Постанова № 53887826, 26.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/761/15

Номер справи місцевого суду: 511/2648/15-п

Головуючий у першій інстанції Панчук А.І.

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., за участю: особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.10.2015 року, -

встановив:

Постановою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.10.2015 року, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень та стягнуто судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Згідно постанови судді районного суду, 28.08.2015 року, о 13 годині 40 хвилин, в м. Липовець Вінницької області на вулиці Г.Майдану, ОСОБА_3 керував скутером «Хонда Діо» в стані алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду відмовився, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР України.

На дану постанову судді районного суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову, та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів.

В мотивах апеляційної скарги апелянт зазначає, що в судовому засіданні районного суду він не був присутній та йому не було повідомлено про дату та час розгляду справи. В скарзі зазначив, що визнав себе винним повністю, послався скрутне матеріальне становище, пов'язане з його хворобою та хворобою його дружина, а тому коштів для сплати штрафу не має.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який в судовому засіданні змінив вимоги своєї апеляційної скарги та заявив, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння та не відмовлявся від проходження медичного огляду, йому не пропонували пройти огляд, а працівники ДАІ ввели його в оману, зазначивши, що складають протокол про керування ним мопедом без документів; вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апелянта; апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно з положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Апеляційний суд вважає, що зазначені вимоги закону при розгляді справи в районному суді не були виконані, внаслідок чого поза увагою судді залишилися обставини, які мали суттєве значення для правильного вирішення даної справи.

З оскаржуваної постанови вбачається, що до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя районного суду дійшов на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 №014737 від 28.08.2015 року (а.с.1).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3, 28.08.2015 року, о 13 годині 40 хвилин, в м. Липовець Вінницької області на вулиці Г.Майдану, керував скутером «Хонда Діо» з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків (а.с.1)

Разом з цим, суд апеляційної інстанції не може погодитись з рішенням судді районного суду, з огляду на те, що поза увагою судді та без належної правової оцінки залишився той факт, що дії працівника ДАІ, який складав протокол відносно ОСОБА_3, не відповідали встановленим законом вимогам.

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відмова ж особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.

Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену спільним Наказом МВС та МОЗ України №400/666 від 09.09.2009 року.

Зокрема п.п. 1.6, 2.1, 2.3, 2.5, 2.6 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція) передбачено, що у разі наявності ознак сп'яніння, передбачених цією Інструкцією, уповноважена особа Державтоінспекції МВС проводить на місці зупинки огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, які мають, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку, які перед проведенням огляду уповноважена на проведення огляду особа надає на вимогу особи, яка підлягає огляду і такий огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, до того ж не можуть бути залучені як свідки працівники міліції, або особи щодо неупередженості яких є сумніви.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, а саме: 1) запах алкоголю з порожнини рота; 2) порушення координації рухів; 3) порушення мови; 4) виражене тремтіння пальців рук; 5) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; 6) поведінка, що не відповідає обстановці.

У відповідності до вимог ст.266 КУпАП та п.п.1.7, 1.9 Інструкції, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.

Таким чином, в даному випадку, інспектор ДАІ, у разі перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння або у разі наявності у нього ознак перебування в такому стані, зобов'язаний був відсторонити останнього від керування транспортним засобом та, у разі відмови на місці пройти тест за допомогою спеціального пристрою, зобов'язаний був вказати про це в протоколі, а далі повинен був забезпечити доставку ОСОБА_3 до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, на встановлення стану сп'яніння, або у разі відмови водія проїхати до медичного закладу, також зазначити про це в протоколі.

Разом з цим, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 №014737 від 28.08.2015 року, інспектором ДПС в протоколі не зазначено, що працівники ДПІ пропонували ОСОБА_3 пройти на місці зупинки огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, які мають свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку (а.с.1).

Таким чином, протоколом про адміністративне правопорушення підтверджується той факт, що працівник ДАІ, всупереч вимогам ст.266, ч.2 ст.2652 КУпАП, взагалі не вказав в протоколі про те, що ОСОБА_3 було на місці запропоновано пройти огляд за допомогою спеціального пристрою (а.с.1).

Вказані обставини підтвердив апеляційному суду ОСОБА_3, який категорично заперечував про те, що йому взагалі пропонувалося працівниками ДАІ на місці його зупинки пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру. Також він заперечував, що при складанні протоколу були присутні свідки. Пояснення ОСОБА_3 об'єктивно підтверджуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалами адміністративної справи.

Крім того, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити зазначені в протоколі обставини, оскільки до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 не додані пояснення свідків, які, як зазначено в протоколі, були присутні при складання вказаного протоколу та підписувалися в ньому, що також є порушенням вимог п.6.1 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України N 77 від 26.02.2009 року, які були допущені працівниками ДАІ при складанні протоколу.

Всі перераховані вище обставини, у своїй сукупності, дають апеляційному суду прийти до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_3, у зазначені в протоколі час та місці, дійсно керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність прийнятого суддею суду першої інстанції рішення про визнання ОСОБА_3 винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне порушення було складено працівником ДАІ в порушення вимог «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» та «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

За таких обставин постанова судді районного суду підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 247, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.10.2015 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень, та стягнуто судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. - скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови негайно вручити ОСОБА_3

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області Р.І. Котелевський