Рішення № 53874472, 24.11.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2257/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О. В.

Доповідач Письменний О. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

24.11.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Гайсюка О.В., Дуковського О.Л.,

за участю секретаря - Маніцької В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.04.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

Встановила :

У листопаді 2014 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, яким просив в рахунок погашення кредитної заборгованості позичальника ОСОБА_2 звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання йому права продажу від свого імені будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки, а саме: квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 65,2 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м.

Також просить визначити початкову ціну реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на момент такої реалізації та надати йому, в тому числі, але не обмежуючись:- надання всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу спірної квартири, в якості продавця; -право на отримання дублікату правовстановлюючих документів на неї у відповідних установах, організаціях, підприємствах, незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату на предмет іпотеки (в т.ч. технічний паспорт); - право Банку отримати в органах Державного реєстру прав, нотаріуса Витяг з Державного реєстру речових прав на предмет іпотеки, подавати від імені іпотекодавця в органи Державної реєстрації прав, нотаріусу документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, згідно отриманих дублікатів правовстановлюючих документів та отримувати останні, а також подавати відповідні заяви, документи та отримувати інші документи від імені іпотекодавця, які пов'язанні з оформленням права власності; -право Банку здійснювати будь-які платежі, що стосуються предмету іпотеки, який підлягає зверненню стягненню за цим рішенням.З метою вжиття заходів щодо забезпечення збереження предмета іпотеки, на період до його реалізації, передати його в управління публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відповідно до вимог ст. 34, 39 Закону України "Про іпотеку". Виселити, з квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_2. Заборонити будь-яким особам вчиняти дії щодо реєстрації фізичних осіб в предметі іпотеки- квартирі АДРЕСА_1, до моменту реалізації такого майна від імені публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" , згідно з рішенням суду. Стягнути із відповідачів на його користь понесені судові витрати.

Вказує, що між ним та ОСОБА_2 30 січня 2008 року укладено кредитним договором № 1/KGN12-01-08, відповідно до умов якого позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, строковості та платності видано кредит у розмірі 125000 тис. грн.. зі сплатою 17 % річних, з остаточним поверненням отриманих кредитних ресурсів до 30.01.2023 року.

Зазначає, що для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ним та ОСОБА_2 30.01.2008 року укладено іпотечний договір № 1/KGN12-з, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 214, відповідного до якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1, загальною площею 65,2 кв.м., житловою площею 31,8 кв.м., яку передано іпотекодавцем Банку.

У зв'язку з невиконанням зобов'язання по поверненню кредитних коштів та процентів за користування ними, у ОСОБА_2 станом на 29.10.2014 року виникла заборгованість у розмірі 198099,14 грн., яка складається з: строкової заборгованості по кредиту -90 956,07 грн., простроченої заборгованості по кредиту - 7 023,44 грн., строкової заборгованості по процентам - 1 323,39 грн., простроченої заборгованості по процентам - 23 285,91 грн., пені за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам - 75 510,33 грн.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.04.2015 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В рахунок погашення кредитної заборгованості позичальника ОСОБА_2 перед публічним акціонерним товариством "Банк Фінанси та Кредит" за Кредитним договором № 1/KGN12-01-08 від 30 січня 2008 року, в розмірі 198099,14 грн., у тому числі: строкова заборгованість по кредиту -90 956,07 грн., прострочена заборгованість по кредиту - 7023,44 грн., строкова заборгованість по процентам - 1323,39 грн., прострочена заборгованість по процентам - 23285,91 грн., пеня за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам - 75510,33 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом надання Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" права продажу від свого імені будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки, а саме, квартири АДРЕСА_1, загальною площею 65,2 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м., визначивши початкову ціну реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на момент такої реалізації.

Надано Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит", в тому числі, але не обмежуючись: - надано всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу квартири АДРЕСА_1;-право підпису договору купівлі - продажу, АДРЕСА_1, розташованому на вулиці Попова космонавта у місті Кіровограді, в якості продавця; -право на отримання дублікату правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1, у відповідних установах, організаціях, підприємствах, незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату на предмет іпотеки (в т.ч. технічний паспорт); -право Банку отримати в органах Державного реєстру прав, нотаріуса Витяг з Державного реєстру речових прав на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1; -право Банку на отримання довідки про склад сім'ї або зареєстрованих осіб у житловому приміщенні - квартири АДРЕСА_1; -подавати від імені іпотекодавця в органи Державної реєстрації прав, нотаріусу документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, згідно отриманих дублікатів правовстановлюючих документів та отримувати останні, а також подавати відповідні заяви, документи та отримувати інші документи від імені іпотекодавця, які пов'язанні з оформленням права власності;право Банку здійснювати будь-які платежі, що стосуються предмету іпотеки, який підлягає зверненню стягненню за цим рішенням.

З метою вжиття заходів щодо забезпечення збереження предмета іпотеки, на період до його реалізації, передано його в управління публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відповідно до вимог ст. 34, 39 Закону України "Про іпотеку".

Виселено з АДРЕСА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Заборонено будь-яким особам вчиняти дії щодо реєстрації фізичних осіб в предметі іпотеки- АДРЕСА_1, до моменту реалізації такого майна від імені публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", згідно з рішенням суду.

Вирішено питання про судові витрати.

У квітні 2015 року ОСОБА_2 подав заяву про перегляд заочного рішення, яку ухвалою Кіровоградського районного суду м. Кіровограда залишено без задоволення.

У серпні 2015 року відповідач, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.04.2015 року.

Зазначає, що на момент укладення вказаного договору іпотеки, у спірній квартирі постійно проживали двоє неповнолітніх дітей.

Вказує, що договір іпотеки був укладений без дозволу органу опіки і піклування у зв'язку з чим він є нікчемним.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідачів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах статті 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що позичальником зобов'язання за укладеним кредитним договором не виконувалися у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 198099,14 грн.

Оскільки виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором забезпечене договором поруки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, то позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції у частині виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з наступних підстав.

За змістом частини першої статті 575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом України «Про іпотеку».

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку».

Так, згідно із частинами першою, другою статті 39 цього Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК Української РСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

Частина третя статті 109 ЖК Української РСР регулює порядок виселення громадян.

За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК Української РСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30 січня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» укладено Кредитний договір № 1/KGN12-01-08 від 30 січня 2008 року (а. с. 20-21).

Відповідно до пунктів 2.1, 3.2 Кредитного договору, Банк надав Позичальнику на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 125 000,00 грн. з оплатою по процентній ставці 17 % річних, а Позичальник зобов'язався повністю повернути Кредитні ресурси в строк до 30 січня 2023 року.

Згідно п. 3.1 Кредитного договору видача кредитних ресурсів за цим Договором проводиться на підставі письмової заяви Позичальника, за погодженням з Банком.

На виконання пунктів 2.1 та 3.1 Кредитного договору, 30 січня 2008 року Банком видано Позичальнику 125 000,00 грн. у зв'язку з чим зобов'язання щодо надання кредиту Кредитором виконано в повному обсязі.

На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 30 січня 2008 року між ОСОБА_2 та Банком укладено Іпотечний договір № 1/KGN12-з, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 215/10 (а. с. 30-32).

За іпотечним договором ОСОБА_2 виступив іпотекодавцем за Кредитним договором, за умовами якого він же отримав кредит 125 000,00 грн. та передав в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 65,2 кв.м., з яких житлова площа 37,8 кв.м.

Відповідно до п. 4 Іпотечного договору, предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі правовстановлюючого документа: договору купівлі-продажу від 29.08.2007 pоку за реєстром №2439, посвідченого нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Згідно з пунктом 7.4.3. договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі., коли в момент настання терміну виконання зобов'язання потекодавцем зобов'язання, забезпечене іпотекою за цим договором, вони не будуть виконанні.

ОСОБА_2 свої зобов'язання, передбачені Договором кредиту щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом, не виконує, внаслідок чого сума заборгованості, станом на 29.10.2014 року, становить 198099,14 грн., з них: строкова заборгованість по кредиту -90956,07 грн., прострочена заборгованість по кредиту - 7 023,44 грн., строкова заборгованість по процентам - 1323,39 грн., прострочена заборгованість по процентам - 23285,91 грн., пеня за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам - 75510,33 грн.( а.с. 12-13 ).

У зв'язку з виникненням простроченої заборгованості банк повідомив позичальника та іпотекодавця про наявну заборгованість шляхом направлення листів - вимог про усунення порушень.

Прострочену заборгованість позичальник у добровільному порядку не сплатив, що стало підставою для неодноразового звернення банку до відповідачів із письмовими вимогами про погашення кредитної заборгованості та про звільнення житлового будинку, що є предметом іпотеки.

Однак позичальник не вжив заходів для погашення заборгованості, що змусило позивача звернутися в суд з позовом про звернення стягнення на заставне майно і виселення.

Судом також встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, придбана ОСОБА_2 не за рахунок даного кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Таким чином, ч.2 ст.109 ЖК Української РСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Тому аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі ч.2 ст.39 Закону «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення ст.40 цього закону, так і норма ст.109 ЖК Української РСР.

Отже, за змістом цих норм, особам, які виселяються з жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Установивши у справі, яка переглядається, що в іпотеку передано житловий будинок, який був придбаний не за рахунок отриманих кредитних коштів, суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для виселення мешканців із зазначеного будинку без надання їм іншого постійного житла.

З приводу даних обставин, колегія суддів дотримується правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 року (справа № 6-39цс15).

Оскільки в іпотеку передано житловий будинок, який був придбаний не за рахунок отриманих кредитних коштів, суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для виселення мешканців із зазначеного будинку без надання їм іншого постійного житла, тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов в частині виселення підлягає відхиленню.

Згідно статті 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 ЦК України залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 10.09.2015 року ОСОБА_2 відстрочено сплату судового збору у розмірі 990,49 грн. до розгляду апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення у справі.

Оскільки до ухвалення рішення, судовий збір за подачу апеляційної скарги на заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.04.2015 року не було сплачено, то з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 990, 49 грн.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до пункту 3 частини першої статті 307 ЦПК України, має право змінити рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст.218, 303, 307, ч.3 ст.309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.04.2015 року в частині виселення з квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, про виселення.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 990,49 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: