Вирок № 53888509, 18.11.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2015 Справа №1915/15884/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого: Берегуляка Ф.Г.

за участю секретаря: Савіцької О.П.

прокурора: Гульовської О.Г.

захисника-адвоката: Лисака В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бугаївка, Радивилівського району Рівненської області громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст. 190, ч.3 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_2, діючи з метою заволодіння чужим майном, 11 серпня 2011 року біля магазину «Молоко», що по вул. Й.Сліпого в м. Тернополі зустрівся із потерпілим ОСОБА_3, який мав намір відкрити візу в Республіку Греція. Переслідуючи корисливі мотиви, підсудний ОСОБА_2 повідомив останньому завідомо неправдиві відомості про те, що він займається відкриттям віз у різні країни світу, в тому числі і в Республіку Греція та з метою введення потерпілого ОСОБА_3 в оману, запевнив його в тому, що в нього є зв'язки через які, він може йому допомогти у відкритті візи. Для переконливості, підсудний ОСОБА_2, запевнивши ОСОБА_3 в тому, що він зможе відкрити візу в Республіку Греція, повідомив, що останній може придбати авіаквитки на літак.

Не маючи наміру і можливості виконати взяті на себе зобов'язання, підсудний ОСОБА_2, 11 серпня 2011 року під приводом відкриття візи в Республіку Греція, шляхом обману, заволодів коштами потерпілого ОСОБА_3 в сумі 390 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на вказану дату становило 4036, 50 гривень.

Таким чином, підсудний ОСОБА_2, шляхом обману, заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 4036,50 гривень.

Крім цього на початку березня 2012 року у підсудного ОСОБА_2 виник злочинний намір, направлений на заволодіння майном СПД ОСОБА_5 шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), 20 березня 2012 року, між ПП «Олтрафф» в особі директора ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_5 в особі директора ОСОБА_5 - укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 20.03.2012 року та договір поставки від 01.03.2012 року. Відповідно до умов договору ПП «Олтрафф» в особі директора підсудного ОСОБА_2 зобов'язувалося реалізувати джинси в кількості 660 штук на загальну суму 116 725 гривень до 20.04.2012 року.

Проте, підсудний ОСОБА_2, наперед не бажаючи виконувати умови договору, в період з кінця березня до кінця червня 2012 року, що виходить за строки договору, збув 648 штук джинсів за нижчими цінами ніж їхня закупівельна вартість, що зазначена в договорі, а кошти від їх реалізації, здобуті шляхом обману, використав на власні потреби, інші 12 штук джинсів вилучено працівниками міліції.

Таким чином, підсудний ОСОБА_2 шляхом обману,

заволодів майном та спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 116 725 гривень.

Крім цього, в кінці грудня 2010 року у підсудного ОСОБА_2, який являється суб'єктом підприємницької діяльності, виник злочинний намір направлений на заволодіння грошовими коштами польської фірм «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на шахрайство, 01 червня 2011 року, між приватним підприємством «Олтрафф» в особі директора ОСОБА_2 та спільним малим підприємством «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» в особі віце-президента ОСОБА_6, який діє на підставі Договору Підприємства укладено договір поставки пеллету з лузги соняшника-біомаси на період з 01.06.2011 року по 01.06.2012 року, відповідно до умов якого ПП «Олтрафф» зобов'язувалося поставити в Республіку Польща 500 тонн пеллету з лузги соняшника в червні 2011 року, вартість якого згідно замовлення № 2011/06/002 складала 44 000 євро, що згідно офіційного курсу НБУ становило 472560 гривень та в подальшому поставляти 1040 тонн пеллету з лузги соняшника щомісяця в період з липня 2011 року по червень 2012 року. При цьому ціна кожного замовлення згідно вказаного договору повинна була обговорюватись окремо.

На виконання умов договору, спільне мале підприємство «POLSSAJ Sukiennik I Wspolnicy Sp.j.» в червні 2011 року перерахувало в якості завдатку на рахунок ОСОБА_7, який згідно договору поставки виступав посередником між даним підприємством та ПП «Олтрафф», грошові кошти в сумі 22 000 євро, що згідно офіційного курсу НБУ становило 233200 гривень. Після цього, ОСОБА_7-представник та торговий посередник СМП «POLSSAJ Sukiennik I Wspolnicy Sp.j.» 20.06.2011 року на прохання підсудного ОСОБА_2 перерахував па рахунок ПП «Олтрафф» грошові кошти в сумі 14 550 євро, що згідно курсу НБУ становило 154 230 гривень.

Однак, підсудний ОСОБА_2 взяті на себе згідно договору від 01.06.2011 року зобов»язання станом на 01.06.2012 року не виконав та шляхом обману, заволодів грошовими коштами спільного малого підприємства «POLSSAJ Sukiennik I Wspolnicy Sp.j.» в сумі 14550 євро, що згідно офіційного курсу НБУ становило 154 230 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України визнав повністю, у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст.190 КК України не визнав та суду пояснив, що на початку грудня 2010 року він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_8, який при зустрічі йому повідомив, що його брат ОСОБА_7 являється представником та торгівельним посередником спільного малого підприємства «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» (Республіка Польща). Дане підприємство займається закупівлею і реалізацією солоду та біомаси (альтернативне паливо) на території Євросоюзу. Також ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_7 шукає людей, які б посприяли у закупівлі даної сировини на території України. Його зацікавила дана пропозиція, і він познайомився з ОСОБА_7 Про дану розмову він розповів своєму знайомому ОСОБА_9 і в цей момент в нього виник умисел на створення приватного підприємства.

06 грудня 2010 року він створив ПП «Олтрафф». Надалі, в кінці січня 2011 року він разом з ОСОБА_10 зустрівся в ресторані «Старий Млин» з ОСОБА_7, де представляв інтереси свого підприємства ПП «Олтрафф». Метою даної зустрічі було налагодження співпраці по поставці біопалива - гранульованої лузги соняшника (пеллету з лузги соняшника). На згаданій вище зустрічі ОСОБА_7 представився представником та торгівельним посередником спільного малого підприємства «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» (Республіка Польща). Він повідомив ОСОБА_7, що зможе по прийнятній ціні поставляти пеллети з лузги соняшника (біопаливо). Також на даній зустрічі було обумовлено ціну товару- 88 Євро за 1 тонну. Усі питання щодо поставки товару він повинен був вирішувати особисто, а на ОСОБА_10 лягало забезпечення контролю за належним виконанням та складанням документів з поставки даної речовини. Оскільки він не погодився на форму оплати банківським акредитивом, мотивуючи це тим, що буде поставляти товар не лише власного виробництва та повідомив, що формою оплати може бути лише якщо не 100% передоплата, то 50% передоплата обов'язкова, а наступних 50% - через 10 днів після розвантаження товару, заступник голови правління компанії-Довірителя зажадав, щоб підприємство «Іgor Groda Consulting & Trading» якого являвся ОСОБА_7, було вписане до контракту як торговий посередник і щоб оплата здійснювалась за його посередництвом. На початку червня вони підписали договір поставки. На виконання умов даного договору «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» дали замовлення товару на адресу ПП «Олтрафф». У відповідь на замовлення ПП «Олтрафф» в його особі дало підтвердження замовлення і рахунок-фактуру на оплату 50% передоплати, в якій було зазначено, що оплата здійснюється за посередництвом ОСОБА_7 через приватне підприємство «Іgor Groda Consulting & Trading». 07 червня 2011 року «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» провели переказ 22 000 Євро на рахунок ОСОБА_7, який, в свою чергу, з вказаної суми грошей перерахував на рахунок ПП «Олтрафф» 14550 Євро, а решту суми 7450 Євро залишив собі. Вважає, що між його підприємством та СМП «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» (Республіка Польща) існують цивільно-правові відносини, що підтверджується відповідними документами. Оскільки договір між ними укладено на строк 10 років, термін його дії ще не закінчився, СМП «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» вправі ставити питання про розірвання вказаного договору і вирішувати усі питання в порядку цивільного судочинства, а тому у задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_12 просить відмовити.

Крім цього, на початку серпня 2011 року він зустрівся із потерпілим ОСОБА_3, який хотів відкрити візи для себе та дружини в Республіку Греція і шукав людей, які можуть в цьому допомогти. Не маючи реальної можливості посприяти у виготовленні вказаних віз, з метою заволодіння коштами ОСОБА_3, він запевнив його що має потрібні знайомства та зможе відкрити візи. 11 серпня 2011 року біля магазину «Молоко», що по Й.Сліпого в м. Тернополі ОСОБА_3 передав йому кошти в сумі 390 євро та закордонні паспорти, а він в свою чергу запевнив, що візи обов»язково будуть відкриті і ОСОБА_3 може замовляти квитки на літак. З отриманих від ОСОБА_3 коштів 100 євро він передав своєму знайомому, який мав виготовити запрошення для ОСОБА_3 з Республіки Польща, а решту витратив на власні потреби. На даний час завдана шкода повністю відшкодована.

Також в березні 2012 року він через свого знайомого ОСОБА_14 він познайомився з ОСОБА_15, який займається оптовою реалізацією джинсів. Оскільки у останнього була прийнятна ціна на товар (джинси) він домовився взяти під реалізацію партію джинсів по ціні 22 долари США за одні джинси. На підтвердження того, що він дійсно має серйозні наміри займатись реалізацією даної продукції і гарантує оплату за товар, сказав, що він є директором ПП «Олтрафф» і що виконає в повному обсязі договірні умови і проведе розрахунок за придбаний товар. 20 березня 2012 року ОСОБА_15, який діяв від імені СПД-ФО ОСОБА_5, приїхав у м. Тернопіль і привіз з собою партію товару (джинси), передав йому, а він повинен був протягом одного місяця реалізувати і розрахуватись за товар. Він надав ОСОБА_15 копії установчих документів (свідоцтво про реєстрацію ПП «Олтрафф», договір про повну матеріальну відповідальність, який між нами був укладений, копію паспорта громадянина України). Після цього вони уклали договір поставки від 01 березня 2012 року і ОСОБА_15 видав йому видаткову накладну № 1-00000117 від 20 березня 2012 року на кількість 58 ростовок моделей джинсів в кількості 660 штук на загальну суму 14 500 доларів США, в якій він поставив свій підпис та завірив печаткою ПП «Олтрафф». Даний товар він на підприємстві не обліковував, щоб уникнути оподаткування та сплати за нього податків в дохід держави. Товар він зберігав по місцю свого проживання. Отримані від реалізації джинсів кошти він витратив на власні потреби. На даний час завдана шкода частково відшкодована, просить його суворо не карати, врахувати його молодий вік, вперше притягується до кримінальної відповідальності та його сімейний стан-на утриманні батьки та сестра інваліди.

Незважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України, його винність повністю доводиться зібраними по справі і проаналізованими в судовому засіданні доказами:

-показаннями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_16, який повністю погодився зі зміненим обвинуваченням, підтвердив обставини справи та суду пояснив, що на даний час завдана шкода йому повністю відшкодована, поданий ним цивільний позов просить залишити без розгляду, претензій матеріального та морального характеру до підсудного ОСОБА_2 не має, просить його суворо не карати;

-показаннями потерпілого ОСОБА_3 у судовому засіданні підтверджується, що в червні 2011 року він прочитав в газеті оголошення про надання послуг у відкритті віз для виїзду за кордон. Коли він зателефонував за вказаним номером, йому відповів підсудний ОСОБА_2, з яким він вже був візуально знайомий. ОСОБА_2 сказав, що в нього є офіс в центрі м. Тернополя, де він займається оформленням документів та наданням послуг з відкриття віз. Вони домовились про зустріч в центрі м. Тернополя на вул. Сагайдачного, в розмові ОСОБА_2 повідомив, що вже неодноразово відкривав візи в різні країни багатьом людям, і в нього склалось враження про що це людина відповідальна і справді може допомогти йому у відкритті візи для нього та його дружини в Республіку Греція. ОСОБА_2 сказав, що в нього є багато знайомих, які можуть допомогти у відкритті необхідних віз та повідомив, що для оформлення документів та відкриття віз необхідно заплатити 390 євро. 11 серпня 2011 року біля магазину «Молоко», що на вул. Й. Сліпого в м. Тернополі він передав підсудному ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 390 євро на виготовлення віз в Республіку Греція та закордонні паспорти членів своєї сім»ї. ОСОБА_2 запевнив його, що всі необхідні документи будуть виготовлені до 15 вересня 2011 року, сказав, що гарантує відкриття віз, а тому можна купувати квитки на літак. Будучи впевненим, що візи для його сім»ї будуть відкриті, він через мережу інтернет забронював квитки на літак вартістю 6000 гривень. Надалі, 14 вересня 2011 року він зателефонував до підсудного ОСОБА_2 та запитав чи виготовив він візи. Протягом дня ОСОБА_2 запевняв його, що от-от має привезти візи, проте близько 22 год. повідомив, що візи не зміг виготовити, оскільки знайомий підвів його в вирішенні даного питання, а грошові кошти в сумі 390 євро витратив на власні потреби і не може йому повернути. В подальшому, 20 вересня 2011 року в центрі м. Тернополя, підсудний ОСОБА_2 повернув йому закордонні паспорти та пообіцяв повернути кошти до 30 вересня 2011 року. На даний час завдана матеріальна шкода йому повністю відшкодована, претензій матеріального та морального характеру до підсудного ОСОБА_2 не має, просить суворо не карати;

-показаннями потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні підтверджується, що на початку березня 2012 року ОСОБА_15 познайомився в м. Тернополі з підсудним ОСОБА_2, який погоджувався реалізувати партію джинсів. 20 березня 2012 року він разом з ОСОБА_15 приїхали в м. Тернопіль і під час зустрічі між ним та підсудним ОСОБА_2., як директором ПП «Олтрафф», було укладено договір про повну матеріальну індивідуальну відповідальність. Відповідно до умов укладеного договору він надав підсудному ОСОБА_2 товар, а саме джинси згідно асортименту по видатковій накладній № 100000117 від 20.03.2012 року. ОСОБА_2 зобов»язувався здійснити оплату за отриманий товар в сумі 116 725 гривень терміном до 20 квітня 2012 року, про що написав відповідну розписку. Проте коли прийшов час виплачувати гроші, підсудний ОСОБА_2 перестав відповідати на його телефонні дзвінки, а також уникав будь-яких зустрічей із ним. Крім цього, йому стало відомо, що підсудний ОСОБА_2 реалізував майже всі джинси, проте продавав їх по значно нижчій ціні, ніж закупівельна, а саме по 100-130 грн. хоча закупівельна ціна однієї пари джинсів становила 175 гривень. на даний час завдана шкода йому частково відшкодована, відносно міри покарання підсудному ОСОБА_2 покладається на думку суду;

-показаннями свідка ОСОБА_15 у судовому засіданні підтверджується, що на початку березня 2012 року через спільного знайомого ОСОБА_14 він познайомився з підсудним ОСОБА_2, який погодився реалізувати в м. Тернополі партію джинсів. 20 березня 2012 року він разом з ОСОБА_5 приїхали в м. Тернопіль і між ПП ОСОБА_5 та ПП «Олтрафф» в особі директора ОСОБА_2, було укладено договір про повну матеріальну індивідуальну відповідальність. Відповідно до умов договору ПП ОСОБА_5 надав ПП «Олтрафф» в особі ОСОБА_2 товар, саме джинси згідно асортименту по видатковій накладній № 100000117 від 20.03.2012 року, а підприємство ОСОБА_2 зобов»язувалось заплатити до 20.04.2012 року 116 725 гривень за отриманий товар, про що підсудний ОСОБА_2 написав відповідну розписку. Проте коли прийшов час повертати вказану суму грошей, ОСОБА_2 перестав відповідати на телефонні дзвінки, а також уникав будь-яких зустрічей з ним. Крім цього, йому стало відомо від знайомих, які проживають в м. Тернополі, що ОСОБА_2 реалізував майже всі джинси, проте реалізовував їх по значно нижчій ціні, ніж закупівельна, а саме по 100-130 грн. за штуку, в той час як закупівельна ціна однієї пари джинсів становила 175 грн.;

-показаннями свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні підтверджується, що згідно агентського договору від 12.05.2012 року він являється представником та торгівельним посередником СМП «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» (Республіка Польща), що займається закупівлею і реалізацією солоду та біомаси (альтернативне паливо) на території Євросоюзу. Відповідно до укладеного агентського договору він, діючи як засновник та директор ПП «Іgor Groda Consulting & Trading» вивчав ринок щодо закупівлі біомаси (альтернативного палива) на території України та сприяв і здійснював юридичний супровід укладення договорів «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» з постачальниками сировини, виконував контроль за відвантаженням та відправленням товару, організацію логістики.

В квітні 2011 року за рекомендацією його брата ОСОБА_8, він зустрівся в ресторані «Старий Млин», що знаходиться по вул. Шота Руставелі в м. Тернополі з підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_10 з метою налагодження співпраці з експортером біопалива - гранульованої лузги соняшника (пеллету з лузги соняшника). В ході зустрічі підсудний ОСОБА_2 та ОСОБА_10 представились як засновники ПП «Олтрафф», що зареєстроване в м. Тернопіль по вул. Броварна, 49. ОСОБА_2 повідомив, що їхнє підприємство виробляє в м. Збараж та в м. Бережани Тернопільської області пеллет з лузги соняшника (біопаливо) і шукає ринки збуту даного товару на території Республіки Польща. З приводу всіх питань щодо поставки товару ОСОБА_2. просив звертатися до нього особисто, оскільки, ОСОБА_10 був юристом і здійснював юридичний супровід документів. З метою продовження переговорів та налагодження співпраці з ПП «Олтрафф», він попросив підсудного ОСОБА_2 представити сертифікати якості, протоколи випробувань та зразки товару, що виробляє ПП «Олтрафф». Через два тижні підсудний ОСОБА_2 надав йому 45 кг. зразка пеллету з лузги соняшника досить високої якості. Після представлення документів якості та зразків товару, його довіритель підтвердив, що товар є дійсно високої якості і що він готовий підписати договір поставки з ПП «Олтрафф» та представив проект договору поставки, в якому було запропоновано банківський акредитив як форму розрахунку за завантажений та замитнений товар. Підсудний ОСОБА_2 сказав, що не зможе працювати по акредитиву, оскільки буде поставляти товар не лише власного виробництва і повідомив, що формою оплати може бути лише якщо не 100% передоплата, то хоча б 50% передоплата, а наступних 50% - через 10 днів після розвантаження товару. На цю пропозицію заступник Голови Правління «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» повідомив, що погодиться на це лише за умови, що його підприємство «Іgor Groda Consulting & Trading» буде вписане до контракту як торговий посередник і що оплата буде здійснюватися за його посередництвом. Підсудний ОСОБА_2 погодився на таку пропозицію, а тому йому було представлено проект договору та запрошено на його підписання до Республіки Польща. Підсудний ОСОБА_2 від поїздки відмовився через відсутність візи, а тому він разом з директором компанії-довірителя привіз ОСОБА_2 договори на підпис під час зустрічі в ресторані м. Львова. На виконання умов договору «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» дали замовлення товару на адресу ПП «Олтрафф». У відповідь на замовлення ПП «Олтрафф» в особі директора ОСОБА_2 дало підтвердження замовлення і рахунок-фактуру на оплату 50% передоплати, в якій було зазначено, що оплата здійснюється за його посередництвом через приватне підприємство «Іgor Groda Consulting & Trading». 07 червня 2011 року «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» провели переказ 22000 євро на його рахунок, про що він повідомив підсудного ОСОБА_2, який попросив 14550 євро переказати йому на рахунок, а решту 7450 євро просив передати в готівці особисто йому у зв'язку з тим, що нібито повинен оплатити послуги перевізника готівкою. У відповідь на прохання ОСОБА_2 він перерахував на розрахунковий рахунок ПП «Олтрафф» в банку «Райфайзен банк Аваль» 14550 євро. Через тиждень після цього до нього зателефонував ОСОБА_2 і вони домовились про зустріч в одному з ресторанів м. Львів, де він передав йому готівкою ще 7450 євро. Розписки про отримання грошей підсудний не дав, мотивуючи тим, що необхідно їхати в м. Тернопіль, де знаходиться печатка підприємства ПП «Олтрафф». Оскільки він не міг їхати в м. Тернопіль, то сказав ОСОБА_2 що згідно чинного законодавства України він може відправити йому розписку з реквізитами ПП «Олтрафф» та своїм підписом електронною поштою. Дану розписку він отримав на свою електронну адресу наступного дня. Після отримання грошей ОСОБА_2 повідомив, що приблизно до трьох тижнів покупець повинен отримати першу партію товару в кількості 500 тон, за яку отримав кошти в сумі 22 000 євро (50%) вартості партії). Усього за договором ОСОБА_2 повинен був поставити протягом 1-го року- до 01.06.2012 року товар в кількості 12 тис тон. Проте, протягом двох місяців ОСОБА_2 не було здійснено жодної поставки передплаченого товару, він перестав відповідати на телефонні дзвінки. У кінці серпня 2011 року він зустрівся із ОСОБА_11, який повідомив, що ОСОБА_2 без його відома зняв готівку з банківського рахунку і поїхав в м. Одеса на відпочинок, почав купувати дорогі речі гардеробу, харчуватися в найдорожчих ресторанах та взяв в оренду квартиру. У зв'язку з цим він попросив ОСОБА_11 негайно прийняти міри щодо виконання зобов'язань і поставити 500 тон пеллету з лузги соняшника, так як останній являється співзасновником ПП «Олтрафф», на що той повідомив, що негайно виконати зобов'язання не вдасться, оскільки ПП Олтрафф» не зареєстроване як суб'єкт зовнішньо-економічної діяльності, не є виробником пеллету з лузги соняшника і не має дозволу на експорт такого товару від Міністерства Екології України. Також ОСОБА_10 додав, що не знав про брехню, якої допустився підсудний ОСОБА_2, оскільки забрав всі документи що стосуються діяльності підприємства і говорив, що ситуація під контролем. Через два-три дні після зустрічі з ОСОБА_10 до нього зателефонував ОСОБА_2 і попросив про зустріч, під час якої повідомив, що всі юридичні справи веде ОСОБА_10 і про те, що підприємство повинно бути зареєстроване як суб'єкт зовнішньо-економічної діяльності і про дозвіл на експорт від Міністерства Екології України йому не було відомо. Також, ОСОБА_2 пояснив, що представляє інтереси кількох виробників пеллету, тому, щоб довго не пояснювати, особисто представився виробником і попросив місяць часу на усунення всіх недоліків. На початку вересня 2011 року в телефонній розмові ОСОБА_2 повідомив, що готовий завантажувати товар і попросив запросити директора компанії-покупця на завантаження. Приїхавши на завантаження товару на початку вересня 2011 року в м. Збараж Тернопільської області, підсудний ОСОБА_2 повідомив, що завантаження не відбудеться, оскільки перевізник ніби то не надав вагонів, у зв'язку з чим попросив ще два тижні відстрочки. На початку жовтня 2011 року підсудний ОСОБА_2 повідомив, що не зможе поставити товар і поверне гроші, а тому він зрозумів, що ПП «Олтрафф» є фіктивним та використовується виключно для незаконних операцій (конвертації коштів, отриманих злочинним шляхом) тобто для їх легалізації;

-показаннями свідка ОСОБА_10 у судовому засіданні підтверджується, що він являється співзасновником ПП «Олтрафф», директором якого є підсудний ОСОБА_2 Вид господарської діяльності підприємства - ведення будівельних робіт, посередницька діяльність. В його посадові обов'язки як співзасновника даного ПП «Олтрафф» входило оформлення документів щодо виготовлення та поставок товару. Дане підприємство було засноване з метою реалізації пеллету з лузги соняшника - біопалива. В вересні 2010 року ОСОБА_2 повідомив, що знайомий з ОСОБА_7, який є торговим посередником польської фірми «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.», що займається закупівлею пеллету з лузги соняшника. Після цього, ОСОБА_2 попросив його створити та зареєструвати ПП «Олтрафф», яке буде займатись закупівлею на території України пеллету з лузги соняшника та реалізовувати його за кордон в Республіку Польща. Крім цього, ОСОБА_2 запропонував йому стати співвласником даного підприємства. Сам він мав вивчати ринок даної продукції та займатись пошуком суб'єктів господарської діяльності, які займаються виробництвом біопалива - гранульованої лузги соняшника (пеллету з лузги соняшника). Він погодився на цю пропозицію і в грудні 2010 року було проведено реєстрацію ПП «Олтрафф». В кінці січня 2011 року він разом з ОСОБА_2 зустрівся в ресторані «Старий Млин» з ОСОБА_7, де представляв інтереси ПП «Олтрафф». В розмові ОСОБА_2 повідомив, що має налагоджені зв'язки з виробниками пеллету з лузги соняшника в м. Збараж та в м. Бережани Тернопільської області. З приводу усіх питань щодо поставки товару ОСОБА_2 просив звертатися до особисто, він в свою чергу виступав лише як юрист та обслуговував документальну частину роботи. З метою продовження переговорів та налагодження співпраці з ПП «Олтрафф» ОСОБА_7 попросив ОСОБА_2 представити сертифікати якості, протоколи випробувань та зразки товару, що реалізовує ПП «Олтрафф». Через два тижні ОСОБА_2 передав ОСОБА_7 45 кг. зразка пеллету з лузги соняшника. Після представлення документів якості та зразків товару представники польського підприємства зробили висновок, що даний товар є дійсно високої якості і що вони готові підписати договір поставки з ПП «Олтрафф» та представили проект договору поставки, в якому було запропоновано банківський акредитив як форму розрахунку за завантажений та замитнений товар. ОСОБА_2 сказав, що не зможе працювати по акредитиву, оскільки буде поставляти товар не лише власного виробництва і повідомив, що формою оплати може бути лише повна або часткова передоплата. Польська фірма виставила умову, щоб ПП «Іgor Groda Consulting & Trading» було вписане до контракту як торговий посередник і щоб оплата здійснювалась за посередництвом ОСОБА_7 01.06.2011 року у Львові було підписано договір між ПП «Олтрафф» та «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.». На виконання умов договору польська сторона надала замовлення товару на адресу ПП «Олтрафф». У відповідь на замовлення ПП «Олтрафф» в особі директора ОСОБА_2 дало підтвердження замовлення і рахунок-фактуру на оплату 50% передоплати, в якій було зазначено, що оплата здійснюється за посередництвом ОСОБА_7 через його приватне підприємство. Згідно даного договору, передоплата повинна була становити 22000 Євро, які польське підприємство перерахувало ОСОБА_7, а той в свою чергу перерахував на рахунок ПП «Олтрафф» 14 550 Євро. Решту грошових коштів в сумі 7 450 Євро ОСОБА_7 скоріш за все передав ОСОБА_2- особисто. Після отримання грошей ОСОБА_2 повинен був протягом трьох тижнів поставити Покупцю першу партію товару в кількості 500 тон, а усього зобов'язувався поставити протягом 1-го року-до 01.06.2012 року товар в кількості 12 тис. тон. Але разом з тим, протягом двох місяців ОСОБА_2 не було здійснено жодної поставки передплаченого товару, хоча в телефонній розмові повідомив його, що вже здійснив одну поставку товару, а з отриманих грошей зняв квартиру в м. Тернополі по вул. Сагайдачного і готовий використовувати її в якості офісу для їхнього підприємства. Одночасно до нього почав дзвонити ОСОБА_7 і вимагати від нього поставки товару, оскільки ОСОБА_2 на дзвінки не відповідав. В цей час він дізнався, що ОСОБА_2 поїхав в м. Одеса на відпочинок, почав купувати дорогі речі гардеробу, одяг, харчуватися в найдорожчих ресторанах. Попередньо знімаючи гроші з рахунку, ОСОБА_2 повідомив йому, що за отримані від польського підприємства грошові кошти буде закуповувати пеллет з лузги соняшника. Проте ОСОБА_2 цього не зробив і тоді він зрозумів що останній є шахраєм і будь-яких серйозних намірів щодо здійснення даного бізнесу не мав, а лише була мета шахрайським шляхом заволодіти коштами вказаного польського підприємства. Тоді він зустрівся з ОСОБА_7 і розказав про даний факт та повідомив, що не знав про брехню, якої допустився ОСОБА_2, який забрав всі документи ПП «Олтрафф» та запевняв його, що ситуація під контролем.

Крім цього факт вчинення підсудним ОСОБА_2 інкримінованих злочинів передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст. 190, ч.3 ст.190 КК України підтверджується іншими, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні доказами:

-оголошеними у судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_12 та його заявою від 17.12.2013 року підтверджується, що в квітні 2011 року йому як директору спільного малого підприємства «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.». (Республіка Польща), яке займається пошуком, закупівлею та постачанням в Республіку Польща біопалива, а саме пеллету з лузги соняшника, представили ОСОБА_7 як директора фірми який займається пошуком клієнтів, що виробляють біопаливо, а саме пеллет з лузги соняшника на території України. В середині травня 2011 року ОСОБА_7 привіз взірці біопалива та сказав, що дані взірці виробляє підприємство «Олтрафф», директором якого є ОСОБА_2 Їхнє підприємство перевірило інформацію про ПП «Олтрафф», а надані взірці були взяті на аналіз для визначення їхньої придатності та рівня якості товару. Товар був визнаний якісним, тому вони вирішили підписати угоду про постачання даного біопалива в Республіку Польща. 01.06.2011 року їхній Голова Правління підписав контракт та вислав по електронній адресі ОСОБА_2 для ознайомлення та підтвердження. 04.06.2011 року він приїхав на територію України, де разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_2 зустрілись в м. Львів та ще раз обговоривши всі умови договору, підписали його. Даний договір був укладений на період з червня 2011 року по червень 2012 року. Відповідно до умов договору, їхнє підприємство надіслало замовлення на поставку першої партії даного товару в кількості 500 тонн в червні 2011 року. ОСОБА_2 підтвердив дане замовлення і вони перерахували на рахунок ОСОБА_7 фірма якого виступала торговим посередником 22 000 євро. ОСОБА_7 вказані грошові кошти повинен був передати директору ПП «Олтрафф» - ОСОБА_2, який в свою чергу згідно укладеного договору поставки від 01.06.2011 року зобов'язаний був поставити в Республіку Польща першу партію пелету з лузги соняшника (біопаливо). Від ОСОБА_7 їхнє підприємство отримало підтвердження про те, що на рахунок ОСОБА_2 перераховано 14 550 євро, а 7 500 євро передано останньому нарочно на вимогу для організації та плати за транспорт, що стверджувалось електронною розпискою ОСОБА_2 Решту суми їхнє підприємство повинно було перерахувати за замовлення вказаної партії товару після того, коли потяг з даним товаром буде знаходитись на кордоні між Республікою Польща та Україною. Проте, ОСОБА_2 протягом червня та липня 2011 року жодних поставок пеллету з лузги соняшника, не виконав, мотивуючи це тим, що не може знайти вагонів для перевезення такої кількості пеллету з лузги соняшника. 31.08.2011 року керівництво їхнього підприємства зрозумівши, що ОСОБА_2 не збирається виконувати своїх зобов'язань згідно укладеного договору, відрядило його на територію України для залагодження даного питання. Піл час зустрічі він повідомив ОСОБА_2, що їхнє підприємство буде звертатись до суду, щоб забезпечити виконання покладених на ПП «Олтрафф» зобов'язань. Тоді ОСОБА_2 запропонував йому та ОСОБА_7 поїхати в м. Збараж щоб показати підприємство, яке виробляє пеллет з лузги соняшника і готує відповідну партію товару для їхнього підприємства. На даному підприємстві ОСОБА_2 показав йому вагони, які там знаходились з деревиною і пояснив, що коли від'їдуть дані вагони, то під'їдуть вагони, які загрузять пеллетом з лузги соняшника. Побачивши виробництво даного товару, склад з даною продукцією, колії по яких можуть під'їжджати вагони, він переконався в достовірності пояснень ОСОБА_2 і вони домовились, що ОСОБА_2 протягом тижня залагодить питання з транспортом і поставить товар в Республіку Польща. Проте через тиждень ОСОБА_2 так і не поставив даного товару та не виконав їхньої домовленості. 23.10.2011 року він знову приїхав ще раз на територію України в м. Тернопіль та зустрівся з ОСОБА_7 та ОСОБА_2,який повідомив, що не зміг залагодити питання з транспортом та сказав, що буде постачати пеллет з лузги соняшника автомобільним транспортом. Однак, вказаних обіцянок ОСОБА_2 не виконав, а тому середині листопада 2011 року ОСОБА_7 звернувся до їхнього Голови Правління з проханням дати довіреність на представлення інтересів їхнього підприємства на території України з метою відшкодування завданої шкоди. Свій цивільний позов підтримує повністю, просить стягнути з підсудного ОСОБА_2 233 200 гривень завданої матеріальної шкоди та вважає, що йому слід обрати покарання у відповідності до вимог закону;

(т.1 а.с.153-156);

-оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_17 підтверджується, що він співпрацював із ОСОБА_15, якому допомагав у пошуках клієнтів для реалізації джинсів. В лютому 2012 року, перебуваючи у м. Тернопіль, він розповів про це своєму знайомому підсудному ОСОБА_2, який зацікавився пропозицією і розмовляв із ОСОБА_15, з яким в подальшому уклав договір про повну матеріальну відповідальність та отримав партію джинсів під реалізацію. Про те яким чином ОСОБА_2 збирався їх реалізовувати та чи виконав свої зобов»язання перед ОСОБА_15 йому невідомо

(т.1 а.с. 274-276);

-оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_18 підтверджується, що в квітні 2012 року до нього звернувся підсудний ОСОБА_2 з проханням позичити грошові кошти в сумі 500 доларів США та залишив у заставу джинси у кількості 37 пар. В обумовлений строк підсудний ОСОБА_2 грошові кошти йому не повернув та повідомив, що він може реалізувати залишені в заставу джинси, що він і зробив, в подальшому ОСОБА_2 передав йому ще 12 пар джинсів, які були вилучені працівниками міліції

(т.1 а.с.281-283);

-заявою потерпілого ОСОБА_3 від 20.06.2012 року підтверджується, що він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_2, який 11.08.2011 року шляхом обману заволодів належними йому грошовими коштами в сумі 10 000 грн.

(т.1 а.с. 208);

-протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 від 09.07.2012 року підтверджується, що в ході проведення очної ставки потерпілий ОСОБА_3 підтвердив свої показання та вказав, що підсудний ОСОБА_2 11.08.2011 року під приводом відкриття віз для поїздки членів його сім»ї в Республіку Греція 11.08.2011 року шляхом обману заволодів належними йому грошовими коштами в сумі 390 Євро та 6000 грн. Підсудний ОСОБА_19 дані покази повністю підтримав

(т.1а.с.219-221);

-заявою потерпілого ОСОБА_5 від 11.06.2012 року підтверджується, що він просить притягнути до відповідальності підсудного ОСОБА_2, який в березні 2012 року під приводом реалізації партії джинсів, шляхом обману, заволодів належним йому майном вартістю 116725 грн.

(т.1а.с.234);

-розпискою підсудного ОСОБА_2 від 13.04.2012 року підтверджується, що він отримав товар (джинси) на суму 116 725 грн. і зобов'язується повернути кошти або товар в строк до 20.04.2012 року

(т.1 а.с. 238);

-договором поставки (без номера) від 01.03.2012 року між СП ФО ОСОБА_5 та ПП «Олтрафф» в особі директора підсудного ОСОБА_2 підтверджується, що СП ФО ОСОБА_5 зобов»язується поставити продукцію окремими партіями в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджено сторонами, а ПП «Олтрафф» зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його на умовах, встановлених договором.

(т.1 а.с.241-242);

-видатковою накладною № 1-0000017 від 20.03.2012 року підтверджується, що ПП «Олтрафф» в особі директора ОСОБА_2 отримало від ПП ОСОБА_5 партію джинсів в асортименті на загальну суму 116 725 гривень

(т.1а.с.245-247);

-явкою з повинною підсудного ОСОБА_2 підтверджується, що останній добровільно зізнався в тому, що 20.03.2012 року шляхом обману заволодів майном ПП ОСОБА_5, а саме джинсами в кількості 660 штук, загальною вартістю 116725 гривень, що підтверджується обставинами справи-відсутність будь-якого бухгалтерського обліку з приводу оприходування і постановки на облік матеріальних цінностей у підприємстві, передачу їх на реалізацію підприємцям, продавцям, магазинам, розрахунків про повернення коштів та зібраними і оціненими в судовому засіданні доказами

(т.1 а.с.251);

-протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_5 від 09.07.2012 року підтверджується, що в ході проведення очної ставки потерпілий ОСОБА_5 підтвердив свої показання та вказав, що підсудний ОСОБА_2 20 березня 2012 шляхом обману заволодів належним йому майном-партією джинсів отриманих під реалізацію згідно договору від 01.03.2012 року на загальну суму 116725 гривень. Підсудний ОСОБА_19 дані покази повністю підтримав

(т.1 а.с. 284-286);

-протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_15 від 09.07.2014 року підтверджується, що в ході проведення очної ставки свідок ОСОБА_15 підтвердив свої показання та вказав, що підсудний ОСОБА_2 20.03.2012 року шляхом обману заволодів майном ПП ОСОБА_5 -партією джинсів отриманих під реалізацію згідно договору від 01.03.2012 року на загальну суму 116725 гривень. Підсудний ОСОБА_2 дані покази підтримав повністю

(т.1 а.с. 287-289);

-заявою ОСОБА_7 від 18.06.2012 року підтверджується, що останній просить притягнути до відповідальності директора ПП «Олтрафф» ОСОБА_2, який шляхом шахрайства в червні 2011 року заволодів грошовими коштами спільного малого підприємства «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» (Республіка Польща) в сумі 22000 євро

(т.1 а.с. 87);

-явкою з повинною підсудного ОСОБА_2 від 18.06.2012 року підтверджується, що останній добровільно зізнався в тому, що будучи директором ПП «Олтрафф» 01.06. 2011 року уклав зі спільним малим підприємством «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» (Республіка Польща) договір поставки пеллету з лузги соняшника (біопаливо) та шляхом обману заволодів грошовими коштами даного підприємства на загальну суму 14 550 євро, що підтверджується обставинами справи, відсутністю будь-яких документів про виконання цивільно-правових зобов»язань та використання коштів для забезпечення виконання договору, ліцензії щодо поставки продукції за кордон, не зареєстрований як суб»єкт зовнішньо-економічної діяльності, тощо та зібраними і оціненими в судовому засіданні доказами

(т.1 а.с.98);

-постановою прокуратури Тернопільської області від 18.11.2014 року підтверджується, що явки з повинною підсудного ОСОБА_2 на досудовому слідстві є добровільними, дані ним без застосування фізичного насильства, спонукання підсудного ОСОБА_2 до дачі неправдивих показань, а також підтверджуються його первинними поясненнями на досудовому слідстві щодо вчинення шахрайських дій відносно потерпілого ОСОБА_5

(т.3 а.с.62-63);

-замовленням № 2011/06/002 від 03.06.2011 року підтверджується, що ПП «Олтрафф» в особі директора ОСОБА_2 зобов'язується поставити в Республіку Польща 500 тонн пеллету з лузги соняшника в червні 2011 року, вартістю 44 000 євро

(т.1 а.с. 107-109);

