Рішення № 53887828, 19.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6384/15

Головуючий у першій інстанції Аліна С.С.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Колеснікова Г.Я.

при секретарі - Желєзнову В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного акціонерного товариства «СК «Інкомстрах» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 15 квітня 2015 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що 14 серпня 2014 року на перехресті вул. Спиридонівської та Дегтярної в м. Одесі з вини водія ОСОБА_4, який керував автомобілем марки «Кіа», реєстраційний номер НОМЕР_1, мала місце дорожньо-транспортна пригода, в результаті пригоди аварійно пошкоджено керований водієм ОСОБА_5 та належний позивачу транспортний засіб автомобіль марки «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2. Розмір завданих аварійним пошкодженням автомобіля матеріальних збитків рівний 44224,24 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження, надання правової допомоги, направлення відповідачу кореспонденції склали 4620,00 грн., моральної шкоди пошкодженням транспортного засобу завдано в розмірі 50000,00 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_4 на відшкодування матеріальних збитків та витрат всього 48844,50 грн., моральної шкоди 50000,00 грн., витрат на сплату судового збору 488,44 грн. (а.с.4-6).

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав (а.с.82-84).

Відповідачем ПрАТ «СК «Інкомстрах» пояснень, заперечень суду першої інстанції не надано.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «СК «Інкомстрах» на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальних збитків 48844,00 грн., стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 1000,50 грн., стягнуто судовий збір в сумі 488,44 грн. з кожного з відповідачів в рівних частках (а.с.91-93).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просила рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення повністю заявленого вимог.

В ході апеляційного перегляду справу ОСОБА_3 частково відмовилася від апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 листопада 2015 року відмову ОСОБА_3 від апеляційної скарги на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 16 червня 2015 року в частині стягнення на користь ОСОБА_3 з ПрАТ «СК «Інкомстрах» матеріальних збитків прийнято, апеляційне провадження в частині вирішення вимог паро відшкодування матеріальних збитків закрито.

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача ОСОБА_4 моральної шкоди ОСОБА_3 підтримано.

Неправильність рішення суду в частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди апелянт мотивувала невідповідністю висновків суду в цій частині вимог обставинам справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржена, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч.1 ст.23 ЦК України).

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з пошкодженням її майна (п.3 ч.2 ст.23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно, зокрема, від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч.1 ст.1167 ЦК України).

ОСОБА_3 є власником транспортного засобу автомобіля марки «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.58).

Транспортний засіб автомобіль марки «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2, аварійно пошкоджено в результаті дорожньо-транспортної пригоди 14 серпня 2014 року (а.с.8,13-50).

Постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2014 року ОСОБА_4 з підстав порушення п.16.11 Правил дорожнього руху, що потягло зіткнення з автомобілем марки «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2, визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України (а.с.5).

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу власник ОСОБА_3 зазнала втрат немайнового характеру внаслідок душевних страждань та інших негативних явищ, спричинених дорожньо-транспортною пригодою. Шкоди завдано неправомірними діями ОСОБА_4, вина останнього встановлена судовим рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, право ОСОБА_3 на відшкодування завданої пошкодженням рухомого майна моральної шкоди наявне, обов'язок ОСОБА_4 відшкодувати таку шкоду доведений.

Суд першої інстанції з правом позивача на відшкодування моральної шкоди та обов'язком винної особи відшкодувати моральну шкоду визначився правильно та застосував норми матеріального права, що регулюють виниклі правовідносини.

Поряд з цим, висновок суду першої інстанції щодо розміру грошового відшкодування моральної шкоди не відповідає обставинам справи, що згідно п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.

Так, ОСОБА_3 є власником пошкодженого транспортного засобу, в момент дорожньо-транспортної пригоди автомобілем керував її чоловік ОСОБА_5 Подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5 мають малолітню дитину дочку ОСОБА_1, 2004 року

народження, яка є інвалідом дитинства. Пошкодження транспортного засобу призвело до зміни звичайного способу життя сім'ї, необхідності витрачати незаплановані кошти на ремонт автомобіля, користуватися послугами таксі для власних поїздок та поїздок з дитиною-інвалідом в тому числі й до медичних закладів, дитячих установ тощо.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди заявлено в розмірі 50000,00 грн. Присудження судом першої інстанції до відшкодування моральної шкоди 1000,50 грн. не є обґрунтованим, рівно як і присудження до відшкодування моральної шкоди в заявленому розмірі.

Право ОСОБА_3 як власника рухомого майна, яка не була безпосереднім учасником пригоди, на відшкодування моральної шкоди може розглядатися лише з підстав завдання шкоди душевними стражданнями у зв'язку з пошкодженням майна та тими незручностями, що потягло таке пошкодження майна. Посилання на втрачений час на збирання доказів для звернення до суду, рівно як і сам судовий розгляд справи не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Щодо ОСОБА_4 то його доводи про невинуватість в дорожньо-транспортній пригоді не приймаються, оскільки чинною є постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності. Поряд з цим, приймається до уваги завдання шкоди з необережності, а не умисно, матеріальне становища винної особи, а саме той факт, що ОСОБА_4 є пенсіонером за віком, отримує пенсію в розмірі 1359,70 грн., наявність інших доходів не встановлена.

Виходячи з принципу розумності та справедливості, з огляду на обставини справи та наслідки винних дій, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає присудженню моральна шкода в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2015 року в частині вимог про відшкодування моральної шкоди - змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування завданої пошкодженням майна моральної шкоди 5000 грн. 00коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков