Рішення № 53894390, 23.11.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2015 р. Справа № 911/4404/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Київстар, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства Борекс, Київська обл., смт Бородянка

про стягнення 28 843,12 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №41/1 від 03.02.2015)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.11.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.09.2015 Публічне акціонерне товариство Київстар (далі ПАТ Київстар/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Борекс (далі-ПАТ Борекс/відповідач) про стягнення 28 843,12 гривень переплати за договором про технічне забезпечення електропостачання споживача №/КІЕ415 від 03.02.2014.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, згідно якого просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2015 порушено провадження у справі №911/4404/15, розгляд справи призначено на 13.10.2015.

13.10.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду означеної справи у звязку з неможливістю представника ПАТ Борекс бути присутнім у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2015 розгляд означеної справи було відкладено на 10.11.2015.

У судових засіданнях 10.11.2015 та 16.11.2015 судом оголошувалась перерва до 16.11.2015 та 23.11.2015.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.02.2014 між Публічним акціонерним товариством Борекс (далі-власник мереж) та Публічним акціонерним товариством Київстар (далі- споживач) було укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача №/КІЕ415 (далі-договір), відповідно до умов якого власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу на обєкті КІЕ 145 за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, вул. Індустріальна, 2, в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1. цього договору.

Згідно п. п. 4.1.1., 7.7. та 10.6. договору споживач зобовязується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж та за технічне обслуговування електричних установок споживача (якщо таке обслуговування передбачене договором).

Вартість електроенергії сплачується споживачем в порядку попередньої плати на наступний місяць в строк до 10 числа поточного місця в обсязі середньомісячного споживання, розмір якого складає 3874,5 кВт*год і вартість 4000,00 грн без ПДВ.

Договір укладається на строк до 30.06.2014, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку визначному законодавством України.

01.01.2015 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №/КІЕ415 від 03.02.2014 (далі додаткова угода), згідно умов якої сторони за взаємною згодою вирішили припинити дію договору з 01.01.2015, а в частині розрахунків до моменту повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором (в тому числі по відшкодуванню споживачу передплати за електроенергію). Додаткова угода вступила в силу з моменту її підписання та є невідємною частиною договору.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за договором в частині оплати вартості електроенергії виконав, сплативши на рахунок відповідача кошти у розмірі 82 158,26 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Поряд з тим, з наявних в матеріалах справи копій актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) слідує, що відповідачем за період з лютого по грудень 2014 року надано, а позивачем прийнято послуги по передачі електроенергії за договором загальною вартістю 72 680, 12 грн.

До того ж, позивачем у січні березні 2015 року на рахунок відповідача було здійснено платежі за договором у загальному розмірі 19 365, 58 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень:

- №292113 від 29.01.2015 на суму 9 765,58 грн;

- №292115 від 10.02.2015 на суму 4 800,00 грн;

- №327248 від 10.03.2015 на суму 4 800,00 грн.

Враховуючи здійснену переплату за договором у 2014 році та січні-березні 2015 року, з огляду на те, що послуги за договором з 01.01.2015 відповідачем не надавались, ПАТ Київстар 18.08.2015 надіслало на адресу ПАТ Борекс платіжну вимогу про повернення передплати за договором у розмірі 28 843,72 грн.

Посилаючись на те, що відповідач на платіжну вимогу не відповів, свій договірний обовязок в частині повернення позивачу передплати за договором не виконав, позивач просить суд стягнути з відповідача 28 843,12 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписи статей 627, 629 Цивільного кодексу України презюмують, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як слідує з наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення, відповідачем було отримано 20.08.2015 платіжну вимогу позивача про повернення передплати за договором.

З огляду наведеного, підписання сторонами договору та додаткової угоди, отримання відповідачем передплати за договором, а також ненадання з 01.01.2015 позивачу послуг за договором, свідчить про погодження ПАТ Борекс з умовами укладених сторонами правочинів та породжує для відповідача обовязок повернути позивачу суму коштів, що складається з переплати за договором у 2014 році та передплати за договором у 2015 році, протягом семи днів з моменту отримання платіжної вимоги від позивача.

Послання ж відповідача на відсутність у нього договірного обовязку по поверненню коштів з огляду на сплату позивачем 19 365, 58 грн після закінчення строку дії договору, оцінюється судом критично, позаяк сторони умовами додаткової угоди погодили, що договір діє до повного виконання, зокрема, обовязку відповідача по відшкодуванню позивачу передплати за договором, у той час як вимоги позивача обґрунтовуються договірним обовязком відповідача повернути кошти.

Поряд з тим, згідно наданих у судових засіданнях пояснень представника відповідача, останнім не заперечувались обставини щодо ненадання послуг за договором з 01.01.2015 позивачу, а також отримання від останнього 19 365, 58 грн після закінчення строку дії договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Таким чином, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи, що відповідач відповідно до встановлених додатковою угодою умов свій договірний обовязок не виконав, сплачену позивачем суму передплати не повернув, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 28 843,12 грн підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 530, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Борекс (вул. Індустріальна, 2, смт Бородянка, Київська обл., 07800, ідентифікаційний код 05764593) на користь Публічного акціонерного товариства Київстар (Червонозоряний проспект, 51, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код 21673832) 28 843 (двадцять вісім тисяч вісімсот сорок три) грн 12 коп. та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 26.11.2015

Суддя В.А. Ярема