Ухвала суду № 53866413, 24.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року м. Київ К/800/57883/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Вербицької О.В.

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Демченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2014

у справі № 810/3889/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергогазпром"

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на її правонаступника - Ірпінську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергогазпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «БКС Інтернешнл ГМБХ» за період з 01.10.2010 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт від 04.04.2013 № 376/22-4/31094078, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог:

- пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4, пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 1051056,00 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 1051056,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року - 459481,00 грн., грудень 2010 року - 591575,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 1633113,00 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 1633113,00 грн., в тому числі за лютий 2011 року - 323900,00 грн., березень 2011 року - 407602,00 грн., травень 2011 року - 492397,00 грн., червень 2011 року - 409214,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 18.04.2013 №0000562204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2946937,00 грн., в тому числі 2684169,00 грн. за основним платежем та 262768,00 грн. штрафних санкцій.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування зазначеного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Матеріали справи свідчать, що 07.10.2010 між позивачем та ТОВ «БКС Інтернешнл ГМБХ» було укладено Агентський договір № 02-10-А, згідно якого агент ТОВ «БКС Інтернешнл ГМБХ» зобов'язаний за винагороду здійснити всі дії, необхідні для виконання поставки електроенергії від ДП «Енергоринок» через локальні електричні мережі електропередавальної організації від шин магістральних електромереж до споживачів за нерегульованими тарифами, а принципал ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергогазпром» зобов'язується здійснити виплату винагороди агента, в порядку передбаченому договором.

На підтвердження здійснення операцій за зазначеним Агентським договором, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського обліку, зокрема, акти виконання послуг та податкові накладні.

Як вбачається з акта перевірки, позивачем надавались належним чином засвідчені копії зазначених вище первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угоди позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

На момент здійснення спірних операцій, ТОВ «БКС Інтернешнл ГМБХ» було зареєстровано як юридичну особу та було платником податку на додану вартість.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Таким чином, враховуючи, що факт надання послуг за агентським договором та оплата їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у відповідача були відсутні підстави для збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на її правонаступника - Ірпінську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.

Касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)О.В. Вербицька (підпис)В.В. Кошіль