-договором поставки від 01.06.2011 року укладеним між ПП «Олтрафф» в особі директора ОСОБА_2 та спільним малим підприємством «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» (Республіка Польща), підтверджується що постачальник (ПП «Олтрафф») зобов'язується поставити товар - пеллет, а покупець (спільне мале підприємство «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.») зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором

(т.1 а.с. 109-113);

-протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_10, підтверджується, що останній підтвердив свої показання, та вказав про те, що підсудний ОСОБА_2 попросив його допомоги у створенні ПП Олтрафф, після чого уклав договір поставки з СМП «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» згідно якого повинен був поставляти пеллет з лузги соняшника з лузги соняшника, а вказане польське підприємство як завдаток повинно було перерахувати на його рахунок 22 000 Євро. Коли польське підприємство виконало свої зобов'язання, то ОСОБА_2 своїх не виконав і не поставив в Республіку Польща вказаний товар

(т.1 а.с.197-199);

-протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_7, підтверджується, що останній підтвердив свої показання та вказав, що підсудний ОСОБА_2 шляхом обману заволодів грошовими коштами СМП «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» в сумі 22000 Євро

(т.1 а.с. 194-196);

-актом податкової перевірки № 3210/22-50/37418026 від 30.08.2012 року, підтверджується, що в ході проведеної перевірки встановлено, що ПП «Олтрафф» за період діяльності бухгалтерського обліку не вело, бухгалтерських та інших документів не зберігало, податкові декларації з податку на прибуток підприємства ПП «Олтрафф» не подавало, а також, що грошові кошти в сумі 14 550 євро були перераховані на рахунок ПП «Олтрафф», які в подальшому зняв підсудний ОСОБА_2 та використав на власні потреби

(т.1 а.с. 130-139).

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, які слід кваліфікувати:

за ч.1 ст.190 КК України- заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство);

за ч.2 ст. 190 КК України- заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно.

Дії підсудного ОСОБА_2 в частині заволодіння грошовими коштами СМП «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» органом досудового слідства кваліфіковано за ч.3 ст. 190 КК України- заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно, у великих розмірах.

Дослідивши та оцінивши в судовому засіданні докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що в ході судового розгляду знайшов своє підтвердження факт заволодіння підсудним ОСОБА_2 шляхом обману грошовими коштами СМП «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» в сумі 14 550 євро, що згідно курсу НБУ становило 154 230 гривень, а тому в цій частині кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч.3 ст. 190 КК України- заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно, у великих розмірах.

Разом з тим, органами досудового слідства не представлено і в ході судового розгляду не здобуто доказів, що підтверджують факт заволодіння підсудним ОСОБА_2 грошовими коштами СМП «POLSSAJ Sukiennik і Wspolnicy Sp.j.» в сумі 7 500 Євро, а тому суд вважає, що даний епізод із обвинувачення в цій частині слід виключити.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, та вважає, що йому слід обрати покарання в межах санкції відповідних частин статті обвинувачення, у виді позбавлення волі.

Із врахуванням того, що підсудний ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, частково визнав свою вину, написав явки з повинною, завдана шкода частково відшкодована, думку потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, які претензій матеріального та морального характеру не мають, просять суворо не карати, потерпілого ОСОБА_12, який просить обрати покарання у відповідності до закону, його молодий вік та сімейний стан, на утриманні батько-інвалід 2-ї групи, мати-інвалід 3-ї групи, сестра-інвалід 1-ї групи з дитинства та стан здоров»я, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України і звільнити підсудного ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення підсудного, попередження вчинення ним нових злочинів.

По справі потерпілими заявлено цивільні позови: ОСОБА_16 про відшкодування 52 509 гривень матеріальної шкоди та 25 000 гривень моральної шкоди, ОСОБА_3 про відшкодування 10 000 матеріальної шкоди, які слід залишити без розгляду у зв»язку із повним відшкодуванням. Потерпілим ОСОБА_12 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 233 200 гривень, який слід задовольнити частково та стягнути на його користь з підсудного ОСОБА_2 154 230 гривень завданої матеріальної шкоди.

Речові докази по справі: водний велосипед в розібраному стані, який зберігається в камері зберігання речових доказів СУ УМВСУ в Тернопільській області -звернути в рахунок відшкодування матеріальної шкоди по цивільному позову ОСОБА_12;

-свідоцтво про державну реєстрацію та статут ПП «Олтрафф»-зберігати в матеріалах кримінальної справи;

-джинси в кількості 12 штук, здані на зберігання в камеру зберігання речових доказів СУ УМВСУ в Тернопільській області-повернути законному володільцю потерпілому ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, п.11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України і призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.190 КК України- 1(один) рік обмеження волі;

-за ч.2 ст.190 КК України-2(два) роки 6(шість) місяців обмеження волі;

-за ч.3 ст.190 КК України-3(три) роки 6(шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно підсудному ОСОБА_2 визначити покарання у виді 3 (трьох) років 6(шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1(один) рік 6(шість) місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_2 покласти такі обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_20 частково. Стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь потерпілого ОСОБА_12 154 230 гривень матеріальної шкоди.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_3-залишити без розгляду у зв»язку із повним відшкодуванням.

Речові докази по справі: водний велосипед в розібраному стані, який зберігається в камері зберігання речових доказів СУ УМВСУ в Тернопільській області -звернути в рахунок відшкодування матеріальної шкоди по цивільному позову ОСОБА_12;

-свідоцтво про державну реєстрацію та статут ПП «Олтрафф»-зберігати в матеріалах кримінальної справи;

-джинси в кількості 12 штук, здані на зберігання в камеру зберігання речових доказів СУ УМВСУ в Тернопільській області-повернути законному володільцю потерпілому ОСОБА_5

Апеляція на вирок може бути подана протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий :