Рішення № 53887273, 26.11.2015, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/5033/15-ц

Провадження № 2/505/2233/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.2015 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

повна назва суду

в складі: головуючого -судді Драгомерецької К. П судді_____________

судді ________

при секретаріМарченко Н.Б.

та адвоката (ів)

представника громадськості

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Котовськ Одеської області

цивільну справу за позовом ПРАВОСЛАВНОЇ ПАРАФІЇ СВЯТО-ДМИТРІВСЬКОЇ

(СОЛУНСЬКОГО) ЦЕРКВИ до

ОСОБА_1

Про визнання дій неправомірними

ВСТАНОВИВ:

До Котовського міськрайонного суду Одеської області звернулася ОСОБА_2 в інтересах православної парафії Свято-Дмитрівської (Солунського) церкви с. Коси Котовського р-ну Одеської області до ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними.

В своїй позовній заяві вказала, що у зв'язку із необхідністю побудови на території Косівської сільської ради церкви, православна парафія Свято-Дмитрівської (Солунського) церкви 10.06.2015 року придбала у ОСОБА_1 нежитлову будівлю в АДРЕСА_1 та передали відповідачу 60000 гривень за продаж нерухомості, про що відповідач написала розписку та пообіцяла офортими договір нотаріально. Проте своїх зобов'язань не виконує, що позбавляє позивача належним чином оформити своє право власності на вказане приміщення з метою подальшої переобладнання його під церкву.

З огляду на вищенаведене позивач просить суд визнати дії відповідача, щодо ухилення від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними, визнати договір купівлі-продажу даної нерухомості, який відбувся між відповідачем ОСОБА_1 та СТ «Мрія» 19.07.2010 р., визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1, визнати договір купівлі-продажу спірної нерухомості, який мав місце 10.06.2015 року між православною парафіє Свято-Дмитрівської (Солунського) церкви с. Коси та ОСОБА_1 дійсним та визнати за православною парафіє Свято-Дмитрівської (Солунського) церкви с. Коси право власності на дану будівлю.

В судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задоволити з мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідач, в судове засідання не з'явився, надала суду письмову заяву в якій просить справу розглянути в його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо це не суперечить закону або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

На підставі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

За таких умов, договір купівлі-продажу житлового будинку потребує обов'язкового нотаріального посвідчення та з 01.01.2013 року не потребує обов'язкової державної реєстрації відповідно до приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Тобто, внаслідок недотримання сторонами договору купівлі-продажу нерухомого майна вимог лише щодо його нотаріального посвідчення, такий договір може вважатися укладеним в силу норм ч. 3 ст. 640 ЦК України.

В свою чергу правила ч. 2 ст. 220 ЦК України вказують, що передбачена можливість визнання договору дійсним у разі, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, не поширюються на правочини, які згідно закону для їх дійсності потребують обов'язкового нотаріального посвідчення та державної реєстрації, так як момент його укладення пов'язується законодавцем саме з державною реєстрацією.

Відповідно до п. 13 Постанови ПВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9 при розгляді таких справ суди повинні з'ясувати чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухиляється від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 10.03.2010 року Спроживчому Товариству «Мрія» належить нежитлова будівля загальною площею 165,9 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1.

Згідно протоколу № 2 від 16.07.2010 року проведення аукціону з продажу основних засобів Споживчого Товариства «Мрія» та договору продажу основних засобів, укладеного 19.07.2010 року між Котовським Споживчим Товариством «Мрія» та ОСОБА_1, останній придбав у власність магазин «Промтовари», магазин «Продтовари» та магазин «Хозтовари», загальною площею 165,9 кв.м. та розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Згідно вимоги від 15.07.2015 року, наявної в матеріалах справи, представник позивача ОСОБА_2 зверталася до відповідача ОСОБА_1 з проханням з'явитися до нотаріальної контори для посвідчення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1. Однак жодної відповіді від відповідача не надійшло, до нотаріальної контори останній не з'явився.

Приватний нотаріус Котовського міського нотаріального округу ОСОБА_3 своєю відповіддю № 51/01-16 від 04.08.2015 року відмовила православній парафії Свято-Дмитрівської (Солунського) в нотаріальному посвідчені договору придбання нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку із неналежним оформленням свого права власності на дану нерухомість ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про впізнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зазначене вказує на те, що позивач скористався своїм правом власності у відповідності з вимогами чинного законодавства.

З'ясувавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 10.03.2010 року власником нежитлової будівлі загальною площею 165,9 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 є Спроживче Товариство «Мрія».

На підставі договору продажу основних засобів, укладеного 19.07.2010 року між Котовським Споживчим Товариством «Мрія» та ОСОБА_1, останній придбав у власність дану будівлю.

Ч.1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Розпискою від 10.06.2015 року ОСОБА_1, наявною в матеріалах справи, підтверджується факт сплати позивачем коштів за договором купівлі-продажу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 48 ЗУ Про власність, ст.ст. 220, 317, 328, 334, 655 ЦК України, ст.ст. 3, 107, 118, 119, 130,174, 212,213 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії відповідача, ОСОБА_1 щодо ухилення від оформлення права власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яке він набув на підставі договору купівлі-продажу укладеного між ним та Споживчим товариством «Мрія» 19.07.2010 р.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений 19.07.2010 року між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Мрія».

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на нежитлову будівлю загальною площею 165,9 кв.м., основна площа 162,4 кв.м. позначену на плані: літ. «А» - магазин; літ. «В» - господарча будівля; літ. «а» - погріб під частиною будівлі; 1 - огорожа; І - вимощення, розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений 10.06.2015 року між Православною парафією Свято-Дмитрівської (Солунського) церкви с. Коси та ОСОБА_1.

Визнати за Православною парафією Свято-Дмитрівської (Солунського) церкви с. Коси право власності на нежитлову будівлю загальною площею 165,9 кв.м., основна площа 162,4 кв.м. позначену на плані: літ. «А» - магазин; літ. «В» - господарча будівля; літ. «а» - погріб під частиною будівлі; 1 - огорожа; І - вимощення, розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайсуд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя К.П. Драгомерецька