Рішення № 5388083, 15.04.2009, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 2-54/09

Категорія:56

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2009 року смт. Маневичі

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Токарської І.С.,

при секретарі Абрамчук Н.В.,

з участю:

прокурора Дуднік М.М.,

представника Маневицького районного центру зайнятості Сопронюк О.І.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Маневицького району в інтересах держави Міністерства праці та соціальної політики України в особі Маневицького центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 633 гривень 33 копійок, -

В С Т А Н О В И В :

16 жовтня 2008 року до Маневицького районного суду з позовом в інтересах держави Міністерства праці та соціальної політики України в особі Маневицького центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 723 гривень 67 копійок звернувся Маневицького району, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 26.02.2008 року в Маневицький районний центр зайнятості звернулась жителька с.Четвертня Маневицького району ОСОБА_2 із заявою про призначення та виплату допомоги по безробіттю, у зв”язку з чим Центром зайнятості відповідачу призначено допомогу по безробіттю, яка виплачувалась за період з 26.02.2008 року по 18.07.2008 року. В ході проведеної перевірки з”ясовано, що ОСОБА_2 з 11.04.2008 року по 28.06.2008 року працювала продавцем у приватного підприємця ОСОБА_4 в кіоску в с.Четвертня Маневицького району, за що отримувала заробітну плату, у зв”язку з чим просили стягнути з відповідача отриману нею допомогу по безробіттю та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник прокуратури Дуднік М.М. позов підтримала з підстав, наведених у заяві та зменшила позовні вимоги, просила стягнути із ОСОБА_2 допомогу по безробіттю в сумі 633 гривні 33 копійки.

Представник Маневицького районного центру зайнятості Сопронюк О.І. позов підтримала, просила стягнути із відповідача 633 гривні 33 копійки.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 позов заперечили, мотивуючи тим, що оскільки із відповідачем не укладалися трудовий договір, посадова інструкція, договір про повну матеріальну відповідальність, не сплачувався збір по соціальному страхуванню на випадок безробіття, заробітна плата не виплачувалася, трудова книжка не велася, а тому вона не була в трудових відносинах із підприємцем ОСОБА_4, між ними виникли відносини цивільно правового характеру, згідно яких ОСОБА_2 надавала послуги підприємцю ОСОБА_4

Заслухавши пояснення представника прокуратури ОСОБА_5, представника заінтересованої особи ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані такі, що шукають роботу.

Згідно зі ст. 25 вищезазначеного Закону держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій, виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Відповідно до ст. ст. 31, 36 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов”язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов”язків та зловживання ними, стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 4 ст. 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що 26.02.2008 року ОСОБА_2 звернулася в Маневицький РЦЗ із заявою про призначення та виплату їй допомоги по безробіттю і в цей же день, після ознайомлення ОСОБА_2 із правами та обов”язками безробітного під розписку, їй наказом від 26.02.2008 року №НТ080226 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, яка виплачувалась по 18.07.2008 року.

З пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6, допитаних в судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_6 за усним дорученням ОСОБА_4 допомагав їй у здійсненні підприємницької діяльності, у зв”язку з чим ним було прийнято на роботу продавцями в кіоск в с.Четвертня Маневицького району відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_7

З пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 були одночасно прийняті на роботу продавцями, а саме з 11 квітня 2008 року, що також підтверджується видатковими накладними на товар, виданими ТзОВ „Арго” від 15.04.2008 року та ТзОВ „Волвест” від 25.04.2008 року та підписаними свідком ОСОБА_7 Крім того, з пояснень свідка ОСОБА_7 також встановлено, що вона та ОСОБА_2 працювали продавцями без укла дення трудового договору, так як сама відповідач просила про це підприємця ОСОБА_6, оскільки хотіла крім заробітної плати отримувати також і допомогу по безробіттю, виплата якої ОСОБА_2 Маневицьким РЦЗ підтверджується повідомленням Маневицького відділення КБ „Західінкомбанку” ТзОВ №14 від 29.01.2009 року та не заперечується самим відповідачем.

Згідно уточненого розрахунку допомоги по безробіттю, проведеного Маневицьким РЦЗ, сума нарахованої та виплаченої ОСОБА_2 за період з 11.04.2008 року по 28.06.2008 року становить 633 гривні 33 копійки (а.с.143).

З матеріалів справи вбачається, що постановою прокуратури Маневицького району від 20.11.2008 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у зв”язку із малозначністю, оскільки в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які у встановлений законом строк трудові відносини з нею не оформили та використовували її найману працю в період з 11.04.2008 року по 26.06.2008 року, виплату заробітної плати не проводили, формально вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України, однак через малозначність не становлять суспільної небезпеки (а.с.76). Актом перевірки додержання законодавства про працю №03-15-18-0062 від 01.08.2008 року встановлено порушення підприємцем ОСОБА_4 вимог ст. 21 КЗпП України, оскільки з найманими працівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_7, які працювали на посаді продавців, не були укладені трудові договори, що стало підставою для винесення головним інспектором праці припису за №03-15-18-0062-0058 від 01.08.2008 року (а.с. а.с. 4-5, 81 82). За даними матеріалами, які надійшли від Територіальної державної інспекції праці у Волинській області, Маневицьким районним судом було винесено постанову від 26.08.2008 року, якою ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності ухвалено звільнити за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежитись усним зауваженням, а адміністративну справу провадженням закрити (а.с.83).

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що ОСОБА_2 не було своєчасно проінформовано Маневицький районний центр зайнятості про влаштування на роботу, що впливало на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь Маневицького районного центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю в розмірі 633 гривень 33 копійок, а також судові витрати по справі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 215 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, ч.4 ст. 24 КЗпП України, на підставі ч.1 ст. 2, ст. 25 Закону України „Про зайнятість населення”, ст. ст. 31, 36 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Маневицького районного центру зайнятості Волинської області (р/р 37176974900287 ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, код ЄДРПОУ 21740422, код повернення: 50040400;04 одержувач держбюджет Маневицького району) 633 (шістсот тридцять три) гривні 33 копійки виплаченої допомоги по безробіттю.

Стягнути з ОСОБА_2 30 (тридцять) гривень витрат на інфомаційно технічне забезпечення розгляду справи Маневицьким районним судом Волинської області на користь одержувача: Маневицький район держбюджет 22050000 код 21740422 рахунок 31213259700287 банк ГУДКУ у Волинській області МФО 803014. призначення платежу: за ІТЗ до Маневицького районного суду, а також в доход держави 51 (п”ятдесят одну) гривню судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд Волинської шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Маневицького районного суду І.С. Токарська