Ухвала суду № 53880945, 17.11.2015, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/2353/15-ц

Провадження№ 2/266/959/15

УХВАЛА

17.11.2015 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді Курбановой Н.М.

при секретарі Жирковой М.В.

розглянувши у попередньому судовому засідання в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які також діють в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселеннята зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1», ОСОБА_2 про визнання недійсним іпотечного договору, суд,

треті особи: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради, виконавчий комітет Маріупольської міської ради,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «ПУМБ» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які також діють в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ПАТ «ПУМБ», ОСОБА_2 про визнання недійсним іпотечного договору.

Зазначені вище позови обўєднані в одне провадження ухвалою суду від 24.09.2015 року.

Представник позивача ПАТ «ПУМБ», ОСОБА_5, надав клопотання про проведення даного судового засідання без його участі та просив накласти арешт на житловий будинок з жилою мансардою з усіма надвірними спорудами та побудовами за № 62 «В» по вулиці Великій Морській у м.Маріуполі, Донецької області, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності та накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,0480га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за №62 «В» по вулиці Великій Морській у м.Маріуполі, Донецької області, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, посилаючись на вимоги ч.5ст. 1057-1 ЦК України. Крім того, просив долучити до матеріалі справи копію заяви ОСОБА_2 від 10.05.2006 р., в якій він повідомляє банк про відсутність у домоволодінні зареєстрованих дітей, копію довідки голови комітету самоорганізації населення «Селище Піщане» від 20.02.2006 року про те, що за адресою: вул.В.Морська, б.62В, м.Маріуполь, ніхто не прописаний, копія паспорту верчено І.В., з відміткою на стор.11 про реєстрацію 06.12.2002 року за адресою: бул.Шевченко, б.335 кв.42, м.Маріуполь до 23.09.2008 року, копію домової книги для прописки громадян, які мешкають у буд. 62 В по вул.В.Морська, яку розпочато 07.03.2006 року, мається відмітка про реєстрацію у вказаному домоволодінні малолітньої дитини з 02.12.2008 року, рішення Приморського районного суду м.Маріуполя від 21.05.2013 року.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6, яка діє на підставі договору у попередньому судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання представника позивача про накладення арешту на будинок на підставі ст.1057-1 ЦК України, проти залучення документів не заперечували, зперечували проти залучення рішення суду, бо дані рішення не мають відношення до даного спору, та відповідачка заявила клопотання про виклик свідків у судове засідання, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання представника позивача, підтримав доводи відповідачки ОСОБА_3 та її представника.

Суд, заслухавши думку сторін та їх представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання відповідачки ОСОБА_3 про виклик свідків підлягає задоволенню, а клопотання представника позивача ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, а саме у частині долучення до матеріалів справи документів перелічених у клопотання підлягає задоволенню в іншій частині задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.1057-1 ЦК України визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.

Відповідно дост. 1057-1 ЦК Україниу разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 1ст. 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю. Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт. Арешт на майно підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю. Якщо у зазначений строк зобов'язання повернути кошти не виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно. Арешт на майно, накладений відповідно до частини другої цієї статті, підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом. Визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.

Таким чином, зазначена норма закону передбачає, що суд вирішуючи спір про визнання недійсним кредитного договору і визнаючи його таким, за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Крім того, запроваджені зміни доЦК Українипередбачають право кредитодавця звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно.

Проте всупереч зазначеним вимогам закону представником позивача завчасно та без належного обґрунтування була подана до суду заява про накладення арешту в порядкуст. 1057-1 ЦК України, оскільки судом ще не прийнято рішення по суті та не визнано кредитний договір укладений між сторонами недійсним, тому суд вважає необхідним відмовити представнику відповідача в задоволенні клопотання про накладення арешту в порядкуст. 1057-1 ЦК України.

По справі було проведено попереднє судове засідання, в ході якого перевірено виконання вимог статей 127-130 Цивільного процесуального кодексу України, також зясовано, що позивач не відмовляється від позову, сторони не бажають укласти мирову угоду.

Керуючись статями 130, 156, 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Підготовку справи до судового розгляду вважати закінченою.

Призначити справу до судового розгляду на 24 листопада 2015 року о 16-40 годині в приміщенні Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області.

Клопотання представника позивача ОСОБА_5 задовольнити частково.

Долучити до матеріалів цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які також діють в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселеннята зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1», ОСОБА_2 про визнання недійсним іпотечного договору - копію заяви ОСОБА_2 від 10.05.2006 р., копію довідки голови комітету самоорганізації населення «Селище Піщане» від 20.02.2006 року копію паспорту ОСОБА_3, копію домової книги для прописки громадян, які мешкають у буд. 62 В по вул.В.Морська.

В іншій частині клопотання відмовити.

Клопотання відповідачки ОСОБА_3 задовольнити.

В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Курбанова Н. М.