Ухвала суду № 53888359, 24.11.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/8100/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шершак М. І.Номер провадження 22-ц/788/2137/15 Суддя-доповідач - Околот Г. М. Категорія - 29

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Околота Г. М.,

суддів - Хвостика С. Г. , Собини О. І. ,

при секретарі судового засідання - Чуприні В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Зарічного районного суду Сумської області від 19 жовтня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження з виконання рішення апеляційного суду Сумської області від 05 березня 2015 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, зазначивши, що 04 лютого 2015 року Зарічним районним судом м.Суми було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 146250 грн. боргу за розпискою, 17550 грн. інфляційних збитків, 3618,18 грн. - 3% річних, 1674,00 грн. судових витрат.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 05 березня 2015 року, рішення Зарічного районного суду м.Суми було скасовано в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 інфляційних збитків та 3% річних та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог, та змінено в частині стягнення судових витрат, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1462,50 грн. судових витрат. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

10 вересня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги, на підставі якого Первісний кредитор відступив Новому кредитору своє право вимоги грошових зобов'язань з ОСОБА_5 за розпискою. (а.с.81)

Тому заявник просив замінити стягувача ОСОБА_6 у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення апеляційного суду Сумської області від 05.03.2015 року на ОСОБА_7 у зв'язку з переходом до нього права кредитора відповідно до договору від 10.09.2015 року. (а.с.77-78)

Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 19 жовтня 2015 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження (а.с.105).

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою його заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити. В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував передбачене ст.516 ЦК України право кредитора на відступлення права вимоги. Вважає необґрунтованим висновок суду про те, що укладений між ним та ОСОБА_4 договір про відступлення права вимоги суперечить ст.ст.8, 17 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ці норми договірних відносин взагалі не регулюють. Вказує, що зазначена у договорі сума визначена рішенням суду, не впливає на його суть і не змінює обсяг грошових зобов'язань боржника.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 04 лютого 2015 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 146250 грн. боргу за розпискою, 17550 грн. інфляційних збитків, 3618,18 грн. - 3% річних, 1674 грн. судових витрат (а.с.40-40),

Рішення апеляційного суду Сумської області від 05 березня 2015 року зазначене рішення суду першої інстанції скасоване в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 інфляційних збитків та 3% річних та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог, та змінено в частині стягнення судових витрат, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1462,50 грн. судових витрат (а.с.65-66).

Постановою державного виконавця ДВС Сумського МУЮ від 24 березня 2015 року відкрите виконавче провадження №47010313 з примусового виконання виконавчого листа №591/8100 від 19 березня 2015 року по стягненню з ОСОБА_5 боргу у сумі 147712 грн. 50 коп. (а.с.79).

10 вересня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ОСОБА_3 прийняв на себе право вимоги, що належить ОСОБА_4, і став кредитором ОСОБА_5, щодо заборгованості у сумі 146250 грн., яка стягнута рішенням апеляційного суду Сумської області від 05 березня 2015 року по справі №591/81014-ц. За цим договором він одержав право вимагати від боржника погашення заборгованості (а.с.81)

В рамках виконавчого провадження ОСОБА_5 станом на 15 жовтня 2015 року було сплачено 48100 грн. (а.с.95-101).

Відмовляючи у задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що умови укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договору про відступлення права вимоги суперечать вимогам ст.ст.8, 17 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в ньому не врахована сума сплачена боржником в рахунок погашення заборгованості перед ОСОБА_4

Однак колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно із статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст.512 ЦК України, ст.378 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він змінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», ст.378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №6-122цс13 від 20 листопада 2013 року і відповідно до статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суддів України.

Проте, суд першої інстанції вказаного не врахував, чим порушив норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, та не правильно застосував норми матеріального права статті 512, 514 ЦК України та частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду постановлена з порушенням вимог матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду - скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 315, 317, 319,325 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Зарічного районного суду Сумської області від 19 жовтня 2015 року про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження - скасувати.

Заяву ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Змінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №591/8100/14-ц, виданого 19 березня 2015 року Зарічним районним судом м.Суми відносно боржника ОСОБА_5 про стягнення боргу за розпискою у розмірі 146250 грн., а саме - стягувача ОСОБА_4 замінити на ОСОБА_3.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -