Вирок № 53871302, 27.11.2015, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7015/15

№ 1-кп/183/868/15

В И Р О К

іменем України

27 листопада 2015 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Мельника О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Гончарової С.Є.,

прокурора Фоменка Д.О.,

представника потерпілого

та цивільного позивача ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальне провадження № 12015040350002126 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Новомосковськ Дніпропетровської області, українки, громадянки України, працюючої кухарем у Комунальному закладі «Дитячий оздоровчий центр соціальної реабілітації санаторного типу «Перлина Придніпров'я», маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей 2000 та 2008 року народження, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в:

10 березня 2015 року приблизно об 11 годині 00 хвилин до Новомосковського міськрайонного центру зайнятості, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, пл. Перемоги, 8, звернулась ОСОБА_2 із заявою про присвоєння їй статусу безробітної у зв'язку із відсутністю роботи, а отже і заробітку, та інших передбачених законодавством доходів як джерела існування. При написанні заяви про присвоєння статусу безробітного, ОСОБА_2 була ознайомлена зі своїми правами та обов'язками відповідно до присвоєного їй статусу, передбаченими Пам'яткою «Ваші права - Ваші обов'язки», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №351 від 03.11.2010 року. Відповідно до пункту 5 частини 1 розділу 3 Пам'ятки, отриманої під підпис ОСОБА_2, вона повинна своєчасно повідомляти спеціаліста центру зайнятості про всі зміни своїх даних, внесених до персональної картки, а відповідно до пункту 5 частини 2 розділу 3 - відповідно до законодавства України відшкодувати суму виплаченого матеріального забезпечення унаслідок умисного невиконання особою своїх обов'язків та зловживання ними. Після подачі заяви, їй згідно наказу № НТ 150310 від 10 березня 2015 року присвоєно статус безробітного, а згідно наказу №150317 від 17 березня 2015 року призначено допомогу по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

25 вересня 2015 року ОСОБА_2 була знята з обліку як безробітна та на підставі наказу директора Новомосковського міськрайонного центру зайнятості №НТ 150925 від 25 вересня 2015 року їй припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з призначенням виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

В ході проведення звірки даних Новомосковського міськрайонного центру зайнятості з даними Державної податкової служби щодо обґрунтованості призначення та виплати матеріального забезпечення по безробіттю виявлено розбіжності щодо безробітної ОСОБА_2, яка відповідно до даних звірки перебуваючи на обліку в центрі занятості у період з 10 березня 2015 року по 25 вересня 2015 року в статусі безробітної, у період з 05 червня 2015 року по 30 червня 2015 року та з 01 липня 2015 року по 27 липня 2015 року перебувала у трудових відносинах з ПДЗОВ «Дзержинець» ГУМВС України в Дніпропетровській області та отримувала заробітну плату.

Так, 05 червня 2015 року ОСОБА_2 діючи умисно та з корисливих мотивів, маючи умисел на безпідставне заволодіння грошовими коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, якими розпоряджається Новомосковський міськрайонний центр зайнятості, офіційно перебуваючи у статусі безробітної та отримуючи передбачену Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» допомогу по безробіттю, вступила у трудові відносини з ПДЗОВ «Дзержинець» ГУМВС України в Дніпропетровській області та отримувала заробітну плату, не повідомивши належним чином спеціаліста Новомосковського міськрайонного центру зайнятості про зміну свого статусу, як це передбачено ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пунктом 5 частини 1 розділу 3 Пам'ятки «Ваші права - Ваші обов'язки», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №351 від 03.11.2010 року, тобто умисно приховала відомості щодо свого працевлаштування та в період з 05 червня 2015 року по 27 липня 2015 року безпідставно отримувала допомогу на випадок безробіття, таким чином протиправно заволоділа та розпорядилася на власний розсуд грошовими коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 2002 гривні 18 копійок, чим завдала матеріальну шкоду вказаному Фонду на зазначену суму.

В судовому засіданні представником позивача Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Дніпропетровської області був заявлений цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_2 про стягнення з неї безпідставно отриманих коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 2002 гривні 18 копійок.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 відмовилася від дачі показань по суті пред'явленого обвинувачення та повідомила, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винною у пред'явленому їй обвинуваченні. В скоєному щиро кається. Цивільний позов Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Дніпропетровської області визнає у повному обсязі.

Представник потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 цивільний позов підтримав та просив його задовольнити.

В судовому засіданні учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, не оспорювали обставини інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення, тому суд, керуючись ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового процесу проти цього не заперечували. Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції. Судом було роз'яснено учасникам процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні нею кримінального правопорушення встановленою та доведеною, її дії підлягають правовій кваліфікації за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману. Вина обвинуваченої підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, які досліджені судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 50-52 КК України, суд обставин, які обтяжують покарання, визначені ст. 67 КК України не встановив. Обставинами, які пом'якшують покарання, визначені ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.

Також суд враховує те, що ОСОБА_2 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнала повністю, раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується задовільно, працює.

З урахуванням обставин скоєння кримінального правопорушення, його характеру і тяжкості, даних про особу обвинуваченої, суд вважає, що призначення обвинуваченій ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі буде достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Крім того, розглянувши цивільний позов Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Дніпропетровської області про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2002 гривні 18 копійок, суд вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. Так, відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки судом встановлено, що протиправні дії обвинуваченої знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, що наступили для потерпілого та цивільного позивача, обвинувачена повинна відшкодувати заподіяну своїми діями матеріальну шкоду.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, а також усі обставини по справі, керуючись ст. 370, 371, 374, 129 КПК України, 1166 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 510 гривень.

Цивільний позов Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на користь Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Дніпропетровської області (розрахунковий рахунок 37178001002827, код 20306617, МФО 805012, Банк ГУДКУ Дніпропетровської області) суму у розмірі 2002 (дві тисячі дві) гривні 18 копійок в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення тільки в порядку ст. 394 КПК України.

Копію вироку вручити обвинуваченій негайно, після його проголошення.

Суддя О.М. Мельник