Ухвала суду № 53887312, 05.11.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

УКРАЇНА

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

____________

Справа №521/17939/15-ц

Номер провадження №2/521/6722/15

УХВАЛА

5 листопада 2015 року м.Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Маркарова С.В.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, розірвання договорів та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

04.11.2015 року ОСОБА_2 звернулась із вищезазначеною позовною заявою, в якій просить:

- розірвати договори банківського вкладу;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 суму депозитного вкладу та відсотків за договором банківського вкладу в розмірі 34500,00 Доларів США, 44800,00 Євро, 2927,32 Євро.

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позовна заява згідно 4 ст. 119 ЦПК України має відповідати вимогам, встановленим законом.

За ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату позивачем судового збору.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 мінімальної заробітної плати, та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, за немайновою вимогою 487 грн. 20 коп.

Ціна позову визначається відповідно до вимог ст.80 ЦПК України.

ОСОБА_2 в позовній заяві зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно Закону України «Про судовий збір» в редакції від 26.09.2015 року споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, виключені з категорії звільнених від сплати судового збору осіб.

Водночас ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Із прийняттям закону Закону України «Про судовий збір», яким суттєво змінені ставки судового збору та категорії осіб, яким надаються пільги щодо його сплати, зміни в цю статтю за останній час внесені не були.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», визначенні пільг щодо сплати судового збору слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України від 01 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», статтею 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 22 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів».

Значення постанов Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з питань застосування законодавства полягає в тому, що вони здатні компенсувати відставання норм права від розвитку суспільних відносин, усувати певні неясності чи суперечності законодавства, а також відігравати роль своєрідного барометра для нормо творців в роботі над постійним удосконаленням чинного законодавства.

Водночас, при вирішені питання щодо сплати судового збору суд виходить з того, що саме Закон України «Про судовий збір» на час подання позовної заяви ОСОБА_2 є спеціальним нормативно правовим актом, що регулює сплату судового збору та звільнення від сплати судового збору, містить вичерпний перелік пільг щодо сплати останнього.

Крім того, Закон України «Про судовий збір» прийнятий в часі пізніше порівняно з нормою ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», яка була прийнята для вдосконалення чинного законодавства станом до вересня 2015 року у певних суспільних реаліях.

При таких обставинах, суд керується саме Законом України «Про судовий збір», який не передбачає пільг щодо сплати судового збору за подання до суду позовів відносно споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Окрім того, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивач у позовній заяві має послатися на докази, які підтверджують кожну обставину справи.

Вищевказані вимоги закону ОСОБА_2 при поданні позовної заяви не виконані.

При таких обставинах, подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, залишає заяву без руху та надає позивачеві строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 119,121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про розірвання договорів та стягнення коштів - залишити без руху.

Надати позивачеві строк пять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків заяви, а саме:

- послатися на детальний розрахунок позовних вимог майнового характеру

- сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру до розміру 1% від ціни позову, але не менше 0,4 мінімальної заробітної плати, та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати

- сплатити судовий збір по вимозі немайнового характеру у розмірі 487 грн. 20 коп.

Розяснити позивачеві, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя С.В. Маркарова