати земельної ділянки, як і будь-яка документація із відведення земельної ділянки у Відділі відсутні, кадастровий номер земельної ділянки на підставі акту на право користування земельною ділянкою, виданого відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів від 30.12.1975 року №687 не присвоювався.

У звязку з наданими відповідачами запереченнями на позов та враховуючи відсутність згоди на проведення земельно-технічної експертизи, позивачем2 були надані детальні документально підтверджені пояснення, що земельна ділянка військового містечка № 2 м. Біла Церква (вул. Ш. Алейхема - Куценко - Павліченко) була відведена для потреб оборони до 1941 року, перезакріплена рішенням виконкому Білоцерківської міськради № 687 від 30.12.1975 року з видачею Державного акту на постійне землекористування на імя Білоцерківської КЕЧ району. Білоцерківська Квартирно-експлуатаційна частина перейменована в Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква відповідно до Директиви Міністра оборони України від 30.06.2005 року № Д- 332/1/014 та довідки № 2/06 від 16.01.2006 року з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України.

Позивач 2 пояснив, що з відповідних земель були вилучені земельні ділянки: 4,2 га (з боку вул. Павліченко ради під будівництво житлового масиву) та 0,6 га (з боку вул. Шолом Алейхема, 21, під будівництво 60-квартирного житлового будинку) у 1998 році передано до земель запасу Білоцерківської міської за згодою землекористувача відповідно до рішення Білоцерківської міської ради № 236 від 26.09.1995 року; 0,077 га (з боку вул. Шолом Алейхема) у 2002 році передано зо земель запасу Білоцерківської міської ради відповідно до згоди Міністерства оборони від 25.02.2002 року № 163/677 актом приймання-передачі від 02.07.2002 року.

Земельна ділянка площею 0,315 га (з боку вул. Павліченко) у 2006 році прийнята до складу земельної ділянки в/м № 2 разом із нерухомим майном - будівлями військкомату і сховища № 2/154, № 2/155 на виконання розпорядження начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ від 17.10.2006 року № 303/1/4/1067.

Площа 1,0958 га, облікована в госпрозрахунковому фонді, закріплена за державними підприємствами Міністерства оборони України, а саме: за ДП МОУ «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» та ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» під нерухомим майном цих підприємств без зняття з обліку земель оборони.

Таким чином, з земель Міноборони дійсно вилучались земельні ділянки, однак таке вилучення не повязане з наданням земельної ділянки в користування відповідачу3 і надана відповідачу3 спірна земельна ділянка не входить до вилучених земель.

Також, як вбачається з наданих суду матеріалів архітектурно-планувального завдання на розробку проекту будівництва офіцерського гуртожитку по вул. Павліченко, 12-а від 11.05.1982 року та рішення Білоцерківської міської ради від 26.04.1982 року № 256 Білоцерківській КЕЧ району було виділено земельну ділянку площею 0,6 га по вул. Павліченко, 12а під будівництво офіцерського гуртожитку частково за рахунок земель спецпризначення (міністерства оборони) та частково земель міськземфонду.

Поновлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та винесення меж землекористування військового містечка № 2 не здійснювалося до 2013 року в звязку з відсутністю цілеспрямованого фінансування з державного бюджету. У 2013 за спеціальною бюджетною програмою було виділено кошти на поновлення правовстановлюючих документів та здійснення державної реєстрації земельної ділянки. Земельна ділянка військового містечка № 2 була включена до Переліку земельних ділянок, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, погодженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.05.2013 року № 666-р. до Постанови КМУ № 715 від 06.07.11 року. Відповідно до вимог листа ГКЕУ від 03.10.2013 року № 303/6/28/1075 КЕВ м. Біла Церква приступив до виготовлення документації із землеустрою за дозволом - рішенням міської ради № 1022-45-УІ від 22.08.2013 року.

Позивач2 зазначив та надав докази, що про спірні порушення його прав на землю довідався під час виготовлення та реєстрації відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки, або її частини. Таким чином, саме в ході виготовлення технічної документації стало відомо про передачу міською радою в оренду Фізичній особі ОСОБА_1 земельної ділянки площею 426 кв.м. впритул до офіцерського гуртожитку зі складу земель військового містечка № 2.

Як вбачається з наданих у справі матеріалів, мова йде про спірну земельну ділянку, місцезнаходження якої співпадає за поясненнями сторін, зокрема, відповідна земельна ділянка розташована впритул до гуртожитку військовослужбовців. Однак спір полягає у в тому, чи зачіпає така земельна ділянка землі Міноборони (військового містечка №2) чи знаходиться за їх межами впритул до належних позивачу земель.

За твердженнями відповідачів землі Міноборони обмежуються будівлею гуртожитку. Однак, позивачем 2 на розгляд суду були надані матеріали, виконані у складі розробленої ліцензованою землевпорядною організацією ТОВ «Геоцентр» Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування. Також для можливості визначення фактичного місця розташування спірної земельної ділянки в листопаді 2015 року на замовлення КЕВ ліцензованою землевпорядною організацією ТОВ «Геоцентр» виконано Технічний звіт по аналітичному визначенню координат поворотних кутів графічної межі земельної ділянки, відведеної для будівництва офіцерського гуртожитку по вул. Павліченко, 12 а м. Біла Церква» відповідно до рішення Білоцерківської міської ради від 26 квітня 1982 року № 256.

Картографічні матеріали, на яких фахівцями згідно координат нанесено фактичне розміщення спірної ділянки площею 0,0426 га (кадастровий номер 3210300000:04:01:016:0074) доводять іі розташування у межах земельної ділянки військового містечка № 2 м. Біла Церква, відведеної в постійне користування КЕВ м. Біла Церква згідно Державного акту, виданого рішеннями Білоцерківської міської ради від 30.12.1975 року № 687 та додаткового відведення площ згідно рішення Білоцерківської міської ради від 26 квітня 1982 року № 256.

Також, з приводу наведених в запереченнях відповідача 2 обставин щодо погодження розташування магазину, позивач 2 пояснив, що у 2006 році державні акти на землю булио засекречені та зберігалися в КЕУ Північного оперативного командування. Згідно наявного в КЕВ плану військового містечка будівля гуртожитку була розташована за парканом діючої на той час військової частини. За наявними в той час документами і була погоджена тільки прибудова, однак не погоджувалися будь-які дії з земельною ділянкою.

У 2008 році відповідач3 звертався до КЕВ, як до суміжного землекористувача, з приводу погодження передачі ділянки території гуртожитку в оренду за рахунок земель міської ради, на що було розяснено та показано, що згідно даних розтаємненого Державного акту та архівних даних АПЗ з окремим рішенням міської ради про додаткове наділення ділянки безпосередньо під гуртожиток, земельна ділянка під гуртожитком входить до складу земель оборони, в звязку з чим передача ділянки в оренду міською радою неможлива, а КЕВ є не суміжним землекористувачем, а належним землекористувачем відповідно до правовстановлюючих документів, які є чинними.

Таким чином, відомості наявного у відповідача3 Акту визначення та погодження меж землекористування від 21.01.2008 року щодо погодження меж суміжним землекористувачем КЕВ м. Біла церква не відповідають дійсності. Ділянка площею 426 кв. м, передана в оренду відповідачу 3 зі складу земель оборони не вилучалась, і перебуває в межах земель державної власності (Міноборони).

Відповідні обставини свідчать про порушення Білоцерківською міською радою компетенції щодо розпорядження земельною ділянкою державної власності, відсутність факту вилучення спірної земельної ділянки з земель попереднього користувача у встановленому законодавством порядку (в тому числі відповідного погодження чи доручення Міністра оборони України) від так надання такої земельної ділянки відповідачем 1 в оренду відповідачу3 відбулось з порушеннями ст.ст. 77, 116, 122 Земельного кодексу України, п.п. 44, 45, 50 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як визначено ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, вимоги прокурора та позивачів про скасування (визнання недійсним) п.п. 6.3 пункту 6 рішення Білоцерківської міської ради від 29.08.2014 року №1278-62-УІ про поновлення договору оренди землі Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 під будівництво магазину в місті Біла Церква по вул. Куценка (в районі гуртожитку № 12 по вул. Павліченко) загальною площею 0,0426 га строком на 5 років за рахунок земель населеного пункту та визнання недійсним договору оренди №150 від 12.11.2014 року земельної ділянки, кадастровий номер 3210300000:04:016:0074, укладеного між міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Також, для здійснення державної реєстрації земельної ділянки військового містечка № 2 загальною площею 12,8026 га відповідно до розробленого КЕВ м. Біла Церква проекту землеустрою, та для можливості виконання вимог розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.05.2013 року № 666-р. необхідне скасування державної реєстрації права оренди Фізичною особою ФОП ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,0426 га, яка входить (накладається) до меж Державного акту на постійне землекористування КЕВ м. Біла Церква Міністерства оборони України.

Щодо наданого відповідачем 1 в судовому засіданні 25.11.2015 року листа Держсільгоспінспекції в Київській області від 17.11.2015 року № 02-3-09/2925 (наданий у відповідь на лист Білоцерківської міської ради), встановлено, що в такому листі Держсільгоспінспекцією в Київській області фактично надано правову оцінку обставинам щодо надання спірної земельної ділянки в користування відповідачу3, при цьому, за документами, які надані сторонами також і до суду. Відповідно, правові висновки інспекції з обставин, які підлягають дослідженню в судовому порядку не є обовязковими для суду. Крім того, надана в листі оцінка є неповною і не враховує всіх обставин справи.

Зокрема, якщо вважати, що земельна ділянка Міноборони за Державним актом 1975 року (який визнається інспекцією) проходить по межі гуртожитку для військовослужбовців , то враховуючи місце розташування та конфігурацію наданої відповідачу3 земельної ділянки (впритул до гуртожитку на відрізку АБ, БВ (які утворюють кут), така земельна ділянка значною частиною накладається на земельну ділянку позивача за Державним актом 1975 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський дійшов висновку, що відповідачем 1 в порушення норм чинного законодавства було неправомірно позбавлено позивачів і передано відповідачу3 право постійного користування земельною ділянкою державної власності, відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів щодо спростування незаконності таких дій, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов подано прокурором і судовий збір з такого позову не сплачувався, сплата судового збору до Державного бюджету України покладається судом на відповідачів 1, 3 в рівних частках як за дві вимоги немайнового характеру за ставками судового збору, які діяли на момент звернення до суду.

Враховуючи викладене, та керуючись. ст.ст. 77, 116, 122, 152, 155 Земельного кодексу України, ст.ст. 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним п.п. 6.3 пункту 6 рішення Білоцерківської міської ради від 29.08.2014 року №1278-62-VІ про поновлення договору оренди землі Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 під будівництво магазину в місті Біла Церква по вул. Куценка (в районі гуртожитку № 12 по вул. Павліченко) загальною площею 0,0426 га строком на 5 років за рахунок земель населеного пункту.

3. Визнати недійсним договір оренди №150 від 12.11.2014 року земельної ділянки, кадастровий номер 3210300000:04:016:0074, укладений між міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та скасувати державну реєстрацію вказаного договору оренди земельної ділянки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 02.02.2015 року № 8646739.

4. Стягнути з Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 15, код 04055009) в доход Державного бюджету України 1218 грн. судового збору.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1) в доход Державного бюджету України 1218 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 30.11.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін