Ухвала суду № 53887864, 30.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/9671/15

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Станкевича В.А.

суддів - Ступакова О.А.

- Бабій А.П.

при секретарі - Желєзнові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство», Товариства з обмеженою відповідальністю «Медтерм» про визнання недійсним кредитного договору, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2015 року, -

встановила:

ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив визнати недійсним кредитний договір від 20 травня 2008 року № ОД-1/0303/08/403, укладений між КС «Перше кредитне товариство», ОСОБА_3 та ТОВ «Медтерм», а також визнати недійсним договір поруки від 20 травня 2008 року № ОД-1/0303/08/403.

При цьому позивач посилався на те, що між ним, TOB «Медтерм» та КС «Перше кредитне товариство» 20 травня 2008 року було укладено кредитний договір № ОД-1/0303/08/403, відповідно до якого кредитна спілка зобов'язувалася надати позивачу кредит у сумі 9 500 049,28 грн., що еквівалентно 1 900 009,86 доларів США по середньому курсу продажу долара США, що визначається як середнє арифметичне курсів продажу долара США в комерційних банках України, що діє на момент отримання кредиту та дорівнює 5 гривням за 1 долар США. Кредит надається на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позивач зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах, визначених договором.

Позивач зазначав, що вищезазначений кредитний договір в силу ст. 215 ЦК України підлягає визнанню його недійсним, оскільки його зміст суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів». Так, умови укладеного кредитного договору не містять відомості щодо детального розпису загальної вартості кредиту, як цього вимагає ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а графік повернення кредиту та сплати процентів по договору кредиту, який є його невід'ємною частиною, не відповідає вимогам діючого законодавства України, що є порушенням норм зазначеного Закону, а отже при укладанні цього договору кредиту недодержана така істотна умова, як укладання належного такого графіку.

При укладанні вказаного кредитного договору були порушені також вимоги п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме Кредитною спілкою не надано ОСОБА_3, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладанням кредитного договору.

Позивач зазначав, про несправедливі умови кредитного договору, оскільки проценти значно більше, ніж сам кредит, про що позивач дізнався лише після звернення КС «Перше кредитне товариство» в листопаді 2014 року до суду з позовом, в якому вимагало сплатити позивачем 208 896 555.97 грн. за користування кредитом.

Відповідно до вступної частини кредитного договору від 20 травня 2008 року № ОД-1/0303/08/403, цей договір укладений членом Кредитної спілки. Однак, позивач ніколи не був членом Кредитної спілки «Перше кредитне товариство», в зв'язку з чим не мав права отримувати кредит. Позивач зазначав, що він про це не знав, оскільки йому цього ніхто не роз'яснив. Таким чином, кредитний договір був укладений з особою, яка не мала права на його укладання.

Крім того, кредитний договір було підписано трьома особами. Цей договір від імені поручителя підписав директор TOB «Медтерм». У зв'язку з чим договір поруки зачіпає інтересів позивача та на його думку в силу ч. 2 ст. 548 та ч. 4 ст. 559 ЦК України також підлягає визнанню його недійсним.

У зв'язку з вищезазначеним позивач був вимушений звернутися до суду з позовом для захисту своїх прав.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його -задовольнити.

Представники відповідача - Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» у судовому засіданні позов не визнали, зазначили, що твердження позивача є безпідставними, оскільки при укладанні Кредитного договору від 20.05.2008 р. № ОД-1/0303/08/403 були дотримані вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», позивачу була надана вся необхідна інформація, що підтверджується проставленим ним особисто підписом у відповідній заяві від 20.05.2008 р.. Представники зазначали, що спірний кредитний договір був укладений з урахуванням волевиявлення позивача, оскільки підпис на договорі є доказом того, що сторони погодились з його умовами.

Позивач, ще у 15.05.2006 р. підписав заяву про прийняття його у члени КС «Перше кредитне товариство» та сплатив вступні внески, у зв'язку з чим твердження позивача щодо укладання кредитного договору з особою, яка не мала права на його укладання, є неправдивими.

Представники відповідача наголосили на тому, що позивач має заборгованість за спірним кредитним договором, яку рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27.04.2015 р. по справі №523/19182/14-ц вирішено стягнути, у зв'язку з чим позивач всіляко намагається уникнути зобов'язання по погашенню заборгованості.

Враховуючи зазначене представники відповідача просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство». Товариства з обмеженою відповідальністю «Медтерм» про визнання недійсним кредитного договору - відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким визнати недійсним кредитний договір від 20 травня 2008 року № ОД-1/0303/08/403, укладений між КС «Перше кредитне товариство», ОСОБА_3 та ТОВ «Медтерм».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 20 травня 2008 року між Кредитною спілкою «Перше кредитне товариство» (далі - Кредитодавець), з однієї сторони, та членом Кредитної спілки ОСОБА_3 (далі - Позичальник), з другої сторони, та ТОВ «Медтерм», в особі співзасновника ОСОБА_5 (далі - Поручитель поручителем), з третьої сторони, було укладено Кредитний договір № ОД-1/0303/08/403 (далі - Кредитний договір), за умовами якого Кредитодавець зобов'язувався надати Позичальнику кредит в сумі 9 500 049,28 грн., що еквівалентно 1 900 009,86 доларів США по середньому курсу продажу долара США. що визначається як середнє арифметичне курсів продажу долара США в комерційних банках України, що діє на момент отримання кредиту та дорівнює 5 гривням за 1 долар США. Кредит надається на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах, визначених договором.

Відповідач Кредитна спілка «Перше кредитне товариство» свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надав кредитні кошти, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим позивачем.

Частиною 1 статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Кредитний договір був укладений з урахуванням волевиявлення позивача, оскільки підпис на договорі, який він не оспорює, с доказом того, що сторони погодилися з його умовами.

Крім того, підпис особи, яка є співзасновником поручителя ТОВ «Медтерм» - ОСОБА_5, свідчить про згоду на поручительство тих зобов'язань, які зазначені в кредитному договорі.

З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами підписаний повноваженими особами, він містить всі суттєві умови передбачені законом для договорів і які мають істотне значення, а також які були узгодженні сторонами в спірному договорі.

Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно вимогам ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України .

Згідно положенням ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити нормам Цивільного кодексу, актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 627 ЦК України встановлено принцип свободи договору, згідно якому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначеності умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна до договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Крім цього, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, відступити від положень цих актів і врегулювати свої відносини на власний розсуд, і не можуть відступити від положень цих актів, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень цих актів відносин між сторонами.

На момент укладання кредитного договору, ОСОБА_3 заперечень або зауважень не зазначав.

Таким чином, позивач на момент його укладення договору не заперечував свого вільного волевиявлення та своєї вільної згоди щодо всіх умов даного Кредитного договору.

Позивач підтвердив, що з даними обставинами договору ознайомлений та згодний з ними, підписавши кредитний договір.

З матеріалів справи та пояснень в суді апеляційної інстанції вбачається, що позивач погоджується з умовами кредитного договору та додатком № 1, але не згоден з тим, що йому були нараховані проценти після закінчення дії кредитного договору, що не може бути підставою для визнання кредитного договору недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України: належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Ч. 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких даних про те, що сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору в матеріалах справи не має. Не надані вони і суду апеляційної інстанції.

При таких даних суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги переконливими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2015 року по справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство», Товариства з обмеженою відповідальністю «Медтерм» про визнання недійсним кредитного договору - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.А. Станкевич

Судді: А.П. Бабій

О.А. Ступаков