Рішення № 53893617, 28.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.15р. Справа № 904/8652/15

За позовом Приватного підприємства "ЯВІР-2000", (м. Полтава)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Дніпро", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 1 173 719,43 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Біла Т.Ю. - представник (дов. № б/н від 01.01.15р.)

від відповідача: Данканич Є.І. - представник (дов. № б/н від 20.01.14р.)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "ЯВІР-2000" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Дніпро" (далі-відповідач) про стягнення 1 173 719,43 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 648 723,16 грн. - основний борг, 484 800,42 грн. - інфляційні втрати, 40 195,85 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договорами про надання послуг з фізичної охорони, в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.

Представником позивача надано копію Витягу з Держреєстру на відповідача та докази направлення на адресу відповідача акту звірки взаєморозрахунків.

Представником позивача у судовому засіданні, яке відбулось 29.10.15р., надано копії актів звірки взаєморозрахунків та супровідні листи № 2911, 2912, 2913 від 19.08.15р. якими долучає витребувані судом документи.

04 листопада 2015 року Приватне підприємство "ЯВІР-2000" подало до суду претензію про невиконання зобов'язань про оплату за послуги № 399 від 27.01.15р.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, але витребувані судом документи не надав.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2012 року між Приватним підприємством "Явір-2000", як охорона, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона-Дніпро", як замовник, було укладено договір про надання послуг з фізичної охорони № 39/П.

Цей договір укладається строком на 1 (один) рік і набирає чинності з моменту підписання сторонами (п. 10.1. договору).

У відповідності до п. 10.2. договору та додаткової угоди до нього від 31.03.14р., якщо за 30 робочих днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його розірвання, договір вважається продовженим на тих же умовах на кожний наступний такий самий строк без обмеження кількості пролонгацій.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.3. договору).

Згідно п. 2.1. договору, замовник замовляє, охорона надає послуги з охорони (надалі - послуги), а сам приймає під фізичну охорону відокремлені приміщення (будівлі) та майно, яке належить замовнику на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах та знаходиться на об'єкті замовника, згідно додатку № 2 до договору (далі-об'єкт).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна договору визначається сторонами у розрахунку, наведеному у додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 5 числа місяця, в якому здійснюється надання послуг, шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок охорони, згідно виставлених охороною рахунків.

Позивач зазначає, що станом на сьогоднішній день, за вищевказаним договором відповідач не здійснив оплату за надані послуги за серпень 2013 року на суму 311 474,00 грн., згідно рахунку на оплату № 63852 від 31.08.2013 року (а.с. 25).

На підтвердження надання та отримання охоронних послуг сторони підписали акт надання послуг № 30277 від 31.08.2013 року на суму 311 474,00 грн. (а.с. 26).

01 квітня 2012 року між Приватним підприємством "Явір-2000", як охорона, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона-Дніпро", як замовник, було укладено договір про надання послуг з фізичної охорони № 40/П.

Цей договір укладається строком на 1 (один) рік і набирає чинності з моменту підписання сторонами (п. 10.1. договору).

У відповідності до п. 10.2. договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.3. договору).

Згідно п. 2.1. договору, замовник замовляє, охорона надає послуги з охорони (надалі - послуги), а сам приймає під фізичну охорону відокремлені приміщення (будівлі) та майно, яке належить замовнику на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах та знаходиться на об'єкті замовника, згідно додатку № 2 до договору (далі-об'єкт). Охорона об'єктів та майна, що на них знаходиться, здійснюється погодинно у календарні дні тижня згідно з додатком № 1 до даного договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна договору визначається сторонами у розрахунку, наведеному у додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 5 числа місяця, в якому здійснюється надання послуг, шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок охорони, згідно виставлених охороною рахунків.

Позивач зазначає, що станом на сьогоднішній день, за вищевказаним договором відповідач не здійснив оплату за надані послуги за серпень 2013 року на суму 271 638,00 грн., згідно рахунку на оплату № 63853 від 31.08.2013 року (а.с. 42).

На підтвердження надання та отримання охоронних послуг сторони підписали акт надання послуг № 30278 від 31.08.2013 року на суму 271 638,00 грн. (а.с. 43).

В подальшому, 01 грудня 2012 року між Приватним підприємством "Явір-2000", як охорона, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона-Дніпро", як замовник, було укладено договір про надання послуг з фізичної охорони № 60/П.

Цей договір укладається строком на 1 (один) рік і набирає чинності з моменту підписання сторонами (п. 10.1. договору).

У відповідності до п. 10.2. договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.3. договору).

Згідно п. 2.1. договору, замовник замовляє, охорона надає послуги з охорони (надалі - послуги), а сам приймає під фізичну охорону відокремлені приміщення (будівлі) та майно, яке належить замовнику на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах та знаходиться на об'єкті замовника, згідно додатку № 2 до договору (далі-об'єкт).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна договору визначається сторонами у розрахунку, наведеному у додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 5 числа місяця, в якому здійснюється надання послуг, шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок охорони, згідно виставлених охороною рахунків.

Позивач зазначає, що станом на сьогоднішній день, за вищевказаним договором відповідач не здійснив оплату за надані послуги за серпень 2013 року на суму 65 611,16 грн., згідно рахунку на оплату № 71194 від 30.09.2013 року у сумі 504 042,00 (а.с. 57).

На підтвердження надання та отримання охоронних послуг сторони підписали акт надання послуг № 38096 від 30.09.2013 року на суму 504 042,00 грн. (а.с. 58).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаними договорами складається у загальному розмірі 648 723,16 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги за спірними договорами у загальному розмірі 648 723,16 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором про надання послуг з фізичної охорони № 39/П від 01.04.12р. у сумі 311 474,00 грн., за договором про надання послуг з фізичної охорони № 40/П від 01.04.12р. у сумі 271 638,00 грн. та за договором про надання послуг з фізичної охорони № 60/П від 01.12.12р. у сумі 65 611,16 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за договором про надання послуг з фізичної охорони № 39/П від 01.04.12р. у сумі 311 474,00 грн., за договором про надання послуг з фізичної охорони № 40/П від 01.04.12р. у сумі 271 638,00 грн. та за договором про надання послуг з фізичної охорони № 60/П від 01.12.12р. у сумі 65 611,16 грн., що у загальному розмірі складає - 648 723,16 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути за вищевказаними договорами про надання послуг з фізичної охорони 3% річних у сумі 40 195,85 грн. та інфляційні втрати у сумі 484 800,42 грн., згідно розрахунку, який зазначений у позовній заяві (а.с. 4 - 5).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимогу позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 40 195,85 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно постанови № 14 від 17.12.13р. Пленуму Вищого господарського суду України, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становить менше одиниці (тобто мала місце дефіляція).

З огляду на викладене вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню частково в сумі 483 298,75 грн., в решті позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Дніпро" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 29-а; код ЄДРПОУ 24609993) на користь Приватного підприємства "Явір-2000" (36007, м. Полтава, вул. Степана Кондратенка, 6; код ЄДРПОУ 31175036) - 648 723 (шістсот сорок вісім тисяч сімсот двадцять три) грн. 16 коп. основного боргу, 40 195 (сорок тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 85 коп. 3% річних, 483 298 (чотириста вісімдесят три тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 75 коп. інфляційних втрат, 17 583 (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 26 коп. витрати по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30.11.15р.

Суддя І.Ю. Дубінін