Ухвала суду № 53887803, 11.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6885/15

Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Драгомерецького М.М.,

суддів: Панасенкова В.О.

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Добряк А.О.,

за участю: позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики,-

встановила:

13 серпня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що 05 жовтня 2013 року та 13 червня 2014 року між ним та відповідачем було укладено договори позики на суму 3 800 доларів США та 9 300 доларів США відповідно. На підтвердження укладання договору позики відповідачем ОСОБА_5 було складено письмові розписки про отримання зазначених сум коштів. Порядок та строки повернення, були обумовлені в розписках. Разом із тим, відповідач, у встановлені договором строки кошти не повернув, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідач ОСОБА_5 у останні судові засідання не з'явився про місце та час їх проведення був повідомлений належним чином. В попередніх засіданнях, відповідач вимоги позову визнав частково, а саме визнав борг в сумі 3 800 доларів США, отриманий ним 05 жовтня 2013 року. Наявність боргового зобов'язання в сумі 9 300 доларів США не визнав та зазначив, що кошти він не отримував, а розписку від 12 червня 2014 року він написав під впливом психологічного насилля з боку позивача.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 29 травня 2015 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення було залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати заочне рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги первісного позову, стягнувши з нього на користь позивача борг у сумі 165 060 гривень.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_5 не з'явився, але про розгляд справи він сповіщався належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання ним судової повістки, документів підтверджуючих поважність причини неявки до суду ним надано не було. Тому у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка відповідача до апеляційного суд не перешкоджає подальшому розглядові справи та у його доступі до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного заочного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на них, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції у рішенні послався на ст. 1046 ЦК України, згідно якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншої сторони грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів, та відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на підтвердження укладання договору позики може бути пред'явлено розписку.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що позивач ОСОБА_3 передав відповідачу ОСОБА_5, грошові кошти у розмірі 3 800 доларів США та 9 300 доларів США, про що відповідачем було складено письмові розписки, та гроші за цими розписками ОСОБА_5 не повернув.

Отже розглядаючи справу місцевий суд вірно послався на норми закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами, та обґрунтовано задовольнив позов.

Суд першої інстанції перевірив усі докази, які надав позивач ОСОБА_3 у підтвердження своїх вимог, а відповідач ОСОБА_5 - у підтвердження своїх заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, та правильно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, зробивши вірний висновок про задоволення позовних вимог.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_5 на те, що суд не сприяв вирішенню клопотання відповідача про призначення судової експертизи з приводу написання ним розписки на суму 9 300 доларів США, яку надав позивач у підтвердження своїх доводів на виникнення боргових зобов'язань між сторонами у справі та ті обставини, що ОСОБА_5 виконав цю розписку під психологічним впливом не приймається судовою колегією до уваги, оскільки відповідач не надав доказів ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції, які б спростовували обставини щодо недоведеності позовних вимог ОСОБА_3, оскільки судом було призначено почеркознавчу експертизу, та відповідач не виконав клопотання експерта, за яким повинен був надати вільні зразки свого почерку.

За таких обставин судова колегія вважає що, доводи ОСОБА_5 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з постановленням нового рішення не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

В.О. Панасенков

Р.Д. Громік