Ухвала суду № 53883842, 25.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

25.11.2015 р.Справа № 629/4236/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Перцової Т.С., Спаскіна О.А.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2015р. по справі № 629/4236/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача при нарахуванні йому пенсійних виплат згідно довідок № С-187, № С-185 від 01.09.2010 року, а також застосування російського рубля в нарахуванні пенсії з 01.12.1992 року;

- зобов'язати відповідача здійснити нарахування пенсійних виплат з врахуванням довідок № С-185, №С-187 з 27.12.2009 року, застосування російського рубля при перерахуванні пенсії з 12.11.1992 року, надати розрахунок доплати, яку УПФУ виплатило в травні 1993 року.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 жовтня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, позивач просить ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 жовтня 2015 року і зобов'язати суд першої інстанції відкрити провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує, що у провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області дійсно знаходяться справи за його позовами до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, однак в межах справ, які перебувають у провадженні суду, зовсім інший предмет оскарження та підстави звернення до суду.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з приписів п.5 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України та дійшов висновку про наявність підстав для повернення адміністративного позову позивачеві, оскільки ОСОБА_1 двічі звертався до суду з аналогічними адміністративними позовами про визнання дій Управління Пенсійного фонду України неправомірними щодо перерахунку пенсії з 27.12.2009 року, але справи до теперішнього часу не розглянуті.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх передчасними, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло питань, які з'ясовує суддя, отримавши позовну заяву.

За правилами частини 2 цієї статті суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Пунктом п'ятим частини третьої статті 108 КАС України встановлено перелік підстав для повернення позовної заяви, зокрема позовна заява повертається, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З аналізу вказаної статті слідує, що повернути позовну заяву можливо лише за певних умов та ознак у їх сукупності, які законодавець визначив як імперативні: у провадженні цього або іншого адміністративного суду є така ж адміністративна справа; спір у справі повинен бути між тими самими сторонами; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом; спір у справі повинен бути заявлений з тих самих підстав.

Відсутність хоча б однієї з названих ознак виключає можливість повернення позовної заяви.

Як свідчать матеріали справи, підставою для повернення ОСОБА_1 позовної заяви слугував лист голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 жовтня 2015 року за вих. № 8907 в якому зазначено, що 02.09.2015 року в провадження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Помазан В.А. після скасування судового рішення апеляційним судом Харківської області, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФ України в Лозівському районі Харківської області про визнання дій органу державної влади неправомірними та зобов'язання вчинити дії. До теперішнього часу справа не розглянута. 09.10.2015 року в провадження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Попова Олександра Григоровича надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФ України в Лозівському районі Харківської області про визнання дій неправомірними. До теперішнього часу справа не розглянута.

Однак, з вказаного листа не вбачається, що в провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебувають тотожні справи за позовом ОСОБА_1 про той самий предмет і з тих самих підстав. При цьому, матеріали даної адміністративної справи не містять ані копій позовних заяв ОСОБА_1 до УПФ України в Лозівському районі Харківської області, ані копій ухвал про відкриття провадження у аналогічних справах за позовом ОСОБА_1

Таким чином, судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали, передчасно, без достовірно встановлених фактів, зроблено висновок про те, що в провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області на час надходження позовної зави ОСОБА_1 перебували тотожні справи, а тому у суду не було правових підстав для повернення позову на підставі пункту 5 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

За п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, внаслідок передчасного висновку про наявність підстав для повернення позову, а тому ухвала Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 жовтня 2015 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2015р. по справі № 629/4236/15-а - скасувати.

Справу № 629/4236/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії направити до Лозівського міськрайонного суду Харківської області на розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Перцова Т.С. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2015 р.