Рішення № 5387161, 18.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.09 Справа№ 26/142

За позовом: Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м. Львів

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу № 184, м. Львів

про: стягнення 121485,33 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від прокуратури Татарин Ю.Б. помічник прокурора

від позивача Бекерська О.І. юрисконсульт (довіреність № 1 від 09.01.2008 р.)

від відповідача Єрмакова Л.Ф. представник (довіреність № 105 від 04.08.2009 р.), Денькович Є.М. представник (довіреність № 114 від 18.08.2009 р.)

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Прокурор Сихівського району м. Львова в інтересах держави уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м. Львів звернувся до господарського суду з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу № 184, м. Львів про стягнення 121485,33 грн., з яких 119006,07 грн. заборгованість за використану теплову енергію, 2186,78 грн. інфляційні втрати та 292,48 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч своєму обовязку по оплаті послуг за постання теплової енергії в гарячій воді відповідач за період з 01.12.2008 р. по 01.05.2009 р. заборгував позивачеві вказану вище суму.

Ухвалою суду від 09.06.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 14.07.2009 р. Ухвалою суду від 14.07.2009 р. розгляд справи відкладався до 04.08.2009 р. Ухвалою суду від 04.08.2009 р. продовжено строк розгляду спору. В судовому засіданні 04.08.2009 р. оголошувалась перерва до 18.08.2009 р.

Прокурор в судове засідання не зявився.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві, та письмовому поясненні по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання зявився. Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема що двоставковий тариф, за яким обраховано заборгованість за послуги теплопостачання суперечить вимогам чинного законодавства, послуги позивачем надаються не у відповідності до норм зазначених у договорі і у звязку з наведеним частина мешканців припинила оплату за послуги теплопостачання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 2508/А від 05.11.2002 р. (далі по тексту договір), який відповідно до п. 10.4. діє на час вирішення спору. Відповідно до п.п. 4.2.1. та 6.3. договору позивач зобовязувався постачати теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязувався її отримувати і оплачувати за встановленими тарифами на умовах і в терміни, передбачені договором, своєчасно і в повному обсязі, тобто до 25 числа місяця, наступного за звітним. Позивачем свій обовязок по постачанню теплової енергії в гарячій воді виконано повністю, що підтверджується матеріалами справи поданими позивачем, та не спростовано відповідачем.

Відповідачем, всупереч умовам договору за період з 01.12.2008 р. по 01.05.2009 р. не здійснено в повному обсязі оплати за використану теплову енергію на загальну суму 119006,07 грн. Доказів оплати боргу на час вирішення спору відповідачем не подано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового обовязку. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем за несвоєчасне виконання зобовязання правомірно нараховано за період з 25.01.2009 р. по 25.05.2009 р. 292,48 грн. 3% річних та 2186,78 грн. інфляційних втрат.

Судом не береться до уваги посилання відповідача на надання послуг теплопостачання не у відповідності до норм зазначених у договорі, так як вказаний факт не підтверджений належними та допустимими доказами, яким не може бути ксерокопія журналу щодобового обліку, так як дані зазначені в ньому зафіксовано в односторонньому порядку.

Що стосується заперечень відповідача стосовно направомірності обчислення боргу за теплопостачання за двоставковий тарифом, то слід зазначити наступне.

24.11.2006 року Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради «Про двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуги з централізованого опалення і підігріву води»№ 1189 було запроваджено двоставковий тариф на теплову енергію та підігрів гарячої води. Двоставковий тариф складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії.

На даний час нарахування проводяться відповідно до тарифу затвердженого Рішенням Виконавчого комітету № 1433 від 29.12.2008 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 02.09.2008 № 930», який теж передбачає застосування плати за приєднане теплове навантаження.

Згідно визначення, поданого в постанові КМУ від 10 липня 2006 року № 955 Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, тарифи на теплову енергію грошовий вираз витрат з виробництва, транспортування (включаючи витрати з транспортування через мережі, що належать іншим споживачам, до балансового розмежування мереж), постачання 1 Гкал теплової енергії з урахуванням інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно з методиками, розробленими Мінбудом.

У статті 17 Закону України «Про теплопостачання»зазначено, що до повноважень Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі НКРЕ) у сфері теплопостачання належать регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії. Тобто законом чітко визначено випадки в яких застосовуються тарифи, затверджені НКРЕ.

12.10.2005 року НКРЕ було прийнято Постанову № 896 Про затвердження Порядку розрахунку тарифів на „електричну та теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС. Дія Порядку поширюється на суб'єкти господарювання, що мають у власності теплоелектроцентралі (ТЕЦ), теплові електричні станції (ТЕС), атомні електричні станції (АЕС), незалежно від їх відомчої належності та форм власності, які здійснюють або мають намір здійснювати підприємницьку діяльність з комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.

Як зазначає позивач, у структуру ЛМКП «Львівтеплоенерго»входить Теплоелектроцентраль 1 (ТЕЦ 1) якою здійснюється комбіноване виробництво теплової та електричної енергії. Саме тому позивач подавав в НКРЕ розрахунки тарифу на відпуск теплової енергії з ТЕЦ-1. Вказані розрахунки стосувалися виключно виробництва теплової енергії на ТЕЦ 1, та не включали витрати на транспортування та постачання.

Крім ТЕЦ 1 теплову енергію у позивача виробляють також котельні, розрахунок тарифу для яких не підпадає до вимог, викладених в Постанові № 896.

При формуванні тарифу в цілому для позивача враховуються тарифи, затверджені НКРЕ та розрахунки проведені для визначення вартості виробництва теплової енергії по котельнях підприємства та витрат пов'язаних з транспортуванням та постачанням теплової енергії.

Тарифи, які застосовувались при проведенні розрахунку не скасовані, а тому, за вказаний у позовній заяві період заборгованості, правомірно застосовувалися тарифи на теплову енергію, затвердженні Виконавчим комітетом Львівської міської ради.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України „Про теплопостачання”, ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 184, м. Львів, вул. Коломийська, 23 (р/р 2600600012795 в ЛФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 325019, код ЄДРПОУ 20856476) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (р/р 26030301000046 в Західній регіональній філії АКБ „Трансбанк”, МФО 385435, код ЄДРПОУ 05506460) 119 006 грн. 07 коп. основного боргу, 2 186 грн. 78 коп. інфляційних втрат та 292 грн. 48 коп. 3% річних.

3.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 184, м. Львів, вул. Коломийська, 23 (р/р 2600600012795 в ЛФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 325019, код ЄДРПОУ 20856476) в дохід державного бюджету 1 214 грн. 85 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя